11–20. марець в истории

10.03.2014 19:47

2060 p., 20.03.43 до РХ родив ся Публій Овідій Назон (†17),  давноримлянськый еротичный поет.

715 p.,  11.03.1302 побрали ся Ромео и Юлія, подля Віліама  Шекспіра.

473 p.,  11.03.1544 родив ся Торквато Тассо (Torquato  Tasso), таліанськый ренесансный поет; ёго главный  твур Выслобоженый Єрусалим (1575) о первуй  крестоноснуй войнї.

453 p.,  11.03.1564 у Москві выйшла перва печатана  восточнославянська книга, Апос­тол, у печатни Ивана  Федорова и Петра Тімофеєва Мстиславця.

380 p.,  19.03.1637 умер Петер Пазмань (*1570), прімас,  естерґомськый архі­єпи­с­коп, писатель, закладатель  Тернавського Всеучилища; року 2010 сло­ва­цька  єпископська конференція выголосила, же гроб  Пазманюв найденый у Бра­ті­славі у храмі сятого  Мартина.

337 p.,  17.03.1680 у Паріжу у віку 66 рокув умер Франсуа  де Ла Рошфуко (Fran­cois de La Rochefoucauld,  *1613), французськый писатель-мораліста; з ёго  думок: "Нич так легко не даєме, як рады".

280 p.,  14.03.1737 в Буковцях Пряшовського края родив ся  Арсеній Коцак (†1800), василіанськый монах, автор  пятёх «русинськых» ґраматик, базованых на  ґраматицї Смотрицького, якы зостали в рукописах, а  дві з них появили року 1900 З. Ганудель и  Й. Дзендзелівськый.

241 p.,  14.03.1776 родила ся Евстахия Арсич (†1843), перва  сербська просвітителька и писателька.

200 p.,  19.03.1817 в Бецкові Тренчинського края родив ся  Йозеф Милослав Гурбан (†1888), євангеличный  фарарь, політик, писатель и поет, єден из авторув  модерного словацького языка; выдавав белетрістичну  прилогу Орел Татранськый до Словацькых Народных  Новинок и алманах Нїтра; заложив научный часопис  Словацькі Никаня.

199 p.,  19.03.1818 у Грабровници, Горватія, родив ся Петар  фон Прерадович (†1872), австрійськый ґенерал,  горватськый поет и славянофіл.

195 p.,  12.03.1822 в Завару Тернавського округа родив ся  Йозеф Карол Вікторін (†1874), священик, словацькый  народный будитель, выдаватель и пропаґатор  словацькой літературы, публіціста, доктор honoris  causa Харьковського універзітета, носитель  російського ордена св. Анны ІІ.ст.

189 p.,  16.03.1828 у Славошовцях Кошицького края родив ся  євангеличный фарарь Павел Добшинськый (†1885),  вызначный словацькый фолклоріста, нови­нарь,  літературный крітик; выдав вусямтомну зберьку  казок Просто­на­род­ні словацькі повістї; товмачив из  анґлійчины и польщины.

189 p.,  20.03.1828 уродив ся світознатый норвежськый  драматик Генрик Ібсен (†1906), реформатор театра  (Дика Качка); од року 1857 діректор Націоналного  театра в Осло; на зачатку ёго гры мали слабый  успіх, зато охабив Норвеґію и пушов до Таліанщины  (1864), пак осїв у Дрездї, а року 1891 вернув ся  дому; у послїднум пасмі свого живота быв  высокочестованый писатель, познатый у вшиткуй  Европі, а ёго 70-роча у Норвеґії сятковали майже  як державноє сято.

189 p.,  20.03.1828 у Калнум Потоку умер Барцафалві Сабов  Давыд (*1753/55), писатель, редактор, товмач,  обновитель мадярського языка; од року 1770 быв  професором Колеґіума у Калнум Потоку, де учив ся у  школї вєдно из Ференцом Казінці; од року 1783 жив  у Пожоню, редаґовав новинку Pozsonyi Magyar  Hírlap, пак започав языкознательскый журнал  Pozsonyi Magyar Muzsa; 1787–1789 учив у Ґетінґенї;  предложив верьх 800 новых слов, даколи быв остро  крітикованый многыма, айбо дас 100 слов выдержали  крітику и доднесь обстали у мадярськум языку.

187 p.,  16.03.1830 родив ся Паул Йоганн Гейсе (Paul von  Heyse; †1914), пи­са­тель, поет и товмач, первый  Нїмець, што став ся Нобеловым лавреатом (1910).

187 p.,  18.03.1830 у Комарнї родив ся Йожеф Сіннєі ст.  (†1913), мадярськый бібліоґраф, академик; ёго  главна робота – Живот и труды мадярськых  писа­телюв, 14 томув, содержит 30 тысяч біоґрафій  писателюв из бібліоґрафіями.

180 p.,  15.03.1837 в Карловцю, Горватія, умер Лукіян  Мушицькый (*1777), пра­во­славный монах, владыка и  сербськый поет.

179 p.,  15.03.1838 в Сускові родив ся Иван Сілвай (псевдо:  Уриіл Метеор; †1904), сященик, русинськый  писатель, етноґраф и културный активіста.

178 p.,  16.03.1839 родив ся Рене Франсуа Арман  Сюллі-Прюдом (†1907), французськый поет, первый  Нобелув лавреат (1901).

175 p.,  18.03.1842 у Паріжу родив ся Стефан Малларме  (правд. Етьєн Малларме; †1898), французськый поет,  выразный сімволіста.

173 p.,  15.03.1844 в Довалові (дн. пудгород Ліптовського  Градку) Жілінського краю родив ся Ян Непомук  Бобула (†1903), словацькый публиціста, есеіста,  політик, будователь, Словаками цїненый за  літературну и будителську чинность, а Мадярами за  будовлї в Будапештї и за то, же пропаґовав  неоддїленя Словакії од Угер.

172 p.,  13.03.1845 (01.03 Юл.кал.) в Радзимину под  Варшавов родив ся Ян Нецислав (Иван Александрович)  Бодуен де Куртене (Jan Niecislaw Ignacy Baudouin  de Courtenay; †1929), російськый и полськый  языкознатель.

165 p.,  12.03.1852 выдали роман Герріет Бічер Стов  (Harriet Beecher Stowe), «Хыж­ка уйка Тома», якый  заострив протесты против рабства на югу ЗША перед  войнов Сївера з Югом (1861–65); презідент Лінколн  при стрічи з автор­ков повів: «Та тото Вы тота мала  жуночка, чия книжка збурила сесю велику войну!»;  рабство в ЗША заказали р. 1865.

160 p.,  11.03.1857 у Мадріду умер Мануел Хосе  Кинтана-и-Лоренцо (Manuel Josе Quintanа у Lorenzo;  *1772), цівілный актівіста, еспанськый поет,  драматик, автор животописув вызначных еспанськых  дїятелюв свого часу.

158 p.,  16.03.1859 (04.03 Юл.кал.) у Петербурґу у фамілії  професора родив ся Алексей Леонидович Петров  (†1932), руськый славіста, изглядователь історії  Пудкарпатя, автор 9-томных Матеріалув з історії  Пудкарпатськой Руси, які и доднесь майже  недоступны Русинам; опубликовав Няґовську Постілу.

148 p.,  12.03.1869 в Ковачици, Войводина, умер Матєй  Амброзі (псевдо Вояк граничарь; *1797), священик,  словацькый реліґійный писатель Дольной Земли.

146 р., 14.03.1871 в Кысачу, Войводина, родив ся Владимир Мічатек (†1922), учитель, товмач, што пе­ре­ло­жив до словакчины около 150 творув писателей Сербії и Болґарії.

137 p.,  12.03.1880 в Заблатю, округ Моравиця, Сербія,  родив ся Владислав Петкович Дис (†1917), сербськый  поет, автор двох зберёк поезії (1911, 1913),  лишившых слїд в сербськуй літературї; Дис є  прозывка, з середных букв имени.

136 p.,  12.03.1881 у Любинцях, Галичина, уродив ся  Володимир Бирчак (†1952), галичськый писатель,  педаґоґ-украинизатор Пудкарпатськой Руси, ав­тор  моноґрафії «Літературні стремління Підкарпатської  Руси» (1921).

136 p.,  18.03.1881 в Дубриничу уродив ся Іреней  Контратович (†1957), свяще­ник, русинськый історик  и публиціста.

134 p.,  18.03.1883 в Падинї, Войводина, родив ся Йозеф  Голубек (†1956), правник, словацькый писатель и  товмач, автор книгы повідок о животї Словакув  Войводины.

134 p.,  20.03.1883 (3.03 Юл.кал.) у Санкт-Петербурґу умер  Николай Ґербель (*1827), руськый  літературознатель, поет и товмач, выдаватель  творув Шевченка и другых украинськых писателюв;  Гербель абсолвовав Нїжинськый ліцей, де жила  память о Ґоґолю, Куколнику и Гребінкови; служив як  офіцер на Украинї.

133 p.,  16.03.1884 у Смоленську родив ся Александр  Романович Беляєв (†1942), руськый писатель  фантастикы.

130 p.,  19.03.1887 у Ґенфі, Швайц, у віку 74 рокув умер  Юзеф Іґнацы Крашевскі (*1812), польскый писатель,  автор множества романув из історії Польщі.

129 p.,  13.03.1888 у Білополю, Сумщина, родив ся Антон  Семенович Мака­ренко (†1939), руськый педаґоґ и  писатель; заложив трудову комуну, де выробляли  фотоапарат ФЭД.

122 p.,  19.03.1895 у Кієві родив ся Максим Тадеёвич  Рыльскый (†1964), укра­ин­ськый поет, товмач,  публиціста и публичный дїятель; у 1920-х  приналежав до неокласикув, котрых крітиковали за  декадентство и одорваность од потреб  соціалістичного живота; року 1931 быв арештованый  беспеков за то, же дозволяв собі вольнодумство; по  рочнуй одсидцї выголосив, же активно приимат  совєтську реалность, дякуючи тому сам єден из  неокласикув пережив сталинськый терор; року 1943  выбраный академиком, в роках 1944–1964 быв  діректором Інстітута Умілствознательства, фолклору  и етноґрафії АН Украины.

119 p.,  18.03.1898 у Руськум Керестурї родив ся Мафтей  Винай (†1981), доктор права, поет и публиціста.

118 p.,  13.03.1899 у Телкі, жупа Пешт, родив ся Янош  Кодоланї (†1969), вызначный «народный» писатель  ХХ. ст., неєднозначно цїненый у крітикы, но дуже  популарный у читателя; майбулше знатый історичныма  романами о татарськуй навалї и романами на темы  мітолоґії старовіку.

118 p.,  18.03.1899 в Беоґраду умер 36-рочный Светолик  Ранкович (*1863), сербськый писатель реаліста, што  товмачил также Достоєвського, Короленка, Толстоя  и Турґенєва.

117 p.,  13.03.1900 (29.02 Юл.кал.) родив ся Йорґос Сеферіс  (†1971), значный ґрецькый поет, Нобелув лавреат  (1963).

116 p.,  18.03.1901 в Летограду Пардубицького краю родив ся  Петер Їлем­ниць­кый (†1949), учитель, словацькый  писатель и новинарь, соціалістичный реа­ліста.

116 p.,  19.03.1901 на выгнаню в Іннсбруку умер Адолф  Добрянськый (*1817); майбулшый москвофіл в історії  Пудкарпатя; як австрійськый комісар при  російськум войську помагав Австрії и Росії  придусити мадярську револуцію, послї чого быв  ґубернатором «Русского дістрікту» в Пудкарпатю  (1849–1860) и установив офіціалным языком  Пудкарпатя великоруськый язык; погребеный у  Чертіжнум теперішного Межилаборського округа.

114 p.,  14.03.1903 в Беоґраду умер Матія Бан (*1818),  сербськый поет.

112 p.,  11.03.1905 в Нїжину родив ся Василь Ващенко  (†1993), украинськый языкознатель, професор, автор  учебникув модерного украинського языка про  середну и высшу школу.

109 p.,  11.03.1908 в Бордіґерї, Тальянщина, у віку 61  роков умер Едмондо Де Амічіс (Edmondo De Amicis;  *1846), таліанськый писатель и новинарь, автор  книг про молодеж; світову славу мала ёго повість  Сердце.

109 p.,  14.03.1908 у Беоґраду родив ся Коча (Константин)  Попович (†1992), ґенерал, участник еспанськой  домовой войны, герой Югославии, публиціста и поет.

104 p.,  13.03.1913 у Москві родив ся Серґей Владимирович  Михалков (†2009), руськый дїточый поет (Дядя  Стёпа, А что у вас?), автор гімна СССР и гімна  Росії, Герой Соцтруда (1973).

104 p.,  14.03.1913 в селї Плевник-Дренове Тренчинського  края родив ся Домінік Татарка (†1989), словацькый  дісідентськый писатель, товмач, редактор; котрый  писав о обществі, веденум соціалістичнов  ідеолоґіёв (Демон Крітикы).

104 p.,  17.03.1913 у Росвиґові умер Александер Митрак  (*1837), сященик, писатель, словникарь, автор  великых словникув мадярсько-руського и  русько-мадярського.

98 p.,   15.03.1919 у Зняцёві, Пудкарпатя, родив ся Юрій  Ґойда (псевдо: Г.А. Карпатскій; †1955), русинськый  поет, товмач и културный активіста.

96 p.,   12.03.1921 в Ружомберку умер Душан Маковицькый  (*1866), медик, публіціста, особный дохтор Льва  Толстого и запаленый пропаґатор его ідей; автор  Яснополянськых записок.

92 p.,   12.03.1925 у Празї у віку 43 рокув умер Аркадій  Аверченко (*1881), руськый писатель, сатірик,  театралный крітик.

89 p.,   12.03.1928 родив ся Едвард Франклин Олбі (Edward  Franklin Albee), вызначный америцькый драматик (Ко  боит ся Вірджінії Вулф?, 1962; Три стуч­ні жоны,  1991); троєкратный лавреат премії Пулітцера.

88 p.,   13.03.1929 в Горнуй Веси Тренчинського края родив  ся Ян Поляк (†1977), словацькый літературный  крітик.

87 p.,   12.03.1930 в Празі умер Алоіз Їрасек (*1851),  чешськый прозаик, драматик, творець історичного  реалістичного романа.

87 p.,   12.03.1930 у Дюрдёві родив ся Василь Мудрый,  новинарь, учитель, поет.

85 p.,   11.03.1932 в Новуй Вєсцї Нітрянського края родив  ся Ян Ондруш (†2000), словацькый поет и товмач.

85 p.,   14.03.1932 у Мокрину, Войводина, родив ся Мика  (Мирослав) Антич (†1986), сербськый поет.

85 p.,   18.03.1932 родив ся Джон Апдайк (†2009, John  Updike), америцькый писатель, што достав знатости  тетралоґіёв Трусю, втїкай (1960), Трусь прийде  назад (1971), Трусь избогатне (1981) и Трусь на  спочивку (1990), реалістично малюючой днешну  америцьку реалность.

79 p.,   15.03.1938 в Ужгородї умер Василь Гаджеґа (*1864),  русинськый ґрекокатолицькый духовник, філософ,  педаґоґ, автор робот о Лучкаёви, Фоґарашію,  історик (Додаткы к історії Русинув и русинськых  церков, 1922–1937).

77 p.,   16.03.1940 у Марбаццї, Вермланд, умерла вызначна  шведська писа­те­лька Селма Лаґерлеф (Selma  Ottiliana Lovisa Lagerloef, *1858), Нобелова  лавреатка (1909).

67 p.,   12.03.1950 у Санта-Моніка, Каліфорниія, умер  Гайнріх Манн (*1871), нї­мець­кый писатель,  соціалістичного и антіфашістичного стрему; быв  попу­ларный у вутцюзнинї, но мало познатый за  границями, як вшитка нїмецька култура, што была  ізолована перед Первов Світовов войнов; єден из  немногых нїмецькых писателюв выступив противником  войны, котру започала Нїмещина.

67 p.,   19.03.1950 умер Едґар Райз Берровс (Edgar Rice  Burroughs, *1875), аме­ри­ць­кый писатель, автор  едіції о Тарзанї, яка стартовала року 1914.

61 p.,   18.03.1956 в Марія-Мінас, Бразілія, умер Ґейза  Вамош (*1901), дохтор, словацькый писатель,  котрый перед наступаючым націзмом року 1939 утїк  до Хіны, пак до Бразілії; ёго контроверзный роман  Одломена голуза (1934, 5. выданя 2004) рисує  проблемы адаптації Жидув у словацькум обществі.

55 p.,   18.03.1962 в Братіславі умер Людо Ондрейов  (*1901), характерный многожанровый словацькый  писатель, што писав прозу, поезію и книгы про дїти  и молодеж.

52 p.,   15.03.1965 у Будапешту умер Іштван Кнєжа (*1898),  вызначный мадяр­ськый славіста, што выказав великый  масив славянськых слов у мадярськум языку.

47 p.,   11.03.1970 умер Ерл Ґарднер (Gardner, Erle  Stanley; *1889), практи­ку­ю­чый правник, америцькый  писатель, што добыв собі знамости булше як 80  детективныма романами, у котрых фіґурує шпіцел  Perry Mason; у самых ЗША выдав 120 міліонув своих  книг, верьх 70 тітулув нафілмовали.

44 р., 11.03.1973 в Дольнум Кубинї Жілінського края у віку 64 рокув умер Тео Фло­рин (правд. Theo Herkel'; *1908), словацькый поет, новинарь и діпломат.

42 p.,   13.03.1975 в Беоґраду умер Иво Андрич (*1892),  первый и єдинственый сербськый писатель,  одзначеный Нобеловов наградов (1961).

40 p.,   17.03.1977 у Кієві умер Василь Земляк (правд.  Вацлав Вацік; *1923), ук­ра­ин­ськый писатель и  кіносценаріста чешського роду, посмертный  Шевченкув лавреат (1978).

30 p.,   14.03.1987 в Пряшові умер Иван Мацинськый (*1922),  русинськый писатель, драматик, товмач и културный  активіста.

27 р., 19.03.1990 в Шікаґу умер Ян Окаль (*1915), културный и політичный актівіста, учитель, поет; од року 1945 ведуча постава словацькой еміґрації.

21 p.,   18.03.1996 в Атенах умер Одіссеас Елітіс  Алепуделліс (*1911), ґрецькый поет, автор поемы  “Достойно есть” (1959), Нобелув лавреат (1979).

18 p.,   20.03.1999 в Кієві умер Василь Лазарович Микитась  (*1924), украинськый літературознатель, котрый в  роках 1955–1970 робив в Ужгородї и написав  моноґрафії о русинськуй літературї и біоґрафічны  о Духновичови, Андрелї и Потушнякови.

14 p.,   12.03.2003 в Олд-Грінвіч, Коннектікут, умер Говард  Мелвин Фаст (Howard Melvin Fast; *1914),  америцькый писатель, у молодости походив ушитку  Америку, а од року 1937 жив вылучно из  писательства; первоє пові­даня написав року 1932,  первый роман року 1933; од року 1944 член  кому­ністичной партії, быв и кандідатом до Конґресу  од комуністичной партії; по впадї войськ  Варшавського договора и притолоченю мадярського  восстаня охабив комуністичну партію, зашто став ся  писателём нон ґрата у Совєтськум Союзї; на  зачатку 1950-х рокув написаный роман Путь Слободы  быв пропаґованый в Совєтськум Союзї, а в ЗША быв  гоненый за «комуністичну пропаґанду», три місяцї  одбыв у арештї, а книгы му конфісковали з полиць и  заказали.

13 p.,   15.03.2004 у Братіславі умерла Марія Дюрічкова  (*1919), словацька дїтська писателька, сценарістка,  товмачка и редакторка.

13 p.,   16.03.2004 в Братіславі у віку 89 рокув умерла  Гана Зелинова (*1914), словацька прозаичка и  драматичка, авторка літературы про дїтей и  молодеж.

10 p.,    20.03.2007 у Пряшові на 73 року живота умер  русинськый краєзнатель, ученый, педаґоґ, казкарь и  публиціста Михайло Гыряк (*1933).

9 p.,    15.03.2008 у Новум Саду у віку недожитых 72 рокув  умер Дюра Папгар­гаї (*1936), вызначный русинськый  писатель, поет и драматик.

9 p.,    19.03.2008 в Коломбо, Шрі Ланка, умер Артур Кларк  (*1917), анґлій­ськый писатель научной фантастикы,  футуролоґ.

3 p.,    20.03.2014 у Вербасу, Войводина, умер Владимир  Бесерминї (*1946), педаґоґ, русинськый поет,  товмач и літературный крітик.