21–30. апрѣль в истории

20.04.2014 19:56

453 p.,  23.04.1564 у Стредфорду на Ейвону родив ся Віліам  Шекспір (†1616), май­булшый анґлійськый драматик,  котрый написав 36 траґедій, історій и ко­медій,  булше як 150 сонетув.

422 p.,  25.04.1595 в Римі умер Торквато Тассо (Torquato  Tasso; *1544), таліан­ськый ренесансный поет; ёго  главный твур Выслобоженый Єрусалим (1575) о первуй  крестоноснуй войнї.

341 p.,  23.04.1616 в Мадріду умер Міґуел де Сервантес  (*1547), еспанськый пи­са­тель, автор Дон Кіхота.

341 p.,  23.04.1616 на свої 52. уродины умер Віліам Шекспір  (*1564), май­бул­шый анґлійськый драматик, котрый  написав 36 траґедій, історій и комедій, бул­ше як  150 сонетув.

318 p.,  21.04.1699 у Паріжу умер Жан Баптіст Расін  (Racine, *1639), фран­цуз­ськый драматик класичного  театра.

286 p.,  24.04.1731 умер Даніел Дефо (*1660), анґлійськый  писатель и новинарь (Робинзон Крузо).

223 p.,  28.04.1794 у Тордї, жупа Аранёш-Торда, родив ся  барон Міклош Йов­ші­ка (†1865), мадярськый писатель,  автор популарных історичных романув.

214 p.,  24.04.1803 у Тополи, округ Снина, Пряшовщина,  родив ся Александер Дух­нович (†1865), будитель  Русинув.

201 p.,  21.04.1816 родила ся Шарлота Бронте (Charlotte  Brontё, †1855), анґлій­ська писателька, авторка  романув Джейн Ейр (1847), Шерли (1849) и др.

195 p.,  24.04.1822 у Ліптовском Мікулашу родив ся Янко  Краль (†1876), слова­ць­кый поет и радікалный  револуціонер штуровськой ґенерації.

195 p.,  27.04.1822 в Раковуй, округ Чадца, родив ся Ян  Паларик (†1870), слова­цькый драматик, публиціста,  автор учебникув, орґанізатор літературного и  народностного живота, священник.

188 p.,  24.04.1829 у Банськуй Быстрици родив ся Антал  Бартал (†1909), кла­сичный філолоґ, академик,  ґімназіалный професор у Відню, Унґвару (в роках  1856–1858 учив ґрекчину и латину) и Пешту; в роках  1871–1890 діректор Будапештського педінстітута;  автор многых учебникув, читанок и словникув из  латины; майцїннїйша ёго робота – студії  середновічной латины у Ма­дяр­щинї; од року 1873  дописный, а 1898 – повный член Академії Наук.

179 p.,  22.04.1838 Тараса Шевченка выкупили из панського  пудданства.

172 p.,  24.04.1845 родив ся Карл Фрідріх Шпіттелер (Carl  Spitteler; літера­тур­ный псевдоним Карл Фелікс  Тандем; †1924), швайцарськый поет, Нобелув лавреат  (1919) за епос Олімпійська ярь.

167 p.,  23.04.1850 у ґрофству Камберленд у віку 80 рокув  умер Вілліам Ворд­сворт (William Wordsworth,  *1770), анґлійськый поет, зачинатель анґлійського  романтізму.

146 p.,  21.04.1871 у Велеснёві на Галичинї уродив ся  Володимир Гнатюк (†1926), збератель русинського  фолклора Угорськой Руси.

134 p.,  30.04.1883 у Празї у фамілії помочного учителя  родив ся Ярослав Га­шек (†1923), автор Пригод  Доброго Вояка Швейка За Світовой Войны,  потов­маченых на 54 языкы; у Празї быв познатов  фіґуров богемного світа; року 1911 створив  провокативну Партію Уміреного Поступу, яка «борола  ся» за обно­ве­ня рабства, націоналізацію  хыжмайструв, реабілітацію звірины и скотув и  т. п.; року 1915 мобілізованый до войська, и щи  того року перейшов на бук Русув, де служив у  чешськуй Леґії, а року 1918 перейшов до Черленой  Армії; за голову Гашека естонська волода обіцяла  5000 марок, а в Омську на Гашека была выдана  назнака до арешту.

132 p.,  29.04.1885 у Празї родив ся Еґон Ервин Кіш (Egon  Erwin Kisch; †1948), чешсько-нїмецькый писатель и  новинарь.

131 p.,  28.04.1886 в Ужгородї умер Николай Гомичко  (*1833), педаґоґ, публи­ціста, редактор новинкы  «Карпат» (1873–1886), актівіста русофілського  стре­му.

127 p.,  28.04.1890 у Брацлаві, Украина, родив ся Петро  Різнич (†1966), якый по еміґрації до Войводины  (1919) выступив у русинськуй културї як драматик и  публиціста, режісер и актер, закладатель  театралного умілства межи бачван­ськыма Русинами; в  актерськых кругах мав прозывку Дядя; в ёго память  дер­жат каждорочный театралный фестівал  Драматичный Меморіал Петра Різ­нича Дядї, на ёго  честь назвали Русинськый Народный Театер «Дядя».

120 p.,  23.04.1897 у Воловум родив ся Василь Степанув  Ґренджа-Донськый (†1974), пудкарпатськый поет и  фолклоріста проукраинського стрема, котрый первый  перейшов на фонетичный правопис и первый быв  выданый на Украинї (Тернові квіти полонин,  Харьков, 1928).

118 p.,  22.04.1899 (10.04 Юл.кал.) в Санкт-Петербурґу  родив ся Владимир Вла­ди­ми­рович Набоков (†1977),  руського роду америцькый писатель, есеїста и  крітик.

117 p.,  22.04.1900 (09.04 Юл.кал.) в Беоґраду умер Йован  Джорджевич (*1826), сербськый писатель, історик и  орґанізатор театра.

113 p.,  27.04.1904 (14.04 Юл.кал.) в Кієві умер Михайло  Старицькый (*1840), украинськый поет, прозаик,  драматурґ, актер, режісер, товмач.

110 p.,  25.04.1907 (12.04 Юл.кал.) в Олшанцї на Подолії  родив ся Микола Трублаїнї (†1941), єден из  майлїпшых украинськых писателюв повістий и  повідань про дїти и молодеж.

107 p.,  21.04.1910 Реддінґу, Коннектікут, ЗША, у віку 74  рокув умер Марк Твен (Самуел Ланґгорн Клеменс;  *1835), америцькый писатель (Пригоды Тома Соєра).

107 p.,  26.04.1910 у Тузлї, Босна и Герцеґовина, родив ся  Меша Селимович (†1982), вызначный модерный  романіста сербсько-горватськой літературы: Дервіш  и смерть (1966).

107 p.,  30.04.1910 у Требушанах (дн. Дїлове) родив ся  Марко Бараболя (правд Иван Федорович Рознїйчук,  †1945), пудкарпатськый писатель-сатірик.

104 p.,  25.04.1913 у Чернїгові на 49 року живота умер  Михайло Михайлович Коцюбинськый (*1864), вызначный  украинськый класичный писатель (Тїнї забытых  предкув).

100 p.,   24.04.1917 у Сеґеду умер Іштван Темеркень (правд.  Steingassner; *1866), ма­дярськый писатель, од  котрого ся учив Александер Маркуш и другі наші  лїп­ші писателї.

98 p.,   25.04.1920 в Банськуй Быстрици родив ся Петер  Карваш (†1999), сло­ва­цькый прозаик, драматик,  театролоґ.

94 p.,   23.04.1923 у Конюшовцї, Винничина, родив ся Василь  Земляк (правд. Вацлав Вацік; †1977), украинськый  писатель и кіносценаріста чешського роду,  посмертный Шевченкув лавреат (1978).

90 p.,   25.04.1927  умер Марко Черемшина (правдиво: Иван  Семанюк, *1874), укра­инськый писатель и публичный  дїятель; абсолвовав Винницькоє все­училище; писав  из селянського міліє, дуже богатым народным  языком.

84 p.,   22.04.1933 у Косовськуй Полянї родив ся Юрій  Піпаш, словникарь, педаґоґ; автор словника  гуцулськых говорув (2005).

83 p.,   22.04.1934 у Новум Садї выйшло первоє число  новинкы «Заря» (од 20.09.1936 «Русска Заря»,  орґана Културно-просвітного союза югославськых  Русинув.

74 p.,   25.04.1943 в Москві умер Владимир  Иванович Немирович-Данченко (*1858), руськый  театралный режісер, педаґоґ, драматик, теоретик и  реформатор театра, Народный Артіста Совєтського Союза (1936); закладатель Московского Артістичного  Академичного Театра (МХАТ, вєдно з  К. Станіславськым, 1898).

68 p.,   22.04.1949 у Кієві умерла Варвара Ивановна  Чередниченко (*1896), украинська писателька, яка  зачала из дїточой книжкы Дзелень-бом (1915), што  выдержала 6 выдань; авторка історичных романув и  дїточой прозы, членка літературной ґрупы Плуг.

49 p.,   30.04.1968 в Беровну на Чехах умер Франтїшек Тїхі  (*1886), лінґвіста, пе­да­ґоґ, новинарь, вызначный  изглядователь русинського языка Пудкарпатя,  зазначившый близкость нашого языка из  западнославянськыма.

39 p.,   28.04.1978 в Москві умер Роман Кармен (*1906),  філмовый режісер, камераман, сценаріста, новинарь;  достав знатости воєнныма репортажами в часї ІІ.  Світовой войны (Сталинградська битва, концтабор  Майданек, заятя Берлина, акт капітулаціїї  Нїмещины, Норінберґськый процес).

38 p.,   30.04.1979 у Ню-Йорку умер Юліан (Иванув) Ревай  (*1899), педаґоґ, редактор журнала Учитель,  соавтор єдного з лїпшых русинськых словникув  (1928), посланик до чехословацького Сойму,  міністер у володах Бровдія и Волошина; при  Волошинї перейшов на проукраинську позіцію, на  котруй обстав и дале; року 1949 еміґровав до ЗША.

36 p.,   23.04.1981 у Будапешту умер Золтан Зелк (*1906),  мадярськый поет, писатель; сын худобного  жидувського кантора; до школы ходив у Мішколцу,  айбо не выходив; зачав писати; року 1937  арештовали го яко комуністу, но по протестах  писателюв пустили го; у войнї быв у роботнум  таборї на Украинї, но пережив здоровый; быв  комуністичным писателём на службі режіма, доставав  награды; в роках 1952–1956 робив дїточый часопис  Малый бубнарь; пуддержав револуцію року 1956, за  што року 1957 быв засуженый на три рокы (выйшов по  пувдруга роках по амнестії).

14 p.,   30.04.2003 в Ужгородї умер Петро (Миколаюв) Скунць  (*1942), май­бул­шый украинськый поет Пудкарпатя,  Шевченкув лавреат (1997).

0 р., 21.04.2017 в Братіславі, два тыжднї недоживши до 90-роча, умер Василь Хома (*1927), дипломат, литературознатель, основатель сполку русинськых писательох Словакії, русинського литературного алманаху и литературной награды Александра Павловича од Литературного фонда Словакії.