11–20. юлий в истории

10.07.2014 22:05

1004 p., 18.07.1013 родив ся Германн фон Райхенау (Hermann  von Reichenau; †1054), нїмецькый монах бенедиктин,  якый сам себе называв Hermannus contractus, єден  из майбулшых ученых свого часу, математик и  звіздарь, істо­рик, писатель и поет, компоніста и  теоретик музикы; при тому быв паралізо­ва­ный на обі ногы;  цїнность сохранила історична робота Chronicon ab  urbe con­di­ta ad annum 1054.

713 p.,  20.07.1304 в Ареццо родив ся Франческо Петрарка  (†1374), таліанськый поет.

643 p.,  19.07.1374 в Аркві при Падві умер Франческо  Петрарка (*1304), таліанськый поет.

481 p.,  12.07.1536 у Базелу умер Еразм Ротердамськый  (*1469), датськый писатель, гуманіста.

476 p.,  18.07.1541 родив ся Іґнатій Потій, украинськый  писатель, полеміста, за­кладатель украинськой  Ґрекокатолицькой Церьковли; польскый сенатор;  уча­ст­ник уніатського собора року 1596 в Берестю  (днесь Брест, Білорусія); од року 1600 митрополіт.

274 p.,  14.07.1743 (3.07 Юл.кал.) в Сокурах Казанськой  ґубернії родив ся Гав­рі­ил Державин (†1816),  руськый поет и державник, котрого творчость  вплы­нула на закладателюв русинськой літературы.

218 p.,  15.07.1799 при варошу Розета (Rosetta / Рашід) на  березї Межиземного моря в Еґіпту інженер Бушар  (Bouchard) найшов триязычну таблу (розетськый  камінь), котра помогла дешіфровати еґіпетські  гієроґліфы.

206 p.,  18.07.1811 у Калкаттї, Індія, родив ся Вілліам  Мейкпіс Текерей (Wil­li­am Makepeace Thackeray;  †1863), анґлійськый писатель сатірик.

201 p.,  20.07.1816 (8.07 Юл.кал.) в маєтку Званка  Новгородськой ґубернії умер Гавріил Державин  (*1743), руськый поет и державник, котрого  творчость была добрі позната закладателям русинськой  літературы.

200 p.,  14.07.1817 в Паріжу умерла Анна де Стал (правд.  Анна-Луиза Жермена Неккер, Anne-Louise Germaine  baronne de Staёl-Holstein; *1766), позната як  мадам де Стал, французська романтична писателька  наполеоновськой добы.

198 p.,  11.07.1819 у Зірцу родив ся Антал Реґулі (†1858),  народописник, світо­ход­ник, вызначный  фіно-угоріста; склав землеписну и народописну мапу  Сї­вер­ного Урала; первый у Мадярщинї хосновав  фотоґрафованя у народописнуй роботї.

191 p.,  11.07.1826 (23.07 Юл.кал.) родив ся Александр  Николаевич Афанасьєв (†1871), руськый історик  літературы, збератель народных казок; абсолвовав  образованя правника и робив у архіві міністерії  загранича; в роках 1855–1864 написав капіталну  роботу Руська народна казка; пуд тітулом Затаёвані  казкы року 1860 у Швайцу анонімно появив  сатіричні казкы, сміхуючі из руського немешства и  попув; у своюй главнуй роботї о літературї  Пониманя природы поезії у славян послужив ся  методом поруналной аналізы мітолоґії.

168 p.,  17.07.1849 (05.07 Юл.кал) у Гадячу, Полтавщина,  родила ся Олена Пчі­л­ка (Ольга Петровна Косач;  †1930), украинська писателька, публицістка,  по­етка, редакторка часописа Родный Край,  етноґрафка, мати Лесї Украинкы и се­стра Михайла  Драгоманова.

166 p.,  13.07.1851 родив ся Едмунд Еґан (†1901),  орґанізатор економикы Пуд­кар­патя (Верховинська  акція), лишив нам цїнный меморандум о сітуації  Русинув у конци 19. ст. (подля иншых податок родив  ся 03.07.1851).

161 p.,  11.07.1856 у Пылзни умер Йозеф Каєтан Тил (*1808),  чешськый драма­тик и прозаик, автор текста  народного гімна Ґде домов муй (1834), котрый быв  зачаточно лем співанков у грї Фідловачка анеб  жадный гнєв а жадна рвачка, му­зи­ку до котрой  написав Франтїшек Шкроуп.

160 p.,  16.07.1857 умер Пєр Жан де Беранже (Pierre Jean de  Bеranger; *1780), фран­цузськый поет, утопичный  соціаліста, якый за свої політичні куплеты на  Наполеоновськый режім два раз сидїв у темници.

154 p.,  18.07.1863 опубликовали Валуєвськый оббіжник; акт  заказовав печа­та­ня книг и театралні выставы в  украинськум языку; сам міністер внутрішных дїл  Валуєв мав думку, же «никакого малороссийского  языка не было, нет и быть не может».

150 p.,  13.07.1867 (01.07 Юл.кал.) в Ужгородї выйшло  первоє число літера­тур­ной новинкы Світ (редактор  Віктор Кымак) общества с. Василія Великого  (предсїдник Адолф Добрянськый), яка была  бунтарська и бестактна сопротив вла­сти и Церьковли  и закончила своє діятельство в януарї року 1871,  коли на­клад упав до 160 кусув; намісто того зачали  выдавати уміренїйшу новинку Но­вый Світ (редактор  Віктор Ґебей).

146 p.,  15.07.1871 в Брезнї умер Ян Халупка (*1791),  священик, писатель, за­кла­датель словацькой драмы.

146 p.,  17.07.1871 в Татарськум, Галичина, родив ся  Філарет Михайлович Ко­лес­са (†1947), збератель  музикалного фолклора Пудкарпатя.

146 p.,  18.07.1871 (06.07 Юл.кал.) новинка Новый Світ, ч.  23, публикує по­дат­кы Міністерії Просвіты, подля  котрых школоповинных Русинув є 77789 душ, но ходит  до школы лем 41,8%; руськых школ є 473; «народ  наш школу не лю­бит,» пише новинка в числї 25.

141 p.,  12.07.1876 у Луковищах родив ся Иван Краско  (правд. Ян Ботто; †1958), словацькый прозаик и  поет модерны.

138 p.,  19.07.1879 у Кішкунфеледьгазї у худобнуй  селянськуй фамілії родив ся Ференц Мовра (†1934),  мадярськый писатель, што у літературных творах опи­совав селянськый  живот; ёго имня носит днесь выдавательство дїточой літе­ратуры.

126 p.,  17.07.1891 (05.07 Юл.кал.) в Херсонї родив ся  Борис Лавренёв (правд. Сергеєв; †1959), вызначный  руськый прозаик и драматик соцреалізма.

124 p.,  19.07.1893 (04.07 Юл.кал.) у Баґдаті Кутаіськой  ґубернії родив ся Владимир Маяковськый (†1930),  познатый руськый поет и драматик.

123 p.,  11.07.1894 в Гайтовцї, Спіш, родив ся Петер  (Петрув) Сова (†1984), русинськый общественый  дїятель русофілського стрему, історик,  краєзнатель, писатель (Прошлое Ужгорода,  Архитектурные памятники Закарпатья, В дебрях  Карпат).

125 p.,  12.07.1894 в Одесї в родинї торговця родив ся  Ісаак Емануилович Бабел (†1940), руськый писатель  Украины, котрого творы потовмачили на десяткы  языкув: Одесские рассказы (1916), Конармия;  сопротив совєтськой власти Бабель быв лоялный; но  як вызначна фіґура у маю року 1939 быв  ареш­то­ва­ный, а 1940 – погыб у лаґру.

121 p.,  16.07.1896 в Шанпросе умер Едмон де Ґонкур  (Gonсоurt; *1822), фран­цуз­ськый писатель,  закладатель літературной премии, котрый в  литературї выступав вєдно з братом Жулом  (1830–1870).

121 p.,  19.07.1896 у Кардросу, Шкоція, родив ся Арчібалд  Джозеф Кронин (Archibald Joseph Cronin; †1981),  шкотськый прозаик, дохтор.

120 p.,  18.07.1897 в Селенчи, Войводина, родив ся Ян Чаяк  мл. (†1982), словацькый писатель Войводины, сын  Яна Чаяка с.т

116 p.,  17.07.1901 в Клімонтові Радомськой ґубернії (дн  Польща) родив ся Бруно Ясенськый (правд. Віктор  Зисман; †1938), польскый и руськый прозаик, поет и  драматик, чиї творы выдїляют ся легкостёв слога,  дінамичностёв и образностёв; писав и по  французськы.

114 p.,  14.07.1903 родив ся Ірвин Стовн (†1989), автор  біоґрафічных романув о Ван Ґоґу, Міхаелу  Анджелови, Шліманови, Джекови Лондону.

113 p.,  12.07.1904 родив ся Пабло Неруда (правдиво Reyes  Basoalto, Neftali y Ricardo, †1973), чілійськый  соціалістичный поет и діпломат; Нобелув лавреат  (1971), псевдоним взяв на честь Яна Неруды,  чешського писателя.

113 p.,  14.07.1904 в Леончинї, Польща, родив ся Іцхок  Зінґер (†1991), америць­кый жидувськый (ідіш)  писатель, Нобелув лавреат (1978).

113 p.,  15.07.1904 у Баден-Веєру, купелёвум варошику,  скончав ся у віку 44 рокув на туберкулозу Антон  Павлович Чехов (*1860), руськый писатель.

109 p.,  15.07.1908 (02.07 Юл.кал.) на Петромарювськуй  Копални, Катерино­слав­ськой ґубернії (дн.  Первомайськ, Луганщина) родив ся Борис Горбатов  (†1954), вызначный руськый прозаик и новинарь  соціалістичного реалізма.

103 p.,  16.07.1914 в Горянах родив ся Михайло Томчаній  (†1975), пуд­кар­пат­ськый писатель, автор трілоґії  Жменякы.

103 p.,  20.07.1914 у Врутках Жілінського края родила ся  Гана Зелинова (†2004), словацька прозаичка и  драматичка, авторка літературы про дїтей и  молодеж.

99 p.,   14.07.1918 в Упсалї родив ся Інґмар Берґман  (†2007), світознатый швед­ськый режісер и писатель.

90 p.,   17.07.1927 в Тернаві родив ся Мирослав Валек  (†1991), словацькый по­ет.

85 p.,   18.07.1932 родив ся Євґеній (Александрович)  Євтушенко, руськый поет и писатель.

77 p.,   17.07.1940 у Магоней Сіті, Пеннсілванія, умер Еміл  Кубек (*1857), ру­син­ськый писатель и словникарь;  еміґровав до ЗША року 1904; автор трёх­томного  романа Марко Шолтыс: роман из житя Пудкарпатськой  Руси, Народ­ных повістий и стихув (1922–1926),  Старославянсько -мадярсько -русько -нїме­цького  словаря (1906).

74 p.,   13.07.1943 у Врбници, Босна и Герцеґовина,  горватськыма фашістами зо­став забитый Иван Ґоран  Ковачич (†1943), горватськый писатель,  анті­фа­ші­ста; чия поема Яма пак была выдана року  1945 на многых европейськых языках.

72 p.,   19.07.1945 у Бутырськуй тюрмі НКВД (Москва) умер  Авґустин (Ива­нув) Волошин (*1874), священник,  політик, писатель и автор учебникув про русинськы  школы.

71 p.,   15.07.1946 у Будапешту умер Антоній Годинка (*1864),  русинськый історик, писатель, словникарь.

69 p.,   17.07.1948 в Стружници (днесь затопенуй) коло  Снины родив ся Юрко Ха­рітун, педаґоґ, народный  поет, фолклоріста, публіціста, автор зборникув  Край мій рідный, Ластівочкы прилетїли, Гуслї з  явора; жиє в Кежмарку.

67 p.,   14.07.1950 у селї Торнёшпалца, Заповч, родив ся  Іштван Удварі (†2005), чо­ло­вый мадярськый  русиніста, з русинськыма корінями; заклав катедру  укра­инськой и русинськой філолоґії в Нїредьгазї;  на матеріалах русинськых памят­никув и  лінґвістичной поруналной аналізы вызначив  характерны знакы русин­ського языка, што творят  основу ёго кодифікації; появив много статий и книг  по русинськы.

54 p.,   16.07.1963 у Москві умер Николай Асеєв (правд.  Шталбаум; *1889), ру­сь­кый поет, сценаріста,  приятель В. Маяковського и Б. Пастернака.

53 p.,   20.07.1964 в Орябинї, округ Стара Любовня, умер  Иван Кендя (*1892), народный писатель, публіціста,  закладатель Народной Рады в Старуй Любовни  (1918), збератель фолклора, автор історії  спішськых друтарюв и памяток Друтарї (з властной  молодости).

49 p.,   14.07.1968 у Москві умер Константин Ґеорґ.  Паустовськый (*1892), ру­сь­кый писатель.

43 p.,   11.07.1974 умер Пер Лаґерквіст (Paеr Lagerkvist,  *1891), шведськый писатель, Нобелув лавреат  (1951).

43 p.,   12.07.1974 в Братіславі умер Фердінанд Ґабай  (*1908), словацькый писа­тель и товмач.

35 p.,   11.07.1982 у Беоґраду умер Меша Селимович (*1910),  вызначный мо­дер­ный романіста сербсько-горватськой  літературы: Дервіш и смерть (1966).

35 p.,   18.07.1982 у Кембріджу, Массачузетс, ЗША, умер  Роман Осипович Якобсон (*1896), світознатый  руськый и америцькый лінґвіста и  літера­туро­зна­тель, приятель В. Маяковського,  споминаный у дакотрых творах поета як Ром­ка  Якобсон.

34 p.,   20.07.1983 в Перріополісу, Пеннсілванія, умер Юлій  Марина (*1901), ся­ще­ник, політичный и културный  активіста, міністерськый радник у вопросах  школства од року 1939, редактор ґраматикы  угро-руського языка (1940) траді­ційного тренда,  менше пудданой украинськым вплывам, як пузднїйша  ґрама­тика Гарайды.

32 p.,   15.07.1985 в Ланґенбройху умер Гайнріх Белл  (*1917), нїмецькый писа­тель и товмач, Нобелув  лавреат (1972).

27 p.,   15.07.1990 умер Михаил Львович Матусовськый  (*1915), советськый по­ет, прозаик, автор текстув  многых любеных співанок (Подмосковные вечера, Это  было недавно, это было давно, С чего начинается  Родина, На безымянной высоте, Старый клён); року  1991 астрономы Крымськой звіздарнї объявили но­вый  планетоід (астероід) и назвали го Матусовськый.

23 p.,   14.07.1994 заступник началника “Управління юстиції  в Закарпатській області”, даякый Румянцев,  документом №15-03/18 одмітує реґістрацію  воз­ро­див­шого ся в Ужгородї Краёвого Общества имени  А. Духновича.

22 p.,   14.07.1995 у Кієві у віку 77 рокув умер Олесь  Гончар (1918), украин­ськый писатель; дебютовав з  великым успіхом романом Прапороносцї; лавреат  Ленинськой премії (за роман Тронка).

19 p.,   12.07.1998 у Пряшові умер Юрій (Юрув) Костюк  (правд. Костьо, *1912), фолклоріста, компоніста,  музикознатель.

14 p.,   14.07.2003 у Будапешту у віку 77 рокув умерла Ева  Яніковська (*1926), мадярська молодежна  писателька, котрой творы потовмачили на 30 языкув.