11–20. септембер в истории

10.09.2014 21:25

696 p.,  14.09.1321 у Равеннї умер Данте Аліґьєрі (*1265),  таліанськый поет, філозоф, політик.

437 p.,  14.09.1580 у Мадріду родив ся Франсіско Кеведо  (Франсіско Ґомес де Кеведо и Сантібанєс Вілєґас;  †1645), еспанськый бароковый писатель, вызначный  сатірик, чиї творы ся поважуют за вершину  еспанськой літературы.

404 p.,  15.09.1613 родив ся Франсуа де Ла Рошфуко  (Francois de La Rochefoucauld, †1680),  французськый писатель-мораліста; з ёго думок: "Нич  так легко не даєме, як рады".

308 p.,  18.09.1709 (7.09 Юл.кал.) родив ся Самуел Джонсон  (†1784), літера­турный крітик, поет, лексикоґраф,  автор первого анґлійського словника (1755).

281 p.,  19.09.1736 у Петербуру умер Феофан Прокопович  (Елеазар, *1681), украинськый церковный дїятель,  писатель, єден из майобразованых людей свого часу;  писав по латинськы, по украинськы, по руськы и по  польскы; од року 1716 покликаный Петром Великым  до Росії.

271 p.,  20.09.1746 у Вербовому, жупа Нїтра, родив ся ґроф  Мовріц Бенёвськый (†1786), мадярськый вандровник и  авантуріста; року 1758 лишив цісарськоє войсько и  утїк до Літвы; року 1767 воёвав у польскых  конфедератув против Русум; 20.05.1769 трафив до  руського плїна и року 1770 депортованый на  Камчатку; року 1771 з Афанасіёв, дївков тамошного  ґубернатора и 69 сприсяжниками захватуют шіфу и  втїкают на Алеуты, до Японії, на Формозу, до  Макао, де Афанасія вмерат, не збировавши чажкостї  вандровкы; осїдає на Мадаґаскару, де пудимат ся у  Французув заложити колонію и року 1774 основує  варош Луібурґ; року 1776 од Французув достає  тітулу барона, а автохтоны выбирают го королём  Мадаґаскара, но про інтріґы французського  ґубернатора резіґнує з поста; просит и достає  помилованя од Марії Терезії и року 1777 вертат ся  дому, року 1778 достає тітулу ґрофа; пробує  занимати ся торговлёв в Австрії, но марно, прото  року 1784 одходит до Америкы, удты з  торгово-воєннов місіёв вертат ся на Мадаґаскар;  туй року 1786 у войнї з французськым ґубернатором  стратив живот; свої пригоды списав по французськы  у мемуарах, котрі выдали у Лондону, а пак Мовріц  Йовкай потовмачив по мадярськы пуд назвов «Ґрофа  Мовріца Бенёвського живот, властні мемоары и  путёві запискы» и выдав у Будапешту.

258 p.,  18.09.1759 у Різї родив ся Иван Степанович  Ріжськый (†1811), філозоф, украинськый лінґвіста,  первый ректор Харьковського всеучилища (1805),  автор єдного з первых учебникув лоґікы в Росії  (1790).

245 p.,  20.09.1772 (09.09 Юл.кал.) в Баї родив ся Йоакім  Вуич (†1847), сербськый писатель, товмач и  артіста, отець сербського театра.

235 p.,  19.09.1782 у Богодуховськум округу Харьков. ґуб.  родив ся Акым Николаёвич Нахімов (†1814), руський  поет, сатірик, драматург Украины, якый высміёвав  пудкупство, неправый суд, злоуживаня чиновникув и  статкарюв; творы сатірика зачали печатати лем по  ёго смерти; робив на Харьковськум всеучилищу.

228 p.,  15.09.1789 у Берлінґтону, Ню-Джерсі, родив ся  Джеймс Фенімор Купер (James Fenimore Cooper,  †1851), америцькый писатель, автор 32 романув  («Послїдный из Моґіканув», «Ловець», «Слїдарь») и  подорожных записув из Европы (1826–1833) у 10  томах.

218 p.,  19.09.1799 (08.09. Юл.кал.) у Сомбору, Войводина,  родив ся Йован Гаджич (псевдо: Мілош Светич;  †1869), сербськый писатель, товмач и політик,  закладатель и первый предсїдник Матицї Сербськой,  противник Вука Караджича у вопросї сербськой  ортоґрафії; Гаджич обстоёвав конзервативноє  етімолоґічное письмо за старов азбуков.

208 р., 20.09.1809 (08.09 Юл.кал.) в Санкт-Петербурґу родив ся Нестор Василёвич Куколник (†1868), руськый писатель, драматик и товмач, зачинатель жанрув авантурного романа, историчной повісти и драматичной поемы; быв сыном педаґоґа з Подкарпатськой Руси В. Г. Куколника, позваного до Росії.

204 p.,  13.09.1813 родив ся барон Йожеф Етвеш (†1871),  міністер просвіты, котрый заслужив ся выданём  новинкы про вчителюв народных школ на  великоруськум языкови: Газета для народных  учителей, 1868–1873, котру 400 півцёучителюв  Мукачовськой єпархії доставали задарь.

198 p.,  19.09.1819 в Чарнум Бардіевського округа родив ся  Александер Павлович (†1900), священик, русинськый  поет.

187 p.,  18.09.1830 в Сого, дн. пудгород Лондона, умер  Вілліам Гезлітт (*1778), анґлійськый есеіста и  літературный крітик.

186 p.,  13.09.1831 в Естерґому умер Александер (Шандор)  Руднай (*1760), прімас Мадярськой краины, Словак  по роду, чиёв заслугов выданый Бернолаков Словар и  многы другы книгы в бернолаковщинї, первом  кодіфікованом варіантї словацького языка.

166 p.,  14.09.1851 в Куперставну, Ню-Йорк, умер Джеймс  Фенімор Купер (Cooper, James Fenimore; *1789),  популарный и плодовитый америцькый романіста (32  романы), автор 10-томных подорожных записув из  Европы (1826–1833).

165 p.,  12.09.1852 у Шибенику, Далмація, родив ся Сімо  Матавуль (†1908), сербськый писатель реаліста,  класик сербськой літературы.

155 p.,  11.09.1862 у Ґрінсборо, Сїверна Каролина, ЗША,  родив ся О. Генрі (Олівер Генрі, правд: Porter,  William Sydney; *1910), америцькый писатель куртых  повідань из дуфла нечеканым кунцём.

154 p.,  20.09.1863 в Берлину умер Якоб Ґрімм (*1785),  нїмецькый казкарь и збератель казок, фолклоріста,  лінґвіста, академик.

153 p.,  11.09.1864 родив ся Павло Грабовськый (†1902),  украинськый поет-лірик, публіціста, товмач из  руського, анґлійського, нїмецького, фран­цуз­ського;  высланый на Сібірію, погребеный подля тестамента  побуч дека­бріс­тув.

153 p.,  17.09.1864 у Винници родив ся Михайло Михайлович  Коцюбинськый (†1913), вызначный украинськый  класичный писатель (Тїнї забытых предкув).

140 p.,  15.09.1877 у Бережанах на Тернопольщинї родила ся  Олена (Львовна) Кульчицька (†1967), украинська  малярька, книжна ілустраторка; абсолвовала  умілецько промыслову школу у Відню; Народна  Малярька УССР (1956), Шевченкова лавреатка (1967).

140 p.,  18.09.1877 умер Йосиф Бодянськый (*1808),  славіста, історик, фолк­лоріста, товмач, філолоґ,  писатель, дописный член Петербурґськой АН,  ініці­атор выданя зберькы народных співанок  Галичськой и Угорськой Руси (Голо­вацького).

139 p.,  20.09.1878 у Балтімору, Меріленд, родив ся Ептон  Сінклер (Upton Sinclair, †1968), популарный  америцькый писатель и новинарь, што остро писав о  актуалных соціалных и політичных проблемах.

135 p.,  11.09.1882 (30.18 Юл.кал.) в Новгородї родив ся  Борис Житков (†1938), руськый писатель, педаґоґ и  вандровник, автор популарных авантурных дїтськых  повідань и повістей, и романа о револуції 1905.  рока «Виктор Вавич», котрый подля Бориса  Пастернака є лїпшов книгов о руськой револуции.

129 p.,  16.09.1888 родив ся Франс Еміл Сілланпяя (Frans  Eemil Sillanpaa, †1964), фінськый писатель,  Нобелув лавреат (1939) «за глубокоє проникненя у  живот фінськых селян и їх обычаї» (Честноє  худобство, Умерла молодов).

128 p.,  15.09.1889 у Кобылюй Полянї родив ся Еміліан  (Йосифув) Бокшай (†1976), ґрекокатолицькый  сященик, автор єдного з лїпшых русинськых  словникув (1928), публиціста, редактор  Благовістника и Недїлї, реліґійный писатель и  педаґоґ.

127 p.,  15.09.1890 родила ся Аґата Крісті (Agatha Mary  Clarissa Christie, †1976), анґлійська писателька.

124 p.,  13.09.1893 в Бодзауйлоку, Мадярщина родив ся  Михаил Демко (†1946), учитель, русинськый  новинарь, політик, посланик Сойма; соратник Андрія  Бровдія, чоловік, котрый все быв честный патріот  свої державы, наперек тому, быв засуженый  совєтськым судом «за колаборацію из противником»  (Мадярами) и забитый; «демократичный» світ нияк  не реаґовав на масові преслїдованя Русинув,  Мадярув и Нїмцюв Пудкарпатя за їх націоналность,  пересвідченя, соціалный стан.

123 p.,  13.09.1894 родив ся Джон Бойнтон Прістлі (†1984),  популарный анґлійськый драматик и романіста.

123 p.,  13.09.1894 в Лодзи родив ся Юліан Тувім (†1953),  вызначный полськый поет, новинарь, прозаик и  товмач, антіфашіста.

120 p.,  11.09.1897 в Лондону родила ся Енід Мері Блайтон  (Enid Mary Blyton; †1968), позната анґлійська  писателька пригодницькой літературы про дїти и  молодеж.

120 p.,  20.09.1897 у селї Фаркашлака, провінція Гарґіта  (дн. Румынія) родив ся мадярськый писатель Арон  Тамаш (†1966); року 1918 зачав учити ся на  правника у Коложвару; діплому же достав на  Торговелнуй Академії и робив яко банковый  службовик у Коложвару и Брашові; писати зачав щи в  Коложвару, но найшов своє писательскоє ego онь у  ЗША, куда выеміґровав року 1923; перву книгу  появив у Коложвару року 1925, куда загнав рукопис  из Америкы; року 1926 вернув ся дому, року 1944  переселив ся до Мадярщины; крітика односит го до  т.зв. народных писателюв.

198 p.,  13.09.1898 (Юл.кал. 31.08) в Чупрії, Сербія, родив  ся Душан Матич (†1980), сербськый поет и прозаик,  крітик и товмач, новатор-надреаліста, член  Академии Наук и Умілств; романы Глуха доба (1940,  соавтор А.Вуч), Коцка вержена (1957).

115 p.,  20.09.1902 в Тисовцю, Австро-Мадярщина, родив ся  Владо Клементис (†1952), словацькый політик,  правник, новинарь; в часї депортації мадярського  обывательства подля декретув Бенеша быв міністром  загранича.

114 p.,  19.09.1903 умер Сидір Воробкевич (*1836),  украинськый писатель, поет, композітор,  православный сященик, педаґоґ, редактор часописув,  малярь, публичный актівіста; року 1877 выдав  первый буковинськый алманах Руська Хата; автор  пісника про зачаточні школы, помочных книг из  теорії музикы и співу, дїточых співанок.

112 p.,  17.09.1905 в Задару родив ся Владан Десница  (†1967), сербськый и гор­ват­ськый писатель,  вызначный стіліста и псіхолоґ.

111 p.,  18.09.1906 в Одесї родив ся Семен Кірсанов (Самуил  Іцекович Корт­чик; †1972), талантливый руськый  поет-новатор, лїпшый ученик Маяков­ського.

109 p.,  19.09.1908 у Гелсінґфорсу родив ся Міка Тоймі  Валтарі (†1979), вызначный фінськый романіста.

105 p.,  18.09.1911 в Ужгородї родив ся Василь (Василюв)  Федак (†1991), спортивный новинарь и орґанізатор  спорта, фотбаліста; 18.12.1948 невинно засуженый  на 25 рокув лаґрув и вушорованый на Колыму до  особого лаґру №5; одсидїв майже 7 рокув, выпущеный  на волю 29.11.1955, регабілітованый 20.02.1992  посмертно; также посмертно выдана ёго книга  Закарпаття у спортивному вимірї (1994).

106 p.,  19.09.1911 родив ся Віліам Джералд Ґолдінґ  (William Gerald Golding, †1993), анґлійськый  писатель, лавреат Нобелевой награды (1983): Пан  мух.

103 p.,  11.09.1914 в Ілници родив ся Василь (Юрув) Фенич  (псевдо: Ілничан, Бужорин;†1949), пудкарпатськый  русинськый писатель, фолклоріста, етноґраф.

103 p.,  19.09.1914 умерла Надїя Константиновна Кибальчич  (*1878), украинська поетка, писателька, приятелька  Лесї Украинкы; писала дїточі творы и на темы  соціалной справедливости.

99 p.,   19.09.1918 в Падинї умер Алберт Мартіш (*1855),  дольноземськый словацькый новеліста.

98 p.,   11.09.1919 недалеко Суботицї умер од надмірной  давкы пантопона 32-рочный Ґейза Чат (Csáth,  правдиво: Йожеф Бреннер; *1887), вызначный  мадярськый писатель новеліста (5 томув повідань),  музикалный крітик (2 томы статей), дохтор (и автор  научных статей).

96 p.,   12.09.1921 у Львові у жидувськуй дохторськуй  фамілії родив ся Станіслав Лем (†2006), славный  польскый писатель-фантаст; депортацію обминув  дякуючи фалшивым леґітімаціям; выштудовав  дохторськый фах на Яґеллонськум всеучилищу; зачав  писати од року 1946; творы богаті гумором и  языком; потовмаченый булше як на 40 языкув;  «передповів» ґлобалну інфор­маційну сїть,  клонованя, віртуалну реалность.

93 p.,   19.09.1924 в Черном Балоґу родив ся Ладіслав Тяжкі  (†2011), слова­цькый прозаик, драматик, сценаріста  и публиціста.

84 p.,   13.09.1933 в Рошковцях, округ Межилаборцї, родив  ся Штефан Смолей, русинськый писатель Пряшовськой  Руси.

83 p.,   12.09.1934 у Хвалах коло Прагы умерла Катерина  Брешко-Брешковська (рож. Веріґо; *1844), руська політична  дїятелька, звістна у Росії як «бабушка русской  революции»; од року 1919 еміґрантков на  Пудкарпатю; орґанізовала Карпаторуську Роботницьку  Партію (1920), Руськый Народный Банк, обще­ство  «Школьная Помощь», котроє у трёх інтернатах задарь  салашовало и костовало пиля 100 ґімназістув, а  также активно выдавало книгы; у старости (1930)  лишила Пудкарпатську Русь и жила коло Прагы.

81 p.,   20.09.1936 у Новум Садї зачала выходити новинка  «Русска Заря», орґана Културно-просвітного союза  югославськых Русинув, яка перед тым од рока 1934  выходила под назвов «Заря».

80 p.,   14.09.1937 на Подкарпатськой Руси одбыв ся школный  референдум (опрос родителюв) дотычно выбора  языкового учебника, у котрум мали выбрати межи  двома ґраматиками: Руська ґраматика Ивана  Панькевича (з фонетичным правописом) вадь  Грамматика русскаго языка Євменія Сабова (з  традіційным правописом); резултат быв 114:313  (голосы родин), циже 73.3% на хосен учебника  Сабова.

79 p.,   17.09.1938 в часї сталинськых репресій  росстріляный 37-рочный Бруно Ясенськый (правд.  Віктор Зисман; *1901), польскый и руськый прозаик,  поет и драматик, чиї творы выдїляют ся легкостёв  слога, дінамичностёв и образ­ностёв; писав и по  французськы.

77 p.,   12.09.1940 урядным комісарём Пудкарпатя стає  Міклош Козма, актив­ный пудпорователь русинськой  културы (подля инш. жерела 20.09).

76 p.,   19.09.1941 у Тересві родив ся Дмитро (Дмитрув)  Данилюк, історик Пуд­кар­патя, автор робот о  Духновичу, Гуцї-Венелину, Лучкаю.

73 p.,   17.09.1944 у Руськум Керестурї родила ся Ирина  Гарді-Ковачевич, новинарька, писателька и  крітичка.

72 p.,   18.09.1945 в Братіславі родив ся Каміл Петерай,  словацькый поет и текстарь.

69 p.,   20.09.1948 коло Преображенськой церьковли у Львові  застріленый парох церьковли Гавріїл (Ґабор)  Костелник (*1886); такой нараз застрілили на  містї и самого забивцю; Костелник у меживойню  писав статї против ко­му­ністув, два сыны Костелника  в часї войны служили в дівізії СС Галичина – се  было доводом про шантаж од совєтськой беспекы и  може обяснити, чом Костелник од юнія 1945 играв  важну ролю у дїлї ліквідації Украинськой  Ґрекокатолицькой Церьковли.

61 p.,   18.09.1956 умер Іларіон Свенціцькый (*1876),  вызначный украинськый славіста и філолоґ, член  Шевченкового Научного Товаришства; заслужив ся  орґанізаціёв музеюв.

53 p.,   14.09.1964 у Москві умер Василь Семенович Ґроссман  (*1905), руськый писатель, автор романа Жизнь и  Судьба; року 1952 выйшла перва книга ділоґії (За  Правое Дело) з купюрами, а року 1956 без купюр;  завершеный рукопис другой книгы, о Сталінґрадськуй  битві, быв заарештованый року 1960, и Михаил  Суслов, ідеолоґ компартії повів, же напечатає ся  не скорше, ги за 200 рокув; но стало ся иншак:  року 1974 фотокопія романа трафила на Запад и  напечатана у Швайцу року 1980, а в СССР року 1984  в журналї Октябрь.

50 p.,   19.09.1967 у Кієві умер Павло Григорович Тычина  (*1891), украин­ськый комуністичный поет, академик  (1927), Герой Соц. Труда (1967).

46 p.,   20.09.1971 у віку 71 рокув умер Йорґос Сеферіс  (*1900), значный ґрецькый поет, Нобелув лавреат  (1963).

42 p.,   13.09.1975 у Печорї, Комі АССР вчинив самогубство  Григорій Йоси­фович Майфет (*1903),  літературознатель и крітик; главнїйша робота –  дво­томна моноґрафія Природа новелы; 05.12.1934  арештованый и засуженый на 10 рокув; по одбытю  часу року 1946 достав росказ поселити ся у селищу  Камінь на Печорї; 25.12.1950 зась арештованый и  вышорованый до Сыктывкара (Комі АССР) пуд дозур  беспекы; реабілітованый року 1965 зачинат помалы  вертати ся до літературы, но через чинены му препоны по своюй воли вертат ся назад до міста засланя.

40 p.,   16.09.1977 в Братіславі умер Ян Поляк (*1929),  словацькый літера­тур­ный крітик.

38 p.,   14.09.1979 в Братіславі умер Еміл Болеслав Лукач  (*1900), словацькый поет неосімволіста, товмач,  сященик и учитель.

37 p.,   12.09.1980 в Београду умер у переддень 82 рокув  Душан Матич (*1898), сербськый поет, прозаик,  крітик и товмач, новатор-надреаліста, член  Академии Наук и Умілств; романы Глуха доба (1940,  соавтор А.Вуч), Коцка вержена (1957).

32 р., 14.09.1985 в Братиславі у віку 80 рокув умерла Злата Двончова (*1905), учителька, словацька писателька и товмачка.

24 p.,   15.09.1993 у Москві умер Юліан Семенов (в  реалности: Ляндрес, *1931); совєтськый писатель;  преподавав афґанськый язык на Московськум  всеучилищу; од р. 1955 новинарём; од р. 1960 член  Сполку писателюв; пише репортажі з поларных  стацій, БАМа, Афґаністана, Еспанії, Чіле, Кубы,  Па­раґ­вая, Вєтнама, Лаоса; перву авантурну повість  Діпломатичный Аґент написав р. 1959 в Афґаністанї,  де робив як товмач; далші гірні  авантурно-політичні повістї: 49 годин, 25 минут;  Идут, обы не вернути ся; При повненю служебной  повинности; 17 моментув яри; повістї о міліції:  Петровка, 38; Огарёва, 6.

15 p.,   13.09.2002 в пудмосковнум Передїлкинї умер  Александр Петрович Казанцев (*1906), класик  совєтськой фантастикы.