1–10. септембер в истории

31.08.2014 21:08

450 p.,  05.09.1568 у Стіло, Таліанщина, родив ся Томазо  Кампанела (Campanella, †1639), таліанськый  філозоф, поет, політик, домінікан, автор  комуністичной утопії Город Сонця (1602); быв  засуженый інквізіціов на доживотя и одсидїв 27  рокув; на засяг папы Урбана VІІІ. выпущеный на  волю и одыйшов до Франції, де доставав пензію од  кардінала Рішельє.
373 p.,  08.09.1645 у Вілянуева-де-лос-Інфантес, Еспанія,  умер Франсіско Кеведо (Франсіско Ґомес де Кеведо и  Сантібанєс Вілєґас; Francisco Gоmez de Quevedo;  *1580), еспанськый бароковый писатель, вызначный  сатірик, чиї творы ся поважуют за вершину  еспанськой літературы.
302 p.,  10.09.1716 у Надьенєду умер Ференц Паріз из Папы  (*1649), духовник и дохтор, автор первой  мадярськой медицинськой книгы (Клуж, 1690), што  мала барокову назву: Pax Corporis, Циже Трактат о  Причинах и Гнїздах вднукашной Неволї в людськум  Тїлї, и способах Лїченя оных, котры то способы из  уст чоловых ученых Професорув, а тыж из писань  Давных ученых, як и з властного Опыта коло многых  Хворых добытого, довєдна складеный Ґаздам и  Ґаздыням з Домашнов Челядёв, по Варошах и селах  бываючым, и многым заслабнутым сеґіням на хосен,  накулько мож было зрозумливо, ясно и обширно по  Мадярськы напечатаный.
250 p.,  04.09.1768 у Сен-Мало, Франія, родив ся  Франсуа-Рене де Шатобріан (†1848), французськый  писатель и діпломат, чия творчость мала великый  вплыв на форму и содержаня французськой  літературы.
249 p.,  06.09.1769 в Чешськум Брезовум  Бансько-Быстрицького края родив ся Богуслав Таблиц  (†1832), священик, класичный іділичный поет,  товмач и історик літературы.
249 p.,  09.09.1769 (29.08. Юл.кал) у Полтаві родив ся Иван  Котляревськый (†1838), писатель, поет, драматик,  закладатель модерной украинськой літературы; автор  Енеіды (1798–1838).
246 p.,  09.09.1772 у Баї родив ся Йоакім Вуїч (†1847),  сербськый драматик; окрем драматичных творов лишив  подорожны запискы о Сербии, Уграх, Молдавії,  Бесарабії, Херсону и Крыму (1845).
216 p.,  04.09.1802 нїмецькый філолоґ Ґеорґ Ґротефенд  дешіфровав вавілонськый клинопис.
209 p.,  04.09.1809 в Кременцю, Тернопольщина, родив ся  Юліуш Словацькый (†1849), вызначный полськый поет  и драматик.
207 p.,  02.09.1811 в Ясеню при Станіславі родив ся Иван  Миколаёвич Вагілевич (†1866), поет, філолоґ,  фолклоріста, етноґраф, публичный актівіста, єден  из авторув алманаха Русалка Днїстрова; од року  1862 варошськый архіварь Ильвова.
201 p.,  05.09.1817 (24.08 Юл.кал.) родив ся ґроф Алексей  Констатинович Толстой (†1875), руськый прозаик,  поет, драматик.
190 p.,  09.09.1828 (28.08 Юл. кал.) у Яснуй Полянї  Тулськой ґуб. родив ся Лев Николаёвич Толстой  (†1910), вызначный руськый писатель.
188 p.,  08.09.1830 родив ся Фредерик Містрал (†1914),  французськый поет и філолоґ, лавреат Нобела  (1904); во своих творах сохранив провансалськый  язык.
173 p.,  02.09.1845 у Миргороду Полтавськой ґубернії родив  ся Иван Якович Рудченко (†1905), украинськый  фолклоріста, етноґраф и писатель, товмач, старшый  брат и соавтор Панаса Мирного (Чейже ревут волы,  кедь яслї повні?).
172 p.,  08.09.1846 Шандор Петевфі познакомив ся из  18-лїтнов дївков, дїтинов інспектора  ґреко-католицькой ґімназії у Великум Каролу коло  Сукмара (днесь Carei в Румынії), своёв будучов  жонов.
167 p.,  01.09.1851 в Камяной на Лемковинї родив ся Миколай  Малиняк (псевда: Г.Д.М., Камянин, Римлянин;  †1915), священик, русинськый писатель, што ся  твердо тримав традицій пудкарпаторуського языка и  выступав против украинськой орієнтації на  Галичинї.
149 p.,  06.09.1869 у Будапешту родив ся Фелікс Салтен  (Felix Salten; правдиво Siegmund Salzmann; †1945), австрійськый писатель и  есеіста жидувського поводу, предсїдник  австрійського P.E.N. Клуба (1925–1934), автор  популарных романув о звірятах, світовой славы  добыв собі романом Бамбі (1923), котрый  нафілмовали в студію Волта Діснея (1942), и котрый  мав дакулько продовжень, приміром, Дїти Бамбі;  року 1936 Гітлер заказав ёго книгы; року 1938  еміґровав до Швайцу, де жив до смерти.
148 p.,  07.09.1870 (26.08 Юл.кал.) в Наровчату Пензенськой  ґубернії родив ся Александр Иванович Куприн  (†1938), руськый прозаик.
143 p.,  01.09.1875 родив ся Едґар Райз Берровс (Edgar Rice  Burroughs, †1950), америцькый писатель, автор  едіції о Тарзанї, яка стартовала року 1914.
135 p.,  03.09.1883 (22.08 Юл.кал.) у Бужівалу, паріжськум  пудгородї, умер Иван Турґенєв (*1818), руськый  писатель; од 40-х рокув зачинат писати в духу  реалізма и у 50-х роках досягає вершины (Нянёве и  дїти); знав ся из Шевченком и написав спомины за  нёго, Воспоминания о Шевченко.
131 p.,  10.09.1887 в Хыжнум Банско-Быстрицького края умер  Само Томашик (*1813), словацькый народовець,  писатель; автор гімничной піснї «Гей, Словаци!»,  історичных проз «Вешелиново добытя Мураня»,  «Куруцы» и др.
124 p.,  10.09.1894 у Сосници Черниговськой ґуб. родив ся  Олександр Петрович Довженко (†1956), украинськый  філмовый режісер и писатель, закладатель  поетичного філма; Заслуженый Умілець УССР (1939).
120 p.,  09.09.1898 у Валвен умер Стефан Малларме (правд.  Етьєн Малларме; *1842), французськый поет,  выразный сімволіста.
119 p.,  01.09.1899 (20.08 Юл.кал.) у Воронежу родив ся  Андрій Платонович Платонов (†1951), вызначный  руськый совєтськый писатель, што выробив свуй  літературный стіл, котрому не є пары; язык  Платонова практично не пуддає ся товмаченю; творы  Платонова мож трактовати неєднозначно, зато Сталин  опреділив їх як шкодливі, и писатель быв у  немилости.
117 p.,  02.09.1901 в Пландищу родив ся Золтан Чука  (†1984), мадярськый писатель Войводины, товмач,  историк югославськой литературы.
112 p.,  02.09.1906 в Акмолинску (дн. Астана, Казахстан)  родив ся Александр Петрович Казанцев (†2002),  класик совєтськой фантастикы.
112 p.,  05.09.1906 у Нижнум Шарду (дн. Н. Болотне) на  Иршавщинї родив ся Юрій (Иванув) Станинець (псевд.  Ю. Станчук, Юрій Лунай; †1994), русинськый  писатель.
111 p.,  07.09.1907 умер Рене Франсуа Арман Сюллі-Прюдом  (*1839), французськый поет, первый Нобелув лавреат  (1901).
109 p.,  06.09.1909 у Гарасті умер Антал Бартал (*1829),  класичный філолоґ, академик, ґімназіалный професор  у Відню, Унґвару (в роках 1856–1858 учив ґрекчину  и латину) и Пешту; в роках 1871–1890 діректор  Будапештського педінстітута; автор многых  учебникув, читанок и словникув из латины;  майцїннїйша ёго робота – студії середновічной  латины у Мадярщинї; од року 1873 дописный, а 1898  – повный член Академії Наук.
109 p.,  07.09.1909 в Константінополю родив ся Елія Казан  (†2003), америцькый режісер театра и кіна,  писатель и сценаріста.
108 p.,  02.09.1910 у Босанскум Шамацу родив ся Скендер  Куленович (†1978), боснійськый и сербськый  писатель.
96 p.,   06.09.1922 в Штїтнику Кошицького края родив ся  Цтїбор Штїтницькый (правд. Tibor Doerner; †2002),  словацькый прозаик, поет, товмач и зоставитель  літературных зборникув.
95 p.,   08.09.1923 родив ся Расул Гамзатов (†2003),  вызначный російськый даґестанськый поет, котрый  писав по аварськы и по руськы.
91 p.,   03.09.1927 родив ся Алесь Адамович (†1994),  білоруськый прозаик и літературознатель.
90 p.,   03.09.1928 родив ся Іон Друце, молдавськый прозаик  и драматик.
90 p.,   04.09.1928 Рада Народных Комісарюв Украины ввела  новый правопис, автором котрого быв академик АН  БССР (1928) и АН УССР (1919) нарком просвіты  (1927–1933) Микола Скрипник; правопис хосновав  ґрафему ґ у перебраных словах и мягкоє л (кляса,  баляда).
89 p.,   08.09.1929 у Турї Быструй умер тітуларный  намістник Іреней Леґеза (*1861), популарный автор  повідань, написаных народным русинськым языком  (псевда: Иван Лоцуга, Карпатскій).
84 p.,   04.09.1934 в Правровцях Пряшовського края родив ся  Ян Гриб, педаґоґ, автор многых учебникув про  русинськы школы.
81 p.,   00.09.1937 у Руськум Керестурї вышло первоє число  дїточого журнала «Наша заградка».
79 p.,   02.09.1939 у Петродворцю, Ленинградськой обл. у  домі старых умер слїпый и беспомощный Віктор  Дмитрович Замирайло (*1868), украинськый и  російськый ґрафик и малярь; малёвав стїнописы  Володимирського собора; вызначный книжный ґрафик.
76 p.,   05.09.1942 у Будапешту умер Жіґмонд Моріц (*1879),  мадярськый писатель, новинарь, редактор;  вызначный представитель реалістичной прозы ХХ.  столїтія.
72 p.,   07.09.1946 родив ся Вениамин Булчик, редактор  радия в Шиду, русинськый поет (зберька Заря и  тїнь).
69 p.,   04.09.1949 родив ся Владимир Кочіш, русинськый  поет и писатель, автор зборника поезій Вечера у  белавом, зборникув повідань Склєняне око,  Паперовый голуб, Марунка.
67 p.,   03.09.1951 в Хюстону, Тексас, ЗША, умер Дмитрій  Николаёвич Вергун (*1871), славіста, публиціста,  літературознатель карпаторусинськой літературы,  руськоязычный поет.
67 p.,   09.09.1951 родив ся Мирослав Кевежді (†1998),  русинськый новинарь, поет, театралный режісер;  широко познатый через серію гуморесок Сватове,  емітованых на радію Новый Сад.
62 p.,   07.09.1956 в Бачском Петровцу родив ся Зорослав  Спевак, словацькый писатель Сербии, педаґоґ.
62 p.,   08.09.1956 у віку 73 рокув у Тренчинськых Теплицях  умер Йозеф Голубек (*1883), правник, словацькый  писатель и товмач, автор книгы повідок о животї  Словакув Войводины.
60 p.,   05.09.1958 у ЗША опубликовали роман Бориса  Леонідовича Пастернака Дохтор Жіваґо, заслужившый  Нобелову награду (1958) и заказаный в СССР.
59 p.,   03.09.1959 родив ся Микола М. Цап, публиціста,  историк литературы, одвічателный редактор часопису  Шветлосц.
59 p.,   03.09.1959 родив ся Микола Манцак, редактор,  новинарь, літературознатель и історик русинськой  літературы.
58 p.,   05.09.1960 в Братіславі умер Иван Горват (*1904),  діпломат, словацькый прозаик, літературознатель и  товмач.
54 p.,   04.09.1964 у Мукачові умер Андрій (Василюв)  Карабелеш (*1906), русинськый поет, што писав по  руськы.
48 p.,   01.09.1970 у Паріжу умер Франсуа Моріак (Franсois  Mauriac; *1885), французськый писатель, носитель  ордена Почестной леґії, Нобелув лавреат (1952).
45 p.,   02.09.1973 умер Джон Роналд Реел Толкин (John  Ronald Reuel Tolkien; *1892), філолоґ  Оксфордського Всеучилища, писатель-фантаст,  описавшый світ выдуманых пудземных чоловічкув  (гобітув), конструктор 15 выдуманых языкув, два з  котрых сут языками описаного ним пудземного світа  (з них главный подобный до фінчины); ёго невыдані  творы выдав по смерти сын му, Крістофер.
45 p.,   02.09.1973 у Білках умер Петро Світлик (*1901),  русинськый педаґоґ, етноґраф, композітор-самоук,  фолклоріста, поет.
43 p.,   06.09.1975 в Ужгородї умер Микола (Михайлув)  Лелекач (псевдо: Леми Мишилко; *1907),  лїтературознатель и бібліоґраф Пудкарпатя.
42 p.,   04.09.1976 у Братіславі умер Лацо Новомескый  (*1904), словацькый поет, новинарь, публиціста,  предсїдник Матицї Словенськой.
40 p.,   06.09.1978 в Роґах, Польща, умер Иоанн Полянськый  (псевдо: Иван Лемкин; *1888), священик. новинарь,  історик, културный активіста Лемкув.
40 p.,   09.09.1978 на самотї Волчый Лаз в кадастрї села  Пила, округ Жарновиця Бансько-Быстрицького края,  умер 50-рочный Гаврило Ґрызлов (псевда: Андрей  Ґемер, Ґабо Ґемерськый, Ґейза Ґрач; *1928), сын  руського білоґардісты, вызначный словацькый  новинарь, публиціста и писатель репортажи и  літературы факту; послїдны рокы свого живота быв  збавеный права публиковати ся, але віровав  обіцянкам Гусака, же «треба лем мало почекати».
34 p.,   05.09.1984 умер Юрій Литвин (*1934), украинськый  поет, новинарь и правозащитник, довгорочный  лаґераш Гулаґу; року 1989 перепохороненый у Кієві.
33 p.,   04.09.1985 перед розвидненём у карцерї лаґра  ВС-189/36 у селї Кучино Пермськой области умер  Василь Стус (*1938), украинськый поет, дісідент.
31 p.,   03.09.1987 у Паріжу умер Віктор Платонович  Некрасов (*1911), писатель; за повість В окопах  Сталинграда (1946) достав Сталинську премію; в  далшых повістях недобрі писав о совєтськуй  сістемі; протестовав против введеня войськ до ЧССР  (1968) и т.п.; 29.12.1971 выказаный из Сполку  писателюв СССР; 17.01.1974 на квартелю вчинили  шматраня и забрали 7 міхув рукописув и книг и др.;  12.10 1974 еміґровав до Швайцу , пак жив у  Паріжу, де робив на радіо Слобода.
29 p.,   04.09.1989 умер Жорж Сіменон (Simenon, Georges  Joseph Christian, *1903), славный  франко-белґійськый писатель, выгадавшый комісара  Меґре.
26 p.,   03.09.1992 в Братіславі умер Оскар Чепан (*1925),  словацькый літературный историк, теоретик и  крітик.
25 p.,   03.09.1993 у Руськум Керестурї умер Микола Скубан  (*1932), новинарь, русинськый писатель и товмач.
25 p.,   10.09.1993 в Кітченеру, Онтаріо, Канада, умер  Петер Клас (*1904), словацькый еґзіловый писатель,  чиим майвызначнїйшым романом є «Сатана против  Богу» (1983).
18 p.,   05.09.2000 в Беоґраду умер Славко Леовац (*1929),  вызначный сербськый литературознатель,  літературный крітик, історик літературы.
14 p.,   03.09.2004 умер Андре Стіл (*1921), французськый  писатель, майстер куртого повіданя.
11 p.,   01.09.2007 в Братіславі у віку 88 рокув умер  Владимир Райзел (Reisel; *1919), словацькый поет и  товмач.
9 p.,    08.09.2009 у Будапешту у віку 62 рокув умер Андраш  Штумпф-Бенедек (*1947), поет и історик културы,  актівіста руху за права Мадярув и Русинув  Пудкарпатя, автор книгы Русины, gens fidelissima  (2001).
8 p.,    03.09.2010 умер Николай Гвозда (*1926), русинськый  народный поет Пряшовщины.
4 p.,    07.09.2014 в Беоґраду у віку 92 рокув умер Добрица  Чосич (*1921), сербськый писатель и політик,  первый презідент Союзной Републикы Югославії  (1992–1993).