1–10. януар в истории

31.12.2013 22:45

2125 p., 03.01.106 до РХ родив ся Марк Тулій Ціцеро (†43 до РХ),  славный римлянськый реторик, політик и філозоф,  писатель и штатник, майбулшый оратор свого часу.
430 p.,  09.01.1589 в Дубровнику родив ся Иван (Дживо)  Гундулич (†1638), горватськый и сербськый  бароковый поет.
321 p.,  03.01.1698 у Римі родив ся Пєтро Антоніо  Метастазіо, придворный поет Карла VI. Габсбурґа,  нїмецько-римлянського цісаря (разом мадярського  короля Карла ІІІ.); дале быв у сюм статусї и при  Марії Терезії; автор 27 музикалных театралных  представ в ґрецькум духу, дакотрі мали світову  славу (Семіраміс); на ёго лібрета булше опер  скомпоновав Моцарт, єдну Гайдн, а ёго поезії  поклали на музику Бетовен и Шуберт; сочасникы му  дали прозывку "таліанськый Софокл".
318 p.,  01.01.1701 у Кієві родив ся Василь Григорович  Григорович-Барськый (†1747), якый 24 рокы  вандровав по Европі и Малуй Азії (Болґарія,  Мадярщина, Румынія, Молдавія, Австрія, Таліанщина,  Ґреція, Палестина, Сірія, Арабія, Еґіпет) и лишив  путёві запискы (Запискы Плакы Альбова) з  рисунками, што были появены року 1788.
253 p.,  06.01.1766 у Дебрецинї родив ся Мігай Фазекаш  (†1828), ботаник, писатель, поет, автор  гуморно-сатіричной поемы Лудаш Матї; хоть проробив  цїлый живот фаховым ботаником, спроєктовав у  Дебрецинї Травяный Керт, є передо вшиткым цїненый  за літературну творчость.
234 p.,  04.01.1785 в Ганау родив ся Якоб Ґрімм (†1863),  нїмецькый казкарь и збератель казок, фолклоріста,  лінґвіста, академик.
225 p.,  01.01.1794 в Палудзи Жілінського кра родив ся  Ґашпар Феєрпотокі-Белопотоцькый (†1874),  словацькый писатель и културник, закладатель  аматерського театра.
198 p.,  10.01.1821 в Долнум Кубинї ся родив Янко Властїміл  Матушка (†1877), словацькый драматик, поет,  народный будитель, автор текста словацького гімна  Nad Tatrov sa bliska.
196 p.,  01.01.1823 у Малум Керешу родив ся Шандор Петевфій  (†1849), поет, револуційный лірик; первый стих  появив 1842.05.22 (A borozу); року 1844 у фебруарї  пішо пуйшов до Будапешту робити «поетичну  карьєру»; року 1847.03.15 появив повный поетичный  зборник своих творув; сёго року и уженив ся;  1848.03.21 присягнув на вірность утцюзнинї и  наступив до войська пуд провод ґенерала Бема;  пропав без вісти у битві при Шеґешвару 1849.07.31.
195 p.,  08.01.1824 в Лондону родив ся Вілліам Вілкі  Коллінз (†1889), анґлійськый прозаик и драматик,  сочасник и приятель Чарлза Діккенса, з якым ряд  творув написав у соавторстві.
194 p.,  07.01.1825 в Жілінї родив ся Ян Креститель Томбор  (†1911), священик, словацькый дольноземськый  публиціста и писатель, автор патріотичных поезій и  проз, історичных новел.
190 p.,  06.01.1829 в Брнї умер Йозеф Добровськый (*1753),  вызначный славіста, автор чешськой ґраматикы и  ґраматикы старославянського языка, чешськый  народный будитель.
182 p.,  07.01.1837 в Тарнавцї Саноцького повіта родив ся  Василь Чернецькый (†1900), лемковськый публиціста,  котрый лишив спомины о Духновичу.
181 p.,  03.01.1838 у Банськуй Быстрици родив ся Даніел  Копа (†1920), учитель и новинарь, автор словацькой  ґраматикы и соавтор учебникув, што тїсно сотрудив  из Андреём Сладковичом и Йозефом Милославом  Гурбаном.
181 p.,  10.01.1838 у родинї сященика, учителя філозофії и  богословія родив ся Григорій Воробкевич (псевдо:  Наум Шрам; †1884), украинськый поет; боров ся  против москвофілув и провокаторув, котрі хотїли  повадити Русинув и Румынув; ёго брат Сидор,  написав на ёго верші співанкы и выдав зборник,  якый тогды быв єдинственым приручником про  буковинськых Русинув.
172 p.,  06.01.1847 в Градцу коло Валева родив ся Мілован  Ґлішіч (†1908), сербськый писатель сатірик и  товмач.
167 p.,  06.01.1852 умер Луі Брайл (Louis Braille, *1809),  учитель, автор учебникув, конструктор письма про  слїпых, нотного запису про слїпых; сам быв од  трёхрочного віку слїпый.
164 p.,  06.01.1855 в Крупинї Бансько-Быстрицького края  родила ся Елена Мароті-Шолтесова (†1939),  словацька прозаичка, редакторка, публицістка.
155 p.,  01.01.1864 (20.12.1863 Юл.кал.) у Беоґраду родив  ся Боґдан Попович (†1944), всеучилищный професор,  член Сербськой Академії Наук и Умілств, сербськый  літературный крітик и літературознатель.
144 p.,  03.01.1875 умер Пєр Ларусс (*1817), світославный  словникарь, педаґоґ, автор учебникув; ёго главноє  дїло – Великый універзалный словник ХІХ. ст. в 15  томах (1878); инші: Новый ілустрованый Ларусс в 7  томах (1898), Повный ілустрованый словник (дас 50  выдань), малый Ларусс.
144 p.,  04.01.1875 (23.12.1874 Юл.кал.) у Кієві родив ся  Василій Григорьєвич Ян (правд. Янчевецькый,  †1954), писатель; дїдо му быв пуп на Волыни, отець  – професор ґрекчины и латины, сам писатель  абсолвовав історико-філолоґічный факултет у  Петербурґу; у первуй книзі, Запискы пішого (1901),  описав свою дворочну подорогу Росіёв; главный  твур – історична трілоґія Навала Монґолув из  романами Джінґіз-хан (1939), Бату (1942), Ид  послїдному морю (1955); популарні історичні  повістї Феніціанська шіфа (1931), Світла на копцях  (1932), Спартак (1933), Ковачі (1933).
141 p.,  08.01.1878 (27.12 Юл.кал.) у віку 56 рокув у  Санкт-Петербурґу умер Николай Некрасов (*1821),  руськый поет, писатель, выдаватель; редаґовав  "Современник", пак "Отечественные Записки".
137 p.,  06.01.1882 в Семілах Ліберецького края родив ся  Иван Олбрахт (право: Каміл Земан, †1952), чешськый  писатель, публіціста и новинарь, што описав  Пудкарпатську Русь з рр. 1920–1930.
136 p.,  10.01.1883 (29.12.1882 Юл.кал.) у Николаєвську  Самарськой ґубернії родив ся Алексей Николаєвич  Толстой (†1945), руськый прозаик, автор трилоґії  «Хождение по мукам», быв и еден из первых успішных  авторув фантастикы: Аеліта, Гіперболоид інженера  Ґарина.
131 p.,  10.01.1888 родив ся Рафаел Вівіані (†1950),  таліанськый драматик, актер и режісер; єден из  зачинателюв модерной реалістичной драматурґії; быв  гоненый фашістами.
129 p.,  09.01.1890 у Малых Святонёвицях Кралёвоградецького  края родив ся Карел Чапек (†1938), вызначный  чешськый писатель, драматик и товмач; у 25 рокув  зыскав докторат из філозофії; игра RUR принесла му  світову знатость, туй первый раз появило ся  придумана ним стямка «робот»; Война з Саламандрами  была сатіров на фашізм и лем смерть автора спасла  го од росправы.
128 p.,  10.01.1891 у Беоґраду умер Лаза Лазаревич (*1851),  сербськый писатель, єден з лїпшых реалістув, з  фаху псіхіатер.
127 p.,  03.01.1892 в Южнуй Африцї родив ся Джон Роналд  Реел Толкин (John Ronald Reuel Tolkien; †1973),  філолоґ Оксфордського Всеучилища,  писатель-фантаст, описавшый світ выдуманых  пудземных чоловічкув (гобітув), конструктор 15  выдуманых языкув, два з котрых сут языками  описаного ним пудземного світа (з них главный  подобный до фінчины).
123 p.,  08.01.1896 в Паріжу умер Пол Верлен (*1844),  французськый поет и прозаик.
121 p.,  01.01.1898 выйшло первоє число новинкы Недїля,  дочасным редактором котрой быв Калман Демко (18  чисел); дале редакторство перебрав Михаил Врабель  и вюг новинку до 1918 года; новинка была про селян  и писала ся народным языком.
116 p.,  10.01.1903 родила ся Олґа Рішаві (†1993),  пудкарпатська нїмецька поетка и дїточа писателька.
115 p.,  03.01.1904 в Земуну (дн. район Беоґрада) родив ся  Отто Біхалі-Мерин (†1993), сербськый писатель,  публиціста, умілствознатель, котрый з братом  Павлом Біхалі заложив літературный часопис Нова  Література и выдавателськый дом Ноліт; де выдавали  книгы лївичарського характера.
111 p.,  08.01.1908 в Ардялу родив ся Алберт Ваш (†1998),  мадярськый писатель; од року 1944 жиє в Нїмещинї,  од 1952 – в ЗША; при комуністах в Румынії ёго  книгы были заказаны; в популарнум романї Сабля и  коса описує мадярську історію од року 1050 до  днесь.
111 p.,  09.01.1908 в Паріжу родила ся Сімона де Бовуар  (†1986), французська писателька, феміністка.
106 p.,  09.01.1913 в Хрудіму на Чехах родив ся Владимир  Сикора (псевда: Юрай Валах, Петер Звон; †1942),  словацькый драматик и театралный крітик.
104 p.,  01.01.1915 у Гашанах, община Крупа на Уні, в Боснї  родив ся Бранко Чопич (†1984), популарный  босансько-герцеґовинськый писатель.
100 p.,  01.01.1919 у Ню-Йорку родив ся Джером Давыд  Селінджер (Salinger, Jerome David; †2010),  америцькый писатель, автор 35 повідань и єдного  романа (Охранця в жытї, 1951), єден из майчитаных  повоєнных писателюв.
99 p.,   02.01.1920 в Петровичах, Могилёвська ґубернія  (днесь Смоленська область), родив ся будучый  славный америцькый писатель и біохемик Айзек  Азімов (Isaac Asimov, †1992), автор понад 500 книг  дїля молодежи, в тум числї учебникув и научной  фантастикы; ёго имнём названа єдна мала блукача  планета.
99 p.,   08.01.1920 в Ступаві Братіславського края родив ся  Ян Горецькый (†2006), словацькый языкознатель.
98 p.,   05.01.1921 у Конолфінґену, кантон Берн, родив ся  Фрідріх Дюрренматт (Friedrich Durrenmatt; †1990),  швайцарськый нїмецькый писатель світового имени  (Фізикы, Навщива старой дамы).
97 p.,   03.01.1922 у Берегові родив ся Василь (Андріюв)  Сочка-Боржавин (†2010), русинськый актівіста,  писатель.
96 p.,   01.01.1923 у Щербовци родив ся Василь (Василюв)  Пагыря, краєзнатель, автор многых публикацій о  Пудкарпатю и ёго писателях.
96 p.,   03.01.1923 у віку 40 рокув в Липници умер Ярослав  Гашек (*1883), автор Пригод Доброго Вояка Швейка  За Світовой Войны, потовмаченых на 54 языкы; у  Празї быв познатов фіґуров богемного світа; року  1911 створив провокативну Партію Уміреного  Поступу, яка «борола ся» за обновеня рабства,  націоналізацію хыжмайструв, реабілітацію звірины и  скотув и т. п.; року 1915 мобілізованый до  войська, и щи того року перейшов на бук Русув, де  служив у чешськуй Леґії, а року 1918 перейшов до  Черленой Армії.
96 p.,   04.01.1923 у Будапешту умер Михайло (Андріюв)  Врабель (главный псевдоним Иван Ґазда; *1866),  русинськый фолклоріста, народописник, новинарь,  педаґоґ; в роках 1888–1898 учителює в Бачцї, в  роках 1898–1918 редактор русинськой новинкы Недїля  (Будапешт) и календарюв Приятель Селян; зобрав и  выдав зборникы співанок Русскій Соловей (Ужгород,  марець 1890) и Угро-русски Народны Спїванки  (Будапешт, 1900).
96 p.,   09.01.1923 в Кременчугу, Украина родив ся Борис  Чичибабин (правд. Полушин; †1994), вызначный  руськоязычный поет Украины; указка з ёго поезії: У меня такой уклон: Я на юге — россиянин, А под северным сияньем Сразу делаюсь хохлом.  (Родной язык)
95 p.,   03.01.1924 у Простєёві умер на гертику Їржі Волкер  (Wolker, *1900), чешськый пролетарськый поет,  прозаик и драматик (Гость до дому, Чажка година).
91 p.,   06.01.1928 у Бачськум Петровци ся родив Павел Чанї  (†1999), учитель, словацькый писатель, драматик,  крітик, автор учебникув.
91 p.,   10.01.1928 у Дюрдёві родив ся Янко Олеяр (†1994),  учитель, русинськый публиціста, фолклоріста,  културный активіста, первый діректор Културного  Дома у Руськум Керестурї.
88 p.,   06.01.1931 у Міклошевцях, Горватія, родив ся  Штефан Гудак (†2015), учитель, новинарь, писатель,  товмач и літературный крітик русинськой  Войводины.
87 p.,   05.01.1932 родив ся таліанськый прозаик світовой  славы Умберто Еко (Umberto Eco, †2016),  літературознатель, естетик и теоретик (Имя ружі,  Кывало Фуко).
87 p.,   05.01.1932 у Празї умер Алексей Леонидович Петров  (*1859), руськый славіста, изглядователь історії  Пудкарпатя, автор 9-томных Матеріалув з історії  Пудкарпатськой Руси
85 p.,   08.01.1934 родила ся Александра Ріплі (Alexandra  Ripley; †2004), америцька писателька, што написала  роман Скарлетт (1991), продовженя популарного  романа Марґарет Мітчелл Однесені Вітром (1936), з  котрого продало ся 25 млн. кусув; роман Ріплі тоже  став бестселером, хоть и достав холодну оцїну  крітикув.
85 p.,   08.01.1934 у Москві умер Андрей Белый (правд.  Борис Николаёвич Буґаєв; *1880), руськый писатель,  поет-сімволіста и літературознатель; чиим  майславнїйшым твором є роман Петербурґ (1914,  переробка 1922).
84 p.,   08.01.1935 у Биёвцях, Полтавщина, родив ся Василь  Андріёвич Симоненко (†1963), украинськый поет,  новинарь, дісідент; многі нелеґално выдані творы  Симоненка и доднесь офіціално не опубликовані;  член КПСС од року 1960.
83 p.,   01.01.1936 в Тернаві родив ся Ян Стахо (†1995),  вызначный оріґіналный словацькый поет и товмач  поезії.
81 p.,   06.01.1938 у Рахновцї Винницькой обл. родив ся  Василь Стус (†1985), украинськый поет, дісідент.
78 p.,   04.01.1941 умер Анрі Луі Берґсон (Henri Bergson;  *1859), французськый філозоф, Нобелув лавреат за  літературу (1927).
77 p.,   06.01.1942 у Пушкину Ленинградськой обл. умер  Александр Романович Беляєв (*1884), руськый  писатель фантастикы.
76 p.,   01.01.1943 у віку 38 рокув у робочум лаґру у  Воронежськуй области од голоду и холоду умер Євґен  (Єнев) Рейтев (*1905), мадярськый писатель  популарных у 1930-х роках шунд-романув (Джімі  До-Вух, Пан Ванек); закончив школу театралных  артістув, айбо таланта артісты не мав, та зачав  пробовати карьєру драматика, из добрым успіхом;  21-рочный пушов за пригодами по Европі, наяв ся до  Французськой Леґії; повный зажиткув и ідей,  вернув ся до Пешту року 1930 и зачав писати, з  гумором и самоіроніёв, из своєфайтовым стілом,  выгадливо, и мав много читателюв; война и фашізм  поклали конець ёго роботї: в октовбрї 1942  фашістична новинка Egyedьl Vagyunk чудовала ся, же  хоть є Жид, а щи все є у Будапешту и щи все пише;  неодовго быв мобілізованый до робочого лаґру.
75 p.,   03.01.1944 у Пейцелу коло Будапешта умер Ізідор  Білак (*1889), русинськый поет, фолклоріста,  културный и політичный дїятель.
73 p.,   04.01.1946 в Гбелцах родив ся Душан Душек,  словацькый писатель, єден з лїпшіх словацькых  повідкарюв.
68 p.,   01.01.1951 родив ся Василь Фантич, дохтор, поет,  прозаик, актівіста русинськой и христіанськой  оброды.
68 p.,   05.01.1951 у Москві умер Андрій Платонович  Платонов (*1899), вызначный руськый совєтськый  писатель, што выробив свуй літературный стіл,  котрому не є пары; язык Платонова практично не  пуддає ся товмаченю; творы Платонова мож  трактовати неєднозначно, зато Сталин опреділив їх  як шкодливі, и писатель быв у немилости.
68 p.,   10.01.1951 в Римі умер Сінклер Луіс (Sinclair  Lewis, *1885), америцькый романіста, автор 22  романув, первый америцькый Нобелув лавреат за  літературу (1930).
67 p.,   04.01.1952 в Пряшові умер Иван  Гендер-Суходольскый (*1873), учитель, редактор  журнала Русская Школа, автор повісти Петро  Грибуняк (1936) о подїях на Маковици 1848-1849.
67 p.,   09.01.1952 у Братіславі умер Ело Шандор (*1896),  фінансовый урядник, прозаик, публиціста, автор  тритомного гуморістичного романа Сватко Раґан з  Брезовой и многых повідань, репортажи з СССР в  роках 1936, 1937.
64 p.,   03.01.1955 у Братіславі умер Франьо Краль (*1903),  словацькый учитель, прозаик, поет и драматик,  писатель молодежной и дїточой літературы.
62 p.,   06.01.1957 у Руськум Керестурї родив ся Юліан Надь  (†1990), русинськый поет, новинарь и редактор  Руського слова.
60 p.,   07.01.1959 в Москві у віку 57 рокув умер Борис  Лавренёв (правд. Сергеєв; *1891), вызначный  руськый прозаик и драматик соцреалізма.
59 p.,   04.01.1960 у дорожнум нещастю умер Албер Камю  (Albert Camus; *1913), французськый писатель  (Чужинець, 1942; Мор, 1947), Нобелув лавреат  (1957).
59 p.,   10.01.1960 в Королювцї, Тернопол. обл. умер Иван  Русенко (*1890), лемковськый учитель, поет,  сатірик, карікатуріста, ілустратор; в року 1945  выселеный на Украину, де робив як учитель  нїмецького языка.
54 p.,   04.01.1965 умер Томас Стернз Еліот (Eliot, Thomas  Stearns; *1888), анґлійськый поет, крітик и  драматик, Нобелув лавреат (1948).
50 p.,   05.01.1969 в Ужгородї умер Михайло (Михайлув)  Бращайко (*1883), вызначный пудкарпатськый політик  украинського стрема, правник, редактор, театрал,  посланик Сойма Карпатськой Украины (1939); по  приходї Совєтув робив як адвокат; соавтор єдного з  лїпшых русинськых словникув (1928).
45 p.,   04.01.1974 в Братіславі у віку 78 рокув умер  Штефан Мігал (*1895), учитель, автор учебникув,  словацькый дольноземськый писатель, товмач.
45 p.,   05.01.1974 у Будапешту у віку 79 рокув умер Бейла  Іллейш (*1895), автор романув о Подкарпатськуй  Руси: Карпатська рапсодія (1939), Корольство  Ґреґорія Жатковича (1946).
38 p.,   06.01.1981 у Швайцу умер Арчібалд Джозеф Кронин  (Archibald Joseph Cronin; *1896), шкотськый  прозаик, дохтор.
33 p.,   10.01.1986 в Празї умер Ярослав Сайферт (*1901),  вызначный чешськый поет, есеіста и новинарь,  Нобелув Лавреат (1984).
28 p.,   05.01.1991 в Беоґраду у віку 68 рокув умер Васко  Попа (*1922), сербськый поет и товмач румынського  племени, котрый значно вплынув на язык новой  сербськой поезії.
27 p.,   06.01.1992 в Братіславі умерла Елена Чепчекова  (*1922), учителька, словацька дїточа писателька.
19 p.,   05.01.2000 в Братіславі умер Павел Бунчак (*1915),  словацькый поет, літературознатель, публиціста и  товмач.
15 p.,   10.01.2004 умерла Александра Ріплі (Alexandra  Ripley; *1934), америцька писателька, што написала  роман Скарлетт (1991), продовженя популарного  романа Марґарет Мітчелл Уднесені Вітром (1936), з  котрого продало ся 25 млн. кусув; роман Ріплі тоже  став бестселером, хоть и достав холодну оцїну  крітикув.
13 p.,   01.01.2006 в Беоґраду умер у віку 77 рокув Драґан  Лукич (*1928), сербськый поет, што творив  переважно дїточу поезію.
3 p.,    01.01.2016 в Осою умер Иван (Юрув) Петровцій  (*1945), украинськый и русинськый товмач и  епатажный поет, лавреат премії Духновича.