21–30. септембер в истории

20.09.2014 16:45

470 p.,  29.09.1547 в Алкала-де-Енарес родив ся Міґуел де  Сервантес (Miguel de Cervantes Saavedra; †1616),  еспанськый писатель, автор Дон Кіхота (1605–1615).

418 p.,  24.09.1599 родив ся Адам Олеаріус (†1671),  нїмецькый писатель, подо­рож­ник, оріенталіста,  зачинатель жанра модерных подорожных записув.

309 p.,  21.09.1708 (10.09 Юл.кал.) в Константинополю родив  ся Антіох Кан­те­мир (†1744), діпломат и руськый  поет, што писав силабичні стихы и додав в ру­сь­кый  язык много новых слов.

277 p.,  23.09.1740 умер Даніел Крман (*1663), словацькый  писатель; в часї Пол­тавськой битвы быв з  посолством до краля Карла ХІІ. и так став ся єй  свід­ком; цїлу свою подорогу через Польщу, Литву, Украину, Молдавію, Ардял, Хуст, Мукачово, Бардїёво  описав у записках, што сут межи лїпшыма  памят­ни­ками словацькой літературы; послїдны 10  рокув живота збыв у темници за ураж­ку католицькой  Церкви и Габсбурґув.

237 p.,  22.09.1780 у Горных Прибелцях, Словакія, у  немешськуй фамілії родив ся Ян Чаплович (з  Ясеновой, †1847), словацькый публиціста и  етноґраф, со­рат­ник Яна Коллара и Павла Йозефа  Шафарика; автор 31 книгы и высше 400 статий по  нїмецькы, латинськы, мадярськы и словацькы; як  етноґраф быв пуд вплы­вом Монтескьє и Гердера; ёму  належат слова «Мадярщина – Европа в мі­ні­атурї»,  «Slavus sum natis et educatus»; книгу Slawismus  und Pseudo­magy­aris­mus (Лайпціґ, 1842) мусїв выдати  анонімно за границями, и збудила остру реакцію  мадярського політікума и была сконфіскована; писав  также о Руси­нах.

214 p.,  27.09.1803 у Паріжу родив ся Проспер Меріме  (Prosper Merimee, †1870), французськый писатель,  товмач и історик, што писав и на темы украин­ського  козацтва; на ёго роман Кармен (1845) композітор  Жорж Бізе написав гірну оперу.

214 p.,  28.09.1803 у Дрездї родив ся Адріан Лудвик Ріхтер  (†1884), нїмецькый малярь, ґрафик, рытовник на  мідї; майбулшу любеность зыскав книжныма  ілу­ст­раціями и став ся майславнїйшым нїмецькым  ілустратором ХІХ. ст.

206 p.,  22.09.1811 у Ракши Жілінського края родив ся Міхал  Мілослав Годжа (†1870), євангеличный священик,  словацькый будитель, поет и языкознатель.

200 p.,  28.09.1817 родив ся Мігай Томпа (†1868),  мадярськый поет, академик.

191 p.,  26.09.1826 (14.09 Юл.кал.) родив ся Любомир  Ненадович (†1895), серб­ськый высоко цїненый  писатель, автор популарных подорожных записок.

185 p.,  21.09.1832 в Еботсфорду, Шкоція, умер Валтер Скотт  (Walter Scott, *1771), популарный шкотськый  романіста.

184 p.,  24.09.1833 в Чичаровцях, округ Михаловцї, родив ся  Николай Гомичко (†1886), педаґоґ, публиціста,  редактор новинкы «Карпат» (1873–1886), акти­віста  русофілського стрему.

182 p.,  22.09.1835 (10.09 Юл.кал) на Полтавщинї родив ся  Александр Афа­на­си­євич Потебня (†1891), вызначный  руськый языко- и літературо­зна­тель.

176 p.,  30.09.1841 (18.09 Юл.кал.) в Гадячу, Полтавщина,  родив ся Михайло Пе­т­рович Драгоманов (†1895),  украинськый етноґраф, фолклоріста,  літе­ра­ту­ро­знатель и публичный актівіста,  одкрывшый перед украинськов общест­ве­но­стёв  Угорську Русь.

175 p.,  22.09.1842 в Унґчепелю, пудгородї Великых Капушан,  родив ся Мігай Фін­ціцкі (†1916), правник,  літератор, товмач руськой класикы, збератель  ру­син­ського фолклора, довголїтный честованый мер  Унґвара, родак из пудгорода Ве­ликых Капушан;  дякуючи котрому сохранили ся высше 300 русинськых  спі­ва­нок и десяткы казок.

172 p.,  29.09.1845 (17.09 Юл.кал.) родив ся Иван Карпович  Карпенко-Карый (†1907), украинськый драматик.

158 р., 22.09.1859 в місточку Дуб на Шумавськум пудгорю родив ся Вацлав Вондрак (†1925), вызначный чешськый славіста, професор Віденського и Брненського всеучилищ.

154 p.,  22.09.1863 у Вершецу у нїмецькуй маєтнуй фамілії  родив ся Ференц Герцеґ (Herczeg, †1954),  мадярськый писатель, новинарь, академик; вызначна  по­става літературного конзерватівізма; перву  новелу появив року 1886; в роках 1894–1944 быв  редактором літературного часописа Нові Часы; быв  член ве­рь­х­ной коморы Сойма; року 1924 Академія  подавала го на Награду Нобела.

151 p.,  21.09.1866 у Бромлі пиля Лондона родив ся Герберт  Джордж Веллс (Wells; †1946), світовой славы  анґлійськый писатель фантастикы.

147 p.,  07.09.1870 (26.08 Юл.кал.) в Наровчату Пензенськой  ґубернії родив ся Александр Иванович Куприн  (†1938), руськый прозаик.

147 p.,  23.09.1870 у Канну умер Проспер Меріме (Prosper  Merimee, *1803), фран­цуз­ськый писатель, майстер  куртого повіданя, томач и історик, попу­ла­рі­затор  руськой літературы.

146 p.,  23.09.1871 (5.10 Юл.кал.) умер Александр  Николаевич Афанасьєв (*1826), руськый історик  літературы, збератель народных казок; абсолвовав  образованя правника и робив у архіві міністерії  загранича; в роках 1855–1864 написав капіталну  роботу Руська народна казка; пуд тітулом Затаёвані  казкы ро­ку 1860 у Швайцу анонімно появив  сатіричні казкы, сміхуючі из руського не­мешства и  попув; у своюй главнуй роботї о літературї  Пониманя природы поезії у славян послужив ся  методом поруналной аналізы мітолоґії.

141 p.,  30.09.1876 (18.09 Юл.кал.) в Београду родив ся Мілан Ракіч  (†1938), поет-модерніста, наперек тому, же е  автором лем 64 вершув, є поважованый за класика и  закладателя сербськой поезії ХХ. віка.

129 p.,  26.09.1888 родив ся Томас Стернз Еліот (Eliot,  Thomas Stearns; †1965), анґ­лійськый поет, крітик и драматик, Нобелув лавреат (1948).

128 p.,  23.09.1889 в Лондону умер Вілліам Вілкі Коллінз  (*1824), анґлійськый прозаик и драматик, сочасник и приятель Чарлза Діккенса, з якым ряд творув  на­писав у соавторстві.

126 p.,  27.09.1891 в Санкт-Петербурґу умер Иван  Александрович Гончаров (*1812), руськый писатель.

126 p.,  28.09.1891 у Ню-Йорку, ЗША, у віку 72 рокув умер  Герман Мелвілл (*1819), америцькый писатель,  котрый яко хлопець плавав по южных морях, быв три  рокы у заятю межи аборіґенами, а пак на основі  того написав шор популарных романув (Тайпі, Ому,  Мобі Дік).

123 p.,  23.09.1894 у Горнюм Мілановцу Моравицького округа,  Сербія, родив ся Момчило Настасиевич (†1938),  вызначный модерный сербськый поет.

121 p.,  24.09.1896 (12.09 Юл. кал.) у Москві родила ся Елза Тріоле (†1970), фран­цузська писателька  (властноє имня: Елла Юрьевна Каган), жона Луіса  Араґона, младша сестра Лілы Брік, котру  представила Маяковському в року 1915.

121 p.,  24.09.1896 у Сент-Пол, Мінесота, родив ся Френсіс  Скотт Фітцжералд (Francis Scott Fitzgerald,  †1940), америцькый романіста и новеліста, што  реа­лістично описовав живот 1920-х рокув (Великый  Ґетсбі, 1925).

120 p.,  25.09.1897 родив ся Віліам Фолкнер (William  Faulkner, †1962), вы­знач­ный америцькый писатель;  Нобелув лавреат (1949).

116 p.,  23.09.1901 в Празї родив ся Ярослав Сайферт  (†1986), вызначный чеш­сь­кый поет, есеіста и  новинарь, Нобелув Лавреат (1984).

115 p.,  27.09.1902 в Краґуевацу родив ся Милан Дединац  (†1966), сербськый лірик-надреаліста и театралный  крітик.

115 p.,  29.09.1902 умер Еміл Зола (*1840), французськый  писатель.

111 p.,  24.09.1906 в Тібаві родив ся Андрій (Василюв)  Карабелеш (†1964), пуд­кар­патськый поет, што писав по руськы.

108 p.,  29.09.1909 у Нересници Тячовського округа родила  ся Ґеорґіна Мура­нїй (†2001), дївка Ивана Муранїя и внука Ивана Сілвая, авторка выданых ме­му­арув  (2002).

97 p.,   25.09.1920 в Стройнї умер містный парох Юрій  Калман Жаткович (*1855), русинськый історик,  народописник, повістярь; Жаткович славный главно  як етноґраф, но и як знаменитый товмач украинськой  и руськой літера­туры по мадярськы, а также  адаптатор переповідач из тых же оріґіналув по  ру­син­ськы, котрі переповідї довгый час ся  поважовали за ёго властны творы.

95 p.,   25.09.1922 в Ужгородї родив ся Владимир Леонідович  Гошовськый (†1996), музиколоґ, фолклоріста, што  зобрав и нефалшовано опубликовав ру­син­ськы  співанкы.

85 p.,   26.09.1932 в Сталинабадї, Таджикія, родив ся  Владимир Войнович, ру­сь­кый писатель, автор  популарного гуморного романа-трилоґії о пригодах  сол­да­та Ивана Чонкина.

82 p.,   24.09.1935 в Саратові умер Владимир Николаевич  Перетц (*1870), русь­кый славіста и  літературознатель, академик Петербурґськой АН  (1914), АН Ук­ра­ины (1919) и АН СССР (1925), котрый  в Кіёві року 1892 появив аналізу вы­даного  Михаилом Врабелём зборника угро-руськых співанок  Русскій со­ло­вей (Унґвар, 1890).

72 p.,  21.09.1945 в Коцурї, Войводина, родила ся Серафина Макаї,  учителька, русинська пи­са­телька.

67 p.,   27.09.1950 у Господинцях, Войводина, родила ся Наталія Канюх,  поет­ка, есеістка, лі­те­ра­турознателька и товмачка.

67 p.,   29.09.1950 в Старуй Пазові, Войводина, умер  Владимир Гурбан-Влади­ми­ров (*1884), священик,  словацькый писатель и драматик Войводины, внук  Йозефа Милослава Гурбана и непот Светозара Гурбана  Ваянского.

65 p.,   21.09.1952 в Тайшету, в містї одбываня кары, умер  Володимир Бирчак (*1881), галичськый писатель,  педаґоґ, украинизатор Пудкарпатськой Руси, ав­тор  моноґрафії «Літературні стремління Підкарпатської  Руси» (1921).

61 p.,   28.09.1956 у Кієві умер Остап Вишня (правд. Павел  Михайлович Гу­бен­ко, *1889), украинськый писатель  гуморістичных повідань, фельєтонув; при Совєтах 10  рокув (1933–1943) пробыв в Ґулаґу.

59 p.,   23.09.1958 в Бырнї умер Ярослав Затлоукал (*1905),  педаґоґ, чешськый поет, літературознатель.  публиціста, котрый много писав о Пудкарпатськуй  Руси и інспіровав ся нев у своюй поезії.

47 p.,   22.09.1970 в Братіславі умер Янко Алексі (Alexy;  *1894), словацькый про­заик, публиціста и малярь,  закладатель модерного словацького подобового  умілства; малёвав у баладичнум духу народной  поетикы; реставровав Бра­ті­славськый замок.

47 p.,   25.09.1970 у Локарнї умер Еріх Марія Ремарк,  нїмецькый писатель (*1898); року 1916 трафив на  фронт и быв булше раз раненый; року 1929 появив  первый роман На фронтї без перемін; од року 1931  жив у Швайцу, од року 1938 наці одняли му и  нїмецькоє пудданство; року 1939 одходит до ЗША, де  року 1947 достає америцькоє пудданство; од року  1949 и до смерти жив зась у Швайцу.

46 p.,   25.09.1971 у Новум Садї умерла Ангела Прокоп  (*1940), медсестра, по­ет­ка: посмертно вышла юй  книжка Млєко жеми (1974).

44 p.,   24.09.1973 умер Пабло Неруда (правдиво Reyes  Basoalto, Neftali y Ri­car­do, *1904), чілійськый  соціалістичный поет и діпломат; Нобелув лавреат  (1971), псевдоним взяв на честь Яна Неруды,  чешського писателя.

34 p.,   27.09.1983 у віку 71 рокув умер Михайло Стельмах  (*1912), украин­сь­кый писатель.

28 p.,   30.09.1989 в Беоґраду умер Оскар Давичо (*1909),  проводный серб­ськый надреалістичный писатель.

27 p.,   26.09.1990 у Римі умер Алберто Моравіа (*1907),  таліанськый прозаик, но­винарь.

21 p.,   26.09.1996 в Братіславі умер Ян Штєвчек (*1929),  словацькый поет, есе­і­ста и літературознатель.

20 p.,   22.09.1997 в Новум Садї умер Пальо Богуш (*1921),  словацькый доль­но­земськый поет и есеіста.

16 p.,   29.09.2001 у санаторію «Квітка Полонини» о.  Димитрій (Сидор) и Ми­хайло Алмашій заложили Союз  Русинськых Писателюв и обіцяли выдавати  літературный кварталник «Здвигы», в якум достанут  форум молоді русинські писателї; обіцянка обстала  не зреалізована.

14 p.,   28.09.2003 в Ню-Йорку умер Елія Казан (*1909),  америцькый режісер теат­ра и кіна, писатель и  сценаріста.

13 p.,   24.09.2004 в Онфлер, Нормандія, у віку 69 рокув  умерла Франсуаз Саґан (*1935), французська  писателька, што уже у 19 рокув добыла собі славы  творами о животї французськой молодежи.

7 p.,    25.09.2010 у Пряшові умерла Марія Мальцовська (в  дїв. Параска; *1951), русинська повістярька,  лавреатка Награды Духновича (1999).

7 p.,    26.09.2010 у Жешові умер Теодор Кузяк (*1926),  лемковскый писатель, малярь и културный активіста.

4 p.,    24.09.2013 у Руськум Керестурї умер Янко Рац  (*1930), писатель и ре­дак­тор дїточой літературы,  автор учебникув, словникув.