21–31. август в истории

20.08.2014 20:13

584 p.,  29.08.1434 у Чезмицях, Славонія, родив ся Янус  Панноніус (правд. Янош Чезмицькый, †1472),  мадярськый латиноязычный поет, гуманіста, єпископ  у Пейчу; в зачатку быв сторонник короля Матяша,  пак став противником ёго політикы, и мусїв ити на  выгнаня, де умер у Медвевару при Заґребу.
383 p.,  27.08.1635 у Мадріду умер Лопе де Веґа (Lope Felix  de Vega Carpio, *1562), зачинатель еспанськой  лірикы и драматурґії, до нас дошло около ёго 500  творув, в котрых реалістично малює тогочасну  Еспанію.
373 p.,  28.08.1645 умер Гуґо Ґроціус (Hugo de Groot;  *1583), голандськый філозоф, правник и державник,  латинськый драматик и поет.
355 p.,  28.08.1663 родив ся Даніел Крман (†1740)  словацькый бароковый писатель; в часї Полтавськой  битвы быв з посолством до краля Карла ХІІ. и так  став ся єй свідком; цїлу свою подорогу через  Польщу , Литву, Украину, Молдавію, Ардял,  Мукачово, Бардїёво описав у записках, што сут межи  лїпшыма памятниками словацькой літературы.
274 p.,  25.08.1744 у Марунґену, Восточна Прусія, родив ся  Йоган Ґотфрід фон Гердер (†1803), нїмецькый  філозоф історії, поет, што мав великый вплыв на  розвуй націоналных двигань; року 1963 заложили  награду Гердера, котру Віденськоє всеучилище дає  рочно научникам и умілцям Восточной и Южной  Европы, што значно прислужили ся до формованя  наукы, културы и общества.
269 p.,  28.08.1749 у Франкфурту на Майнї родив ся Йоганн  Волфґанґ фон Ґете (Goethe, †1832), нїмецькый поет,  романіста и драматик (Фауст).
269 p.,  29.08.1749 у Пожоню умер славный енціклопедіста и  ученый 18. ст. Матвій Бел (Belius; *1684),  єванґеличный душпастырь, педаґоґ, літературо- и  языкознатель; од року 1714 лектор Пожоньской  єванґеличной ґімназії; од року 1718 первопастырь  Пожоньской Єванґеличной Церьковли, котрый пост  занимав 30 рокув; много прислужив ся модернізації  школства по цїлуй краинї, а также доднесь не  стратили цїну ёго роботы з історії и землепису:  Notitia Hungariae novae historico-geografica, з  котрой напечатана лем третина (2693 сторон).
244 p.,  27.08.1774 у Прилуках бывш. Малоруськой ґубернії  (дн. Черніговщина) родив ся Павел Павлович  Білецькый-Носенко (†1856), украинськый писатель,  казкарь, словникарь, малярь; до Грінченка ёго  словник украинського языка быв майповнїйшый.
238 p.,  21.08.1780 родив ся Йерней (Бартоломей) Копитар  (Jernej Kopitar; †1844), словенськый лінґвіста,  єден из закладателюв славістикы.
238 p.,  30.08.1780 в Червенум Клаштору Пряшовського края  умер Штефан Ромуалд Гадбавный (*1714), монах  Камалдулського чина, котрого поважуют за  (со)автора первого товмаченя Біблії до словакчины  (1756) и латино-словацького словника Syllabus  dictionarij latino-slavonicus (1763).
221 p.,  30.08.1797 родила ся Мері Шеллі (Mary  Wollstonecraft Shelley, †1851), жона поета Персі  Біші Шеллі, брітанська писателька, творителька  поставы монстра Франкеншейна (Франкенштейн, авадь  модерный Прометей, 1818).
212 p.,  24.08.1806 в Богуницях Нїтрянського края родив ся  Самуел Ґодра, словацькый класичный поет,  народовець, сполузакладатель Матицї Словенськой.
207 p.,  30.08.1811 родив ся Теофіл Ґотьє (Theophile  Gautier; †1872), французськый поет, романіста и  крітик.
187 p.,  22.08.1831 в Сейпгалому умер Ференц Казінці  (†1759), писатель, поет, обновитель мадярського  языка, академик, зачинатель первых літературных  часописув.
182 p.,  25.08.1836 в Олбані, Ню-Йорк, ЗША, родив ся  Френсіс Брет Гарт (Francis Bret Harte; †1902),  америцькый писатель реаліста, познатый своима  описами з живота златокопув Каліфорнії.
180 p.,  24.08.1838 у Чеке, Сукмар, умер Ференц Келчеї  (*1790), поет, крітик, академик, автор мадярського  гімна.
180 p.,  28.08.1838 в Ставнум на Пудкарпатю родив ся Кирил  Сабов (†1914), учитель, новинарь, редактор, автор  читанок и ґраматикы про Русинув.
168 p.,  26.08.1850 в Точници Бансько-Быстрицького края  родив ся Коломан Баншелл (†1887), євангеличный  священик, словацькый поет, літературный теоретик,  прозаик и новинарь.
167 p.,  23.08.1851 в Гронові в родинї друбного пудузятника  ся родив Алоіз Їрасек (†1930), чешськый прозаик,  драматик, творець історичного реалістичного  романа.
162 p.,  24.08.1856 у Словенськуй Люпчи родив ся Само  Цамбел (Samo Czambel; †1909), словацькый  языкознатель и товмач.
162 p.,  27.08.1856 у Нагуєвичах, Галичина, родив ся Иван  Франко (†1916), украинскый писатель и політичный  актівіста; студователь фолклора и літературы  пудкарпатськых Русинув.
160 p.,  23.08.1858 у Будї умер Антал Реґулі (*1819),  народописник, світоходник, вызначный  фіно-угоріста; склав землеписну и народописну мапу  Сїверного Урала; первый у Мадярщинї хосновав  фотоґрафованя у народописнуй роботї.
160 p.,  28.08.1858 у віку 32 рокув у Новум Садї умер  Богобой Атанацкович (правд. Тимотей Атанацкович,  *1826), сербськый писатель, автор сентіменталных и  патріотичных поезій, повідань и романа Два идола.
156 p.,  29.08.1862 у Ґенту, Белґія, родив ся Моріс  Метерлінк (Maurice Maeterlinck, †1949),  белґійськый писатель, поет, драматик, Нобелув  лавреат (1911); чиї творы за матеріалізм и  пантеізм папа дав на індекс заказаных; року 1932  достав од короля ґрофську тітулу.
151 p.,  31.08.1867 умер Шарл Пєр Бодлер  (Baudelaire,*1821), французськый поет, сімволіста,  якого не розуміли ёго сочасникы, што держали го  за аморалного богохулника, анархісту, наполы  шаленого; но дакотрі умілцї видїли у нюм поета,  што ся бунтує против общества; з цітатув: «Я  култівую свою гістерію из радостёв и ужасом,  теперь я все запамороченый и днесь, 23.01.1862, я  мав небывалоє предчуство подуву вітрика, што  зыйшов на ня из крыл збісноты».
147 p.,  27.08.1871 у Терре-Гот, Індіана, яко девятый  дїтвак в родинї нїмецькых приселенцюв родив ся  Теодор Драйзер (Dreiser; †1945), америцькый  новинарь и романіста: An American Tragedy (1925).
142 p.,  31.08.1876 у Беоґраду родив ся Мілан Ґрол (†1952),  політик, драматик, есеіста, літературный и  театралный крітик.
138 p.,  23.08.1880 у Слободськум Кіровськой ґуб. родив ся  Александр Степанович Ґрін (правд. Ґриневськый,  †1932), руськый писатель-романтик: Плахты  пламінисты (1923), Габами бігуча (1928).
138 p.,  26.08. 1880 родив ся Ґійом Аполінер (Guillaume  Apollinaire; правдиво: Wilhelm Apollinaris de  Kostrowitzky, †1918) , французськый поет, родом  Поляк, єден из закладателюв модерной французськой  поезії.
129 p.,  26.08.1889 родив ся Радойко Йованович (псевдо:  Раде Драинац; †1943), сербськый богемный и  бунтарськый поет.
127 p.,  22.08.1891 в Празї у віку 57 рокув умер Ян Непомук  Неруда (*1834), чешськый поет и прозаик  крітичного реалізма.
119 p.,  24.08.1899 в Буенос-Айресу родив ся Хорхе Луис  Борхес (†1986), вызначный арґентинськый писатель.
118 p.,  25.08.1900 у Веймару умер Фрідріх Вілгелм Ніцше  (*1844), мыслитель, філолоґ, поет, всезнатый  представитель філозофії ірраціоналізма и  волунтарізма; подля нёго закладный прінціп живота  – інтуіція и воля до власти; од року 1869 професор  класичной філолоґії на Базелськум всеучилищу; в  часї франко-пруськой войны 1870–1871  санітар-волонтер; року 1879 одходит у пензію через  пошкоженя очий; року 1889 розвиват ся у нёго  хворота мозґа, послїдні десять рокув живота прожив  у повнуй темнотї.
116 p.,  27.08.1902 на маюрни Маєрово, што нынї сплыла из  селом Нечаювка, в Єлісаветградськой ґуб. родив ся  Юрій Миколаёвич Яновськый (†1954), украинськый  писатель и драматик; роман Четыре саблї (1920)  крітика заскаржила из націоналістичной романтикы;  о роману Жива вода (1947) крітика писала, же  деформує совєтську реалность, автор мусїв у  Літературнуй Ґазетї признати «свою одорваность од  житя, формалістичну ідею романа, пакостливі  подробностї у нюм» и сїсти переписовати книгу, яка  была выдана уже по ёго смерти пуд назвов Мир  (1956).
115 p.,  30.08.1903 у Брестованах родив ся Йожеф  Нижнанськый (Jozo Niznansky, †1976), словацькый  писатель, публиціста и товмач, автор авантурных и  историчных романув (Пригоды Морица Бенёвского).
114 p.,  24.08.1904 в Рабчицях Жілінського края родив ся  Міло Урбан (†1982), словацькый прозаик, найбулше  познатый своим романом «Живый бич» (1927) о первой  світовой войнї и повойновум вывою.
112 p.,  25.08.1906 (12.08 Юл.кал.) в Сокобани умер Стеван  Сремац (*1855), вызначный сербськый писатель,  котрого часто называют Ґоґолем сербськой  літературы.
110 p.,  21.08.1908 (08.08 Юл.кал.) у Макеєвцї, Донбас,  родив ся Александр Остапович Авдеєнко (†1996),  совєтськый прозаик, драматик, публиціста и  сценаріста, котрого соцреалістична детективка «Над  Тиссой» о пригодах америцькых шпіонув на  новодобытум совєтськум Закарпатю мала великоє  число выдань (1954, 1955, 1956, 1957, 1959, 1987,  1994х2, 2004, 2005, 2009, 2013) у Москві,  Ташкенту, Мінску, Таллину, Ростові-на-Дону.
110 p.,  22.08.1908 (9.08 Юл.кал.) у Санкт-Петербурґу родив  ся Леонид Пантелеєв (правд. Алексей Иванович  Єремеєв; †1987), руськый дїточый писатель.
110 p.,  28.08.1908 в Блатници родила ся Маша Галямова  (†1995), словацька поетка.
110 p.,  31.08.1908 у Фресно, Каліфорнія, родив ся Вілліам  Сароян (†1981), америцькый писатель.
104 p.,  26.08.1914 у Белґії родив ся Хуліо Кортасар  (†1984), арґентинськый прозаик и поет, якый выучив  ся, жив и писав переважно у Паріжу.
102 p.,  27.08.1916 у Беоґраду умер Петар Кочич (*1877),  сербськый поет и популарный прозаик реаліста,  політик.
98 p.,   22.08.1920 родив ся Рей Бредбері (Ray Bradbury,  †2012), америцькый писатель, вістный у жанру  фантастикы.
94 p.,   23.08.1924 в Будапешту родив ся Ференц Гофман,  котрого днесь світ познає яко израелського  писателя Ефраима Кішона (†2005), класика  израелськой гумористикы.
94 p.,   25.08.1924 у Солошинї, Полтавщина, родив ся Павло  Архыпович Загребельный (†2009), украинськый  романіста, Шевченкув лавреат (1974).
93 p.,   28.08.1925 в Москві у фамілії высокопоставеного  совєтського чиновника родив ся Юрій Валентинович  Тріфонов (†1981), совєтськый писатель, якый од  дїтства мав на очох живот совєтськой еліты и в  своих творах (Дом на набережнї, Час и місто)  описує судьбу інтеліґенції в сталінськых часах.
93 p.,   29.08.1925 в Жілінї ся родив Юрай Ваг (правд.  Генріх Герцоґ; †1976), словацькый драматик и  театралный крітик, прозаик, товмач.
93 p.,   31.08.1925 в Опатовицях (дн. Златы Моравце)  родила ся Елеонора Ґашпарова (†2010), словацька  дїточо-молодежна писателька.
91 p.,   25.08.1927 в Падинї, Войводина, родив ся Михал  Бабинка (†1974), словацькый дольноземськый поет и  дїтськый писатель.
89 p.,   30.08.1929 в Београду умер Иво Войнович (*1857),  горватськый и сербськый писатель и драматик.
87 p.,   25.08.1931 в Бачськум Петровци, Войводина, родив  ся Мирослав Кривак (†2003), новинарь, редактор,  словацькый прозаик и товмач.
86 p.,   29.08.1932 в Гожанох родив ся Андрей Чіпкарь,  автор дїточых книг и учебникув про мадярськы,  сербськы, словацькы, русинськы и румынськы школы,  роботник Выдавательства Учебникув в Новум Садї.
83 p.,   30.08.1935 у Москві умер Анрі Барбюс (Henri  Barbusse, *1873), французськый писатель, новинарь  и общественый активіста.
80 p.,   25.08.1938 в Ленинградї умер, недоживши єден день  до 68-роча, Александр Иванович Куприн (*1870),  руськый прозаик.
80 p.,   29.08.1938 умер Фрідєш Карінті (*1887), мадярськый  писатель, товмач, крітик, новинарь, што добыв  собі майбулшой знатости своима гуморесками.
73 p.,   29.08.1945 в Саноку, Лемковина, у віку 62 рокув  умер Григорій Гануляк (*1883), властник  выдавательства, лемковськый писатель, новинарь и  редактор.
71 p.,   24.08.1947 в Ріо-де-Жанейро родив ся Пауло Коеліо,  популарный бразілійськый писатель.
60 p.,   22.08.1958 у віку 77 рокув умер Роже Мартен дю Ґар  (*1881), французськый писатель крітичного  реалізма; яко професіоналный архіварь, выхосновав  свої методы в літературї и за роман Фамілія Тібо  достав награду Нобела (1937).
60 p.,   30.08.1958 у Руськум Керестурї родила ся Меланія  Рімарь, редакторка, авторка многых книг про  русинськых дїтий.
58 p.,   27.08.1960 в Беоґраду умер Сима Пандурович  (*1883), сербськый поет, есеіста, крітик, драматик  и товмач.
57 p.,   29.08.1961 у Львові умер 41-рочный Григорій  (Михайлович) Тютюнник (*1920), вызначный  украинськый писатель, посмертный Шевченкув лавреат  (1963).
54 p.,   29.08.1964 в Люблянї у віку 72 рокув умер Юш Козак  (*1892), словенськый писатель и есеіста.
51 p.,   31.08.1967 у Москві умер Илій Григорович Еренбурґ  (*1891), популарный совєтськый писатель и  публіціста; ёго повість Помягк дала назву цїлому  періоду у совєтськуй історії.
42 p.,   25.08.1976 у Кієві умер Юрій Корнеліёвич Смолич  (*1900), украинськый писатель, зачинатель  украинськой фантастикы; зачав писати у 1920-х  роках в духу експеріментув: Край вароша за пяцом  (1924), Недїлї и понедїлькы, Пувдруга чоловіка; в  автобіоґрафічнуй трілоґії Наші тайны – Дїтство –  Вусямнадцятьрочні описав молодость свого поколїня;  до майлїпшых творув приходит мемуарна трілоґія  Повіданя о непокою – Повіданя о непокою тримле –  Повіданя о непокою не має кунця.
39 p.,   26.08.1979 у Гелсінках умер Міка Тоймі Валтарі  (*1908), вызначный фінськый романіста.
39 p.,   28.08.1979 в Москві у віку 63 рокув умер  Константин Симонов (*1915), познатый совєтськый  писатель
30 p.,   29.08.1988 умер Микола Лукаш (*1919), вызначный  украинськый товмач красного писемства, якый знав  18 языкув; из властных творув, «шпигачок»: «Наша  Армія Червона // не стоїть коло кордона, // за  кордон іде. // Це трудящих українських // проти  польських, проти фінських // партія веде.»  (пародія на Тычину); «Як добре, що на світі є  Москва – // всі голоси, падлюка, забива» (за  радіові приглушовачі); «У сусіда хата біла, //  бодай би згоріла. // У сусіда жінка мила, // бодай  би здуріла» (назва: Українська філософія).
29 p.,   26.08.1989 умер у віку 86 рокув Ірвинґ Стовн  (*1903), автор біоґрафічных романув о Ван Ґоґу,  Міхаелу Анджелови, Шліманови, Джекови Лондону.
28 p.,   24.08.1990 в Братіславі умер Златко Клатік  (*1922), словацькый дїтськый писатель,  літературознатель.
27 p.,   25.08.1991 умер Микола Якович Зарудный (*1921),  украинськый писатель, сценаріста и драматик,  лавреат Шевченковой премії (1978).
21 p.,   21.08.1997 умер Юрій Владимирович Никулин (*1921),  любеный руськый артіста ціркусовый и філмовый;  народный умілець СССР (1973); выдав дакулько  зберок Анекдоты од Никулина.
20 p.,   31.08.1998 умер Володимир Малик (правдиво:  Сиченко; *1921), украинськый писатель, автор  історичных романув (тетралоґія Тайный Посол,  романы Князь Кый, Черлені Щиты).
19 p.,   28.08.1999 у Сримськых Карловцях умер Павел Чанї  (*1928), учитель, словацькый писатель, драматик,  крітик, автор учебникув.
14 p.,   24.08.2004 у Збудськуй Білї Пряшовського края у  віку 90 рокув умер Штефан (Петрув) Бунґанич  (*1914), педаґоґ, русинськый активіста, автор  русинськой ґраматикы (зостала в рукопису),  участник кодіфікації модерной формы літературного  языка.
12 p.,   30.08.2006 в Кайро умер Наґіб Магфуз (*1911),  еґіпетськый романіста, драматик, сценаріста,  первый арабськый Нобелув лавреат за літературу  (1988).
12 p.,   30.08.2006 в Каирї умер Наджіб Махфуз (*1911),  еґіпетскый писатель, Нобелув лавреат (1988).
11 p.,   25.08.2007 в Братіславі умер Штефан Жарый (*1918),  словацькый писатель, надреаліста.
9 p.,    27.08.2009 у Москві умер Серґей Владимирович  Михалков (*1913), руськый дїточый поет (Дядя  Стёпа, А что у вас?), автор гімна СССР и гімна  Росії, Герой Соцтруда (1973).