21–31. август в истории

20.08.2014 20:13

583 p.,  29.08.1434 у Чезмицях, Славонія, родив ся Янус  Панноніус (правд. Янош Чезмицькый, †1472),  мадярськый латиноязычный поет, гуманіста, єпи­скоп  у Пейчу; в зачатку быв сторонник короля Матяша,  пак став противником ёго політикы, и мусїв ити на  выгнаня, де умер у Медвевару при Заґребу.

382 p.,  27.08.1635 у Мадріду умер Лопе де Веґа (Lope Felix  de Vega Carpio, *1562), зачинатель еспанськой  лірикы и драматурґії, до нас дошло около ёго 500  творув, в котрых реалістично малює тогочасну  Еспанію.

354 p.,  28.08.1663 родив ся Даніел Крман (†1740)  словацькый бароковый пи­сатель; в часї Полтавськой  битвы быв з посолством до краля Карла ХІІ. и так  став ся єй свідком; цїлу свою подорогу через  Польщу , Литву, Украину, Мол­да­вію, Ардял,  Мукачово, Бардїёво описав у записках, што сут межи  лїпшыма памятниками словацькой літературы.

273 p.,  25.08.1744 у Марунґену, Восточна Прусія, родив ся  Йоган Ґотфрід Гердер (†1803), нїмецькый філозоф  історії, поет, што мав великый вплыв на розвуй  націоналных двигань; року 1963 заложили награду  Гердера, котру Ві­денськоє всеучилище дає рочно  научникам и умілцям Восточной и Южной Европы, што  значно прислужили ся до формованя наукы, културы и  общества.

268 p.,  28.08.1749 у Франкфурту на Майнї родив ся Йоганн  Волфґанґ фон Ґете (Goethe, †1832), нїмецькый поет,  романіста и драматик (Фауст).

243 p.,  27.08.1774 у Прилуках бывш. Малоруськой ґубернії  (дн. Черніговщина) родив ся Павел Павлович  Білецькый-Носенко (†1856), украинськый писатель,  казкарь, словникарь, малярь; до Грінченка ёго  словник украинського языка быв майповнїйшый.

220 p.,  30.08.1797 родила ся Мері Шеллі (Mary  Wollstonecraft Shelley, †1851), жо­на поета Персі  Біші Шеллі, брітанська писателька, творителька  поставы мон­стра Франкеншейна (Франкенштейн, авадь  модерный Прометей, 1818).

186 p.,  22.08.1831 в Сейпгалому умер Ференц Казінці  (†1759), писатель, поет, обновитель мадярського  языка, академик, зачинатель первых літературных  часописув.

181 p.,  25.08.1836 в Олбані, Ню-Йорк, ЗША, родив ся  Френсіс Брет Гарт (Francis Bret Harte; †1902),  америцькый писатель реаліста, познатый своима  описами з живота златокопув Каліфорнії.

179 p.,  24.08.1838 у Чеке, Сукмар, умер Ференц Келчеї  (*1790), поет, крітик, академик, автор мадярського  гімна.

179 p.,  28.08.1838 в Ставнум на Пудкарпатю родив ся Кирил  Сабов (†1914), учитель, новинарь, редактор, автор  читанок и ґраматикы про Русинув.

167 p.,  26.08.1850 в Точници Бансько-Быстрицького края  родив ся Коломан Баншелл (†1887), євангеличный  священик, словацькый поет, літературный теоретик,  прозаик и новинарь.

166 p.,  23.08.1851 в Гронові в родинї друбного пудузятника  ся родив Алоіз Їра­сек (†1930), чешськый прозаик,  драматик, творець історичного реалістичного  романа.

161 p.,  24.08.1856 у Словенськуй Люпчи родив ся Само  Цамбел (Samo Czam­bel; †1909), словацькый  языкознатель и товмач.

161 p.,  27.08.1856 у Нагуєвичах (Галичина) родив ся Иван  Франко (†1916), укра­инскый писатель и політичный  актівіста; студователь фолклора и літера­туры  пудкарпатськых Русинув.

159 p.,  23.08.1858 у Будї умер Антал Реґулі (*1819),  народописник, сві­то­ход­ник, вызначный  фіно-угоріста; склав землеписну и народописну мапу  Сї­вер­ного Урала; первый у Мадярщинї хосновав  фотоґрафованя у народописнуй роботї.

155 p.,  29.08.1862 у Ґенту, Белґія, родив ся Моріс  Метерлінк (Maurice Mae­ter­linck, †1949),  белґійськый писатель, поет, драматик, Нобелув  лавреат (1911); чиї творы за матеріалізм и  пантеізм папа дав на індекс заказаных; року 1932  достав од короля ґрофську тітулу.

150 p.,  31.08.1867 умер Шарл Пєр Бодлер  (Baudelaire,*1821), французськый поет, сімволіста,  якого не розуміли ёго сочасникы, што держали го  за амо­рал­ного богохулника, анархісту, наполы  шаленого; но дакотрі умілцї видїли у нюм поета,  што ся бунтує против общества; з цітатув: «Я  култівую свою гістерію из радостёв и ужасом,  теперь я все запамороченый и днесь, 23.01.1862, я  мав небывалоє предчуство подуву вітрика, што  зыйшов на ня из крыл збісноты».

146 p.,  27.08.1871 у Терре-Гот, Індіана, яко девятый  дїтвак в родинї нїмецькых приселенцюв родив ся  Теодор Драйзер (Dreiser; †1945), америцькый  новинарь и романіста: An American Tragedy (1925).

137 p.,  23.08.1880 у Слободськум Кіровськой ґуб. родив ся  Александр Сте­па­но­вич Ґрін (правд. Ґриневськый,  †1932), руськый писатель-романтик: Плахты  пламінисты (1923), Габами бігуча (1928).

137 p.,  26.08. 1880 родив ся Ґійом Аполінер (Guillaume  Apollinaire; правдиво: Wilhelm Apollinaris de  Kostrowitzky, †1918) , французськый поет, родом  Поляк, єден из закладателюв модерной французськой  поезії.

126 p.,  22.08.1891 в Празї у віку 57 рокув умер Ян Непомук  Неруда (*1834), чешськый поет и прозаик  крітичного реалізма.

115 p.,  27.08.1902 на маюрни Маєрово, што нынї сплыла из  селом Нечаювка, в Єлісаветградськой ґуб. родив ся  Юрій Миколаёвич Яновськый (†1954), укра­инськый  писатель и драматик; роман Четыре саблї (1920)  крітика заскаржила из націоналістичной романтикы;  о роману Жива вода (1947) крітика писала, же  деформує совєтську реалность, автор мусїв у  Літературнуй Ґазетї признати «свою одорваность од  житя, формалістичну ідею романа, пакостливі  подроб­ностї у нюм» и сїсти переписовати книгу, яка  была выдана уже по ёго смерти пуд назвов Мир  (1956).

114 p.,  30.08.1903 у Брестованах родив ся Йожеф  Нижнанськый (Jožo Nižnánský, †1976), словацькый  писатель, публиціста и товмач, автор аван­тур­ных и  историчных романув (Пригоды Морица Бенёвского).

113 р., 24.08.1904 в Рабчицях Жілінського края родив ся Міло Урбан (†1982), словацькый прозаик, найбулше познатый саоим романом «Живый бич» (1927) о первой світовой войнї и повойновум вывою.

111 p.,  25.08.1906 (12.08 Юл.кал.) в Сокобани умер Стеван  Сремац (*1855), вызначный сербськый писатель,  котрого часто называют Ґоґолем сербськой  лі­те­ратуры.

109 p.,  21.08.1908 (08.08 Юл.кал.) у Макеєвцї, Донбас,  родив ся Александр Остапович Авдеєнко (†1996),  совєтськый прозаик, драматик, публиціста и  сценаріста, котрого соцреалістична детективка «Над  Тиссой» о пригодах аме­риць­кых шпіонув на  новодобытум совєтськум Закарпатю мала великоє  число выдань (1954, 1955, 1956, 1957, 1959, 1987,  1994х2, 2004, 2005, 2009, 2013) у Москві,  Ташкенту, Мінску, Таллину, Ростові-на-Дону.

109 p.,  22.08.1908 (9.08 Юл.кал.) у Санкт-Петербурґу родив  ся Леонид Пан­телеєв (правд. Алексей Иванович  Єремеєв; †1987), руськый дїточый писатель.

109 p.,  28.08.1908 в Блатници родила ся Маша Галямова  (†1995), словацька поетка.

103 p.,  26.08.1914 у Белґії родив ся Хуліо Кортасар  (†1984), арґентинськый прозаик и поет, якый выучив  ся, жив и писав переважно у Паріжу.

97 p.,   22.08.1920 родив ся Рей Бредбері (Ray Bradbury,  †2012), америцькый писатель, вістный у жанру  фантастикы.

93 p.,   25.08.1924 у Солошинї, Полтавщина, родив ся Павло  Архыпович Загре­бель­ный (†2009), украинськый  романіста, Шевченкув лавреат (1974).

92 p.,   28.08.1925 в Москві у фамілії высокопоставеного  совєтського чинов­ника родив ся Юрій Валентинович  Тріфонов (†1981), совєтськый писатель, якый од дїтства мав на  очох живот совєтськой еліты и в своих творах (Дом  на набережнї, Час и місто) описує судьбу  інтеліґенції в сталінськых часах.

92 p.,   31.08.1925 в Опатовицях (дн. Златы Моравце)  родила ся Елеонора Ґаш­па­рова (†2010), словацька  дїточо-молодежна писателька.

88 p.,   30.08.1929 в Београду умер Иво Войнович (*1857),  горватськый и серб­ськый писатель и драматик.

85 p.,   29.08.1932 в Гожанох родив ся Андрей Чіпкарь,  автор дїточых книг и учеб­никув про мадярськы,  сербськы, словацькы, русинськы и румынськы шко­лы,  роботник Выдавательства Учебникув в Новум Садї.

82 p.,   30.08.1935 у Москві умер Анрі Барбюс (Henri  Barbusse, *1873), француз­ськый писатель, новинарь  и общественый активіста.

79 p.,   25.08.1938 в Ленинградї умер, недоживши єден день  до 68-роча, Алек­сандр Иванович Куприн (*1870),  руськый прозаик.

79 p.,   29.08.1938 умер Фрідєш Карінті (*1887), мадярськый  писатель, товмач, крітик, новинарь, што добыв  собі майбулшой знатости своима гуморесками.

70 p.,   24.08.1947 в Ріо-де-Жанейро родив ся Пауло Коеліо,  популарный бразі­лій­ськый писатель.

59 p.,   22.08.1958 у віку 77 рокув умер Роже Мартен дю Ґар  (*1881), француз­ськый писатель крітичного  реалізма; яко професіоналный архіварь, выхосновав  свої методы в літературї и за роман Фамілія Тібо  достав награду Нобела (1937).

59 p.,   30.08.1958 у Руськум Керестурї родила ся Меланія  Рімарь, редакторка, авторка многых книг про  русинськых дїтий.

56 p.,   29.08.1961 у Львові умер 41-рочный Григорій  (Михайлович) Тютюнник (*1920), вызначный  украинськый писатель, посмертный Шевченкув лавреат  (1963).

53 p.,   29.08.1964 в Люблянї у віку 72 рокув умер Юш Козак  (*1892), словен­ськый писатель и есеіста.

50 p.,   31.08.1967 у Москві умер Илій Григорович Еренбурґ  (*1891), популар­ный совєтськый писатель и  публіціста; ёго повість Помягк дала назву цїлому  пе­рі­оду у совєтськуй історії.

41 p.,   25.08.1976 у Кієві умер Юрій Корнеліёвич Смолич  (*1900), украин­ськый писатель, зачинатель  украинськой фантастикы; зачав писати у 1920-х  роках в духу експеріментув: Край вароша за пяцом  (1924), Недїлї и по­не­дїль­кы, Пувдруга чоловіка; в  автобіоґрафічнуй трілоґії Наші тайны – Дїтство –  Вусямнадцятьрочні описав молодость свого поколїня;  до майлїпшых творув приходит мемуарна трілоґія  Повіданя о непокою – Повіданя о непокою тримле –  Повіданя о непокою не має кунця.

38 p.,   26.08.1979 у Гелсінках умер Міка Тоймі Валтарі  (*1908), вызначный фінськый романіста.

38 p.,   28.08.1979 в Москві у віку 63 рокув умер  Константин Симонов (*1915), познатый совєтськый  писатель

29 p.,   29.08.1988 умер Микола Лукаш (*1919), вызначный  украинськый тов­мач красного писемства, якый знав  18 языкув; из властных творув, «шпига­чок»: «Наша  Армія Червона // не стоїть коло кордона, // за  кордон іде. // Це трудящих українських // проти  польських, проти фінських // партія веде.»  (пародія на Тычину); «Як добре, що на світі є  Москва – // всі голоси, падлюка, забива» (за  радіові приглушовачі); «У сусіда хата біла, //  бодай би згоріла. // У сусіда жінка мила, // бодай  би здуріла» (назва: Українська філософія).

28 p.,   26.08.1989 умер у віку 86 рокув Ірвинґ Стовн  (*1903), автор біоґрафіч­ных романув о Ван Ґоґу,  Міхаелу Анджелови, Шліманови, Джекови Лондону.

27 p.,   24.08.1990 в Братіславі умер Златко Клатік  (*1922), словацькый дїт­ськый писатель,  літературознатель.

26 p.,   25.08.1991 умер Микола Якович Зарудный (*1921),  украинськый писа­тель, сценаріста и драматик,  лавреат Шевченковой премії (1978).

20 p.,   21.08.1997 умер Юрій Владимирович Никулин (*1921),  любеный русь­кый артіста ціркусовый и філмовый;  народный умілець СССР (1973); выдав дакулько  зберок Анекдоты од Никулина.

19 p.,   31.08.1998 умер Володимир Малик (правдиво:  Сиченко; *1921), украин­ськый писатель, автор  історичных романув (тетралоґія Тайный Посол,  романы Князь Кый, Черлені Щиты).

18 p.,   28.08.1999 у Сримськых Карловцях умер Павел Чанї  (*1928), учитель, словацькый писатель, драматик,  крітик, автор учебникув.

11 p.,    30.08.2006 в Кайро умер Наґіб Магфуз (*1911),  еґіпетськый романіста, драматик, сценаріста,  первый арабськый Нобелув лавреат за літературу  (1988).

10 p.,    25.08.2007 в Братіславі умер Штефан Жарый (*1918),  словацькый писа­тель, надреаліста.

8 p.,    27.08.2009 у Москві умер Серґей Владимирович  Михалков (*1913), русь­кый дїточый поет (Дядя  Стёпа, А что у вас?), автор гімна СССР и гімна  Росії, Герой Соцтруда (1973).