11–20. януар в истории

11.01.2014 21:50

836 p.,  12.01.1181 в Ассізі родив ся Сятый Францішек  (†1226), поет, закладатель чина францішканув,  патрон Таліанщины, торговцюв, еколоґув и соціалных  роботникув.

395 p.,  15.01.1622 родив ся Жан Баптіста Мольєр (правдиво  Jean-Baptiste Poquelin; †1673), славный комедійный  актер и писатель; по многых роках путованя из  вандровным театром, од року 1658 играв у Паріжу,  де го прияв у ласку краль Лудовик ХІV. наперек  недяцї двора.

389 p.,  12.01.1628 родив ся Шарл Перро (Perrot; †1703),  французськый казкарь; од року 1671 член  Французськой Академії.

328 p.,  18.01.1689 родив ся барон Шарль де Монтескьє  (Charles Louis de Secondat de Montesquieu, Baron  de la Brede; †1755), французськый просвітенськый  філозоф и писатель; з ёго думок: "Ни в якум  царстві не было тулько домовых войн, як у царстві  Христовум"; "Є добра приказка, же кебы трикуты  вынайшли бога, они бы зробили го трикутным"; "Што  ораторови хыбит у глубину, вун вам надоложит у  довжину"; "Бировань, створена войнов, мусит ся  удержовати войнов".

311 p.,  17.01.1706 родив ся Бенджамин Франклин (†1790),  писатель, ученый, вынаходник громозвода (1752) и  біфокалной сочкы (1760), участник америцькой войны  за независимость, соавтор Декларації  Независимости (1776); ёго портрет украшає  стодоларову банкову.

232 p.,  19.01.1785 у Новум Саду умер Захариє Орфелин  (правд. Стефанович; *1726), сербськый писатель,  історик, товмач и лексикоґраф, первопечатник, єден  з найобразованїйшых люди ХVIII. віку.

222 p.,  15.01.1795 (4.01 Юл.кал.) у Москві родив ся  Александр Серґеєвич Грибоєдов († 1829), руськый  діпломат, поет, драматик, автор пєсы Горе из  розуму.

220 p.,  13.01.1797 в Ліптовськуй Сїлници родив ся Матєй  Амброзі (псевдо Вояк граничарь; †1869), священик,  словацькый реліґійный писатель Дольной Землї.

211 p.,  13.01.1806 (01.01 Юл.кал.) у Вршци, Темеш, родив  ся Йован Стерія Попович (†1856), сербськый  писатель, первый сербськый комедіоґраф.

208 p.,  19.01.1809 в Бостону родив ся Едґар Аллан По  (†1849), америцькый писатель, літературный крітик  и редактор, автор містеріозных творув.

205 p.,  17.01.1812 в Словенськуй Люпчи  Бансько-Быстрицького края родив ся Даніел Ґабріел  Ліхард (†1882), священик, педаґоґ, словацькый  писатель, первый словацькый новинарь.

204 p.,  15.01.1813 в Новых Замкох умер католицькый сященик  Антон Бернолак (*1762), вызначный представитель  словацькой културы, автор первого учебника  словацького языка.

197 p.,  17.01.1820 родила ся Енн Бронте (Anne Brontё;  †1849), младша из трёх анґлійськых  сестер-писательниць, авторка двох феміністичных  романув, напи­саных реалістично и з іроніёв на  розлику од романтичных романув сестер Шарлотты и  Емілі.

191 p.,  14.01.1826 в Пешту закладена Матиця Сербська,  котра выдавала Лїтопис Матицї Сербськой,  найстаршій сербськый літературный часопис; од року 1864 сїдло має в Новум Садї.

188 p.,  11.01.1829 в Дрездї, Саксонія, умер Фрідріх фон  Шлеґел (*1772), нї­ме­ць­кый писатель, крітик,  лінґвіста, теоретик нїмецького романтізма.

174 p.,  11.01.1843 у Вошінґтону, ЗША, умер Френсіс Скотт  Кі (F. S. Key, *1779), окружный прокурор,  америцькый поет, автор верша Звіздато-пар­тич­ка­стый  Прапор (1814), текст котрого року 1931 прияли за  державный гімн.

170 p.,  16.01.1847 у Склабонї (Szklabonya, од року 1910  Mikszátfalva) родив ся Коломан Міксат (†1910),  мадярськый писатель, од котрого учили ся и котрого  наслїдовали многы русинськы писателї.

170 p.,  16.01.1847 ся в Глубокум родив Светозар Гурбан  Ваянскі (†1916), вызначный словацькый писатель и  поет, културный и політичный дїятель.

169 p.,  11.01.1848 (30.12.1847 Юл.кал.) у Беоґраду умер  56-рочный Симеон Милутинович, циже Сима Сарайлія  (*1791), сербськый писатель, передходник  романтізма.

167 p.,  14.01.1850 родив ся Жулієн Віо (Julien Viaud;  †1923), французськый офіцер маринаркы, познатый в  литературї яко романіста Пьєр Лоті, отець жан­ра  колоніалного романа.

167 p.,  18.01.1850 в Сулинї, округ стара Любовня, родив ся  Юлій Став­ров­сь­кій-Попрадов (†1899), русинськый  поет, фолклоріста, публиціста.

161 p.,  12.01.1856 в Модруй умер Людовіт Штур (*1815),  словацькый народный будитель, вожда народного  двиганя в рр. 1848–1849, філософ, публиціста,  історик, педаґоґ, політик, ініціатор узаконеня  норм літературного словацького языка.

153 p.,  13.01.1864 у Сокырници родив ся Антоній Годинка  (†1946), русинськый історик, писатель, словникарь.

150 p.,  16.01.1867 (04.01 Юл.кал.) у Тулї родив ся  Вікентій Вікентіёвич Вересаєв (правд. Смидович;  †1945), руськый и совєтськый писатель.

146 p.,  15.01.1871 (03.01 Юл.кал.) у Владимирї Волынськум  у фаміліі потомка крымського мулы и літовськой  Полькы родив ся Агатанґел Крымськый (†1942),  украинськый історик, фолклоріста,  літературознатель, писатель, товмач, професор;  єден из закладателюв Украинськой Академії Наук,  закладатель Інстітута Украинського Языка (днесь  Інститут Языкознательства НАН); лишив булше як  1000 научных робот; року 1941 обвиненый з  украинського націоналізму и заарештованый; умер у  кустанайськуй темници НКВД.

144 p.,  20.01.1873 родив ся Йоганн Вілгелм Єнсен (†1950),  данськый писатель, Нобелув лавреат (1944).

141 p.,  12.01.1876 у Сан Франціску уродив ся Джек Лондон  (правдиво: Джон Ґріффіт Чейні, †1916), америцькый  писатель, якый написав булше як 50 реалістичных  книг дуже любеных у читателя, про котрі черпав  опыт из властного житя (Голос диковины, Мартин  Іден); рус як сирота (незаконный сын пана Чейні,  астролоґа, и жоны из богатой родины, но родителюв  ниґда не видїв); самоук, учителями своима поважовав Дарвина,  Ніцше, Маркса; терпів на алкоголізм, 40-рочный на  своюм ранчо в Каліфорнії умер, отравивши ся  морфіём.

140 p.,  11.01.1877 умер Янко Властїміл Матушка (*1821),  словацькый драматик, поет, народный будитель,  автор поезії Dobrovolnická (1851) на мелодію  народной співанкы Kopala studienku, з котрої пак  постав словацькый гімн Nad Tatrov sa bliska  (1920).

139 p.,  12.01.1878 у Будапешту в жидувськуй фамілії  завандровалцюв з Нїмещины родив ся Ференц Молнар  (правдиво Ференц Нойман; †1952), мадярськый  писатель, автор и днесь популарного романа Хлопцї  з Павловой улицї (1907); перед наступаючым  фашізмом утїк до ЗША, де жив и писав до смерти.

139 p.,  12.01.1878 у Жуличах, Львовщина, родив ся Василь  Миколаёвич Пачовськый (†1942), украинськый  націоналістичный поет, автор поетичной історії  Пудкарпатя, у котруй твердо знає, же Русины тото  Украинцї, но не знає, што тото полонина (подля  него, то "галявина в лїсї").

138 p.,  16.01.1879 у Руськум Полю Тячовського округа родив  ся Юлій (Петрув) Гаджеґа (псевдонім Юлій Русак,  †1947), русинськый історик, новинарь, писатель;  автор книг "Очерк культурной исторіи Подкарпатской  Руси", 1927, трёх книг повідань "Вещий сон",  1937, "Грешница и другие рассказы", 1937, Прилука,  1941.

136 p.,  13.01.1881 в Тисовцю (Рімавськуй Пилї)  Бансько-Быстрицького края у віку 76 рокув умер  Імріх Лаучек (*1804), священик, словацькый поет,  товмач, збератель народных співанок, літературных  памяток, автор «Простонародных словацькых  повістей».

135 p.,  14.01.1882 у Брусилову, Житомирщина, родив ся  православный митрополит Іларіон (в миру Иван  Огієнко), вызначный украинськый церковный, научный  и културный актівіста, лінґвіста, поет и товмач;  міністер просвіты и міністер віросповідань УНР;  редактор и выдаватель; бібліоґрафія ёго робот  обнимат коло 1500 назв, у переважнуй части и днесь  недоступна на Украинї; умер у Вініпеґу, Канада.

135 p.,  18.01.1882 родив ся Алан Александер Мілн (Alan  Alexander Milne, †1956), анґлійськый писатель,  автор повідань о Вінні Пуху, котрі писав, обы  забавити свого сына Крістофера Робина, и котрі  стали популарні широко по світї.

129 p.,  11.01.1888 у Черновцях умер Юрій Адальбертович  Федькович (*1834), буковинськый украинськый  писатель, поет, товмач; писав также пуд  псевдонимом Осип Федькович.

129 p.,  20.01.1888 в Банїци, Польща, родив ся Иоанн  Полянськый (псевдо: Иван Лемкин; †1978), священик.  новинарь, історик, културный активіста Лемкув.

129 p.,  19.01.1890 в Коростенцї, Лемковина, родив ся Иван  Русенко (†1960), учитель, поет, сатірик,  карікатуріста, ілустратор; в року 1945 выселеный  на Украину, де жив до смерти.

126 p.,  15.01.1891 (03.01 Юл.кал.) у Варшаві родив ся Осип  Емілович Мандел­штам (†1938), руськый поет,  прозаик и есеіста.

124 p.,  12.01.1893 (31.12.1892 Юл.кал.) у Кыбинцях,  Полтавщина, родив ся Михайль Василёвич Семенко  (†1937), украинськый футуріста, редактор многых  выдань; принюс урбаністичну тематику, експеріменты  з формов верша; обвиненый в контрреволюційнум  дїятельстві и росстріляный.

123 p.,  12.01.1894 у Козлу (дн. Михайло-Коцюбинськоє),  Черниговщина, родив ся Василь Михайлович Блакытный  (правд. Елланськый; †1925), украинськый поет и  писатель (псевда: В. Блакытный, В. Еллан,  А. Орталь, Маркіз Попелястый, Валер Проноза), член  ЦК КП(б)У в рр. 1920–1925 и ВЦИК СССР; редактор  володного часописа Вістї, закладатель журнала  Всесвіт; посмертно признаный націоналістом и  засуженый на кару смерти, а року 1934 у Харькові  демонтовали памятник Еллану Блакытному.

121 p.,  14.01.1896 у Зняцёві родила ся Анна Микита  (†1985), мукачовська учителька, авторка популарной  Книгы варенія для селськых карпаторуськых женщин,  што выйшла трёма выданями у 20-і рокы; року 1915  побрала ся з Михайлом Микитом, автором многых книг  о земледїлстві, а року 1919 у них родила ся  дївочка Олена, будуча русиністка Олена Рудловчак.

119 p.,  14.01.1898 умер Луіс Керол (Lewis Carroll; *1832),  автор Алісы в Краи­нї Див (1865).

117 p.,  13.01.1900 у віку 84 рокув у Руськум Керестурї  умер Петро Кузмяк (*1816), якый од року 1855, коли  прийшов из Горницї, робив як учитель; днесь  русинська ґімназія у Руськум Керестурї носит ёго  имня.

117 p.,  20.01.1900 умер Джон Раскин (*1819), анґлійськый  писатель, вплывный крітик умілства.

109 p.,  16.01.1908 в Иркутску родив ся Павел Филипович  Нилин (†1981), совєтськый руськый романіста; ёго  первый роман быв о банясах Донбаса.

110 p.,  16.01.1907 в Дусинї Свалявського округа родив ся  Юрій Авґустин Шереґій (псевдо: Юрій Ґрім; †1990),  украинськый артіста, режісер и драматик,  орґанізатор театралного живота.

108 p.,  18.01.1909 в Шабцу на западї Сербії в жидувськой  фамілії родив ся Оскар Давичо (†1989), проводный  сербськый надреалістичный писатель.

98 p.,   19.01.1919 в Бродзанах Тренчинського края родив ся  Владимир Райзел (Reisel; †2007), словацькый поет  и товмач.

93 p.,   16.01.1924 в Горґошу, Войводина, родив ся  Александр Тишма (†2003), сербськый поет, прозаик,  драматик и товмач.

91 p.,   14.01.1926 у Коложвару быв покрещеный Пал Дюлаі  (†1906), писатель, поет, єден из майвызначных  крітикув мадярськой літературы; року 1854 появив  свою перву значну роботу Шандор Петевфі и наша  лірика, в котруй быв первый, ко оцїнив значеня  поета про мадярську літературу; ёго роман  Послїдный ґазда старого обыстя (1957) быв єдным из  первых мадярськых романув добы крітичного  реалізма; року 1858 побрав ся з Маріёв Сендреі,  младшов сестров Петевфіовой жоны, што ся стала ёго  шовґоринёв; Ладислав Чопей свуй словник вручає  Палу Дюлаі, свому добродїю и бывшому учителю.

89 p.,   11.01.1928 в Дорчестеру, ґрофство Дорсет, умер  Томас Гарди (*1840), ан­ґ­лійськый писатель.

86 p.,   19.01.1931 у Липчи родив ся Иван (Иванув) Губаль  (†2004), почестный обыватель Хуста, новинарь,  писатель, автор повістий о пудкарпатськых  вызначных людях: Стежкою до світла (1995, за  Александра Маркуша), Дві долі (1996, за Александра  Сливку и Миколу Рішка), З орлиної колиски (1998,  за Дмитрія Вакарова и Василя Вовчка), Слід на  землі (2000, за Василя Игната), Володар мудрості  народної (2004, за Ивана Хланту).

83 p.,   11.01.1934 у Великых Ратовцях родив ся Іштван  Ковтюк, товмач, кандідат філолоґічных наук, што  студіовав мадярські говоры Пудкарпатя.

81 p.,   18.01.1936 в Лондонї умер Редіард Кіплінґ (Rudyard  Kipling, *1865), анґлійськый писатель и поет,  лавреат Нобела (1907), автор Книгы Джунґлы.

80 р., 11.01.1937 в Празї, Чехословакія, у віку 63 рокув умер Юліан Андрієвич Яворськый (*1873), педаґоґ, літературознатель, фолклоріста, поет, якый во многых роботах занимав ся вопросами Подкарпатськой Руси.

80 p.,   14.01.1937 у Старуй Животувцї, Винничина, родив ся  Євґен Гуцало (†1995), украинськый писатель, поет  и публіціста (посмертно: Ментальність орди, 1996).

79 p.,   19.01.1938 у Беоґраду умер Браніслав Нушіч  (правдиво Алкібіад Нуша, ароманськой народности;  *1864), найвекшый сербськый гуморістичный  писа­тель.

78 p.,   19.01.1939 у лаґру на Колымі росстріляный  49-рочный Михайло Опана­сович Драй-Хмара (*1889),  украинськый поет, літературознатель, товмач, што  знав 19 языкув; року 1933 арештованый яко  контрареволуціонер, но за недостатком доказув вины  выпущеный; року 1935 зась арештованый и высланый  на Колыму, де року 1939, коли в лаґру  росстрілёвали каждого пятого, став на місто  моложого хлопця, обы спасти му живот.

76 p.,   13.01.1941 у Цюріху умер Джеймс Джойс (*1882),  ірськый новатор­ськый писатель и поет, автор Улісса  (1922).

73 p.,   12.01.1944 у Р.Керестурї умер Михаил А.Поливка  (*1868), педаґоґ, автор читанок и букваря про  школы войводянськых Русинув, автор первого  учебника про югославськых Русинув (Читанка за ІІІ.  класу южно-руских основних школох, Сримски  Карловци, юлій 1920).

69 p.,   19.01.1948 в Мартинї умер Йозеф Шкултеті (*1853),  писатель, філолоґ, высокошколськый професор,  редактор и літературный крітик, вызначный  орґанізатор словацького културного живота, якый  стояв у чолї Матицї Словацькой.

68 p.,   16.01.1949 у Кієві умер Михайло Якович Калинович  (*1888), украин­ськый лінґвіста, академик, автор  великого русько-украинського словника.

66 p.,   19.01.1951 в Кулпинї, Войводина, родив ся Міхал  Дюґа, словацькый поет и новинарь.

63 p.,   20.01.1954 в Москві у віку 45 рокув умер Борис  Горбатов (1908), вы­знач­ный руськый прозаик и  новинарь соціалістичного реалізма.

59 p.,   17.01.1958 у Ленинграду умер Євґеній Львович Шварц  (*1896), руськый дїточый драматик и писатель.

56 p.,   17.01.1961 в Каліфорнії, ЗША, умер на рака  56-рочный Томас Белл (правд. Adalbert Thomas  Belejčak; *1903), америцькый романіста русинського  рода, сын Михала Белейчака з Нижного Тварожця,  автор шістёх романув, з котрых бестселлером став  ся роман «З того пеца» (1941, 1976) о трёх  ґене­ра­ці­ях русинськых вывандрованикув.

45 p.,   16.01.1972 в Мартіну Жілінського края умер  Ладіслав Зґут (Zgúth; *1889), священик в Ердевику,  Войводина, поет, публіціста, словацькый  дольноземськый діалектолоґ.

42 p.,   19.01.1975 в Ужгородї умер Михайло (Иванув)  Томчаній (*1914), писатель, автор трілоґії  Жменякы.

40 p.,   12.01.1977 в Паріжу умер 69-рочный Анрі-Жорж Клузо  (*1907), кіно­ре­жі­сер и сценаріста тріллерув, што  достав прозывку «французськый Гічкок».

40 p.,   14.01.1977 родив ся Павел Ксенич, правник,  лемковськый писатель.

35 p.,   11.01.1982 у віку 73 рокув умер Степан Олїйник  (*1908), украинськый пи­сатель-гуморіста.

33 p.,   17.01.1984 в Братіславі умер Владо Беднар (*1941),  словацькый дїточый писатель.

31 p.,   17.01.1986 у Срімськуй Каменици умер Юрай Тушьяк  (*1935), учитель, новинарь и словацькый дїточый  писатель Войводины.

21 p.,   15.01.1996 в Пряшові умерла Анна Галґашова  (*1923), русинська народна писателька, авторка  книжкы Стружницкыма Пішниками (1993), єї поетичні  творы суть в зборнику русиньской народной 

поезії  Терньова ружа (2002) и в антолоґії русиньской  поезії Русински/руски Писнї (1997).

23 p.,   11.01.1994 у Руськум Керестурї умер Янко Олеяр  (*1928), русинськый публиціста, фолклоріста,  културный активіста.

17 p.,   18.01.2000 в Братіславі умер 85-рочный Юліус Ленко  (*1914), сло­ва­ць­кый поет и товмач поезії.

15 p.,   13.01.2002 у Беоґраду умер Антоніє Исакович  (*1923), сербськый пи­са­тель, чиї творы зостали  найвецей екранізованы, подпредсїдник Сербськой  ака­де­мії наук и умілств (1980–1992).

8 p.,    11.01.2009 в Братіславі умер Мілан Руфус (*1928),  вызначный словацькый поет, есеіста,  літературознатель, товмач.

6 p.,    20.01.2011 в Братіславі умер Ладіслав Тяжкі  (*1924), словацькый прозаик, драматик, сценаріста  и публиціста.