11–20. октовбер в истории

11.10.2014 10:52

463 p.,  20.10.1554 у Зоёму родив ся Валентин (Балінт)  Балашші (†1594), вы­знач­ный ренесансный мадярськый  поет; первый класик мадярськой літера­ту­ры.

272 p.,  19.10.1745 у Даблину у віку 79 рокув умер Джонатан  Свіфт (Jonathan Swift, *1667), ірськый духовник,  писатель и сатірик; четыритомный роман Ґу­лі­веровы  подорогы (1726) быв алеґоричнов сатіров на  тогочасноє общество, онь пак по тому в адаптації з  нёго стала ся дїточа книга.

259 p.,  16.10.1758 у Вест-Гартфорду, Коннектикут, родив ся  Ной Вебстер (Noah Webster; †1843), америцькый  языкознатель и лексикоґраф, автор аме­риць­кого  словника анґлійського языка.

221 p.,  20.10.1796 в Унґвару у віку 27 рокув умер на  гертику Ґабор Дайка (Day­ka; *1769), мадярськый  поет сентіменталіста; сященик, професор ґімназії;  до Унґвару прийшов року 1795 из Левчі; том поезій  ёго появили року 1813, при­го­товив го у печать  Ференц Казінці.

203 p.,  15.10.1814 у Москві родив ся Михаил Юрьєвич  Лермонтов (†1841), ру­сь­кый поет.

187 p.,  16.10.1830 в Горных Загорянах родив ся Людовіт  Кубанї (†1869), сло­ва­цькый писатель и літературный  крітик.

180 p.,  16.10.1837 у Плоскому, Пудкарпатя, родив ся Александер Митрак  (†1913), сященик, писатель, словникарь, етноґраф,  автор великых словникув мадярсько-руського и  русько-мадярського.

174 p.,  20.10.1843 у Новум Саду родив ся Коста Тріфкович  (†1875), сербськый писатель, успішный комедіоґраф  свого часу.

173 p.,  15.10.1844 у Реккену, Нїмещина, родив ся Фрідріх  Вілгелм Ніцше (†1900), мыслитель, філолоґ, поет,  всезнатый представитель філозофії ір­ра­ці­о­налізма и  волунтарізма; подля нёго закладный прінціп живота  – інтуіція и воля до власти.

171 p.,  11.10.1846 в Осою, Береґ, у фамілії Антонія  Злоцького и Анны Турзов родив ся Теодозій Злоцькый  (†1926), ґрекокатолицькый сященник, русинськый  етноґраф, писатель.

163 p.,  16.10.1854 родив ся Оскар Вайлд (†1900), ірськый  анґлійськый поет, писатель (Портрет Доріана Ґрея,  1891).

163 p.,  20.10.1854 у Шарлевілу родив ся Жан Нікола Артур  Рембо (Jean Nicolas Arthur Rimbaud, †1891),  французськый поет, котрого творы сімволістичні,  тем­ні и чажкі про пониманя.

162 p.,  14.10.1855 в Унґварї у фамілії ґрекокатолицького  сященика родив ся Юрій Калман Жаткович (†1920),  русинськый історик, народописник, по­віс­тярь.

158 p.,  18.10.1859 родив ся Анрі Луі Берґсон (Henri  Bergson; †1941), фран­цузськый філозоф, Нобелув  лавреат за літературу (1927).

153 p.,  20.10.1864 (08.10 Юл.кал) у Беоґраду родив ся Браніслав Нушіч  (правдиво Алкібіад Ну­ша, ароманськой народности;  †1938), найвекшый сербськый гуморістичный пи­сатель  и драматик.

143 p.,  18.10.1874 в Таёві, Австро-Мадярщина, родив ся  Йозеф Ґреґор-Таёв­ськый (†1940), словацькый  писатель-реаліста, драматик, редактор.

142 p.,  15.10.1875 в Островцю Тернопольскум родив ся  Володимир Зенонович Ґжицькый (†1973), украинськый  совєтськый писатель; арештованый року 1933 и  одбывшый 10 рокув на высланю в републицї Комі.

134 p.,  14.10.1883 у Блажіёві, Береґ, родив ся Михайло  (Михайлув) Бращайко (†1969), правник, редактор,  театрал, соавтор єдного з лїпшых русинськых  словникув (1928), вызначный пудкарпатськый політик  украинського стрема, посланик Сойма Карпатськой  Украины (1939); по приходї Совєтув робив як  адвокат.

132 p.,  11.10.1885 у Бордо родив ся Франсуа Моріак  (Franсois Mauriac; †1970), французськый писатель,  носитель ордена Почестной леґії, Нобелув лавреат  (1952).

130 p.,  20.10.1887 у Станіславові родив ся Ростислав  Заклинськый (†1974), ук­ра­инськый писатель,  публиціста и літературознатель; року 1920  еміґровав до Совєтськой Украины, де року 1933 быв  заарештованый и одволоченый до лаґру.

129 p.,  13.10.1888 у Жахновцї на Винничинї родив ся  Михайло Якович Ка­ли­нович (†1949), украинськый  лінґвіста, академик, автор великого  русько-ук­ра­ин­ського словника.

129 p.,  16.10.1888 у Ню-Йорку родив ся Юджін Ґладстовн  О'Ніл (Eugene Glad­stone O'Neill, †1953),  америцькый драматик, Нобелув лавреат (1936).

129 p.,  18.10.1888 в Ліптовськом Мікулашу родив ся Мартин  Разус (†1937), єван­геличный сященик, писатель,  драматик, публиціста.

127 p.,  16.10.1890 у Карачину родив ся Александер Стойка  (†1943), єпископ Му­качовськой єпархії (1932),  посланик верхной палаты Сойма (1939),  пуд­по­ро­ватель новинкы Недїля и русинськой  літературы, поборник автономії Пуд­карпатя.

125 p.,  13.10.1892 у Великых Лучках родив ся Штефан  (Андріюв) Фенцик (†1946), професор теолоґії,  композітор, політик, депутат чехословацького и  мадярського парламентув (1933–1944), писатель;  одверг апостазію и пред­ло­же­ный му пост  православного єпископа; застріленый в темници  НКВД; ре­га­бі­лі­тованый 24.02.1992.

123 p.,  18.10.1894 у Будапешту родив ся Тібор Дері  (†1977), мадярськый пи­са­тель, новинарь и товмач.

116 p.,  19.10.1901 в Сланю, Горватія, родив ся Людо  Ондрейов (†1962), харак­тер­ный многожанровый  словацькый писатель, што писав прозу, поезію и  кни­гы про дїти и молодеж.

109 p.,  14.10.1908 у Горінчові родив ся Андрій (Степанув)  Калин (†1979), пуд­кар­патськый казкарь.

102 p.,   17.10.1915 в Ню-Йорку ся родив Артур Міллер  (†2005), америцькый пи­сатель (Смерть аґента).

101 p.,   17.10.1916 у Фоґарашу (дн. Зубовка) родив ся Федор  (Василюв) Иван­чов (†2007), русинськый писатель  проруського стрема; быв ятцём концлаґра Думен и  совєтського Ґулаґу; по войнї перейшов на  украинськый язык.

98 p.,   12.10.1919 в Бродскум на Загорї родив ся  Конштантин Палкович, сло­ваць­кый языкознатель,  словникарь и публиціста.

98 p.,   19.10.1919 родив ся Александр Ґалич (Александр  Аркадіёвич Ґінзбурґ; †1977), руськый драматик,  філмовый сценаріста, поет и бард; за крітику  ре­жі­му мусїв еміґровати; умер у Паріжу у непригодї  од удару електроструї.

97 p.,   15.10.1920 в Ню-Йорку, ЗША, родив ся Маріо Пюзо  (Mario Puzo; †1999), америцькый писатель, крітик и  сценаріста.

97 p.,   15.10.1920 у Росвиґові родив ся Иван (Федорув)  Комловшій (†1996), пе­да­ґоґ, русинськый новинарь и  прозаик проруського стрему; публиковав ся в  ча­сописах, алманахах и выдав окрему книжочку «В  корчмі» (1942); по­гре­беный у Берегові.

93 p.,   12.10.1924 у Сен-Сір-сюр-Луару умер 80-рочный  Анатол Франс (прав­диво Jacques Anatole Franсois  Thibault; *1844), французськый романіста,  дра­ма­тик, поет, крітик и есеїста, Нобелув лавреат  (1921).

92 p.,   17.10.1925 у Кулї родив ся Оскар Е. Кочіш (†1983),  русинськый пи­са­тель.

90 p.,   16.10.1927 у Данціґу родив ся Ґюнтер Ґрасс,  німецькый писатель и по­до­бо­вый умілець, лавреат  Нобела за літературу року 1999.

88 p.,   19.10.1929 у Пряшові умер Иван Кызак (*1856),  сященик, хормайстер, ру­синськый писатель, педаґоґ,  автор учебникув, котрый активно хосновав на­родный  язык в літературї.

81 p.,   19.10.1936 в Дубовуй Братіславського края родив ся  Вінцент Шікула (†2001), словацькый писатель.

79 p.,   19.10.1938 в Москві у віку 56 рокув умер Борис  Житков (*1882), русь­кый писатель, педаґоґ и  вандровник, автор популарных авантурных дїтськых  повідань и повістей, и романа о револуції року 1905 «Виктор Вавич», котрый по­для Бориса  Пастернака є лїпшов книгов о руськой револуции.

77 p.,   17.10.1940 у Шіду родила ся Ангела Прокоп (†1971),  русинська поетка; пер­вый стих под назвов Думки  появила яко 15-рочна и дїточом часопису За­градка..

75 p.,   19.10.1942 в Братіславі умер Петер Звон (*1913),  словацькый драматик и крітик.

67 p.,   13.10.1950 в Празї умер Франтїшек Швантнер  (*1912), словацькый прозаик.

66 p.,   17.10.1951 в Ужгородї умер Иван-Юрій (Юрув) Керча,  (псевдонимы: Та­ня Верховинка, Ваня Горемыка,  Горькоуст, Ю.Попадюк, ГИК; *1914), пуд­карпатськый  поет, новинарь и културный актівіста проруського  стрему.

54 p.,   11.10.1963 умер Жан Кокто (Jean Maurice Eugene  Clement Cocteau; *1889), французськый писатель,  малярь и філмовый режисер.

48 p.,   17.10.1969 у Мішковцю у нагодї 200-роча уродин  Ґабора Дайкы, ма­дяр­ського поета сентіменталісты,  родака з Мішковця, на стінї ґімназії Ференца  Фел­деша намістили памятну таблу.

43 p.,   12.10.1974 мусїв еміґровати з Совєтського Союза  Віктор Нєкрасов за то, же писав правду о ІІ.  Світовуй войнї; тота правда не цїлком доступна ани  днесь: напримір, онь до року 2005 затаёвали, же  пропало без вісти 9 млн. совєтськых воякув.

36 p.,   12.10.1981 у Новум Садї на філозофськум факултету  зачала роботу ґру­па русинського языка и  літературы, з котрой пак розвила ся Катедра  ру­син­сь­ко­го языка и літературы.

34 p.,   15.10.1983 у Коцурї умер Гавриїл Г. Надь (*1913),  педаґоґ, вызначный лінґвіста в сферї русинського  языка, поет.

25 p.,   17.10.1992 умер Михаил Парлаґ (*1898), учитель,  орґанізатор кул­тур­но­го живота и соціалной помочи  на Верховинї, етноґраф, писатель.

25 p.,   20.10.1992 у Беоґраду умер Коча (Константин)  Попович (*1908), ґе­не­рал, участник еспанськой  домовой войны, герой Югославии, публиціста и по­ет.

22 p.,   11.10.1995 у Братіславі умер Юрай Шпіцер (Juraj  Spitzer; *1919), сло­ва­ць­кый писатель, публиціста и  літературный крітик; в часї войны быв  ін­тер­но­ваный в нїмецьком концентраку, пак  командантом жидувськой партізанськой єдноткы; по  войнї шефредактором Културного живота, секретарём  че­хо­сло­ва­цького сполку писателюв; в року 1951  выдав книжку, де оправдовав сталинські репресії;  по року 1969, при «нормалізації» вылученый зо  сполку писателюв, пропущеный з роботы и мав заказ  публикації.

20 p.,   12.10.1997 в Ужгородї сяточно отворили памятник  Александру Дух­но­ви­чу скулптора Михаила Беленя,  зготовеный у Мадярщинї.