21–31. октовбра в истории

20.10.2014 20:34

617 p.,  25.10.1400 у віку 57 рокув умер Джефрі Чосер  (Geoffrey Chaucer, *1343), анґлійськый поет и  прозаик, автор Кентерберійськых повідань  (1387–1400), закладатель анґлійськой літературы и  модерной анґлійчины; участник столїтной войны,  член парламента; яко первый літератор быв  погребеный у Вестмінстерськуй абації.

548 p.,  28.10.1469 родив ся Еразм Ротердамськый (†1536),  датськый писатель-сатірик, гуманіста.

266 p.,  30.10.1751 в Дублину, Ірландія, родив ся Річард  Брінслі Шерідан (†1816), анґло-ірськый драматик.

260 p.,  21.10.1757 у Вербовцях Тренчинського края родив ся  Штефан Лешка (†1818), словацькый філолоґ, товмач,  писатель, новинарь.

258 p.,  27.10.1759 в Ершеменю родив ся Ференц Казінці  (†1831), писатель, поет, обновитель мадярського  языка, академик, зачинатель первых літературных  часописув.

245 p.,  21.10.1772 родив ся Семюел Тейлор Колрідж  (†1834)), анґлійськый романтичный поет,  літературный крітик и філозоф.

227 p.,  21.10.1790 у Макон, Бурґундія, родив ся Алфонс де  Ламартін (Alphonse Ma­rie Louis de Prat de  Lamartine; †1869), французськый романтичный поет;  быв также лібералным політиком, року 1848  міністром загранича.

226 p.,  28.10.1791 в Горнуй Мічінї родив ся Ян Халупка  (†1871), священик, пи­сатель, закладатель  словацькой драмы.

222 p.,  31.10.1795 у Лондону родив ся Джон Кітс (Keats;  †1821), великый анґлійськый романтичный поет.

203 p.,  29.10.1814 (17.10 Юл.кал) у Чепели, Галичина,  родив ся Яков Федо­ро­вич Головацькый (псевд.  Гаврило Русин; †1888), украинськый поет, писатель,  фолк­лоріста; соавтор Русалкы Днїстровой; автор  4-томного выданя Пісень Га­лиць­кой и Угорськой  Руси.

202 p.,  29.10.1815 в Угровци родив ся Людовіт Штур  (†1856), народный бу­ди­тель Словакув, поет, член  парламента; од року 1845 выдавав Slovenske Narodne  Noviny.

200 p.,  23.10.1817 в Тусі родив ся Пєр Ларусс (†1875),  світославный слов­ни­карь, педаґоґ, автор учебникув;  ёго главноє дїло – Великый універзалный слов­ник  ХІХ. ст. в 15 томах (1878); инші: Новый  ілустрованый Ларусс в 7 томах (1898), Повный  ілустрованый словник (дас 50 выдань), малый  Ларусс.

196 p.,  31.10.1821 в Боровуй при Гавличковум Бродї родив  ся Карел Гавличек-Бо­ровськый (†1856), чешськый  політик, поет, публиціста и новинарь.

186 p.,  22.10.1831 в Гложанах, Сербія, умер Юрай Рогонь  (*1773), первый сло­ва­цькый поет Бачкы, збиратель  народных співанок, фолклору, народный бу­ди­тель.

172 p.,  21.10.1845 (09.10 Юл.кал.) у Ґянджи, Російська  імперія, умер у віку 27 ро­кув Ніколоз  (Мелітонович) Бараташвілі (*1817), класик  ґрузинськой лі­те­ра­ту­ры періода романтізма,  майгірешный по Шота Руставелі поет; лишив 41 верш  и єдну поему; чажко приимав утрату независимости  Ґрузіёв и быв рос­ча­ро­ваный у тогочаснум обществі.

171 p.,  21.10.1846 в Онельї, Ліґурія, родив ся Едмондо Де  Амічіс (Edmondo De Ami­cis; †1908), таліанськый  писатель и новинарь, автор книг про молодеж;  сві­тову славу мала ёго повість Сердце.

166 p.,  31.10.1851 в Цетинях, Черна Гора, умер Петар ІІ.  Петрович Нєґош (*1813), пановник Чорной Горы,  великый сербськый поет, автор Горского Вен­ца  (Відень, 1847).

156 p.,  28.10.1861 (16.10 Юл.кал.) в Воронежу у віку 37  рокув умер Иван Сав­вич Никитин (*1824), руськый  поет валала и природы, наступник Кольцова.

146 p.,  30.10.1871 родив ся Пол Амбруаз Валері (†1945),  єден из майбулшых фран­цузськых поетув ХХ. ст.,  математик, філозоф и крітик; писав в духу  сім­во­лізму; пробовав из математичным  конструктівістичным приступом ид поезії, де не має значеня одушевеня.

139 p.,  21.10.1878 в Нїредьгазї родив ся Дюла Круді  (†1933), автор книгы о Ру­си­нах и молодежных  повідань о Пудкарпатю; по русинськы выданый в  Уж­го­ро­дї року 2002.

137 p.,  26.10.1880 у Москві родив ся Андрей Белый (правд.  Борис Николаёвич Бу­ґаєв; †1934), руськый писатель,  поет-сімволіста и літературознатель; ёго  май­славным твором роман Петербурґ (1914, переробка  1922).

135 p.,  22.10.1882 умер Янош Арань (*1817), найвекшый  мадярськый епичный поет, товмач.

134 p.,  22.10.1883 у Лондону умер Томас Майн-Рід (*1818),  автор любеных аван­турных романув; у 20 рокув  одказав ся од традіційной у родинї карьєры  ду­ховника и пушов до Америкы; року 1847, в часї  войны ЗША з Мексиком, быв раненый и тогды написав  первый роман Вольні Стрілцї, котрый на­пе­ча­та­ли в  Анґлії (1850), наступні 20 рокув были вершинов ёго  творчости.

133 p.,  24.10.1884 умер Григорій Воробкевич (псевдо: Наум  Шрам; *1838), ук­ра­инськый поет; боров ся против  москвофілув и провокаторув, котрі хотїли по­ва­дити  Русинув и Румынув; ёго брат Сидор, написав на ёго  верші співанкы и вы­дав зборник, якый тогды быв  єдинственым приручником про буковинськых Ру­синув.

132 p.,  22.10.1885 у Дренчанах Бансько-Быстрицького края  умер євангеличный фа­рарь Павел Добшинськый  (*1828), вызначный словацькый фолклоріста,  но­ви­нарь, літературный крітик; выдав вусямтомну  зберьку казок Простонародні сло­вацькі повістї;  товмачив из анґлійчины и польщины.

130 p.,  22.10.1887 у Портленду, ЗША, родив ся Джон Сайлас  Рід (†1920), аме­ри­цькый новинарь и поет, автор  найлїпшой хроникы руськой револуції «Де­сять дни,  што потрясли світом».

129 p.,  26.10.1888 (14.10 Юл.кал.) у Варнавинї Костромской  ґубернії родив ся Фе­дор Федорович Аристов  (†1932), літературознатель, автор книг  «Кар­па­то­рус­скіе писатели» (1916), «Литературное  развитие Подкарпатской (Угорской) Ру­си» (1995).

128 p.,  29.10.1889 (17.10 Юл.кал) в Саратову умер Николай  Гаврилович Чер­ны­шевськый (*1828), литературный  крітик, публиціста, писатель.

126 p.,  22.10.1891 родив ся Юлій Клен (Освалд Бурґардт,  †1947), украинськый по­ет, товмач, крітик 20–30  рокув (Каравелы, 1934); од року 1931 жиє в  Нї­ме­щи­нї.

124 p.,  26.10.1893 в Чонґраду родив ся Мілош Црнянскі  (†1977), сербськый по­ет, прозаик, драматик ,  новинарь и товмач.

123 p.,  22.10.1894 в Єкатеринославу (дн. Днїпропетровськ)  у фамілії сященика ро­див ся Віктор Платонович  Петров (†1969; псевдонимы В. Домонтович, Вік­тор Бер), украинськый писатель, археолоґ, філозоф, літературознатель; аґент КГБ од року 1938.

122 p.,  21.10.1895 в Стражськум Кошицького края умер Иван  Данилович-Ко­рыт­нянськый (*1834), ієрарх  Ґрекокатолицькой церкви, русинськый драматик  (псевда: И. Корытнянскый, Лопух Максимович, Л.М.,  Л.К.М., Dr. Lopuchius).

121 p.,  21.10.1896 у Казани родив ся Євґеній Львович Шварц  (†1958), руськый дї­точый драматик и писатель.

121 p.,  29.10.1896 у Петербурґу провалила ся премєра Чайкы  Антона Чехова; ав­тор пушов гет у току 2. явы и  зарюк ся писати про сцену; о два рокы по тому пє­са  зожала тріумф у Москві у МХАТї, котрого сімволом  обстає доднесь.

114 p.,  28.10.1903 родив ся Івлин Во (Evelyn Arthur St.  John Waugh, †1966), брі­тан­ськый писатель.

110 p.,  24.10.1907 у Беоґраду умер Петар (Пера) Тодорович  (*1852), сербськый новинарь, писатель и політик.

108 p.,  27.10.1909 у Шіду яко пятый дїтвак у фамілії  желїзничаря родив ся Мі­хал Ковач (†2005),  писатель, педаґоґ, публиціста бачванськых Русинув.

98 p.,   22.10.1919 родила ся Доріс Лессінґ (Doris Lessing,  правд. Doris May Tay­ler), брітанська писателька,  Нобелова лавреатка (2007): єй творы The Grass is  Singing (1950), Children of Violence (1952–1969),  и The Golden Notebook (1962) сут на важні  політичні и соціалні темы.

97 p.,   23.10.1920 родив ся Джані Родарі (†1980),  світозвістный таліанськый дї­то­чый писатель  (Чіполіно).

95 p., 30.10.1922 у віку 59 рокув в Яґру умер Ґейза Ґардонї (Ґейза Ціґлер, *1863), мадярськый  писатель, автор славного романа Звізды Яґра.

93 p.,   23.10.1924 в Жовтум Єкатеринославськой ґубернії  родив ся Василь Ла­за­рович Микитась (†1999),  украинськый літературознатель, котрый в роках  1955–1970 робив в Ужгородї и написав моноґрафії о  русинськуй літературї и біо­ґрафічны о  Духновичови, Андрелї и Потушнякови.

90 p.,   22.10.1927 у Београду умер Борісав Станкович  (*1876), вызначный серб­ськый писатель реаліста.

90 p.,   26.10.1927 в Будапештї родив ся Ласлов Дежев,  мадярськый славіста, кот­рый глубоко занимав ся  памятками языка Пудкарпатськых Русинув и  опуб­ли­ковав роботы о їх языку.

88 p.,   21.10.1929 у Берклі, Каліфорнія, родила ся Урсула  Кребер Ле Ґвін (Ur­su­la Kroeber Le Guin), америцька  писателька научно-фантастичных романув.

84 p.,   31.10.1933 в Руськум Керестурї родив ся Дюра  Латяк, новинарь, пуб­ли­ці­с­та, писатель, товмач,  културный активіста проукраинського стрему.

81 p.,   28.10.1936 в Стакчинї родив ся Василь Ябур,  русинськый лінґвіста, ак­тив­ный участник процеса  кодіфікації модерной подобы русинського языка в  Пря­шовськой Руси.

80 p.,   23.10.1937 у Соловецькуй темници умер Антін  (Владиславович) Кру­шел­ницькый (*1878), галицькый  писатель; редаґовав у Львові часописы Нові пу­тї,  Крітика; выдав зберьку повістий Насущный хлїб и  роман Рубают лїс; в ча­сї УНР еміґровав на Украину  и быв міністер просвіты, пак быв арештованый,  до­став термин 10 рокув и быв вышорованый на  Соловкы.

80 p.,   23.10.1937 у Соловецькум лаґру умер Михайль  Василёвич Семенко (*1893), украинськый  поет-футуріста и експеріментатор; року 1937  ареш­то­ва­ный и обвиненый як контрареволуціонер и  тероріста.

76 p.,   26.10.1941 пуд Канєвом, Украина, у віку 37 рокув  зостав застріленый нї­ме­цьков четов яко партізан  Аркадій Петрович Ґайдар (*1904), совєтськый  пи­са­тель (Тімур и ёго дружина).

76 p.,   27.10.1941 в Унґварї на 61. року живота умер  о. Уріил Сілвай, писатель и музикант, подала тогдышна новинка Недїля, Унґвар.

76 p.,   31.10.1941 в Новоалексеєвськой станици  Краснодарського края родив ся Алек­сандр Дмитрієвич  Дуліченко, естонськый славіста якый занимат ся  язы­ком и літературов Русинув Войводины и другых  реґіонув.

75 р., 23.10.1942 в Шікаґу, ЗША, родив ся Майкл Крайтон (†2008), америцькый писатель фантастикы, сценаріста, філмовый режісер и продуцент, успішный во вшиткых сферах свого дїятельства.

74 p.,   22.10.1943 в МакКізпорту (McKeesport),  Пеннсілванія,ЗША, умер Ва­лен­тин Ґорзо (*1869),  священик, общественый активіста, русинськый  писа­тель, чий найпознатшый твур «Федоришиновы»,  «драма з живота америцькых Русинув», много раз быв представеный на сценах тамошной діаспоры.

73 p.,   21.10.1944 Александер (Юліюв) Ілницькый,  первосвященик Мука­чов­сь­кой ґрекокатолицькой  єпархії, посланик верьхной коморы сойма,  предсїдник ПОН, редактор новинок и календарюв  перед наступаючов Черленов арміёв од­хо­дит до  Будапешту; но и там року 1945 быв арештованый  СМЕРШом, року 1946 воєнным трібуналом засуженый на  20 рокув лаґрув и неодовга, року 1947, умер у  Томську.

72 p.,   28.10.1945 умер Иван Муранїй (псевдо: Иван  Бростяник; *1881), сященик,  русинськый писатель, пе­даґоґ, математик, дописный  член Мадярськой Академії Наук; по ёго смерти якісь  чиновникы прийшли и забрали рукописы и матеріалы  ПОН и дали пе­ре­ро­бити як макулатуру на Раховськуй  картоннуй фабрицї.

70 p.,   30.10.1947 умер Юлій Клен (Освалд Бурґардт,  *1891), украинськый по­ет, товмач, крітик 20–30  рокув (Каравелы, 1934); од року 1931 жиє в  Нїме­щи­нї.

69 p.,   21.10.1948 у Руськум Керестурї родив ся Гавриїл  Колесарь, русинськый новинарь, фолклоріста.

68 p.,   24.10.1949 у Львові забили комуністичного,  антіфашістичного, анті­на­ці­о­налістичного,  антікатолицького писателя Ярослава Галана (*1902),  автора пам­ф­лета Плюю на папу; подля енціклопедії Романенчука (Канада) на за­буй­ство засудив  Галана бандеровськый трібунал за його послїдну  пєсу «Лю­бов на сві­танні», де ся описуют злочины  бандеровцюв.

68 p.,   27.10.1949 умер Франтїшек Галас (*1901), чешськый  поет и товмач; участ­ник антіфашістськой войны в  Еспанії (1936); предсїдник чешського спол­ку  писателюв (1945); вун быв первый у Чехії товмач  Ендре Аді.

66 p.,   27.10.1951 у Клячанові родив ся Дмитро Кешеля,  автор гуморістичных книг о шаленых Русинах.

61 p.,   31.10.1956 у Широкум Лугу родив ся Владимир  Танчинець, русинськый поет, писатель.

60 p.,   25.10.1957 при Кадарї у Мадярщинї зачали ся суды  над писателями; булше як 20 писателюв трафили до  темницї; первый засуд вынесли Тібору Дері (9  рокув), Дюлови Гаю (6 рокув), Тібору Тартошу (1,5  рока), Золтану Зелку (3 ро­кы); в цїлови засудили  верьх 20 писателюв, межи тыма и на кару смерти;  пуд межинародным напором булшу часть арештованых  пустили на слободу ро­ку 1960; послїдного пустили  Дюлу Обершовски, редактора Справедливости (1963).

60 р., 25.10.1957 в селї Новины под Володимиром Волынськым, Украина, родив ся Михаил Капраль, філолоґ, русиніста, автор многых робот в области русинськой літературы и языка.

59 p.,   30.10.1958 в Комлошцї родив ся Ґабріел  Гаттінґер-Клебашко (†2016), русин­сь­кый поет и політичный  активіста Мадярщины.

58 p.,   23.10.1959 родив ся Микола Шанта, поет, новинарь,  писатель, редактор выдавательства Руске Слово.

54 p.,   31.10.1963 у Пряшові умер Теодор Ройкович (*1877),  священик, пуб­ли­ціс­та, редактор русинськых новинок  Русское Слово и Пряшевская Русь.

48 p.,   28.10.1969 у Москві у віку 87 лїт умер Корнїй  Чуковськый (правдиво: Ни­колай Васильевич  Корнейчуков; *1882), руськый писатель, товмач,  літе­ра­ту­рознатель, доктор філолоґії; товмачив и  украинськых поетув (зборник Мо­ло­дая Украина),  составив дакулько руськых выдань Шевченка, написав  начерк о Шев­ченкови; лавреат Ленинськой премії за  твур о Некрасові; творы о Чехові, Віт­менови,  майстерстві товмаченя, руськум языкови, дїточї  творы мали булше ги 20 перевыдань.

46 p.,   27.10.1971 у Хустї умер Александер (Иванув) Маркуш  (псевдонімы: Дї­дик, А.М., А.Д.; *1891),  пудкарпатськый русинськый писатель, фолклоріста,  ет­ноґраф, педаґоґ, автор учебникув, редактор  краєписного журнала Наш род­ный край.

43 p.,   21.10.1974 у Новум Садї умер Яша Баков (*1906),  педаґоґ, вызначный спор­т­смен, спортивный  орґанизатор, поет.

35 p.,   30.10.1982 у Львову умерла Ирина Вілде (Дарина  Димитровна Полот­нюк; *1907), украинська совєтська  писателька, Шевченковська лавреатка (1965) за  роман Сестры Річинські.

31 p.,   28.10.1986 у Харькові умер Аркадій Школьник  (*1916), украинськый дра­матурґ; перву успішну  єдноактовку написав як 17-рочный; року 1937  за­аре­штованый, выслобоженый од року 1944 робив у  театрї Маґадана, пак вернув ся до Харькова.

23 p.,   21.10.1994 в Клівленду, ЗША, умер Карол Стырмень  (*1921), сло­ва­ць­кый поет, есеіста, товмач, педаґоґ  и літературный крітик, котрый од року 1945  пе­ребывав на еміґрації.

21 р.,  25.10.1996 в Братіславі у віку 74 рокув умер Владимир Минач (*1922), словацькый прозаик, есесіста и сценаріста; з ёго выречень: «Живот тримле курто. Умілство довго».

15 p.,   24.10.2002 у Братіславі умер Владимир Ферко  (*1925), словацькый пи­са­тель и публиціста.

10 p.,    25.10.2007 в Ужгородї отворили памятну таблу  (автор В. Роман) на домі, де 25.09.1922 родив ся  Владимир Леонідович Гошовськый, музиколоґ,  фолк­ло­ріста, што зобрав и нефалшовано опубликовав  русинські співанкы.