21–30. юний в истории

20.06.2014 19:16

490 p.,  22.06.1527 у Флоренції умер Нікколло Макіавеллі  (*1649), таліанськый політик, мыслитель, воєнный  теоретик, писатель.

385 p.,  23.06.1632 (13.06 Юл.кал.) у Кієві умер Памво  Беринда (*1550–1570), пи­сатель, лексикоґраф,  печатник.

332 p.,  30.06.1685 родив ся Джон Ґей (John Gay; †1732 ),  анґлійськый поет и драматик, автор баладичной  Жебрацькой оперы.

305 р., 28.06.1712 родив ся Жан-Жак Руссо (Jean-Jacques Rousseau; †1778), французськый писатель и філозоф.

212 p.,  21.06.1805 (09.06 Юл.кал.) родив ся Микола  Закревськый (†1871), істо­рик, археолоґ, етноґраф,  фолклоріста, лінґвіста, писатель, автор зборника  укра­инськых народных співанок, пословиць, приказок  «Старосвітськый банду­ріс­та» и «Словаря  малороссийских идиомов», в якум верьх 11 тыс.  слов, двох історичных робот о Кієву, што мают  цїнность доднесь.

195 p.,  25.06.1822 у Берлину умер Ернест Теодор Амадей  Гофман (Hoffmann; *1776), нїмецькый писатель и  композітор.

175 p.,  24.06.1842 родив ся Амброз Ґвіннет Бірс (Bierce,  Ambrose Gwinett, †1913), америцькый писатель  повідань и новинарь; пропав десь у Мексику у  домовуй войнї.

161 p.,  23.06.1856 у Прилуках бывш. Полтавськой ґубернії  (дн. Черніговщина) умер Павел Павлович  Білецькый-Носенко (*1774), украинськый писатель,  каз­карь, словникарь, малярь; до Грінченка ёго  словник украинського языка быв май­повнїйшый.

156 p.,  26.06.1861 у Празї умер Павел Йозеф Шафарик  (*1795), словацькый поет, історик, етноґраф,  славіста, єден из закладателюв модерной  славістикы.

150 p.,  26.06.1867 у Аґрідженто на Сіцілії родив ся Луіджі  Піранделло (†1936), таліанськый писатель и  драматик, Нобелув лавреат (1934).

135 p.,  23.06.1882 родив ся Зенон Кузеля (†1952),  украинськый фолклоріста, етноґраф, бібліоґраф,  языкознатель, історик, просвітный актівіста, чиє  дїятель­ство вяже ся ид Відню и Черновцям; року  1943 выйшов великый украинсько-нї­ме­цькый словник  Кузелї и Рудницького, котрый донынї непревышимый;  по войнї у Монахіуму, де од року 1949 стоит у чолї  Шевченкового Научного То­ва­ришства.

134 p.,  29.06.1883 в Болдоґкевералья родив ся Николай  Бескід (†1947), свя­ще­ник, історик, етноґраф,  літературознатель, културный активіста.

133 p.,  30.06.1884 у Хустї родив ся Ернев Сийп (†1953),  писатель, поет, но­ви­нарь, автор книжкы о королю  Матяшови, написаной народным языком давного часу.

130 p.,  24.06.1887 родив ся Фрідєш Карінті (†1938),  мадярськый писатель, тов­мач, крітик, новинарь, што  добыв собі майбулшой знатости своима гумо­рес­ка­ми.

128 p.,  23.06.1889 в Одесї родила ся Анна Андр. Ахматова  (правд. Горенко; †1966), славна руська поетка;  потовмачила зберьку Франка Зовяле листя.

125 p.,  26.06.1892 у Гіллсборо, Вірджінія, родила ся Перл  Бак (рож. Сай­ден­стрікер, Pearl Sydenstricker Buck;  †1973), америцька романістка, авторка майже 20  романув, інспірованых дожитями з дїтства и  молодости, стравеных у Хінї, де єй отець служив  місіонером; Нобелова лавреатка (1938).

124 p.,  25.06.1893 (13.06 Юл.кал.) у Летыни, Галичина,  умер Владимир Хыляк (*1843), вызначный русинськый писатель, што писав под псевдонимами В. Не­лях, Я. Сам, Лемко, Лемко-Семко, Некий, Иероним Аноним,  Quisdam и др.

119 p.,  22.06.1898 в Оснабрюку родив ся Еріх Марія Ремарк  (†1970), нїмець­кый писатель; року 1916 трафив на  фронт и быв булше раз раненый; року 1929 появив  первый роман На фронтї без перемін; од року 1931  жив у Швайцу, од ро­ку 1938 наці одняли му и  нїмецькоє пудданство; року 1939 одходит до ЗША, де року 1947 достає америцькоє пудданство; од року 1949 и до смерти жив зась у Швайцу.

117 p.,  27.06.1900 у Любетовуй Бансько-Быстрицького края  родив ся Еміл Рус­ко (†1961), словацькый поет,  драматик и товмач.

114 p.,  25.06.1903 родив ся Джордж Орвелл (George Orwell,  правдиво Eric Arthur Blair, †1950), автор  сатіричных романув о тоталітарізмі «Скотарня»  (1945) и «1984» (1948).

113 p.,  22.06.1904 у Барбові (дн. Бородовка), Мукачовщина,  родив ся Йосиф (Василюв) Жупан (†1987), вызначный  русинськый писатель проруського стрему.

112 p.,  21.06.1905 родив ся Жан Пол Сартр (†1980),  французськый писатель, дра­матик, філозоф, што  пробовав зъєдинити еґзістенціалізм из марксізмом и  псі­хоаналізом Фройда; року 1964 достав Нобелову  награду за літературу, од кот­рой одказав ся.

112 p.,  26.06.1905 у Глоговцю, Сербія, умер Янко  Веселинович (*1862), серб­ськый писатель и  народовець.

106 p.,  30.06.1911 у Шетенях пуд Ковно (тогды Росія) родив  ся Чеслав Мілош (†2004), полськый есеіста, поет, товмач; року 1951 еміґровав из Польщі на За­пад, а  року 1993 вернув ся, Нобелув лавреат (1980).

103 p.,  27.06.1914 в Дюрдёві родив ся Якым Олеяр (†1998),   дїточый писатель, учитель, автор учебникув,  културный активіста.

93 p., 26.06.1924 на V. Конґресї III. Комінтерна у Москві  рішено, же пудкарпат­ські Русины тото Украинцї,  што на много рокув опредїлило културно-націо­налні репресії комуністичных властий по одношеню ку  Русинам.

91 p.,   24.06.1926 в Ужгородї родила ся Борбала Салаї (до  одд. Баран, †2011), мадярська дїточа поетка,  писателька, яка потовмачила Томчаніёвых Жменякув  по мадярськы.

87 p.,   29.06.1930 родив ся Славомир Мрожек (†2013),  польскый писатель и драматик.

83 p.,   23.06.1934 в Будапештї умер Ласлов Чопей (*1856),  педаґоґ, лінґвіста и товмач, автор учебникув и  русинсько-мадярського словника (1883), у котрых  сміло заводив до літературного языка містны  пудкарпатськы народны слова и фонетику, за што  достав остру крітику од тогочасных русинськых  переднякув.

81 p.,   21.06.1936 у Петровцях умер Осиф Костелник  (*1903), русинськый пи­са­тель.

79 p.,   30.06.1938 в Загребу умер Мілан Ракіч (*1876),  поет-модерніста, напе­рек тому, же е автором лем 64  вершув, є поважованый за класика и закладателя  сербськой поезії ХХ. віка.

75 p.,   28.06.1942 у Москві умер білоруськый поет и  драматик, академик Біло­русії и Украины Янка Купала  (правд. Иван Доміникович Луцевич, *1882).

65 p.,   28.06.1952 Політбюро ЦК Комуністичной Партії  Словакії рішило завес­ти повсемістно украинчину як  язык школованя в русинськых школах.

58 p.,   30.06.1959 мадярськоє Радіо Кошут зачало  передавати роман на продов­женя Фамілія Сабовых,  десяткы годув популарный у слухателюв; на одлику  од заграничных мыляных опер роман указує житя  обычайной мадярськой родины, яка жиє подїями,  актуалными у добі передачі.

55 p.,   22.06.1962 у Хустї умер Андрій (Михайлув) Ворон  (псевдонімы: Сіґма, Крук; *1901), пудкарпатськый  писатель, новинарь и товмач проукраинського  стрему.

53 p.,   27.06.1964 в Снинї родила ся Анна Плїшкова,  русинська лінґвістка, вы­со­кошколська професорка,  публицістка и редакторка.

47 p.,   23.06.1970 у Будапешту умер Іштван Фекете (*1900),  автор многых молодежных книг, по Йовкаю другый  майчитаный мадярськый писатель; року 1939 из  історичным романом Жилярї выйграв конкурс  Корольской Все­учи­лищ­ной Печатнї, на котрый было  подано 193 історичных романув; року 1946 тра­фив на  індекс заказаных за тото, што написав о  пролетарськуй діктатурї и о булшевізму.

38 p.,   24.06.1979 у Будапешту у віку 87 року умер Іштван  Еркень, мадярськый пи­сатель; у юности походив  Анлію, Францію и вернув ся дому року 1940; у войнї быв у роботных єдинках и при Дону трафив у плїн;  Еркень вызначный  представитель мадярськой драмы абсурда; року 1967  выдав Минутові Пові­да­ня, які представили новый  оріґіналный стіл: лапідарный, ґротескный,  філозо­фич­ный, іроничный; Еркеня потовмачили на  булше языкув, и достав світовый успіх.

37 p.,   21.06.1980 у Москві умер Леонід Николаёвич  Мартынов (*1905), русь­кый поет, лавреат державной  премії (1974), вызначный товмач мадярськой пое­зії.

31 p.,   24.06.1986 у Новум Саду умер Мика (Мирослав) Антич  (*1932)., серб­ськый поет.

27 p.,   29.06.1990 умер Юрій (Юрув) Качій (пседонімы:  Г.Дубровськый, Г.Ди­кый, Ю.К.; *1925), русинськый  поет и товмач, етноґраф, фолклоріста, музей­ник;  писав по руськы, а пак по украинськы.

22 p.,   21.06.1995 в Братіславі умерла Катарина Лазарова  (*1914), словацька пи­са­телька селського живота.

2 р., 24.06.2015 в Ужгородї у віку 89 рокув умер Василь Комендар (*1926), ученик Миколы Грицака, академик, защитник флоры Карпат, літератор, лексикоґраф русинськых назв ростин.