11–20. апрѣль в истории

09.04.2014 17:13
323 p.,  13.04.1695 у Паріжу умер Жан де Ла Фонтен (Jean de  La Fontaine, *1621), французськый байкарь,  академик.
274 p.,  11.04.1744 (31.03 Юл.кал.) в Паріжу умер Антіох  Кантемир (*1708), діпломат и руськый поет, што  писав силабичні стихы и додав в руськый язык много  новых слов.
273 p.,  14.04.1745 (03.04 Юл.кал.) у Москві родив ся Денис  Иванович фон Візен (von Wiesen; †1792), отець  руськой бытовой комедії.
263 p.,  15.04.1755 появив ся первый анґлійськый словник,  автором котрого быв літературній крітик, поет,  лексикоґраф Самуел Джонсон.
253 p.,  15.04.1765 (04.04 Юл.кал.) у Санкт-Петербурґу умер  Михаил Васильєвич Ломоносов (*1711), руськый поет  и научник, отець літературного руського языка,  зачинатель студій основ фізикы, математикы, хемії  в Росії; занимав ся и ґеоґрафіёв, ґеолоґіёв и  астрономіёв.
246 p.,  11.04.1772 у Мадріду родив ся Мануел Хосе  Кинтана-и-Лоренцо (Manuel Josе Quintanа у Lorenzo;  †1857), цівілный активіста, еспанськый поет,  драматик, автор животописув вызначных еспанськых  дїятелюв свого часу.
228 p.,  17.04.1790 умер Бенджамин Франклин (*1706),  америцькый штатник, писатель, ученый, вынаходник  громозвода (1752) и біфокалной сочкы (1760),  участник америцькой войны за независимость,  соавтор Декларації Независимости (1776); ёго  портрет украшає стодоларову банкову.
218 p.,  12.04.1800 в Мукачові умер Арсеній Коцак (*1737),  василіанськый монах, автор пятёх «русинськых»  ґраматик, базованых на ґраматицї Смотрицького, якы  зостали в рукописах, а дві з них появили року  1900 З. Ганудель и Й. Дзендзелівськый.
215 p.,  11.04.1803 родив ся Козьма Петрович Прутков,  повный штатный радник, носитель ордена  с. Станислава первого ступеня, автор вершув, баёк,  афорізмув, сценок; царського чиновника Пруткова  вєдно з ёго животописом и творами придумав поет  Алексей Толстой и ёго кузены Алексей и Владимир  Жемчужниковы у 1850-х роках.
195 p.,  12.04.1823 (31.03 Юл.кал.) у Москві родив ся  Александр Николаевич Островськый (†1886), руськый  драматик.
195 p.,  19.04.1823 в Скалици Тернавського края родив ся  Йозеф Подградськый (†1915), ученик и наступник Яна  Коллара на посту фараря євангеличной церкви у  Будапештї, вызначный словацькый поет, драматик и  публиціста ХІХ. ст. у Войводинї, автор книгы  Таинствена історія панславізму вообще и  словацького на Уграх зокрема и первого  православного катехізма про Чехы и Словакы (оба  творы:1868, Новый Сад); року 1863 прияв  православіє у Фрушкогорськум монастырю.
194 p.,  19.04.1824 у Місолунґі, Ґреція, умер барон Джордж  Ґордон Ноел Байрон (Byron, George Gordon Noel,  *1788), анґлійськый романтичный поет; через своє  скандалноє сексуалноє житя мусїв лишити Лондон и  жив у Таліанщинї; умер як боёвник за слободу  Ґреції од турецького панованя.
193 p.,  14.04.1825 в Машковуй Бансько-Быстрицького края  родив ся Даніел Мароті (Marothy; 1878),  евангеличный фарарь, словацькый поет и автор  мемоаровых проз штуровськой ґенерації, отець  писателькы Елены Мароті-Шолтесовой.
188 p.,  16.04.1830 умер Йожеф Катона, вістный мадярськый  драматик (*1791), чия славну драма Бан Банк не  была оцїнена за ёго живота, онь по смерти.
187 p.,  16.04.1831 у Харькові умер Євґраф Філомафітськый  (*1790), ученый, писатель, єден из зачинателюв  украинського новинарства; професор історії,  землепису, статістикы; быв єден из редакторув  первого на Украинї журнала Украинский Вестник.
176 p.,  11.04.1842 у Дарджілінґу умер Чома Шандор Кереші  (*1784), мадярськый оріенталіста и світоходник;  якый ишов глядати коріня Мадярув межи Уйґурами; у  пути на десять рокув став у Калкутї, де у  тібетськум монастырю научив ся тібетськый язык,  исклав ґраматику и словник; коли року 1842 рушив  ся дале за цїлём, у Дарджілінґу похворів ся на  маларію и умер.
175 p.,  15.04.1843 в Ню-Йорку родив ся Генрі Джеймс  (†1916), америцькый прозаик и драматик, главнов  темов котрого была простодушность и наивность  Америчанув, котрі конфронтуют інтелектуалности и  лукавству Старого Світа.
174 p.,  16.04.1844 у Паріжу родив ся Анатол Франс  (правдиво Jacques Anatole Franсois Thibault;  †1924), французськый романіста, драматик, поет,  крітик и есеіста, Нобелув лавреат (1921).
169 p.,  14.04.1849 в Добруй Водї Тернавського края умер Ян  Голлі (*1785), католицькый фарарь-емерит,  словацькый класичный поет и товмач, што писав в  первуй словацькуй кодіфікації Бернолака.
163 p.,  20.04.1855 в Кулпинї, община Бачськый Петровець,  родив ся Алберт Мартіш (†1918), дольноземськый  словацькый новеліста.
161 p.,  18.04.1857 во Зволенской Слатинї ся родила Тереза  Вансова (†1942), словацька прозаичка, товмачка,  етноґрафка; основала женськый часопис; написала и  кухарську книгу, котра є теперь найпопуларнїйша з  єй творбы на сайту Златый фонд СМЕ; в єй память  держат каждорочный конкурс рецитаторок «Вансовей  Ломнічка».
156 p.,  14.04.1862 в Беоґраду родив ся Воислав Илич  (†1894), сербськый поет, што сам себе называв  учеником Жуковского и Пушкина.
146 p.,  20.04.1872 у Заґребу, Горватія, умер Людевіт Ґай  (*1809), горватськый народовець, лінґвіста,  писатель и новинарь, автор Краткой Основы  Горватсько-Славенського Правописаня (Будин, 1830).
146 p.,  20.04.1872 в Радвани над Гроном (днесь часть  Банськой Быстрицї) у віку 52 рокув умер Андрей  Сладкович (правд. Браксаторіс; *1820), словацькый  поет, публиціста, товмач и літературный крітик.
140 p.,  19.04.1878 в Люборечи Бансько-Быстрицького края у  віку 53 рокув умер Даніел Мароті (Marothy; *1825),  евангеличный фарарь, словацькый поет и автор  мемоаровых проз штуровськой ґенерації, отець  писателькы Елены Мароті-Шолтесовой.
138 p.,  13.04.1880 в приселку Грахов (село Хыжкы)  Югочешського края родив ся Франтїшек Вотруба  (†1953), словацькый новинарь, поет и літературный  крітик.
137 p.,  19.04.1881 у Лондону у віку 76 року умер Бенджамин  Дізраелі (*1804), брітанськый писатель и штатник,  автор соціално-політичных романув, отець політикы  «прекрасной ізолації» .
135 p.,  14.04.1883 в Беоґраду родив ся Сима Пандурович  (†1960), сербськый поет, есеіста, крітик, драматик  и товмач.
133 p.,  17.04.1885 в Адамовськых Кохановцях Тренчинського  края родив ся Владимир Рой (†1936), словацькый  поет и товмач; в рукописах зостали и ёго прозовы  творы.
130 p.,  13.04.1888 в Очовуй Бансько-Быстрицького края  родив ся Людовіт Шеншель (†1956), священик,  словацькый языкознатель, публиціста, автор  читанок, антіфашістичный боевник.
127 p.,  11.04.1891 в Тисовцю Бансько-БІстрицького умер  Штефан Марко Дакснер (*1822), словацькый немеш,  політик, правник, народный будитель, публиціста,  поет и автор малых проз на темы людовых леґенд.
126 p.,  15.04.1892 у Ґрацу умер Бідерманн Герман Іґнац  (*1831), історик, етноґраф, економіста и правник;  автор важных етноґрафичных и історичных робот о  Русинах.
118 p.,  11.04.1900 родив ся Шандор Мароі (†1989),  новодобый вызначный мадярськый писатель, што  заслужив всесполной знатости своима Выказанями  єдного повґаря; од року 1948 жив на еміґрації.
118 p.,  13.04.1900 у Мияві Тренчинського края родила ся  Зузка Зґурішка (правд. Дворжакова Людмила  Шимонович; †1984), словацька прозаичка, драматичка  и товмачка.
117 p.,  18.04.1901 у Великуй Бани родив ся Ласлов Неймет  (†1975), спозначный представитель мадярськой прозы  ХХ. ст.
113 p.,  11.04.1905 у Будапешту родив ся Атіла Йожеф  (†1937), мадярськый поет; од року 1964 у сесь день  у Мадярщинї одправляют День поезії.
112 p.,  13.04.1906 родив ся Самуел Бекетт (Beckett;  †1989), ірського роду писатель и драматик, пишучый  по анґлійськы и французськы (Чекаючи на Ґодо),  Нобелув лавреат (1969).
106 p.,  20.04.1912 умер ірськый писатель и новинарь Брем  Стокер (*1847), якый добыв собі славу романом  Дракула (1897), другов по Біблії майчитанов  книгов.
105 p.,  17.04.1913 у Старум Вербасу родив ся Гавриїл  Г. Надь (†1983), педаґоґ, вызначный лінґвіста в  сферї русинського языка, поет.
101 p.,  14.04.1917 у Варшаві, Кралёвство Польское, умер  57-рочный Лазарь Маркович Заменгоф (Лейзер Леві  Заменгоф, Ludwik Lejzer Zamenhof, Ludoviko Lazaro  Zamenhof; *1859), дохтор-очарь, лінґвіста, котрый  створил межинародный майстровый язык есперанто и  опубликовал свою роботу 1887 року.
96 p.,   12.04.1922 в Изах коло Хуста родив ся Михаил  Кеминь, педаґоґ, активіста русинського двиганя,  поет.
89 p.,   11.04.1929 в Межилаборцях родила ся Анна Густякова  (в одданю Галчакова; †2006), самородна русинська  писателька.
88 p.,   14.04.1930 у Москві вчинив самогубство Владимир  Маяковськый (*1893), вызначный руськый поет и  драматик.
83 p.,   14.04.1935 родив ся Ерих фон Деникен, швайцарськый  писатель, автор книг о слїдах мимоземных вплывув  на людську културу.
81 p.,   13.04.1937 у Москві у віку 39 рокув умер на  гертику Илій Илф (Иехил-Лейб Файнзілберґ; *1897),  совєтскый новинарь и писатель-сатірик.
80 p.,   16.04.1938 в Дєвинськой Новой Веси родив ся Рудолф  Слобода (†1995), словацькый прозаик, поет и  драматик.
70 p.,   11.04.1948 в Пархові, Лемковина, родив ся Ярослав  Горощак, културный активіста Лемковины, автор  лемковсько-полського и полсько-лемковського  словника.
69 p.,   12.04.1949 у Руськум Керестурї родив ся Любомир  Медєші, етнолоґ, публичный актівіста, редактор,  поет и товмач.
69 p.,   15.04.1949 в Пряшові умер Діонизій Зубрицькый  (*1895), педаґоґ, поет и літературознатель,  публичный активіста.
67 p.,   18.04.1951 родила ся Амалія Хроміш (†2007),  русинська новинарька и поетка.
64 p.,   12.04.1954 у Лубнах Полт. обл. умер Олесь Донченко  (Александр Василёвич Донченко, *1902),  украинськый писатель, автор романув о роботниках и  дїточой літературы.
45 p.,   16.04.1973 у Новум Саду умер Микола М.Кочіш  (*1928), вызначный русинськый лінґвіста, педаґоґ,  прозаик.
41 p.,   11.04.1977 умер Жак Превер (Jacques Prevert;  *1900), французськый поет и сценаріста.
38 p.,   15.04.1980 у Паріжу на 75 року живота умер Жан Пол  Сартр (*1905), французськый писатель, драматик,  філозоф, што пробовав зъєдинити еґзістенціалізм из  марксізмом и псіхоаналізом Фройда; року 1964  достав Нобелову награду за літературу, од котрой  одказав ся.
38 p.,   15.04.1980 умер світозвістный таліанськый дїточый  писатель Джані Родарі (*1920).
38 p.,   19.04.1980 у Кієві умер Андрій Патрус-Карпатськый  (*1917), лївицёвый писатель, новинарь, товмач.
35 p.,   15.04.1983 у Будапешту у віку 80 рокув умер Дюла  Ієш (*1902), мадярськый писатель, поет и драматик.
32 p.,   12.04.1986 у Москві умер Валентин Петрович Катаєв  (*1897), руськый писатель, Герой Соц. Труда  (1974): (Самотно ся білїє парус).
32 p.,   14.04.1986 умерла Сімона де Бовуар (Beauvoir,  Simone de; *1908), французська писателька,  феміністка, Жан Пол Сартрова приятелька живота.
31 p.,   11.04.1987 у віку 83 рокув умер Ерскин Колдвелл  (Erskine Caldwell; *1903), америцькый писатель,  што писав о худобстві, расізму и соціалных  проблемах южных штатув; в часї войны быв  кореспондентом в СССР и написав серію книг о туй  войнї.
25 p.,   15.04.1993 у Руськум Керестурї у віку 27 рокув  умер Звонимир Няраді (*1966), русинськый поет и  літературный крітик Войводины.
25 p.,   18.04.1993 в Братиславі умер Ян Владимир Орміс  (*1903), словацькый літературознатель и  бібліоґраф.
24 p.,   13.04.1994 в Ґорондї под Мукачовом умер Юрій  (Иванув) Станинець (псевд. Ю. Станчук, Юрій Лунай;  *1906), русинськый писатель.
16 p.,   12.04.2002 у Ню-Йорку умер Юрій Владимирович  Шевелёв (псевдо: Юрій Шерех; *1908), славіста,  языкознатель, історик украинськой літературы,  літературный и театралный крітик; професор  украинського и руського языкув на всеучилищах у  Лунду, Швеція, и Гарвардськум, ЗША, професор слав.  філолоґії Колумбійського всеучилища, ЗША,  презідент Украинськой Слободной Академії Наук у  ЗША, лавреат Державной Шевченковой Премії за  студії з укр. языка; Шевелёв казав, же называти  язык бачванськых Русинув украинськым тото  шаленство.
11 p.,   11.04.2007 в Ню-Йорку, ЗША, умер Курт Воннеґут  (*1922), америцькый писатель, славный сатіричныма  романами (Фрыштик Шампіонув, Маччина колыска).
4 p.,    15.04.2014 в Братіславі у віку 73 рокув умер  Ладислав Баллек (*1941), діпломат, словацькый  прозаик и есеіста .
4 p.,    17.04.2014 у Мексіку у віку 87 рокув умер Ґабріел  Ґарсія Маркез (Garcia Marquez, Gabriel; *1927),  колумбійськый писатель и новинарь, приятель Фідела  Кастра, Нобелув лавреат (1982) за творы, де  переплетена фантастика и реалность; роман Сто  рокув самотности выданый многоміліонныма накладами  на 30 языках.323 p.,  13.04.1695 у Паріжу умер Жан де Ла Фонтен (Jean de  La Fontaine, *1621), французськый байкарь,  академик.
274 p.,  11.04.1744 (31.03 Юл.кал.) в Паріжу умер Антіох  Кантемир (*1708), діпломат и руськый поет, што  писав силабичні стихы и додав в руськый язык много  новых слов.
273 p.,  14.04.1745 (03.04 Юл.кал.) у Москві родив ся Денис  Иванович фон Візен (von Wiesen; †1792), отець  руськой бытовой комедії.
263 p.,  15.04.1755 появив ся первый анґлійськый словник,  автором котрого быв літературній крітик, поет,  лексикоґраф Самуел Джонсон.
253 p.,  15.04.1765 (04.04 Юл.кал.) у Санкт-Петербурґу умер  Михаил Васильєвич Ломоносов (*1711), руськый поет  и научник, отець літературного руського языка,  зачинатель студій основ фізикы, математикы, хемії  в Росії; занимав ся и ґеоґрафіёв, ґеолоґіёв и  астрономіёв.
246 p.,  11.04.1772 у Мадріду родив ся Мануел Хосе  Кинтана-и-Лоренцо (Manuel Josе Quintanа у Lorenzo;  †1857), цівілный активіста, еспанськый поет,  драматик, автор животописув вызначных еспанськых  дїятелюв свого часу.
228 p.,  17.04.1790 умер Бенджамин Франклин (*1706),  америцькый штатник, писатель, ученый, вынаходник  громозвода (1752) и біфокалной сочкы (1760),  участник америцькой войны за независимость,  соавтор Декларації Независимости (1776); ёго  портрет украшає стодоларову банкову.
218 p.,  12.04.1800 в Мукачові умер Арсеній Коцак (*1737),  василіанськый монах, автор пятёх «русинськых»  ґраматик, базованых на ґраматицї Смотрицького, якы  зостали в рукописах, а дві з них появили року  1900 З. Ганудель и Й. Дзендзелівськый.
215 p.,  11.04.1803 родив ся Козьма Петрович Прутков,  повный штатный радник, носитель ордена  с. Станислава первого ступеня, автор вершув, баёк,  афорізмув, сценок; царського чиновника Пруткова  вєдно з ёго животописом и творами придумав поет  Алексей Толстой и ёго кузены Алексей и Владимир  Жемчужниковы у 1850-х роках.
195 p.,  12.04.1823 (31.03 Юл.кал.) у Москві родив ся  Александр Николаевич Островськый (†1886), руськый  драматик.
195 p.,  19.04.1823 в Скалици Тернавського края родив ся  Йозеф Подградськый (†1915), ученик и наступник Яна  Коллара на посту фараря євангеличной церкви у  Будапештї, вызначный словацькый поет, драматик и  публиціста ХІХ. ст. у Войводинї, автор книгы  Таинствена історія панславізму вообще и  словацького на Уграх зокрема и первого  православного катехізма про Чехы и Словакы (оба  творы:1868, Новый Сад); року 1863 прияв  православіє у Фрушкогорськум монастырю.
194 p.,  19.04.1824 у Місолунґі, Ґреція, умер барон Джордж  Ґордон Ноел Байрон (Byron, George Gordon Noel,  *1788), анґлійськый романтичный поет; через своє  скандалноє сексуалноє житя мусїв лишити Лондон и  жив у Таліанщинї; умер як боёвник за слободу  Ґреції од турецького панованя.
193 p.,  14.04.1825 в Машковуй Бансько-Быстрицького края  родив ся Даніел Мароті (Marothy; 1878),  евангеличный фарарь, словацькый поет и автор  мемоаровых проз штуровськой ґенерації, отець  писателькы Елены Мароті-Шолтесовой.
188 p.,  16.04.1830 умер Йожеф Катона, вістный мадярськый  драматик (*1791), чия славну драма Бан Банк не  была оцїнена за ёго живота, онь по смерти.
187 p.,  16.04.1831 у Харькові умер Євґраф Філомафітськый  (*1790), ученый, писатель, єден из зачинателюв  украинського новинарства; професор історії,  землепису, статістикы; быв єден из редакторув  первого на Украинї журнала Украинский Вестник.
176 p.,  11.04.1842 у Дарджілінґу умер Чома Шандор Кереші  (*1784), мадярськый оріенталіста и світоходник;  якый ишов глядати коріня Мадярув межи Уйґурами; у  пути на десять рокув став у Калкутї, де у  тібетськум монастырю научив ся тібетськый язык,  исклав ґраматику и словник; коли року 1842 рушив  ся дале за цїлём, у Дарджілінґу похворів ся на  маларію и умер.
175 p.,  15.04.1843 в Ню-Йорку родив ся Генрі Джеймс  (†1916), америцькый прозаик и драматик, главнов  темов котрого была простодушность и наивность  Америчанув, котрі конфронтуют інтелектуалности и  лукавству Старого Світа.
174 p.,  16.04.1844 у Паріжу родив ся Анатол Франс  (правдиво Jacques Anatole Franсois Thibault;  †1924), французськый романіста, драматик, поет,  крітик и есеіста, Нобелув лавреат (1921).
169 p.,  14.04.1849 в Добруй Водї Тернавського края умер Ян  Голлі (*1785), католицькый фарарь-емерит,  словацькый класичный поет и товмач, што писав в  первуй словацькуй кодіфікації Бернолака.
163 p.,  20.04.1855 в Кулпинї, община Бачськый Петровець,  родив ся Алберт Мартіш (†1918), дольноземськый  словацькый новеліста.
161 p.,  18.04.1857 во Зволенской Слатинї ся родила Тереза  Вансова (†1942), словацька прозаичка, товмачка,  етноґрафка; основала женськый часопис; написала и  кухарську книгу, котра є теперь найпопуларнїйша з  єй творбы на сайту Златый фонд СМЕ; в єй память  держат каждорочный конкурс рецитаторок «Вансовей  Ломнічка».
156 p.,  14.04.1862 в Беоґраду родив ся Воислав Илич  (†1894), сербськый поет, што сам себе называв  учеником Жуковского и Пушкина.
146 p.,  20.04.1872 у Заґребу, Горватія, умер Людевіт Ґай  (*1809), горватськый народовець, лінґвіста,  писатель и новинарь, автор Краткой Основы  Горватсько-Славенського Правописаня (Будин, 1830).
146 p.,  20.04.1872 в Радвани над Гроном (днесь часть  Банськой Быстрицї) у віку 52 рокув умер Андрей  Сладкович (правд. Браксаторіс; *1820), словацькый  поет, публиціста, товмач и літературный крітик.
140 p.,  19.04.1878 в Люборечи Бансько-Быстрицького края у  віку 53 рокув умер Даніел Мароті (Marothy; *1825),  евангеличный фарарь, словацькый поет и автор  мемоаровых проз штуровськой ґенерації, отець  писателькы Елены Мароті-Шолтесовой.
138 p.,  13.04.1880 в приселку Грахов (село Хыжкы)  Югочешського края родив ся Франтїшек Вотруба  (†1953), словацькый новинарь, поет и літературный  крітик.
137 p.,  19.04.1881 у Лондону у віку 76 року умер Бенджамин  Дізраелі (*1804), брітанськый писатель и штатник,  автор соціално-політичных романув, отець політикы  «прекрасной ізолації» .
135 p.,  14.04.1883 в Беоґраду родив ся Сима Пандурович  (†1960), сербськый поет, есеіста, крітик, драматик  и товмач.
133 p.,  17.04.1885 в Адамовськых Кохановцях Тренчинського  края родив ся Владимир Рой (†1936), словацькый  поет и товмач; в рукописах зостали и ёго прозовы  творы.
130 p.,  13.04.1888 в Очовуй Бансько-Быстрицького края  родив ся Людовіт Шеншель (†1956), священик,  словацькый языкознатель, публиціста, автор  читанок, антіфашістичный боевник.
127 p.,  11.04.1891 в Тисовцю Бансько-БІстрицького умер  Штефан Марко Дакснер (*1822), словацькый немеш,  політик, правник, народный будитель, публиціста,  поет и автор малых проз на темы людовых леґенд.
126 p.,  15.04.1892 у Ґрацу умер Бідерманн Герман Іґнац  (*1831), історик, етноґраф, економіста и правник;  автор важных етноґрафичных и історичных робот о  Русинах.
118 p.,  11.04.1900 родив ся Шандор Мароі (†1989),  новодобый вызначный мадярськый писатель, што  заслужив всесполной знатости своима Выказанями  єдного повґаря; од року 1948 жив на еміґрації.
118 p.,  13.04.1900 у Мияві Тренчинського края родила ся  Зузка Зґурішка (правд. Дворжакова Людмила  Шимонович; †1984), словацька прозаичка, драматичка  и товмачка.
117 p.,  18.04.1901 у Великуй Бани родив ся Ласлов Неймет  (†1975), спозначный представитель мадярськой прозы  ХХ. ст.
113 p.,  11.04.1905 у Будапешту родив ся Атіла Йожеф  (†1937), мадярськый поет; од року 1964 у сесь день  у Мадярщинї одправляют День поезії.
112 p.,  13.04.1906 родив ся Самуел Бекетт (Beckett;  †1989), ірського роду писатель и драматик, пишучый  по анґлійськы и французськы (Чекаючи на Ґодо),  Нобелув лавреат (1969).
106 p.,  20.04.1912 умер ірськый писатель и новинарь Брем  Стокер (*1847), якый добыв собі славу романом  Дракула (1897), другов по Біблії майчитанов  книгов.
105 p.,  17.04.1913 у Старум Вербасу родив ся Гавриїл  Г. Надь (†1983), педаґоґ, вызначный лінґвіста в  сферї русинського языка, поет.
101 p.,  14.04.1917 у Варшаві, Кралёвство Польское, умер  57-рочный Лазарь Маркович Заменгоф (Лейзер Леві  Заменгоф, Ludwik Lejzer Zamenhof, Ludoviko Lazaro  Zamenhof; *1859), дохтор-очарь, лінґвіста, котрый  створил межинародный майстровый язык есперанто и  опубликовал свою роботу 1887 року.
96 p.,   12.04.1922 в Изах коло Хуста родив ся Михаил  Кеминь, педаґоґ, активіста русинського двиганя,  поет.
89 p.,   11.04.1929 в Межилаборцях родила ся Анна Густякова  (в одданю Галчакова; †2006), самородна русинська  писателька.
88 p.,   14.04.1930 у Москві вчинив самогубство Владимир  Маяковськый (*1893), вызначный руськый поет и  драматик.
83 p.,   14.04.1935 родив ся Ерих фон Деникен, швайцарськый  писатель, автор книг о слїдах мимоземных вплывув  на людську културу.
81 p.,   13.04.1937 у Москві у віку 39 рокув умер на  гертику Илій Илф (Иехил-Лейб Файнзілберґ; *1897),  совєтскый новинарь и писатель-сатірик.
80 p.,   16.04.1938 в Дєвинськой Новой Веси родив ся Рудолф  Слобода (†1995), словацькый прозаик, поет и  драматик.
70 p.,   11.04.1948 в Пархові, Лемковина, родив ся Ярослав  Горощак, културный активіста Лемковины, автор  лемковсько-полського и полсько-лемковського  словника.
69 p.,   12.04.1949 у Руськум Керестурї родив ся Любомир  Медєші, етнолоґ, публичный актівіста, редактор,  поет и товмач.
69 p.,   15.04.1949 в Пряшові умер Діонизій Зубрицькый  (*1895), педаґоґ, поет и літературознатель,  публичный активіста.
67 p.,   18.04.1951 родила ся Амалія Хроміш (†2007),  русинська новинарька и поетка.
64 p.,   12.04.1954 у Лубнах Полт. обл. умер Олесь Донченко  (Александр Василёвич Донченко, *1902),  украинськый писатель, автор романув о роботниках и  дїточой літературы.
45 p.,   16.04.1973 у Новум Саду умер Микола М.Кочіш  (*1928), вызначный русинськый лінґвіста, педаґоґ,  прозаик.
41 p.,   11.04.1977 умер Жак Превер (Jacques Prevert;  *1900), французськый поет и сценаріста.
38 p.,   15.04.1980 у Паріжу на 75 року живота умер Жан Пол  Сартр (*1905), французськый писатель, драматик,  філозоф, што пробовав зъєдинити еґзістенціалізм из  марксізмом и псіхоаналізом Фройда; року 1964  достав Нобелову награду за літературу, од котрой  одказав ся.
38 p.,   15.04.1980 умер світозвістный таліанськый дїточый  писатель Джані Родарі (*1920).
38 p.,   19.04.1980 у Кієві умер Андрій Патрус-Карпатськый  (*1917), лївицёвый писатель, новинарь, товмач.
35 p.,   15.04.1983 у Будапешту у віку 80 рокув умер Дюла  Ієш (*1902), мадярськый писатель, поет и драматик.
32 p.,   12.04.1986 у Москві умер Валентин Петрович Катаєв  (*1897), руськый писатель, Герой Соц. Труда  (1974): (Самотно ся білїє парус).
32 p.,   14.04.1986 умерла Сімона де Бовуар (Beauvoir,  Simone de; *1908), французська писателька,  феміністка, Жан Пол Сартрова приятелька живота.
31 p.,   11.04.1987 у віку 83 рокув умер Ерскин Колдвелл  (Erskine Caldwell; *1903), америцькый писатель,  што писав о худобстві, расізму и соціалных  проблемах южных штатув; в часї войны быв  кореспондентом в СССР и написав серію книг о туй  войнї.
25 p.,   15.04.1993 у Руськум Керестурї у віку 27 рокув  умер Звонимир Няраді (*1966), русинськый поет и  літературный крітик Войводины.
25 p.,   18.04.1993 в Братиславі умер Ян Владимир Орміс  (*1903), словацькый літературознатель и  бібліоґраф.
24 p.,   13.04.1994 в Ґорондї под Мукачовом умер Юрій  (Иванув) Станинець (псевд. Ю. Станчук, Юрій Лунай;  *1906), русинськый писатель.
16 p.,   12.04.2002 у Ню-Йорку умер Юрій Владимирович  Шевелёв (псевдо: Юрій Шерех; *1908), славіста,  языкознатель, історик украинськой літературы,  літературный и театралный крітик; професор  украинського и руського языкув на всеучилищах у  Лунду, Швеція, и Гарвардськум, ЗША, професор слав.  філолоґії Колумбійського всеучилища, ЗША,  презідент Украинськой Слободной Академії Наук у  ЗША, лавреат Державной Шевченковой Премії за  студії з укр. языка; Шевелёв казав, же называти  язык бачванськых Русинув украинськым тото  шаленство.
11 p.,   11.04.2007 в Ню-Йорку, ЗША, умер Курт Воннеґут  (*1922), америцькый писатель, славный сатіричныма  романами (Фрыштик Шампіонув, Маччина колыска).
4 p.,    15.04.2014 в Братіславі у віку 73 рокув умер  Ладислав Баллек (*1941), діпломат, словацькый  прозаик и есеіста .
4 p.,    17.04.2014 у Мексіку у віку 87 рокув умер Ґабріел  Ґарсія Маркез (Garcia Marquez, Gabriel; *1927),  колумбійськый писатель и новинарь, приятель Фідела  Кастра, Нобелув лавреат (1982) за творы, де  переплетена фантастика и реалность; роман Сто  рокув самотности выданый многоміліонныма накладами  на 30 языках. 323 p.,  13.04.1695 у Паріжу умер Жан де Ла Фонтен (Jean de  La Fontaine, *1621), французськый байкарь,  академик.
274 p.,  11.04.1744 (31.03 Юл.кал.) в Паріжу умер Антіох  Кантемир (*1708), діпломат и руськый поет, што  писав силабичні стихы и додав в руськый язык много  новых слов.
273 p.,  14.04.1745 (03.04 Юл.кал.) у Москві родив ся Денис  Иванович фон Візен (von Wiesen; †1792), отець  руськой бытовой комедії.
263 p.,  15.04.1755 появив ся первый анґлійськый словник,  автором котрого быв літературній крітик, поет,  лексикоґраф Самуел Джонсон.
253 p.,  15.04.1765 (04.04 Юл.кал.) у Санкт-Петербурґу умер  Михаил Васильєвич Ломоносов (*1711), руськый поет  и научник, отець літературного руського языка,  зачинатель студій основ фізикы, математикы, хемії  в Росії; занимав ся и ґеоґрафіёв, ґеолоґіёв и  астрономіёв.
246 p.,  11.04.1772 у Мадріду родив ся Мануел Хосе  Кинтана-и-Лоренцо (Manuel Josе Quintanа у Lorenzo;  †1857), цівілный активіста, еспанськый поет,  драматик, автор животописув вызначных еспанськых  дїятелюв свого часу.
228 p.,  17.04.1790 умер Бенджамин Франклин (*1706),  америцькый штатник, писатель, ученый, вынаходник  громозвода (1752) и біфокалной сочкы (1760),  участник америцькой войны за независимость,  соавтор Декларації Независимости (1776); ёго  портрет украшає стодоларову банкову.
218 p.,  12.04.1800 в Мукачові умер Арсеній Коцак (*1737),  василіанськый монах, автор пятёх «русинськых»  ґраматик, базованых на ґраматицї Смотрицького, якы  зостали в рукописах, а дві з них появили року  1900 З. Ганудель и Й. Дзендзелівськый.
215 p.,  11.04.1803 родив ся Козьма Петрович Прутков,  повный штатный радник, носитель ордена  с. Станислава первого ступеня, автор вершув, баёк,  афорізмув, сценок; царського чиновника Пруткова  вєдно з ёго животописом и творами придумав поет  Алексей Толстой и ёго кузены Алексей и Владимир  Жемчужниковы у 1850-х роках.
195 p.,  12.04.1823 (31.03 Юл.кал.) у Москві родив ся  Александр Николаевич Островськый (†1886), руськый  драматик.
195 p.,  19.04.1823 в Скалици Тернавського края родив ся  Йозеф Подградськый (†1915), ученик и наступник Яна  Коллара на посту фараря євангеличной церкви у  Будапештї, вызначный словацькый поет, драматик и  публиціста ХІХ. ст. у Войводинї, автор книгы  Таинствена історія панславізму вообще и  словацького на Уграх зокрема и первого  православного катехізма про Чехы и Словакы (оба  творы:1868, Новый Сад); року 1863 прияв  православіє у Фрушкогорськум монастырю.
194 p.,  19.04.1824 у Місолунґі, Ґреція, умер барон Джордж  Ґордон Ноел Байрон (Byron, George Gordon Noel,  *1788), анґлійськый романтичный поет; через своє  скандалноє сексуалноє житя мусїв лишити Лондон и  жив у Таліанщинї; умер як боёвник за слободу  Ґреції од турецького панованя.
193 p.,  14.04.1825 в Машковуй Бансько-Быстрицького края  родив ся Даніел Мароті (Marothy; 1878),  евангеличный фарарь, словацькый поет и автор  мемоаровых проз штуровськой ґенерації, отець  писателькы Елены Мароті-Шолтесовой.
188 p.,  16.04.1830 умер Йожеф Катона, вістный мадярськый  драматик (*1791), чия славну драма Бан Банк не  была оцїнена за ёго живота, онь по смерти.
187 p.,  16.04.1831 у Харькові умер Євґраф Філомафітськый  (*1790), ученый, писатель, єден из зачинателюв  украинського новинарства; професор історії,  землепису, статістикы; быв єден из редакторув  первого на Украинї журнала Украинский Вестник.
176 p.,  11.04.1842 у Дарджілінґу умер Чома Шандор Кереші  (*1784), мадярськый оріенталіста и світоходник;  якый ишов глядати коріня Мадярув межи Уйґурами; у  пути на десять рокув став у Калкутї, де у  тібетськум монастырю научив ся тібетськый язык,  исклав ґраматику и словник; коли року 1842 рушив  ся дале за цїлём, у Дарджілінґу похворів ся на  маларію и умер.
175 p.,  15.04.1843 в Ню-Йорку родив ся Генрі Джеймс  (†1916), америцькый прозаик и драматик, главнов  темов котрого была простодушность и наивность  Америчанув, котрі конфронтуют інтелектуалности и  лукавству Старого Світа.
174 p.,  16.04.1844 у Паріжу родив ся Анатол Франс  (правдиво Jacques Anatole Franсois Thibault;  †1924), французськый романіста, драматик, поет,  крітик и есеіста, Нобелув лавреат (1921).
169 p.,  14.04.1849 в Добруй Водї Тернавського края умер Ян  Голлі (*1785), католицькый фарарь-емерит,  словацькый класичный поет и товмач, што писав в  первуй словацькуй кодіфікації Бернолака.
163 p.,  20.04.1855 в Кулпинї, община Бачськый Петровець,  родив ся Алберт Мартіш (†1918), дольноземськый  словацькый новеліста.
161 p.,  18.04.1857 во Зволенской Слатинї ся родила Тереза  Вансова (†1942), словацька прозаичка, товмачка,  етноґрафка; основала женськый часопис; написала и  кухарську книгу, котра є теперь найпопуларнїйша з  єй творбы на сайту Златый фонд СМЕ; в єй память  держат каждорочный конкурс рецитаторок «Вансовей  Ломнічка».
156 p.,  14.04.1862 в Беоґраду родив ся Воислав Илич  (†1894), сербськый поет, што сам себе называв  учеником Жуковского и Пушкина.
146 p.,  20.04.1872 у Заґребу, Горватія, умер Людевіт Ґай  (*1809), горватськый народовець, лінґвіста,  писатель и новинарь, автор Краткой Основы  Горватсько-Славенського Правописаня (Будин, 1830).
146 p.,  20.04.1872 в Радвани над Гроном (днесь часть  Банськой Быстрицї) у віку 52 рокув умер Андрей  Сладкович (правд. Браксаторіс; *1820), словацькый  поет, публиціста, товмач и літературный крітик.
140 p.,  19.04.1878 в Люборечи Бансько-Быстрицького края у  віку 53 рокув умер Даніел Мароті (Marothy; *1825),  евангеличный фарарь, словацькый поет и автор  мемоаровых проз штуровськой ґенерації, отець  писателькы Елены Мароті-Шолтесовой.
138 p.,  13.04.1880 в приселку Грахов (село Хыжкы)  Югочешського края родив ся Франтїшек Вотруба  (†1953), словацькый новинарь, поет и літературный  крітик.
137 p.,  19.04.1881 у Лондону у віку 76 року умер Бенджамин  Дізраелі (*1804), брітанськый писатель и штатник,  автор соціално-політичных романув, отець політикы  «прекрасной ізолації» .
135 p.,  14.04.1883 в Беоґраду родив ся Сима Пандурович  (†1960), сербськый поет, есеіста, крітик, драматик  и товмач.
133 p.,  17.04.1885 в Адамовськых Кохановцях Тренчинського  края родив ся Владимир Рой (†1936), словацькый  поет и товмач; в рукописах зостали и ёго прозовы  творы.
130 p.,  13.04.1888 в Очовуй Бансько-Быстрицького края  родив ся Людовіт Шеншель (†1956), священик,  словацькый языкознатель, публиціста, автор  читанок, антіфашістичный боевник.
127 p.,  11.04.1891 в Тисовцю Бансько-БІстрицького умер  Штефан Марко Дакснер (*1822), словацькый немеш,  політик, правник, народный будитель, публиціста,  поет и автор малых проз на темы людовых леґенд.
126 p.,  15.04.1892 у Ґрацу умер Бідерманн Герман Іґнац  (*1831), історик, етноґраф, економіста и правник;  автор важных етноґрафичных и історичных робот о  Русинах.
118 p.,  11.04.1900 родив ся Шандор Мароі (†1989),  новодобый вызначный мадярськый писатель, што  заслужив всесполной знатости своима Выказанями  єдного повґаря; од року 1948 жив на еміґрації.
118 p.,  13.04.1900 у Мияві Тренчинського края родила ся  Зузка Зґурішка (правд. Дворжакова Людмила  Шимонович; †1984), словацька прозаичка, драматичка  и товмачка.
117 p.,  18.04.1901 у Великуй Бани родив ся Ласлов Неймет  (†1975), спозначный представитель мадярськой прозы  ХХ. ст.
113 p.,  11.04.1905 у Будапешту родив ся Атіла Йожеф  (†1937), мадярськый поет; од року 1964 у сесь день  у Мадярщинї одправляют День поезії.
112 p.,  13.04.1906 родив ся Самуел Бекетт (Beckett;  †1989), ірського роду писатель и драматик, пишучый  по анґлійськы и французськы (Чекаючи на Ґодо),  Нобелув лавреат (1969).
106 p.,  20.04.1912 умер ірськый писатель и новинарь Брем  Стокер (*1847), якый добыв собі славу романом  Дракула (1897), другов по Біблії майчитанов  книгов.
105 p.,  17.04.1913 у Старум Вербасу родив ся Гавриїл  Г. Надь (†1983), педаґоґ, вызначный лінґвіста в  сферї русинського языка, поет.
101 p.,  14.04.1917 у Варшаві, Кралёвство Польское, умер  57-рочный Лазарь Маркович Заменгоф (Лейзер Леві  Заменгоф, Ludwik Lejzer Zamenhof, Ludoviko Lazaro  Zamenhof; *1859), дохтор-очарь, лінґвіста, котрый  створил межинародный майстровый язык есперанто и  опубликовал свою роботу 1887 року.
96 p.,   12.04.1922 в Изах коло Хуста родив ся Михаил  Кеминь, педаґоґ, активіста русинського двиганя,  поет.
89 p.,   11.04.1929 в Межилаборцях родила ся Анна Густякова  (в одданю Галчакова; †2006), самородна русинська  писателька.
88 p.,   14.04.1930 у Москві вчинив самогубство Владимир  Маяковськый (*1893), вызначный руськый поет и  драматик.
83 p.,   14.04.1935 родив ся Ерих фон Деникен, швайцарськый  писатель, автор книг о слїдах мимоземных вплывув  на людську културу.
81 p.,   13.04.1937 у Москві у віку 39 рокув умер на  гертику Илій Илф (Иехил-Лейб Файнзілберґ; *1897),  совєтскый новинарь и писатель-сатірик.
80 p.,   16.04.1938 в Дєвинськой Новой Веси родив ся Рудолф  Слобода (†1995), словацькый прозаик, поет и  драматик.
70 p.,   11.04.1948 в Пархові, Лемковина, родив ся Ярослав  Горощак, културный активіста Лемковины, автор  лемковсько-полського и полсько-лемковського  словника.
69 p.,   12.04.1949 у Руськум Керестурї родив ся Любомир  Медєші, етнолоґ, публичный актівіста, редактор,  поет и товмач.
69 p.,   15.04.1949 в Пряшові умер Діонизій Зубрицькый  (*1895), педаґоґ, поет и літературознатель,  публичный активіста.
67 p.,   18.04.1951 родила ся Амалія Хроміш (†2007),  русинська новинарька и поетка.
64 p.,   12.04.1954 у Лубнах Полт. обл. умер Олесь Донченко  (Александр Василёвич Донченко, *1902),  украинськый писатель, автор романув о роботниках и  дїточой літературы.
45 p.,   16.04.1973 у Новум Саду умер Микола М.Кочіш  (*1928), вызначный русинськый лінґвіста, педаґоґ,  прозаик.
41 p.,   11.04.1977 умер Жак Превер (Jacques Prevert;  *1900), французськый поет и сценаріста.
38 p.,   15.04.1980 у Паріжу на 75 року живота умер Жан Пол  Сартр (*1905), французськый писатель, драматик,  філозоф, што пробовав зъєдинити еґзістенціалізм из  марксізмом и псіхоаналізом Фройда; року 1964  достав Нобелову награду за літературу, од котрой  одказав ся.
38 p.,   15.04.1980 умер світозвістный таліанськый дїточый  писатель Джані Родарі (*1920).
38 p.,   19.04.1980 у Кієві умер Андрій Патрус-Карпатськый  (*1917), лївицёвый писатель, новинарь, товмач.
35 p.,   15.04.1983 у Будапешту у віку 80 рокув умер Дюла  Ієш (*1902), мадярськый писатель, поет и драматик.
32 p.,   12.04.1986 у Москві умер Валентин Петрович Катаєв  (*1897), руськый писатель, Герой Соц. Труда  (1974): (Самотно ся білїє парус).
32 p.,   14.04.1986 умерла Сімона де Бовуар (Beauvoir,  Simone de; *1908), французська писателька,  феміністка, Жан Пол Сартрова приятелька живота.
31 p.,   11.04.1987 у віку 83 рокув умер Ерскин Колдвелл  (Erskine Caldwell; *1903), америцькый писатель,  што писав о худобстві, расізму и соціалных  проблемах южных штатув; в часї войны быв  кореспондентом в СССР и написав серію книг о туй  войнї.
25 p.,   15.04.1993 у Руськум Керестурї у віку 27 рокув  умер Звонимир Няраді (*1966), русинськый поет и  літературный крітик Войводины.
25 p.,   18.04.1993 в Братиславі умер Ян Владимир Орміс  (*1903), словацькый літературознатель и  бібліоґраф.
24 p.,   13.04.1994 в Ґорондї под Мукачовом умер Юрій  (Иванув) Станинець (псевд. Ю. Станчук, Юрій Лунай;  *1906), русинськый писатель.
16 p.,   12.04.2002 у Ню-Йорку умер Юрій Владимирович  Шевелёв (псевдо: Юрій Шерех; *1908), славіста,  языкознатель, історик украинськой літературы,  літературный и театралный крітик; професор  украинського и руського языкув на всеучилищах у  Лунду, Швеція, и Гарвардськум, ЗША, професор слав.  філолоґії Колумбійського всеучилища, ЗША,  презідент Украинськой Слободной Академії Наук у  ЗША, лавреат Державной Шевченковой Премії за  студії з укр. языка; Шевелёв казав, же называти  язык бачванськых Русинув украинськым тото  шаленство.
11 p.,   11.04.2007 в Ню-Йорку, ЗША, умер Курт Воннеґут  (*1922), америцькый писатель, славный сатіричныма  романами (Фрыштик Шампіонув, Маччина колыска).
4 p.,    15.04.2014 в Братіславі у віку 73 рокув умер  Ладислав Баллек (*1941), діпломат, словацькый  прозаик и есеіста .
4 p.,    17.04.2014 у Мексіку у віку 87 рокув умер Ґабріел  Ґарсія Маркез (Garcia Marquez, Gabriel; *1927),  колумбійськый писатель и новинарь, приятель Фідела  Кастра, Нобелув лавреат (1982) за творы, де  переплетена фантастика и реалность; роман Сто  рокув самотности выданый многоміліонныма накладами  на 30 языках.323 p.,  13.04.1695 у Паріжу умер Жан де Ла Фонтен (Jean de  La Fontaine, *1621), французськый байкарь,  академик.
274 p.,  11.04.1744 (31.03 Юл.кал.) в Паріжу умер Антіох  Кантемир (*1708), діпломат и руськый поет, што  писав силабичні стихы и додав в руськый язык много  новых слов.
273 p.,  14.04.1745 (03.04 Юл.кал.) у Москві родив ся Денис  Иванович фон Візен (von Wiesen; †1792), отець  руськой бытовой комедії.
263 p.,  15.04.1755 появив ся первый анґлійськый словник,  автором котрого быв літературній крітик, поет,  лексикоґраф Самуел Джонсон.
253 p.,  15.04.1765 (04.04 Юл.кал.) у Санкт-Петербурґу умер  Михаил Васильєвич Ломоносов (*1711), руськый поет  и научник, отець літературного руського языка,  зачинатель студій основ фізикы, математикы, хемії  в Росії; занимав ся и ґеоґрафіёв, ґеолоґіёв и  астрономіёв.
246 p.,  11.04.1772 у Мадріду родив ся Мануел Хосе  Кинтана-и-Лоренцо (Manuel Josе Quintanа у Lorenzo;  †1857), цівілный активіста, еспанськый поет,  драматик, автор животописув вызначных еспанськых  дїятелюв свого часу.
228 p.,  17.04.1790 умер Бенджамин Франклин (*1706),  америцькый штатник, писатель, ученый, вынаходник  громозвода (1752) и біфокалной сочкы (1760),  участник америцькой войны за независимость,  соавтор Декларації Независимости (1776); ёго  портрет украшає стодоларову банкову.
218 p.,  12.04.1800 в Мукачові умер Арсеній Коцак (*1737),  василіанськый монах, автор пятёх «русинськых»  ґраматик, базованых на ґраматицї Смотрицького, якы  зостали в рукописах, а дві з них появили року  1900 З. Ганудель и Й. Дзендзелівськый.
215 p.,  11.04.1803 родив ся Козьма Петрович Прутков,  повный штатный радник, носитель ордена  с. Станислава первого ступеня, автор вершув, баёк,  афорізмув, сценок; царського чиновника Пруткова  вєдно з ёго животописом и творами придумав поет  Алексей Толстой и ёго кузены Алексей и Владимир  Жемчужниковы у 1850-х роках.
195 p.,  12.04.1823 (31.03 Юл.кал.) у Москві родив ся  Александр Николаевич Островськый (†1886), руськый  драматик.
195 p.,  19.04.1823 в Скалици Тернавського края родив ся  Йозеф Подградськый (†1915), ученик и наступник Яна  Коллара на посту фараря євангеличной церкви у  Будапештї, вызначный словацькый поет, драматик и  публиціста ХІХ. ст. у Войводинї, автор книгы  Таинствена історія панславізму вообще и  словацького на Уграх зокрема и первого  православного катехізма про Чехы и Словакы (оба  творы:1868, Новый Сад); року 1863 прияв  православіє у Фрушкогорськум монастырю.
194 p.,  19.04.1824 у Місолунґі, Ґреція, умер барон Джордж  Ґордон Ноел Байрон (Byron, George Gordon Noel,  *1788), анґлійськый романтичный поет; через своє  скандалноє сексуалноє житя мусїв лишити Лондон и  жив у Таліанщинї; умер як боёвник за слободу  Ґреції од турецького панованя.
193 p.,  14.04.1825 в Машковуй Бансько-Быстрицького края  родив ся Даніел Мароті (Marothy; 1878),  евангеличный фарарь, словацькый поет и автор  мемоаровых проз штуровськой ґенерації, отець  писателькы Елены Мароті-Шолтесовой.
188 p.,  16.04.1830 умер Йожеф Катона, вістный мадярськый  драматик (*1791), чия славну драма Бан Банк не  была оцїнена за ёго живота, онь по смерти.
187 p.,  16.04.1831 у Харькові умер Євґраф Філомафітськый  (*1790), ученый, писатель, єден из зачинателюв  украинського новинарства; професор історії,  землепису, статістикы; быв єден из редакторув  первого на Украинї журнала Украинский Вестник.
176 p.,  11.04.1842 у Дарджілінґу умер Чома Шандор Кереші  (*1784), мадярськый оріенталіста и світоходник;  якый ишов глядати коріня Мадярув межи Уйґурами; у  пути на десять рокув став у Калкутї, де у  тібетськум монастырю научив ся тібетськый язык,  исклав ґраматику и словник; коли року 1842 рушив  ся дале за цїлём, у Дарджілінґу похворів ся на  маларію и умер.
175 p.,  15.04.1843 в Ню-Йорку родив ся Генрі Джеймс  (†1916), америцькый прозаик и драматик, главнов  темов котрого была простодушность и наивность  Америчанув, котрі конфронтуют інтелектуалности и  лукавству Старого Світа.
174 p.,  16.04.1844 у Паріжу родив ся Анатол Франс  (правдиво Jacques Anatole Franсois Thibault;  †1924), французськый романіста, драматик, поет,  крітик и есеіста, Нобелув лавреат (1921).
169 p.,  14.04.1849 в Добруй Водї Тернавського края умер Ян  Голлі (*1785), католицькый фарарь-емерит,  словацькый класичный поет и товмач, што писав в  первуй словацькуй кодіфікації Бернолака.
163 p.,  20.04.1855 в Кулпинї, община Бачськый Петровець,  родив ся Алберт Мартіш (†1918), дольноземськый  словацькый новеліста.
161 p.,  18.04.1857 во Зволенской Слатинї ся родила Тереза  Вансова (†1942), словацька прозаичка, товмачка,  етноґрафка; основала женськый часопис; написала и  кухарську книгу, котра є теперь найпопуларнїйша з  єй творбы на сайту Златый фонд СМЕ; в єй память  держат каждорочный конкурс рецитаторок «Вансовей  Ломнічка».
156 p.,  14.04.1862 в Беоґраду родив ся Воислав Илич  (†1894), сербськый поет, што сам себе называв  учеником Жуковского и Пушкина.
146 p.,  20.04.1872 у Заґребу, Горватія, умер Людевіт Ґай  (*1809), горватськый народовець, лінґвіста,  писатель и новинарь, автор Краткой Основы  Горватсько-Славенського Правописаня (Будин, 1830).
146 p.,  20.04.1872 в Радвани над Гроном (днесь часть  Банськой Быстрицї) у віку 52 рокув умер Андрей  Сладкович (правд. Браксаторіс; *1820), словацькый  поет, публиціста, товмач и літературный крітик.
140 p.,  19.04.1878 в Люборечи Бансько-Быстрицького края у  віку 53 рокув умер Даніел Мароті (Marothy; *1825),  евангеличный фарарь, словацькый поет и автор  мемоаровых проз штуровськой ґенерації, отець  писателькы Елены Мароті-Шолтесовой.
138 p.,  13.04.1880 в приселку Грахов (село Хыжкы)  Югочешського края родив ся Франтїшек Вотруба  (†1953), словацькый новинарь, поет и літературный  крітик.
137 p.,  19.04.1881 у Лондону у віку 76 року умер Бенджамин  Дізраелі (*1804), брітанськый писатель и штатник,  автор соціално-політичных романув, отець політикы  «прекрасной ізолації» .
135 p.,  14.04.1883 в Беоґраду родив ся Сима Пандурович  (†1960), сербськый поет, есеіста, крітик, драматик  и товмач.
133 p.,  17.04.1885 в Адамовськых Кохановцях Тренчинського  края родив ся Владимир Рой (†1936), словацькый  поет и товмач; в рукописах зостали и ёго прозовы  творы.
130 p.,  13.04.1888 в Очовуй Бансько-Быстрицького края  родив ся Людовіт Шеншель (†1956), священик,  словацькый языкознатель, публиціста, автор  читанок, антіфашістичный боевник.
127 p.,  11.04.1891 в Тисовцю Бансько-БІстрицького умер  Штефан Марко Дакснер (*1822), словацькый немеш,  політик, правник, народный будитель, публиціста,  поет и автор малых проз на темы людовых леґенд.
126 p.,  15.04.1892 у Ґрацу умер Бідерманн Герман Іґнац  (*1831), історик, етноґраф, економіста и правник;  автор важных етноґрафичных и історичных робот о  Русинах.
118 p.,  11.04.1900 родив ся Шандор Мароі (†1989),  новодобый вызначный мадярськый писатель, што  заслужив всесполной знатости своима Выказанями  єдного повґаря; од року 1948 жив на еміґрації.
118 p.,  13.04.1900 у Мияві Тренчинського края родила ся  Зузка Зґурішка (правд. Дворжакова Людмила  Шимонович; †1984), словацька прозаичка, драматичка  и товмачка.
117 p.,  18.04.1901 у Великуй Бани родив ся Ласлов Неймет  (†1975), спозначный представитель мадярськой прозы  ХХ. ст.
113 p.,  11.04.1905 у Будапешту родив ся Атіла Йожеф  (†1937), мадярськый поет; од року 1964 у сесь день  у Мадярщинї одправляют День поезії.
112 p.,  13.04.1906 родив ся Самуел Бекетт (Beckett;  †1989), ірського роду писатель и драматик, пишучый  по анґлійськы и французськы (Чекаючи на Ґодо),  Нобелув лавреат (1969).
106 p.,  20.04.1912 умер ірськый писатель и новинарь Брем  Стокер (*1847), якый добыв собі славу романом  Дракула (1897), другов по Біблії майчитанов  книгов.
105 p.,  17.04.1913 у Старум Вербасу родив ся Гавриїл  Г. Надь (†1983), педаґоґ, вызначный лінґвіста в  сферї русинського языка, поет.
101 p.,  14.04.1917 у Варшаві, Кралёвство Польское, умер  57-рочный Лазарь Маркович Заменгоф (Лейзер Леві  Заменгоф, Ludwik Lejzer Zamenhof, Ludoviko Lazaro  Zamenhof; *1859), дохтор-очарь, лінґвіста, котрый  створил межинародный майстровый язык есперанто и  опубликовал свою роботу 1887 року.
96 p.,   12.04.1922 в Изах коло Хуста родив ся Михаил  Кеминь, педаґоґ, активіста русинського двиганя,  поет.
89 p.,   11.04.1929 в Межилаборцях родила ся Анна Густякова  (в одданю Галчакова; †2006), самородна русинська  писателька.
88 p.,   14.04.1930 у Москві вчинив самогубство Владимир  Маяковськый (*1893), вызначный руськый поет и  драматик.
83 p.,   14.04.1935 родив ся Ерих фон Деникен, швайцарськый  писатель, автор книг о слїдах мимоземных вплывув  на людську културу.
81 p.,   13.04.1937 у Москві у віку 39 рокув умер на  гертику Илій Илф (Иехил-Лейб Файнзілберґ; *1897),  совєтскый новинарь и писатель-сатірик.
80 p.,   16.04.1938 в Дєвинськой Новой Веси родив ся Рудолф  Слобода (†1995), словацькый прозаик, поет и  драматик.
70 p.,   11.04.1948 в Пархові, Лемковина, родив ся Ярослав  Горощак, културный активіста Лемковины, автор  лемковсько-полського и полсько-лемковського  словника.
69 p.,   12.04.1949 у Руськум Керестурї родив ся Любомир  Медєші, етнолоґ, публичный актівіста, редактор,  поет и товмач.
69 p.,   15.04.1949 в Пряшові умер Діонизій Зубрицькый  (*1895), педаґоґ, поет и літературознатель,  публичный активіста.
67 p.,   18.04.1951 родила ся Амалія Хроміш (†2007),  русинська новинарька и поетка.
64 p.,   12.04.1954 у Лубнах Полт. обл. умер Олесь Донченко  (Александр Василёвич Донченко, *1902),  украинськый писатель, автор романув о роботниках и  дїточой літературы.
45 p.,   16.04.1973 у Новум Саду умер Микола М.Кочіш  (*1928), вызначный русинськый лінґвіста, педаґоґ,  прозаик.
41 p.,   11.04.1977 умер Жак Превер (Jacques Prevert;  *1900), французськый поет и сценаріста.
38 p.,   15.04.1980 у Паріжу на 75 року живота умер Жан Пол  Сартр (*1905), французськый писатель, драматик,  філозоф, што пробовав зъєдинити еґзістенціалізм из  марксізмом и псіхоаналізом Фройда; року 1964  достав Нобелову награду за літературу, од котрой  одказав ся.
38 p.,   15.04.1980 умер світозвістный таліанськый дїточый  писатель Джані Родарі (*1920).
38 p.,   19.04.1980 у Кієві умер Андрій Патрус-Карпатськый  (*1917), лївицёвый писатель, новинарь, товмач.
35 p.,   15.04.1983 у Будапешту у віку 80 рокув умер Дюла  Ієш (*1902), мадярськый писатель, поет и драматик.
32 p.,   12.04.1986 у Москві умер Валентин Петрович Катаєв  (*1897), руськый писатель, Герой Соц. Труда  (1974): (Самотно ся білїє парус).
32 p.,   14.04.1986 умерла Сімона де Бовуар (Beauvoir,  Simone de; *1908), французська писателька,  феміністка, Жан Пол Сартрова приятелька живота.
31 p.,   11.04.1987 у віку 83 рокув умер Ерскин Колдвелл  (Erskine Caldwell; *1903), америцькый писатель,  што писав о худобстві, расізму и соціалных  проблемах южных штатув; в часї войны быв  кореспондентом в СССР и написав серію книг о туй  войнї.
25 p.,   15.04.1993 у Руськум Керестурї у віку 27 рокув  умер Звонимир Няраді (*1966), русинськый поет и  літературный крітик Войводины.
25 p.,   18.04.1993 в Братиславі умер Ян Владимир Орміс  (*1903), словацькый літературознатель и  бібліоґраф.
24 p.,   13.04.1994 в Ґорондї под Мукачовом умер Юрій  (Иванув) Станинець (псевд. Ю. Станчук, Юрій Лунай;  *1906), русинськый писатель.
16 p.,   12.04.2002 у Ню-Йорку умер Юрій Владимирович  Шевелёв (псевдо: Юрій Шерех; *1908), славіста,  языкознатель, історик украинськой літературы,  літературный и театралный крітик; професор  украинського и руського языкув на всеучилищах у  Лунду, Швеція, и Гарвардськум, ЗША, професор слав.  філолоґії Колумбійського всеучилища, ЗША,  презідент Украинськой Слободной Академії Наук у  ЗША, лавреат Державной Шевченковой Премії за  студії з укр. языка; Шевелёв казав, же называти  язык бачванськых Русинув украинськым тото  шаленство.
11 p.,   11.04.2007 в Ню-Йорку, ЗША, умер Курт Воннеґут  (*1922), америцькый писатель, славный сатіричныма  романами (Фрыштик Шампіонув, Маччина колыска).
4 p.,    15.04.2014 в Братіславі у віку 73 рокув умер  Ладислав Баллек (*1941), діпломат, словацькый  прозаик и есеіста .
4 p.,    17.04.2014 у Мексіку у віку 87 рокув умер Ґабріел  Ґарсія Маркез (Garcia Marquez, Gabriel; *1927),  колумбійськый писатель и новинарь, приятель Фідела  Кастра, Нобелув лавреат (1982) за творы, де  переплетена фантастика и реалность; роман Сто  рокув самотности выданый многоміліонныма накладами  на 30 языках.