1–10. новембер в истории

02.11.2014 11:50
344 p.,  08.11.1674 у віку 65 рокув, слїпый и самотный умер  Джон Мілтон (*1608), другый по Шекспірови  майбулшый поет Анґлії (Утраченый Рай, 1667),  боёвник за реліґійні и цівілні слободы.
304 p.,  10.11.1714 в Яновцях Пряшовського края родив ся  Штефан Ромуалд Гадбавный (†1780), монах  Камалдулського чина, котрого поважуют за  (со)автора первого товмаченя Біблії до словакчины  (1756) и латино-словацького словника Syllabus  dictionarij latino-slavonicus (1763).
259 p.,  10.11.1759 у Марбаху (Marbach am Neckar) родив ся  Фрідріх Шіллер (†1805), нїмецькый класичный поет и  драматик (Дон Карлос, Вілгелм Телл, Трілоґія  Валленштайна).
247 p.,  06.11.1771 у Празї родив ся Алоіз Йоган Непомук  Франц Зенефелдер (Aloys Johann Nepomuk Franz  Senefelder, †1834), вынаходник літоґрафії (1796).
244 p.,  07.11.1774 у Веприку Полтавськой ґубернії родив ся  Нестор Максимович Амбодик-Максимович (†1812),  російськый енціклопедіста, словникарь, закладатель  російського акушерства, автор учебникув  акушерства (1784–1786), ботаникы (1793),  енціклопедії зїлярства (1783–1788).
231 p.,  06.11.1787 в Тршичу на западу Сербії родив ся Вук  Стефанович Караджич (†1864), реформатор сербського  литературного языка и правопису.
224 p.,  09.11.1794 (29.10 Юл.кал.) у Панивановцї (дн.  Сковородиновка) Харьковськой ґуб. умер Григорій  Савич Сковорода (*1722), руськый и украинськый  поет, філозоф и просвітитель.
217 p.,  03.11.1801 в Ессену, Нїмещина, родив ся Карел  Бедекер (Karl Baedeker, †1859), выдаватель,  придумавшый турістичну проводну книгу, бедекер.
207 p.,  06.11.1811 в Подлїсю, Галичина, родив ся Маркіян  Шашкевич (†1843), украинськый писатель и  културник; учив ся у Львовськуй семінарії; року  1837 опубликовав свої творы первый раз у зборнику  Русалка Днїстровая, появенум у Пештї.
200 p.,  09.11.1818 (28.10 Юл.кал.) в Орлї родив ся Иван  Турґенєв (†1883), руськый писатель; од 40-х рокув  зачинат писати в духу реалізма и у 50-х роках  досягає вершины (Нянёве и дїти); знав ся из  Шевченком и написав спомины за нёго, Воспоминания  о Шевченко.
197 p.,  04.11.1821 в Трстенуй, жупа Арва, родив ся Мартін  Гаттала (†1903), словацькый высокошколськый  педаґоґ, теолоґ и лінґвіста, реформатор  штуровськой словакчины.
195 p.,  09.11.1823 (28.10 Юл.кал.) у Кибинцях на  Полтавщинї у віку 65 рокув умер Василь Василёвич  Капнист (*1758), украинськый и руськый поет,  драматик и общественый дїятель, чия комедія  «Ябеда» была найлюбенїйша на сценах до Грибоєдова  и Ґоґоля, а з ней дакотры выразы стали ся  пословичныма: «Бери, большой тут нет науки, Бери, что только можно взять, На что ж привешены нам руки, Как не на то, чтоб брать, брать, брать.»
182 p.,  05.11.1836 у Літомежицях умер Карел Гінєк Маха  (*1810), чешськый поет романтик.
181 p.,  08.11.1837 у Ткварелі у фамілії схудобнїлого  немеша родив ся Илій Чавчавадзе (†1907),  ґрузінськый писатель, поет, новинарь; од року 1857  учив ся на Санкт-Петербурґськум Всеучилищу на  правничум факултетї, айбо за політичну активность  року 1861 быв выказаный; заложив новинку, научноє  общество, увірню, школы; ёго поезія писана в  знамени языкового новаторства; у повістях нещадно  сатірично змалёвав тогдышноє общество, став ся  отцём грузінського крітичного реалізма; ёго живот  загасив політичный замах; року 1987 благореченый  за сятого; ёго имня носит державноє всеучилище у  Тбілісі.
180 p.,  10.11.1838 (29. окт. Юл.кал.) у Полтаві умер Иван  Котляревськый (*1769), писатель, поет, драматик,  закладатель модерной украинськой літературы; автор  Енеіды (1798–1838), первого твора у народнум  украинськум языку.
176 p.,  10.11.1842 (29.10 Юл.кал.) в Воронежу у віку 33  рокув умер на гертику Алексей Васильевич Кольцов  (*1809), руськый поет валала, якый писав народным  языком и майбулше неримованым «кольцовськым  пятискладом» в духу народных былин.
171 p.,  08.11.1847 родив ся ірськый писатель и новинарь  Брем Стокер (†1912), якый добыв собі славу романом  Дракула (1897), у котрум придумав поставу  ардялського опіря; сужет сёго романа схоснованый у  булше ги 700 філмах, а книга друга по Біблії межи  майчитаныма; у Румынії многі віруют, же Дракула –  реална особа.
171 p.,  08.11.1847 у Београду умер Йоакім Вуїч (*1772 ),  сербськый драматик; окрем драматичных творов лишив  подорожны запискы о Сербии, Уграх, Молдавії,  Бесарабії, Херсону и Крыму (1845).
166 p.,  06.11.1852 (25.10 Юл.кал.) у Вісім-Шайтанськум  заводї, Пермська ґубернія, Урал, родив ся Дмитрій  Наркісович Мамин-Сібіряк (†1912), руськый прозаик  и драматик, писатель живота Урала и Сібірії в добі  розвиваючого ся капіталізма.
163 p.,  06.11.1855 у Сонцівцї Харьковськой ґубернії родив  ся Дмитро Иванович Еваринцькый (Яворницькый,  †1940), історик Запорожськой Сїчи, археолоґ,  етноґраф, фолклоріста, писатель; академик АН УССР  (1929); ёго меморіалный музей и гроб находит ся у  Днїпрї.
154 p.,  09.11.1864 в Понто до Куйо, Анґола, умер Ласлов  Мадяр (*1818), світоходник, землеписный писатель,  піонер изглядованя Африкы; свої релації заганяв  Академії и печатав у Будапешту.
136 p.,  03.11.1882 (22.10 Юл.кал) в Окічинцях Мінськой  ґуб. родив ся Якуб Колас (правд. Константин  Міцкевич; †1956), білоруськый поет, прозаик,  драматик, класик білоруськой літературы.
136 p.,  05.11.1882 у Заґребу умер Джура Даничич (*1825),  сербськый філолоґ, лексикоґраф, соратник Вука  Караджича у реформации сербського языка.
133 p.,  03.11.1885 (22.10 Юл.кал.) у Сучаві, Буковина,  умер Николай Устиянович (*1811), священик,  галицькый русинськый писатель.
131 p.,  03.11.1887 (22.10 Юл.кал.) у Воронежу родив ся  Самуил Яковлевич Маршак (†1964), руськый поет,  драматик, товмач и літературный крітик.
131 p.,  10.11.1887 в Ґлоґау, Шлезія, родив ся Арнолд Цвайґ  (Zweig; †1968), нїмецькый писатель, антіфашіста,  чиї книгы были спалены в часї панованя Гітлера.
130 p.,  04.11.1888 родив ся Ваньо Гунянка (Д.Вислоцькый,  †1968), писатель, редактор, выдаватель, публичный  и културный актівіста з Лемковины.
127 p.,  02.11.1891 родив ся Мілан Будимир (†1975),  вызначный сербськый класичный філолоґ, академик.
127 p.,  02.11.1891 у Хустї у фамілії желїзничаря родив ся  Александер (Иванув) Маркуш (псевдонімы: Дідик,  А.М., А.Д.; †1971), пудкарпатськый русинськый  писатель, фолклоріста, етноґраф, педаґоґ, автор  учебникув, редактор краєписного журнала Наш родный  край.
127 p.,  10.11.1891 у Паріжу умер Жан Нікола Артур Рембо  (Jean Nicolas Arthur Rimbaud, *1854), французськый  поет, котрого творы сімволістичні, темні и чажкі  про пониманя. 
125 p.,  10.11.1893 (29.10 Юл.кал.) у Чернїгові умер Леонід  Глїбов (*1827), украинськый байкарь; в  рр. 1861–1863 выдавав новинку Черниговский Листок.
124 p.,  08.11.1894 у Бродку-Углеёві при Мілетинї родив ся  Вацлав Махек (†1965), чешськый лінґвіста-академик,  етімолоґ.
122 p.,  04.11.1896 у Міклошевцях родив ся Митро Надь  (†1962), русинськый поет, културный актівіста.
119 p.,  07.11.1899 в Оноку, Уґоча родив ся Дмитро  (Миколаюв) Попович (†1968), сященик, русинськый  писатель; писав повіданя, дїточу и дідактичну  христіанську літературу, учебникы про семінарії.
119 p.,  10.11.1899 у Будапешту родила ся Кейт Середі (Kate  Seredy; †1975), писателька, ілустраторка, яка  достала Медаль Нюбері як ліпша дїточа писателька  (1938); у своих книгах пропаґує про Америчанув  історію Мадярщины.
118 p.,  01.11.1900 в Годруши-Гамрах Бансько-Быстрицького  края родив ся Еміл Болеслав Лукач (†1979),  словацькый поет неосімволіста, товмач, сященик и  учитель.
118 p.,  08.11.1900 в Атлантї, Джорджія, родила ся Марґарет  Мітчелл (†1949), америцька популарна романістка,  котрой єдинственый роман Однесены вітром (1936)  належит межи лїпші творы америцькой літературы.
117 p.,  07.11.1901 у Чомі (од 1946 Затисівка), Уґоча,  родив ся Андрій (Михайлув) Ворон (псевдонімы:  Сіґма, Крук; †1962), пудкарпатськый писатель,  новинарь и товмач проукраинського стрему.
116 p.,  02.11.1902 у Фелшеврацеґрешпустї, жупа Толна,  родив ся Дюла Ієш (†1983), мадярськый писатель,  поет и драматик.
115 p.,  10.11.1903 у Глодосах Єлісаветградськой ґуб. родив  ся Терень Масенко (Терентій Германович, †1970),  украинськый поет, автор многых текстув популарных  співанок.
109 p.,  09.11.1909 умер Пал Дюлаі (*1826), писатель, поет,  єден из майвызначных крітикув мадярськой  літературы; року 1854 появив свою перву значну  роботу «Шандор Петевфі и наша лірика», в котруй  быв первый, ко оцїнив значеня поета про мадярську  літературу; ёго роман «Послїдный ґазда старого  обыстя» (1957) быв єдным из первых мадярськых  романув добы крітичного реалізма; жона му, Марія  Сендреі, была младшов сестров Петевфіовой жоны,  што ся стала ёго шовґоринёв; Ладислав Чопей свуй  словник вручає Палу Дюлаі, свому добродїю и  бывшому учителю.
107 p.,  02.11.1911 на Кріту родив ся Одіссеас Елітіс  Алепуделліс (†1996), ґрецькый поет, автор поэмы  “Достойно есть” (1959), Нобелув лавреат (1979).
106 p.,  03.11.1912 в Моравськуй Лїсковуй умер Йозеф  Голлый (*1879), словацькый драматик, народный  будитель.
105 p.,  07.11.1913 в Мондові, Алжір, родив ся Албер Камю  (†1960), французськый романіста, есеїста и  драматик, лавреат Нобела (1957); майпознаті ёго  творы: Чужак (1942) и Мор (1947).
101 p.,  08.11.1917 в Солуну, Ґреція, умер Милутин Боич  (*1892), сербськый поет, драматик, публиціста и  товмач.
100 p.,  09.11.1918 умер Ґійом Аполінер (Guillaume  Apollinaire; правдиво: Wilhelm Apollinaris de  Kostrowitzky, *1880) , французськый поет, родом  Поляк, єден из закладателюв модерной французськой  поезії.
98 p.,   03.11.1920 в Изах родив ся Дмитрій Вакаров  (†1945), поет, антіфашіста.
97 p.,   06.11.1921 в Робінсону, Іллінойс, родив ся Джеймс  Рамон Джонс (†1977), америцькый писатель, три  романы котрого екранізованы, и по два раз.
97 p.,   08.11.1921 в Дольнум Кубинї умер словацькый поет  Павел Орсаґ Гвєздослав (*1849).
95 p.,   06.11.1923 у Рачи Краґуєвацькой родив ся Антоніє  Исакович (†2002), сербськый писатель, чиї творы  зостали найвецей екранізованы, подпредсїдник  Сербськой академії наук и умілств (1980–1992).
92 p.,   08.11.1926 у Сваляві родив ся Иван (Иванув)  Турянин, біолоґ, еколоґ, писатель и лексикоґраф,  збератель русинськых народных назв живины.
90 p.,   09.11.1928 у Коцурї родив ся Владимир Сабо-Дайко,  русинськый писатель селянин.
89 p.,   03.11.1929 у Варшаві у віку 84 рокув умер Ян  Нецислав (Иван Александрович) Бодуен де Куртене  (Jan Niecislaw Ignacy Baudouin de Courtenay;  *1845), російськый и полськый языкознатель.
89 p.,   09.11.1929 родив ся Імре Кертейс, єдинственый  мадярськый лавреат Нобела за літературу; у віку 14  рокув из Будапешта забрали го як Жида до робочого  лаґра; пережив Авшвіц и Бухенвалд; року 1960  зачав писати памяткы, книгу закончив року 1973, а  появив року 1975 пуд назвов Бездоля; книга о  Голокостї не достала доброє приятя, зато Кертейс  перестав писати и жив из товмачень; онь зачатком  90-х зачали ся зась появляти ёго книгы; року 1995  достав Бранденбурґську Літературну Награду, року  1997 Награду Лайпціґського книжного ярминку и  Кошутову Премію, року 2002 Нобелову Награду.
86 p.,   05.11.1932 у Москві у віку 44 рокув умер Федор  Федорович Аристов (*1888), літературознатель,  автор книг «Карпаторусскіе писатели» (1916),  «Литературное развитие Подкарпатской (Угорской)  Руси» (1995).
84 p.,   03.11.1934 у Севлюшу, Уґоча, умер Євменій (Иванув)  Сабов (псевдонім Е. Иванов; *1859), автор  учебникув, читанок, Хрестоматіїї угро-руськых  літературных памятникув.
82 p.,   00.11.1936 у Руськум Керестурї основана перва  Русинська печатня.
82 p.,   03.11.1936 у Будапештї у віку 51 рокув умер Дежев  Костоланї (*1885), поет, писатель, публиціста.
82 p.,   07.11.1936 у Первомайську Микол. обл. родив ся  Микола Степанович Вінграновськый († 2004),  украинськый поет и філмовый режісер, Шевченкув  лавреат (1984).
81 p.,   03.11.1937 у лаґру СВИРлаґ росстріляный Михайло  Яловый (*1895), украинськый писатель, драматик,  поет; писав пуд псевдонимом Юліан Шпол; первый  презідент ВАПЛіте (Вольна Академія Пролетарськой  Літературы, 1925–1928), яка противставляла  украинську културу руськуй и «пуд народным  осуженём саморосформовала ся»; арештованый у  апрілю 1933, выказаный из ВКП(б)У, заскарженый из  шпіонажу на хосен Польщі, контрареволуції и  терорізма, року 1957 регабілітованый.
81 p.,   03.11.1937 у лїсї пуд Сандармохом у Карелії  росстріляный Микола Кулїш (*1892), украинськый  драматик, єден из закладателюв модерной  украинськой драматурґії, што активно робив у роках  1920–1930 (театер Березіль); року 1934 вылученый  из компартії за антіпартійні, націоналістичні  пєсы, пак у децембрї достав 10 рокув лаґру,  додаточно му інкріміновали членство в ОУН.
75 p.,   09.11.1943 у Дюрдёві родив ся Мирон Канюх,  русинськый писатель.
74 p.,   07.11.1944 демократ Франклин Делано Рузвелт  четвертый раз зостав выбраный на презідента ЗША;  первый раз быв выбраный року 1932 и так став ся  єдинственым презідентом, што выслужив четыре  терміны.
74 p.,   07.11.1944 у Беоґраду умер Боґдан Попович (*1864),  всеучилищный професор, член Сербськой Академії  Наук и Умілств, сербськый літературный крітик и  літературознатель.
74 p.,   10.11.1944 коло Абды, западна Мадярщина зостав  забитый конвоирами Міклош Радновті (*1909),  вызначный мадярськый поет жидувського рода.
68 p.,   02.11.1950 у віку 94 рокув умер Джордж Бернард Шоу  (*1856), ірськый драматик; Нобелув лавреат  (1925); первый роман 1879. року выдав онь року  1930.
67 p.,   03.11.1951 у Міклошевцях, Горватія, родила ся  Агнета Бучко Папгаргаї, новинарька, поетка; пише  также и дїточу прозу.
65 p.,   08.11.1953 у Паріжуу віку 83 рокув умер Иван  Алексеєвич Бунин (*1870), руськый писатель, поет,  честный академик Петербурґськой АН, первый руськый  Нобелув лавреат (1933).
59 p.,   03.11.1959 у Будапешту у віку 79 рокув умер  Александер Бонкало (*1880), русинськый лінґвіста,  славіста, літературознатель, автор учебникув.
46 p.,   01.11.1972 у Венеції у віку 87 рокув умер Езра  Паунд (Ezra Weston Loomis Pound; *1885),  америцькый поет и товмач, єден из зачинателюв  модернізма; од року 1945 быв преслїдованый за  пропаґанду фашізма.
45 p.,   06.11.1973 в Братіславі умер Валентин Беняк  (*1894), словацькый поет и товмач.
43 p.,   05.11.1975 в Братіславі умер Ян Костра (*1910),  словацькый поет и есеіста, малярь, автор  літературы про дїти и молодеж.
29 p.,   09.11.1989 в Братіславі умер Алфонз Беднар  (*1914), словацькый прозаик и сценаріста, товмач  америцькой и анґлійськой прозы.
27 p.,   05.11.1991 у Лондону дали знати, о смерти в  акваторії Канарськых островув 68-рочного Роберта  Максвелла (*1923), брітанського пресового маґната,  родака з пудкарпатського Солотвина-Села.
26 p.,   06.11.1992–07.11.1992 у Бардїёвськых Купелях быв  первый межинародный конґрес русинського языка,  котрым было рішено выробляти реґіоналны языкы  Русинув, жебы пак їх злучити в койне; в евфорії  того часу лишили мимо увагы, же Русины уж оддавна  мают єдиный язык, котрый быв заказаный комуністами  в року 1944.
18 p.,   07.11.2000 в Ступаві Братіславського края умер Ян  Ондруш (*1932), словацькый поет и товмач.
17 p.,   03.11.2001 в Братіславі у віку 75 рокув умер  Войтєх Мигалик (*1926), словацькый поет и товмач  поезії.
15 p.,   03.11.2003 у віку 80 рокув умер Расул Гамзатов  (*1923), вызначный російськый даґестанськый поет,  котрый писав по аварськы и по руськы.
13 p.,   09.11.2005 у Нїредьгазї умер Іштван Удварі  (*1950), чоловый мадярськый русиніста, з  русинськыма корінями; заклав катедру украинськой и  русинськой філолоґії в Нїредьгазї; на матеріалах  русинськых памятникув и лінґвістичной поруналной  аналізы вызначив характерні знакы русинського  языка, што творят основу ёго кодифікації; появив  много статий и книг по русинськы.
12 p.,   01.11.2006 умер Вілліам Стайрон (William Styron;  *1925), америцькый писатель, майбулше познатый  романами Признаня Ната Тернера и Выбор Софії.
11 p.,   10.11.2007 умер Норман Мейлер (*1923), америцькый  паціфістичный писатель; року 1944 мобілізованый  року 1948 появив свуй майуспішнїйшый роман Голі и  мертві, котрый став бестселером; пузднїйше много  раз ставав у конфлікт из америцьков владов, котру  крітіковав.
10 p.,   04.11.2008 в Лос-Енджілісу, ЗША, у віку 66 рокув  умер Майкл Крайтон (*1942), америцькый писатель  фантастикы, сценаріста, філмовый режісер и  продуцент, успішный во вшиткых сферах свого  дїятельства.
8 p.,    02.11.2010 умер Ласлов Балла (*1927), мадярськый  пудкарпатськый писатель, новинарь; товмач  Шевченка, Стефаника, Франка.344 p.,  08.11.1674 у віку 65 рокув, слїпый и самотный умер  Джон Мілтон (*1608), другый по Шекспірови  майбулшый поет Анґлії (Утраченый Рай, 1667),  боёвник за реліґійні и цівілні слободы.

344 p.,  08.11.1674 у віку 65 рокув, слїпый и самотный умер  Джон Мілтон (*1608), другый по Шекспірови  майбулшый поет Анґлії (Утраченый Рай, 1667),  боёвник за реліґійні и цівілні слободы.

304 p.,  10.11.1714 в Яновцях Пряшовського края родив ся  Штефан Ромуалд Гадбавный (†1780), монах  Камалдулського чина, котрого поважуют за  (со)автора первого товмаченя Біблії до словакчины  (1756) и латино-словацького словника Syllabus  dictionarij latino-slavonicus (1763).
259 p.,  10.11.1759 у Марбаху (Marbach am Neckar) родив ся  Фрідріх Шіллер (†1805), нїмецькый класичный поет и  драматик (Дон Карлос, Вілгелм Телл, Трілоґія  Валленштайна).
247 p.,  06.11.1771 у Празї родив ся Алоіз Йоган Непомук  Франц Зенефелдер (Aloys Johann Nepomuk Franz  Senefelder, †1834), вынаходник літоґрафії (1796).
244 p.,  07.11.1774 у Веприку Полтавськой ґубернії родив ся  Нестор Максимович Амбодик-Максимович (†1812),  російськый енціклопедіста, словникарь, закладатель  російського акушерства, автор учебникув  акушерства (1784–1786), ботаникы (1793),  енціклопедії зїлярства (1783–1788).
231 p.,  06.11.1787 в Тршичу на западу Сербії родив ся Вук  Стефанович Караджич (†1864), реформатор сербського  литературного языка и правопису.
224 p.,  09.11.1794 (29.10 Юл.кал.) у Панивановцї (дн.  Сковородиновка) Харьковськой ґуб. умер Григорій  Савич Сковорода (*1722), руськый и украинськый  поет, філозоф и просвітитель.
217 p.,  03.11.1801 в Ессену, Нїмещина, родив ся Карел  Бедекер (Karl Baedeker, †1859), выдаватель,  придумавшый турістичну проводну книгу, бедекер.
207 p.,  06.11.1811 в Подлїсю, Галичина, родив ся Маркіян  Шашкевич (†1843), украинськый писатель и  културник; учив ся у Львовськуй семінарії; року  1837 опубликовав свої творы первый раз у зборнику  Русалка Днїстровая, появенум у Пештї.
200 p.,  09.11.1818 (28.10 Юл.кал.) в Орлї родив ся Иван  Турґенєв (†1883), руськый писатель; од 40-х рокув  зачинат писати в духу реалізма и у 50-х роках  досягає вершины (Нянёве и дїти); знав ся из  Шевченком и написав спомины за нёго, Воспоминания  о Шевченко.
197 p.,  04.11.1821 в Трстенуй, жупа Арва, родив ся Мартін  Гаттала (†1903), словацькый высокошколськый  педаґоґ, теолоґ и лінґвіста, реформатор  штуровськой словакчины.
195 p.,  09.11.1823 (28.10 Юл.кал.) у Кибинцях на  Полтавщинї у віку 65 рокув умер Василь Василёвич  Капнист (*1758), украинськый и руськый поет,  драматик и общественый дїятель, чия комедія  «Ябеда» была найлюбенїйша на сценах до Грибоєдова  и Ґоґоля, а з ней дакотры выразы стали ся  пословичныма: «Бери, большой тут нет науки, Бери, что только можно взять, На что ж привешены нам руки, Как не на то, чтоб брать, брать, брать.»
182 p.,  05.11.1836 у Літомежицях умер Карел Гінєк Маха  (*1810), чешськый поет романтик.
181 p.,  08.11.1837 у Ткварелі у фамілії схудобнїлого  немеша родив ся Илій Чавчавадзе (†1907),  ґрузінськый писатель, поет, новинарь; од року 1857  учив ся на Санкт-Петербурґськум Всеучилищу на  правничум факултетї, айбо за політичну активность  року 1861 быв выказаный; заложив новинку, научноє  общество, увірню, школы; ёго поезія писана в  знамени языкового новаторства; у повістях нещадно  сатірично змалёвав тогдышноє общество, став ся  отцём грузінського крітичного реалізма; ёго живот  загасив політичный замах; року 1987 благореченый  за сятого; ёго имня носит державноє всеучилище у  Тбілісі.
180 p.,  10.11.1838 (29. окт. Юл.кал.) у Полтаві умер Иван  Котляревськый (*1769), писатель, поет, драматик,  закладатель модерной украинськой літературы; автор  Енеіды (1798–1838), первого твора у народнум  украинськум языку.
176 p.,  10.11.1842 (29.10 Юл.кал.) в Воронежу у віку 33  рокув умер на гертику Алексей Васильевич Кольцов  (*1809), руськый поет валала, якый писав народным  языком и майбулше неримованым «кольцовськым  пятискладом» в духу народных былин.
171 p.,  08.11.1847 родив ся ірськый писатель и новинарь  Брем Стокер (†1912), якый добыв собі славу романом  Дракула (1897), у котрум придумав поставу  ардялського опіря; сужет сёго романа схоснованый у  булше ги 700 філмах, а книга друга по Біблії межи  майчитаныма; у Румынії многі віруют, же Дракула –  реална особа.
171 p.,  08.11.1847 у Београду умер Йоакім Вуїч (*1772 ),  сербськый драматик; окрем драматичных творов лишив  подорожны запискы о Сербии, Уграх, Молдавії,  Бесарабії, Херсону и Крыму (1845).
166 p.,  06.11.1852 (25.10 Юл.кал.) у Вісім-Шайтанськум  заводї, Пермська ґубернія, Урал, родив ся Дмитрій  Наркісович Мамин-Сібіряк (†1912), руськый прозаик  и драматик, писатель живота Урала и Сібірії в добі  розвиваючого ся капіталізма.
163 p.,  06.11.1855 у Сонцівцї Харьковськой ґубернії родив  ся Дмитро Иванович Еваринцькый (Яворницькый,  †1940), історик Запорожськой Сїчи, археолоґ,  етноґраф, фолклоріста, писатель; академик АН УССР  (1929); ёго меморіалный музей и гроб находит ся у  Днїпрї.
154 p.,  09.11.1864 в Понто до Куйо, Анґола, умер Ласлов  Мадяр (*1818), світоходник, землеписный писатель,  піонер изглядованя Африкы; свої релації заганяв  Академії и печатав у Будапешту.
136 p.,  03.11.1882 (22.10 Юл.кал) в Окічинцях Мінськой  ґуб. родив ся Якуб Колас (правд. Константин  Міцкевич; †1956), білоруськый поет, прозаик,  драматик, класик білоруськой літературы.
136 p.,  05.11.1882 у Заґребу умер Джура Даничич (*1825),  сербськый філолоґ, лексикоґраф, соратник Вука  Караджича у реформации сербського языка.
133 p.,  03.11.1885 (22.10 Юл.кал.) у Сучаві, Буковина,  умер Николай Устиянович (*1811), священик,  галицькый русинськый писатель.
131 p.,  03.11.1887 (22.10 Юл.кал.) у Воронежу родив ся  Самуил Яковлевич Маршак (†1964), руськый поет,  драматик, товмач и літературный крітик.
131 p.,  10.11.1887 в Ґлоґау, Шлезія, родив ся Арнолд Цвайґ  (Zweig; †1968), нїмецькый писатель, антіфашіста,  чиї книгы были спалены в часї панованя Гітлера.
130 p.,  04.11.1888 родив ся Ваньо Гунянка (Д.Вислоцькый,  †1968), писатель, редактор, выдаватель, публичный  и културный актівіста з Лемковины.
127 p.,  02.11.1891 родив ся Мілан Будимир (†1975),  вызначный сербськый класичный філолоґ, академик.
127 p.,  02.11.1891 у Хустї у фамілії желїзничаря родив ся  Александер (Иванув) Маркуш (псевдонімы: Дідик,  А.М., А.Д.; †1971), пудкарпатськый русинськый  писатель, фолклоріста, етноґраф, педаґоґ, автор  учебникув, редактор краєписного журнала Наш родный  край.
127 p.,  10.11.1891 у Паріжу умер Жан Нікола Артур Рембо  (Jean Nicolas Arthur Rimbaud, *1854), французськый  поет, котрого творы сімволістичні, темні и чажкі  про пониманя.
125 p.,  10.11.1893 (29.10 Юл.кал.) у Чернїгові умер Леонід  Глїбов (*1827), украинськый байкарь; в  рр. 1861–1863 выдавав новинку Черниговский Листок.
124 p.,  08.11.1894 у Бродку-Углеёві при Мілетинї родив ся  Вацлав Махек (†1965), чешськый лінґвіста-академик,  етімолоґ.
122 p.,  04.11.1896 у Міклошевцях родив ся Митро Надь  (†1962), русинськый поет, културный актівіста.
119 p.,  07.11.1899 в Оноку, Уґоча родив ся Дмитро  (Миколаюв) Попович (†1968), сященик, русинськый  писатель; писав повіданя, дїточу и дідактичну  христіанську літературу, учебникы про семінарії.
119 p.,  10.11.1899 у Будапешту родила ся Кейт Середі (Kate  Seredy; †1975), писателька, ілустраторка, яка  достала Медаль Нюбері як ліпша дїточа писателька  (1938); у своих книгах пропаґує про Америчанув  історію Мадярщины.
118 p.,  01.11.1900 в Годруши-Гамрах Бансько-Быстрицького  края родив ся Еміл Болеслав Лукач (†1979),  словацькый поет неосімволіста, товмач, сященик и  учитель.
118 p.,  08.11.1900 в Атлантї, Джорджія, родила ся Марґарет  Мітчелл (†1949), америцька популарна романістка,  котрой єдинственый роман Однесены вітром (1936)  належит межи лїпші творы америцькой літературы.
117 p.,  07.11.1901 у Чомі (од 1946 Затисівка), Уґоча,  родив ся Андрій (Михайлув) Ворон (псевдонімы:  Сіґма, Крук; †1962), пудкарпатськый писатель,  новинарь и товмач проукраинського стрему.
116 p.,  02.11.1902 у Фелшеврацеґрешпустї, жупа Толна,  родив ся Дюла Ієш (†1983), мадярськый писатель,  поет и драматик.
115 p.,  10.11.1903 у Глодосах Єлісаветградськой ґуб. родив  ся Терень Масенко (Терентій Германович, †1970),  украинськый поет, автор многых текстув популарных  співанок.
109 p.,  09.11.1909 умер Пал Дюлаі (*1826), писатель, поет,  єден из майвызначных крітикув мадярськой  літературы; року 1854 появив свою перву значну  роботу «Шандор Петевфі и наша лірика», в котруй  быв первый, ко оцїнив значеня поета про мадярську  літературу; ёго роман «Послїдный ґазда старого  обыстя» (1957) быв єдным из первых мадярськых  романув добы крітичного реалізма; жона му, Марія  Сендреі, была младшов сестров Петевфіовой жоны,  што ся стала ёго шовґоринёв; Ладислав Чопей свуй  словник вручає Палу Дюлаі, свому добродїю и  бывшому учителю.
107 p.,  02.11.1911 на Кріту родив ся Одіссеас Елітіс  Алепуделліс (†1996), ґрецькый поет, автор поэмы  “Достойно есть” (1959), Нобелув лавреат (1979).
106 p.,  03.11.1912 в Моравськуй Лїсковуй умер Йозеф  Голлый (*1879), словацькый драматик, народный  будитель.
105 p.,  07.11.1913 в Мондові, Алжір, родив ся Албер Камю  (†1960), французськый романіста, есеїста и  драматик, лавреат Нобела (1957); майпознаті ёго  творы: Чужак (1942) и Мор (1947).
101 p.,  08.11.1917 в Солуну, Ґреція, умер Милутин Боич  (*1892), сербськый поет, драматик, публиціста и  товмач.
100 p.,  09.11.1918 умер Ґійом Аполінер (Guillaume  Apollinaire; правдиво: Wilhelm Apollinaris de  Kostrowitzky, *1880) , французськый поет, родом  Поляк, єден из закладателюв модерной французськой  поезії.
98 p.,   03.11.1920 в Изах родив ся Дмитрій Вакаров  (†1945), поет, антіфашіста.
97 p.,   06.11.1921 в Робінсону, Іллінойс, родив ся Джеймс  Рамон Джонс (†1977), америцькый писатель, три  романы котрого екранізованы, и по два раз.
97 p.,   08.11.1921 в Дольнум Кубинї умер словацькый поет  Павел Орсаґ Гвєздослав (*1849).
95 p.,   06.11.1923 у Рачи Краґуєвацькой родив ся Антоніє  Исакович (†2002), сербськый писатель, чиї творы  зостали найвецей екранізованы, подпредсїдник  Сербськой академії наук и умілств (1980–1992).
92 p.,   08.11.1926 у Сваляві родив ся Иван (Иванув)  Турянин, біолоґ, еколоґ, писатель и лексикоґраф,  збератель русинськых народных назв живины.
90 p.,   09.11.1928 у Коцурї родив ся Владимир Сабо-Дайко,  русинськый писатель селянин.
89 p.,   03.11.1929 у Варшаві у віку 84 рокув умер Ян  Нецислав (Иван Александрович) Бодуен де Куртене  (Jan Niecislaw Ignacy Baudouin de Courtenay;  *1845), російськый и полськый языкознатель.
89 p.,   09.11.1929 родив ся Імре Кертейс, єдинственый  мадярськый лавреат Нобела за літературу; у віку 14  рокув из Будапешта забрали го як Жида до робочого  лаґра; пережив Авшвіц и Бухенвалд; року 1960  зачав писати памяткы, книгу закончив року 1973, а  появив року 1975 пуд назвов Бездоля; книга о  Голокостї не достала доброє приятя, зато Кертейс  перестав писати и жив из товмачень; онь зачатком  90-х зачали ся зась появляти ёго книгы; року 1995  достав Бранденбурґську Літературну Награду, року  1997 Награду Лайпціґського книжного ярминку и  Кошутову Премію, року 2002 Нобелову Награду.
86 p.,   05.11.1932 у Москві у віку 44 рокув умер Федор  Федорович Аристов (*1888), літературознатель,  автор книг «Карпаторусскіе писатели» (1916),  «Литературное развитие Подкарпатской (Угорской)  Руси» (1995).
84 p.,   03.11.1934 у Севлюшу, Уґоча, умер Євменій (Иванув)  Сабов (псевдонім Е. Иванов; *1859), автор  учебникув, читанок, Хрестоматіїї угро-руськых  літературных памятникув.
82 p.,   00.11.1936 у Руськум Керестурї основана перва  Русинська печатня.
82 p.,   03.11.1936 у Будапештї у віку 51 рокув умер Дежев  Костоланї (*1885), поет, писатель, публиціста.
82 p.,   07.11.1936 у Первомайську Микол. обл. родив ся  Микола Степанович Вінграновськый († 2004),  украинськый поет и філмовый режісер, Шевченкув  лавреат (1984).
81 p.,   03.11.1937 у лаґру СВИРлаґ росстріляный Михайло  Яловый (*1895), украинськый писатель, драматик,  поет; писав пуд псевдонимом Юліан Шпол; первый  презідент ВАПЛіте (Вольна Академія Пролетарськой  Літературы, 1925–1928), яка противставляла  украинську културу руськуй и «пуд народным  осуженём саморосформовала ся»; арештованый у  апрілю 1933, выказаный из ВКП(б)У, заскарженый из  шпіонажу на хосен Польщі, контрареволуції и  терорізма, року 1957 регабілітованый.
81 p.,   03.11.1937 у лїсї пуд Сандармохом у Карелії  росстріляный Микола Кулїш (*1892), украинськый  драматик, єден из закладателюв модерной  украинськой драматурґії, што активно робив у роках  1920–1930 (театер Березіль); року 1934 вылученый  из компартії за антіпартійні, націоналістичні  пєсы, пак у децембрї достав 10 рокув лаґру,  додаточно му інкріміновали членство в ОУН.
75 p.,   09.11.1943 у Дюрдёві родив ся Мирон Канюх,  русинськый писатель.
74 p.,   07.11.1944 демократ Франклин Делано Рузвелт  четвертый раз зостав выбраный на презідента ЗША;  первый раз быв выбраный року 1932 и так став ся  єдинственым презідентом, што выслужив четыре  терміны.
74 p.,   07.11.1944 у Беоґраду умер Боґдан Попович (*1864),  всеучилищный професор, член Сербськой Академії  Наук и Умілств, сербськый літературный крітик и  літературознатель.
74 p.,   10.11.1944 коло Абды, западна Мадярщина зостав  забитый конвоирами Міклош Радновті (*1909),  вызначный мадярськый поет жидувського рода.
68 p.,   02.11.1950 у віку 94 рокув умер Джордж Бернард Шоу  (*1856), ірськый драматик; Нобелув лавреат  (1925); первый роман 1879. року выдав онь року  1930.
67 p.,   03.11.1951 у Міклошевцях, Горватія, родила ся  Агнета Бучко Папгаргаї, новинарька, поетка; пише  также и дїточу прозу.
65 p.,   08.11.1953 у Паріжуу віку 83 рокув умер Иван  Алексеєвич Бунин (*1870), руськый писатель, поет,  честный академик Петербурґськой АН, первый руськый  Нобелув лавреат (1933).
59 p.,   03.11.1959 у Будапешту у віку 79 рокув умер  Александер Бонкало (*1880), русинськый лінґвіста,  славіста, літературознатель, автор учебникув.
46 p.,   01.11.1972 у Венеції у віку 87 рокув умер Езра  Паунд (Ezra Weston Loomis Pound; *1885),  америцькый поет и товмач, єден из зачинателюв  модернізма; од року 1945 быв преслїдованый за  пропаґанду фашізма.
45 p.,   06.11.1973 в Братіславі умер Валентин Беняк  (*1894), словацькый поет и товмач.
43 p.,   05.11.1975 в Братіславі умер Ян Костра (*1910),  словацькый поет и есеіста, малярь, автор  літературы про дїти и молодеж.
29 p.,   09.11.1989 в Братіславі умер Алфонз Беднар  (*1914), словацькый прозаик и сценаріста, товмач  америцькой и анґлійськой прозы.
27 p.,   05.11.1991 у Лондону дали знати, о смерти в  акваторії Канарськых островув 68-рочного Роберта  Максвелла (*1923), брітанського пресового маґната,  родака з пудкарпатського Солотвина-Села.
26 p.,   06.11.1992–07.11.1992 у Бардїёвськых Купелях быв  первый межинародный конґрес русинського языка,  котрым было рішено выробляти реґіоналны языкы  Русинув, жебы пак їх злучити в койне; в евфорії  того часу лишили мимо увагы, же Русины уж оддавна  мают єдиный язык, котрый быв заказаный комуністами  в року 1944.
18 p.,   07.11.2000 в Ступаві Братіславського края умер Ян  Ондруш (*1932), словацькый поет и товмач.
17 p.,   03.11.2001 в Братіславі у віку 75 рокув умер  Войтєх Мигалик (*1926), словацькый поет и товмач  поезії.
15 p.,   03.11.2003 у віку 80 рокув умер Расул Гамзатов  (*1923), вызначный російськый даґестанськый поет,  котрый писав по аварськы и по руськы.
13 p.,   09.11.2005 у Нїредьгазї умер Іштван Удварі  (*1950), чоловый мадярськый русиніста, з  русинськыма корінями; заклав катедру украинськой и  русинськой філолоґії в Нїредьгазї; на матеріалах  русинськых памятникув и лінґвістичной поруналной  аналізы вызначив характерні знакы русинського  языка, што творят основу ёго кодифікації; появив  много статий и книг по русинськы.
12 p.,   01.11.2006 умер Вілліам Стайрон (William Styron;  *1925), америцькый писатель, майбулше познатый  романами Признаня Ната Тернера и Выбор Софії.
11 p.,   10.11.2007 умер Норман Мейлер (*1923), америцькый  паціфістичный писатель; року 1944 мобілізованый  року 1948 появив свуй майуспішнїйшый роман Голі и  мертві, котрый став бестселером; пузднїйше много  раз ставав у конфлікт из америцьков владов, котру  крітіковав.
10 p.,   04.11.2008 в Лос-Енджілісу, ЗША, у віку 66 рокув  умер Майкл Крайтон (*1942), америцькый писатель  фантастикы, сценаріста, філмовый режісер и  продуцент, успішный во вшиткых сферах свого  дїятельства.
8 p.,    02.11.2010 умер Ласлов Балла (*1927), мадярськый  пудкарпатськый писатель, новинарь; товмач  Шевченка, Стефаника, Франка.