1–10. юний в истории

31.05.2014 18:46

412 p.,  06.06.1606 в Руану родив ся Пєр Корней (†1684),  французськый поет и драматик, зачинатель  французськой траґедії.
403 p.,  04.06.1615 в Празї у віку 59 рокув умер Вавринец  Бенедикт (Laurenc Benedikt Nudozersky, M.  Laurentius Benedictus Nudozierinus, *1555),  педаґоґ, математик, словацькый ренесансный поет,  языкознатель.
231 p.,  04.06.1787 у Горовцях Тренчинського края у віку 74  рокув умер Гуґолин Ґавлович (*1712), францішкан,  словацькый бароковый поет.
219 p.,  06.06.1799 (Юл.кал.: 26.05.1799) у Москві родив ся  Александер Серґеєвич Пушкин (†1837), руськый поет  и писатель.
196 p.,  01.06.1822 в Гнущи Бансько-Быстрицького края родив  ся Ян Францісці-Рімавськый (†1905), словацькый  прозаик, поет, публиціста и товмач.
192 p.,  03.06.1826 у Сеници Тернавського края родив ся  Віліам Паулінї-Товт (†1877), словацькый політик,  поет и публиціста.
192 p.,  03.06.1826 (22.05 Юл.кал.) в Санкт-Петербурґу у  віку 59 рокув умер Николай Михайлович Карамзин  (1766), руськый историк, писатель и реформатор  языка, чия литературна творчость в духу  сентіменталізма очевидно послужила приміром  Александру Духновичови в повісти Милен и Любица.
192 p.,  10.06.1826 у Баї, Мадярщина, у родинї богатого  торговця родив ся Богобой Атанацкович (правд.  Тимотей Атанацкович, †1858), адвокат, сербськый  писатель, автор сентіменталных и патріотичных  поезій, повідань и романа Два идола.
187 p.,  04.06.1831 у Рипаню при Беоґраду родив ся Мілан  Мілічевич (†1908), сербськый историк, писатель,  педаґоґ и товмач.
178 p.,  02.06.1840 в Аппер-Бокхемптон, ґрофство Дорсет,  родив ся Томас Гарди (†1928), анґлійськый  писатель.
175 p.,  07.06.1843 в Новоселках, Галичина, умер Маркіян  Шашкевич (*1811), украинськый писатель и  културник; учив ся у Львовськуй семінарії; року  1837 опубликовав свої творы первый раз у зборнику  Русалка Днїстровая, появенум у Пештї.
171 p.,  09.06.1847 росказом царя Николая І. Тарас Шевченко  быв взятый у воякы без права писати и малёвати.
170 p.,  07.06.1848 умер Вісаріон Григорьєвич Білинськый  (*1811), руськый літературный крітик, публиціста,  філозоф и демократ.
152 p.,  10.06.1866 у Львову умер Иван Миколаёвич Вагілевич  (*1811), поет, філолоґ, фолклоріста, етноґраф,  публичный актівіста, єден из авторув алманаха  Русалка Днїстрова; од року 1862 варошськый  архіварь.
148 p.,  09.06.1870 умер Чарлз Дікенс (*1812), анґлійськый  писатель, автор любеных романув о нищетї и  соціалнуй несправедливости у Вікторіанськуй  Анґлії; доднесь ёго романы сут по бібліотеках и їх  читают; у реалности быв великым богачом (лишив 93  тыс. лібер) и тіраном родины.
143 p.,  06.06.1875 родив ся Томас Манн (†1955), нїмецькый  писатель, Нобелув лавреат (1929).
143 p.,  10.06.1875 умер Йован Ґрчич-Миленко (*1846),  сербськый романтичный поет, познатый яко  Фрушкогорськый соловей.
142 p.,  08.06.1876 умерла Жорж Санд (правд. Amandine  Aurore Lucile Dupin, †1876), плодовита французська  писателька, феміністка и емансіпантка, котра не  лем прибрала хлопськый псевдоним, але и в єден час  носила и мужськоє шатя и курила; Бодлер, єй  сочасник дав юй таку характерістику: "Она глупа,  тяжка и бесїдлива. Єй ідеї, морал, глубина и  деликатность суженя такы, як у домовничкы и  содержанкы. Факт, же сут хлопы, што ся залюбили до  той швондры, є доказом упадка мужчин днешного  часу".
125 p.,  08.06.1893 у Празї ся родила Марія Пуйманова  (†1958), чешська писателька и поетка, яка в романї  Люде на роспутю (1937) описує період, коли  Подкарпатя было в Чехословакії.
124 p.,  06.06.1894 у В. Верецьках родив ся Лукач (Василюв)  Демян (†1968), русинськый писатель и фолклоріста.
123 p.,  05.06.1895 родив ся Михайло Яловый (†1937),  украинськый писатель, драматик, поет; писав пуд  псевдонимом Юліан Шпол; первый презідент ВАПЛіте  (Вольна Академія Пролетарськой Літературы,  1925–1928), яка "противставляла украинську културу  руськуй и пуд народным осуженём саморосформовала  ся"; арештованый у апрілю 1933, выказаный из  ВКП(б)У, заскарженый из шпіонажу на хосен Польщі,  контрареволуції и терорізма; росстріляный  03.11.1937 у лаґру СВИРлаґ; року 1957  регабілітованый.
120 p.,  05.06.1898 родив ся Федеріко Ґарсія Лорка  (Federico Garcia Lorca, †1936), еспанськый поет,  писатель, драматик, майбулшый представитель  Еспанії у світовуй літературї од ХХ. віка доднесь.
115 p.,  02.06.1903 у Львові умер Иван Николаевич Гушалевич  (*1823), священик, галицько-руськый поет,  драматик, новинарь, выдаватель.
115 p.,  03.06.1903 в Бінґули, Войводина, родив ся Ян  Владимир Орміс (†1993), словацькый  літературознатель и бібліоґраф.
113 p.,  10.06.1905 в Сухуй над Парнов родив ся Франтїшек  Гечко (†1960), словацькый соцреалістичный писатель  поезій и проз о селянстві: Деревляна весь,  Черленой вино.
112 p.,  03.06.1906 у Петербурґу зачав печатати ся  Украинськый Вістник, часопис украинськой общины.
108 p.,  05.06.1910 у Ню-Йорку у віку 47 рокув умер  О. Генрі (Олівер Генрі, правд: Porter, William  Sydney; *1862), америцькый писатель куртых  повідань из дуфла нечеканым кунцём.
103 p.,  10.06.1915 родив ся Сол Беллоу (Saul Bellow  †2005), америцькый писатель канадського роду,  Нобелув лавреат (1976; Плоды твоих днув); з ёго  думок: «Де Пруст Папуасув? Кедь Зулусы будут мати  свого Толстоя, мы будеме їх читати».
95 p.,   10.06.1923 у віку 73 рокув умер Жулієн Віо (Julien  Viaud; *1850), французськый офіцер маринаркы,  познатый в литературї яко романіста Пьєр Лоті,  отець жанра колоніалного романа.
95 p.,   10.06.1923 у Солотвинї-Селї родив ся Роберт  Максвелл (правдивоє имня Ян Лудвик Гох, †1991),  што пузднїйше втїк з Пудкарпатя перед наступаючым  фашізмом и став ся на Западї маґнатом світовой  пресы и кіна; у Мадярщинї выдавав новинкы Magyar  Hírlap и Esti Hírlap.
94 p.,   03.06.1924 у Кірлінґу пуд Віднём умер Франц Кафка  (Franz Kafka, *1883), пражськый нїмецькый писатель  (Суд, 1925; Каштель, 1926).
93 p.,   08.06.1925 в Севлюши отворили помяник (бюст)  Александру Духновичу, первый на Подкарпатськуй  Руси; на сяточности быв ґубернатор Др. Антоній  Бескід и наш депутат парламента Йосиф Камінськый.
91 p.,   03.06.1927 у Дюрдёві, Войводина, родив ся Микола  Сеґеді (†1988), просвітный роботник, новинарь,  автор повідань и сценок про дїтей, редактор  Піонерськой Заградкы, гуморіста, што запямятав ся  як Кооперант Федор з гуморесок на радію Новый Сад,  емітованых током цїлых 14 рокув.
91 p.,   05.06.1927 у Гати, Береґ, родив ся Вілмош Ковач  (†1979), майбулше честованый мадярськый писатель и  поет Подкарпатя; року 1965 у выдавательстві  Карпаты выходит роман "И завтра будеме жити", якый  первый раз на Пудкарпатю споминат траґічну судьбу  Мадярув края; роман пузднїйше конфісковали и  вылучили из бібліотек; автор еміґровав до  Мадярщины.
89 p.,   09.06.1929 в Пыхнях Пряшовського края родила ся  Зузана Ганудель (рож. Плїшкова), русинська  лінґвістка, авторка лінґвістичных атласув, котра є  межи майлїпшыма знателями русинськых діалектув,  но Русинув поважує за Украинцюв, согласно з  доктринов Комунистичной партії, членков котрой  стала ся уже року 1948.
88 p.,   01.06.1930 член ОУН студент Ф. Тацинець учинив  замах на Євмена Сабова, русинського  літературознателя, языкознателя, предсїдника  Общества А. Духновича; Сабов быв раненый, а  студента арештовали.
88 p.,   08.06.1930 в Петровцях, Войводина, родив ся Сілво  (Сілвестер) Ерделї (†1996), русинськый поет з  народу и културный дїятель, закладатель музейного  зобраня у Петровцях, выдана ёго книжка поезій У  лєшїку при валалє.
87 p.,   07.06.1931 у Мукачові отворили помяник  Александрови Митраку в присутстві ґубернатора  Антонія Бескіда, краёвого презідента Антонія  Розсыпала; в сяточностях участвовали 7300 людий.
82 p.,   01.06.1936 у Руськум Керестурї родив ся Мирон  Жирош (†2016), поет, новинарь, публиціста, автор  научно-популарных и хроникарськых книг о Русинах.
80 p.,   01.06.1938 в Мосйы (Mosjoe), Швеція, родив ся Свен  Ґуставссон, шведськый славіста, котрый занимат ся  языком Русинув Войводины.
80 p.,   01.06.1938 у Паріжу умер 36-рочный Едмунд фон  Горват (Ödön von Horváth; *1901), заказаный  фашістами австрійськый прозаик и драматик, што  майстерно хосновав у своих творах языкы и гвары  народув габсбурґськой монархії; писатель все мав  інстінктивный страх перед блискавицёв, а загынув  од дерева, упавшого при громовой бурї.
80 p.,   04.06.1938 в Блатници умерла Олґа Тексторисова  (Olga Textorisova; *1880), словацька писателька, в  рр. 1907–1919 робила яко учителька на Дольной  земли.
76 p.,   01.06.1942 без суда забитый фашістами Владислав  Ванчура (*1891), чешськый прозаик, драматик и  філмовый режісер, автор філма Марійка невірниця  (1934) и романа Послїдный суд (1929, переробка  1935) о Пудкарпатськой Руси.
74 p.,   09.06.1944 у лаґру Заксенгавзен фашісты  замордовали Олега Ольжича (Олег Олександрович  Кандыба, *1907), украинського поета, публицісту,  сына украинського поета Олександра Олеся; Ольжич  выходив Карлово всеучилище у Празї; активный член  ОУН, пак заступник главы провода ОУН; року 1939 у  Карпатськуй Украинї.
73 p.,   03.06.1945 закончена цензура книг Ужгородськой  городськой бібліотекы; по вылученю так прозваных  фашістичных авторув книжный фонд бібліотекы  дозволено хосновати.
73 p.,   03.06.1945 у Москві умер Вікентій Вікентіёвич  Вересаєв (*1867), руськый и совєтськый писатель.
72 p.,   06.06.1946 в Аґнстендорфу, район Єленя Ґура, умер  Ґергарт Гауптманн (*1862), нїмецькый писатель,  Нобелув лавреат (1912).
70 p.,   07.06.1948 (26.05 Юл.кал.) у віку 36 рокув у  Санкт-Петербурґу умер Віссаріон Белінськый  (*1811), руськый літературный крітик, писатель,  філозоф.
69 p.,   09.06.1949 в Ліллегаммеру, Норвеґія, умерла Сіґрід  Ундсет (*1882), норвежська писателька, Нобелова  лавреатка 1928 року.
64 p.,   01.06.1954 в Дрездї у віку 84 рокув умер єй  почестный варощанин Мартин Андерсен-Нексе (Martin  Andersen-Nexo, *1869), данськый писатель.
63 p.,   02.06.1955 в Ужгородї умер Юрій Ґойда (*1919),  русинськый поет, товмач и културный активіста.
61 p.,   10.06.1957 в Йонкерс, Ню-Йорк, умер Сімеон Пыж  (*1894), русинськый новинарь, публиціста,  културный активіста, перебываючый на еміґрації в  Америцї од року 1922 .
57 p.,   02.06.1961 в Ню-Йорку умер Джордж Кауфман (*1889),  америцькій драматик, гуморіста, сценаріста и  режисер.
54 p.,   03.06.1964 у віку 75 рокув умер Франс Еміл  Сілланпяя (Frans Eemil Sillanpaa, *1888), фінськый  писатель, Нобелув лавреат (1939) «за глубокоє  проникненя у живот фінськых селян и їх обычаї»  (Честноє худобство, Умерла молодов).
54 p.,   10.06.1964 у Москві отворили помяник Тарасу  Шевченку.
53 p.,   01.06.1965 Михаил Александрович Шолохов, руськый  писатель, выголошеный за Нобелового лавреата року.
49 p.,   08.06.1969 в Кієві умер Віктор Платонович Петров  (*1894; псевдонимы В. Домонтович, Віктор Бер),  украинськый писатель, археолоґ, філозоф,  літературознатель; аґент КГБ од року 1938.
46 p.,   01.06.1972 у Новум Садї вышло первоє число  русинського молодежного часописа МАК (Молодость,  Активность, Креативность).
46 p.,   04.06.1972 поет Йосиф Бродськый мушено еміґрує из  Совєтського Союза.
44 p.,   09.06.1974 у віку 74 рокув умер Міґел Анхел  Астуріас (*1899), ґватемалськый писатель, Нобелув  лавреат (1967).
38 p.,   07.06.1980 у Песіфік Палісейдс, Каліфорнія у віку  88 рокув умер Генрі Валентин Міллер (*1891),  америцькый писатель, котрый у своих творах, часть  из котрых были заказаны в ЗША, рисовав секс без  табу и условностей.
35 p.,   01.06.1983 у Берлину умерла Анна Зеґерс (Seghers,  правд. Нетті Рейлінґ-Радванї, *1900), нїмецька  писателька.
35 p.,   06.06.1983 у Коцурї умер Оскар Е. Кочіш (*1925),  русинськый прозаик.
34 p.,   10.06.1984 в Ужгородї у віку 90 рокув умер Петер  (Петрув) Сова (*1894), русинськый общественый  дїятель русофілського стрему, історик,  краєзнатель, писатель (Прошлое Ужгорода,  Архитектурные памятники Закарпатья, В дебрях  Карпат).
12 p.,   05.06.2006 у Новум Саду умер Владимир Більня  (*1927), вызначный русинськый прозаик и  публиціста, автор зборника повідок Днї и ночі  (1972), романа Аз єсм (1990).
10 p.,   05.06.2008 в Шалї Нїтрянського края умер Ян  Йоганідес (*1934), словацькый прозаик и есеіста.
10 p.,   10.06.2008 в Норінберзї умер 79-рочный Чінґіз  Айтматов (*1928), руськый и кірґізськый писатель  світовой славы.
6 p.,    05.06.2012 умер Рей Бредбері (Ray Bradbury,  *1920), америцькый писатель, вістный у жанру  фантастикы.