21–31. май в истории

20.05.2014 22:52

1120 p., 24.05.827 родив ся Сятый Кирил (Константин, †869),  отець славянського писемства, создатель  глаголицї, первый товмач євангелія на славянськый  язык; днесь сесь день сяткуют як день славянського  писемства.

752 p.,  21.05.1265 у Флоренції родив ся Данте Аліґьєрі  (†1321), таліанськый поет, філозоф, політик.

423 p.,  30.05.1594 од ран, котрі достав при штурмі  Естерґома 19.05.1594, умер майвызначнїйшый  ренесансный поет Мадярщины Валентин (Балінт)  Балашші (*1554), главны темы котрого были любость  и вітязство; Балашші добрі знав нї­­ме­цьку,  латинську, таліанську и турецьку літературы.

380 p.,  29.05.1637 в Липтовськум Микулашу умер Юрай  Трановськый (Tra­nos­cius, *1592), словацькый  євангеличный фарарь и вызначный бароковый  писа­тель, автор по чешськы и латинськы писаных  духовных співанок; Траносціуса звыкли называти  славянськым Лутером; ёго співы хосновали ся у  службах на Че­хах и Словаках онь до року 1992.

273 p.,  30.05.1744 умер Александер Поуп (*1688),  анґлійськый класичный поет епохы Просвітенства.

239 p.,  30.05.1778 у Паріжу у віку 83 рокув умер Франсуа  Марі Аруе де Волтер (Franсois Marie Arouet de  Voltaire, *1694), французськый писатель, поет,  філософ, історик, соавтор первой енціклопедії.

231 p.,  23.05.1786 на Мадаґаскару умер ґроф Мовріц Бенёвськый (*1741), ма­дяр­ськый вандровник и  авантуріста; року 1758 лишив цісарськоє войсько и  утїк до Літвы; 1767 – воёвав у польскых  конфедератув против Русум; 1769 – трафив до  руського плїна; 1770 – депортованый на  Камчатку; 1771 – з Афанасіёв, дївков тамошного  ґубернатора и 69 сприсяжниками захватуют шіфу и  втїкают на Алеуты, до Японії, на Формозу, до  Макао, де Афанасія умерат, не збировавши чажкостї  вандровкы; осїдає на Мадаґаскару, де пудимат ся у  Фран­цузув заложити колонію; 1774 – основує там варош Луібурґ; 1776 – од Французув достає  тітулу барона, и автохтоны выбирают го королём  Мада­ґас­ка­ра, но про інтріґы французського  ґубернатора резіґнує з поста; просит и достає  помилованя од Марії Терезії и року 1777 вертат ся  дому, 1778 – достає тітулу ґрофа; пробує  занимати ся торговлёв в Австрії, но марно; 1784 – одходит до Америкы, одты з  торгово-воєннов місіёв вертат ся на Мадаґаскар;  1786 туй у войнї з французськым ґубернатором  стратив живот; свої пригоды списав по французськы  у мемуарах, котрі выдали у Лондону, а пак Мовріц  Йовкай потовмачив по мадярськы пуд назвов «Ґрофа  Мовріца Бенёвського живот, властні мемоары и  путёві запискы» и выдав у Будапешту.

218 p.,  28.05.1799 в Даблину родив ся Томас Мур (Thomas  Moore; †1852), анґлійськый поет ірського роду,  біоґраф Байрона.

198 p.,  31.05.1819 родив ся Волт Вітмен (Walt Whitman,  †1892), америцькый поет, есеіста, новинарь,  майстер білого верша.

192 p.,  23.05.1825 родив ся Фердінанд Барна, лінґвіста, товмач, бібліотекарь, ко­т­рый року 1871 потовмачив  по мадярськы Калевалу и хронику Марціо Ґале­отто о  королёви Матяшу.

177 p.,  22.05.1840 родив ся Марко Кропивницькый (†1910),  украинськый дра­ма­тик, актер, режисер («Дай сердцю  волю, заведе у неволю», «Обыдрей»).

175 p.,  23.05.1842 родила ся Марія Конопницька (Maria  Konopnicka; †1910), польска писателька, авторка  балад на темы націоналного фолклора, поемы «Пан  Балцер в Бразілії».

174 р., 28.05.1843 у Ню-Гевену, Коннектикут, умер 84-рочный Ной Вебстер (Noah Webster; *1758), америцькый языкознатель и лексикоґраф, автор америцького словника анґлійського языка.

170 p.,  29.05.1847 у Відню вчинив самогубство чажко хворый  Ян Чаплович (з Ясеновой, *1780), словацькый  публиціста и етноґраф, соратник Яна Коллара и  Павла Йозефа Шафарика; автор 31 книгы и высше 400  статий по нїмецькы, латинськы, мадярськы и  словацькы; писав также о Русинах.

168 p.,  28.05.1849 умерла на гертику 29-рочна Енн Бронте  (Anne Brontё; *1820), младша из трёх анґлійськых  сестер-писательниць, авторка двох фемі­ніс­тичных  романув, написаных реалістично и з іроніёв на  розлику од роман­тичных романув сестер Шарлотты и  Емілі; єй менша слава и знатость вукыр­лює з того,  же Шарлотта по єй смерти заказала выданя сих двох  романув.

158 p.,  22.05.1859 родив ся Сер Артур Конан Дойл (Arthur  Conan Doyle, †1930), анґлійськый писатель, што  достав знатости детективками о Шерлокови Холмсу,  научнов фантастиков о професорови Челенджерови и  історичными романами; подля фаху быв дохтор, но од  року 1891 лишив практику и віновав ся вылучно  писаню.

156 p.,  22.05.1861 тїло Тараса Шевченка, доставили из  Смоленського теметова Санкт-Петербурґа и  перезахоронили у Канєві.

144 p.,  22.05.1873 в Мілану умер Алессандро Манцоні  (Alessandro Francesco Tommaso Manzoni; *1785),  таліанськый писатель-романтик.

141 p.,  23.05.1876 умер у Златых Моравцях Янко Краль  (*1822), словацькый поет и радікалный револуціонер  штуровськой ґенерації.

140 p.,  25.05.1877 у Кієві родив ся Максіміліан Волошин  (†1932), руськый поет и малярь.

139 p.,  30.05.1878 царь Александр ІІ. пудписав Емсськый  акт из року 1876, вы­даный у доповненя до  Валуєвського оббіжника (1863); актом ся заказовав  до­воз украинськых книг из загранича, выдаваня  украинськых книгы в Росії и ук­ра­инськый театер, з  бібліотек мали ся вылучити украинські книгы; акт  де фа­к­то истратив силу року 1905, но офіціално не  быв скасованый ниґда.

138 p.,  22.05.1879 Франц Йозеф, австрійськый цісарь и  мадярськый король, за­вюг повинну науку мадярського  языка у школах Мадярщины.

138 p.,  23.05.1879 Иван Турґєнєв достав тутулу доктора  цівілного права на Окс­фордськум всеучилищу и став  ся первым у світї писателём, удостоєным та­кой  чести; по опредїленю ректората, правдиво написані  майстром образы жи­вота селян зайграли важну ролю у  скасованю кметьского пудданства в Росії.

132 p.,  22.05.1885 умер Віктор Гюґо, французськый поет,  драматик и писатель-романтик; про ёго творы  характерный гуманізм, вызва ид милосердю и  брат­ству сопротив бездольных (Собор Паріжськой  Богоматери; Бездольні; Труже­никы моря; Чоловік,  котрый ся сміє; Девятьдесять третый рук); быв  также майстром ґрафикы, політиком и членом  французськой Академії.

131 p.,  21.05.1886 в Хыняві на Чехах уродив ся Франтїшек  Тїхі (†1968), лінґ­віста, педаґоґ, новинарь,  вызначный изглядователь русинського языка  Пуд­кар­патя, зазначившый близкость нашого языка из  западнославянськыма.

128 p.,  26.05.1889 у Лисичові родив ся Ізідор Білак  (псевдоним Тарьян, †1944), поет, автор многых  історичных, етноґрафичных публикацій; автор статї  Rutén Irodalom у Révai Lexikona (21. том)  составитель зборника народных співанок «Жаворонок»  (1926); інспектор школ на міністерії Руськой  Крайны; быв професор ґімназії у Пейцелу коло  Будапешта, до кунця житя быв щирый Русин.

126 p.,  23.05.1891 родив ся Пер Лаґерквіст (Par  Lagerkvist, †1974), шведськый писатель, Нобелув  лавреат (1951).

125 p.,  31.05.1892 у Москві родив ся Константин Ґеорґ.  Паустовськый (†1968), руськый писатель; дїточі  рокы прожив у Черкасах, ґімназію выходив у Кієві,  абсолвовав три рокы Кієвського універзітету  (1912–1914), автор повісти о Та­ра­сови Шевченку  (1939).

119 p.,  22.05.1898 у віку 48 рокув умер на гертику Едвард  Белламі (Edward Bellamy; *1850), америцькый  соціалиста, автор фантастичных утопичных повідань  и романув о будучности, з них найпознатшый  «Позираючи назад, або рук 2000» (1888), в котрум  предвидїв ґлобалізацію, пластиковы банковы карты,   конзумное общество, де до труда людей буде мусай  принучовати.

116 p.,  26.05.1901 в Лугу, Пудкарпатя родив ся Юлій Марина  (†1983), сященик, політичный и културный  активіста, міністерськый радник у вопросах  школства од року 1939, редактор ґраматикы  угро-руського языка (1940) тра­діційного тренда,  менше пудданой украинськым вплывам, як пузднїйша  ґра­матика Гарайды.

112 p.,  22.05.1905 в Омську родив ся Леонід Николаёвич  Мартынов (†1980), руськый поет, лавреат державной  премії (1974), вызначный товмач мадярськой поезії.

112 p.,  24.05.1905 родив ся Михаил Александрович Шолохов  (†1984), руськый писатель (Тихый Дон, Судьба  чоловіча), Нобелув лавреат (1965).

111 p.,  23.05.1906 умер світознатый норвежськый драматик  Генрик Ібсен (Henrik Ibsen, *1828), реформатор  театра (Дика Качка); од року 1857 діректор  Націоналного театра в Осло; на зачатку ёго гры  мали слабый успіх, зато охабив Норвеґію и пушов до  Таліанщины (1864), пак осїв у Дрездї, а року 1891  вернув ся дому; у послїднум пасмі свого живота  быв высокочестованый писатель, познатый у вшиткуй  Европі, а ёго 70-роча у Норвеґії сятковали майже  як державноє сято.

109 p.,  28.05.1908 родив ся Аян Ланкастер Флемінґ (Ian  Lancaster Fleming, †1964), анґлійськый писатель,  автор романув за супершпіона Джеймса Бонда.

107 p.,  28.05.1910 у Будапешту умер Коломан Міксат  (*1847), мадярськый пи­са­тель, од котрого учили ся  многі пудкарпатські, напримір Александер Мар­куш.

105 p.,  24.05.1912 родив ся Михайло Стельмах (†1983),  украинськый писатель.

101 p.,   28.05.1916 умер Иван Франко (*1856), украинськый  писатель.

90 p.,   23.05.1927 в Ужгородї старанём ґімназістув руськой  реалной державной ґімназії сяточно отворили  меморіалну таблу на каплици, де погребеный Михайло  Лучкай.

89 p.,   21.05.1928 у купелёх Липик-Пакрац, Горватія, умер  Мартин Кукучин (правд. Др. Матїй Бенцур, *1860),  словацькый прозаик, драматик и публиціста,  закладатель модерной словацькой прозы; похороненый в Загребі, а 29.10.1928  перепохороненый у Мартинї на Народнум Цинтерю.

81 p.,   26.05.1936 у Кієві у фамілії дохтора родив ся  Віталій Коротич, поет, прозаик, публиціста, подля  фаху дохтор.

78 p.,   24.05.1939 у Берлинї у віку 83 рокув умер  Александер Брюкнер (*1856), польскый славіста,  лексикоґраф и историк літературы.

77 p.,   24.05.1940 у Ленинградї родив ся Йосиф Бродськый  (†1996), руськый и америцькый поет, Нобелув  лавреат (1987); року 1972 еміґровав до ЗША, року  2005 у Петербурґу му поставили помяник.

74 p.,   31.05.1943 в Ужгородї умер Александер Стойка  (*1890), єпископ Мука­чов­ськой єпархії (1932),  посланик верьхной палаты Сойма (1939),  пуд­по­ро­ватель новинкы Недїля, поборник автономії  Пудкарпатя.

73 p.,   29.05.1944 в Бачськум Петровци умер Ян Чаяк ст.  (*1863), словацькый писатель Войводины.

72 p.,   22.05.1945 в Осою родив ся Иван (Юрув) Петровцій,  украинськый и русинськый товмач и епатажный поет,  лавреат премії Духновича.

71 p.,   24.05.1946 у Нехваль-Полянцї (Пряшовщина) уродив  ся Штефан Сухый, даровитый русинськый писатель,  лавреат Награды Духновича (2000).

67 p.,   23.05.1950 у Вовковому пуд Ужгородом родив ся  Володимир (Юрув) Тов­тин, пудкарпатськый поет, што  пише по украинськы, но бивно хоснує ру­син­ські  слова.

65 p.,   24.05.1952 у Паріжу умер Зенон Кузеля (*1882),  украинськый фолк­лоріста, етноґраф, бібліоґраф,  языкознатель, історик, просвітный актівіста, чиє  дїятельство вяже ся ид Відню и Черновцям; року  1943 выйшов великый укра­инсько-нїмецькый словник  Кузелї и Рудницького, котрый донынї не­пре­вышимый;  по войнї у Монахіуму, де од року 1949 стоит у чолї  Шевченкового Научного Товаришства.

59 p.,   29.05.1958 в Сан Хосе, Пуерто Ріко, умер Хуан  Рамон Хіменес (Juan Ramon Jimenez, *1881),  еспанськый поет, Нобелув лавреат (1956); Хіменес  быв фаховый правник и діпломат; по Федеріко Ґарсіа  Лоркови майбулшый ес­пан­ськый поет; в часї настаня  фашістичного режіма быв діпломатом на Кубі и  еміґровав до ЗША.

57 p.,   30.05.1960 у Москві умер Борис Леонідович  Пастернак (*1890), руськый писатель и поет,  Нобелув лаврет (1958, Дохтор Жіваґо); первый  зборник поезій выдав року 1914 (Близнець у  Хмарах).

53 p.,   29.05.1964 в Братіславі умер Андрей Мраз (*1904),  словацькый літературный історик и крітик,  драматик.

52 p.,   26.05.1965 у Бырнї умер Вацлав Махек (*1894),  чешськый лінґвіста-академик, етімолоґ.

51 p.,   26.05.1966 у Будапешту умер мадярськый, т.зв.  "народный", писатель Арон Тамаш (*1897);  погребеный подля тестаменту у роднум селї  Фаркашлака у провінції Гарґіта (дн. Румынія).

35 p.,   28.05.1982 у Руськум Керестурї умерла Олена  Солонарь Поливка (*1900), здоровничка, русинська  поетка и авторка повідок.

30 p.,   23.05.1987 у Суботици умер Штефан Чакан (*1922),  русинськый писатель.

24 p.,   23.05.1993 у віку 90 рокув умерла Олґа Рішаві  (*1903), пудкарпатська нїмецька поетка и дїточа  писателька.

23 p.,   27.05.1994 Александр Солженїцын вернув ся до Росії  по двадцятёх роках выгнаня.

13 p.,   26.05.2004 у Кієві умер Микола Степанович  Вінграновськый (*1936), украинськый поет и  філмовый режісер, Шевченкув лавреат (1984).