11–20. фебруар в истории

09.02.2014 22:38

1148 p., 14.02.869 в Римі умер Константин (у монашестві  Кирил), бізантійськый філозоф, місіонер, ширитель  христіанства, языкознатель, товмач и составитель  первой славянськой азбукы, глаголицї; сесь день  Католицька Церьков сяткує як день сятых Кирила и  Методія.

444 p.,  14.02.1573 умер Ян Сілван (*1493), словацькый  ренесансный поет.

443 p.,  15.02.1574 у Львові Иван Федоров выдав Апостол,  перву печатну книгу на украинськых зем­лях.

344 p.,  17.02.1673 в Паріжу пуд час представы «Мнимый  хворый» умер на сценї Жан Баптіста Мольєр  (правдиво Jean-Baptiste Poquelin; *1622), славный  комедійный актер и писатель; по довгых вандровках  из театром по Франції од року 1658 играє у Паріжу,  де го прияв у ласку король Луд­вик XІV. наперек  неволи двора.

253 p.,  15.02.1764 родив ся Єнс Іммануел Баґґесен (†1826),  данськый писатель и поет добы романтізма; у  комичных и сатіричных повідках слїдовав Волтеру;  ёго главный твур – Лабірінт; имня Іммануел прибрав  на честь Канта.

248 p.,  13.02.1769 (02.02 Юл.кал.) у Москві, у фаміліі  поручника Андрія Крылова, родив ся сын Иван,  будучый майбулшый руськый байкарь.

236 p.,  15.02.1781 умер у віку 52 рокув Ґоттголд Ефраім  Лессінґ (Gotthold Eph­ra­im Lessing; *1728),  нїме­цькый поет, драматик, літературный крітик и  тео­ре­тик умілства.

225 p.,  19.02.1792 Антон Бернолак основав в Тернаві  Словацькоє Ученоє Товаришство, котроє мало за цїль  зліквідовати народну роздробеность посредством  нового літературного языка, росширёвати в тум  языку писані книгы, ширити просвіту, учити о новых  методах у земледїлстві и проглубляти набоженськый  живот.

192 p.,  18.02.1825 у Комарнї родив ся Мовріц Йовкай  (†1904), мадярськый писатель, котрого товмачили и  выдавали на Пудкарпатю по русинськы; учив ся у  Комарнї, Пожоню и Папу; по успіху первого романа  Каждодневость (1846) лишив карьєру правника и  цїлком оддав ся літературї; умер року 1904 на  запаленя плюц.

190 p.,  18.02.1827 в Арадачу, Войводина, родив ся Леополд  Браніслав Абафі (Aba­fi; псевда: Бранко Ровинов,  Л.Б.Ровинов; †1883), священик, народовець,  сло­вацькый прозаик, поет и драматик.

188 p.,  11.02.1829 у Тегерану умер амбасадор Росії  Александр Серґеєвич Грибоєдов (*1795), руськый  писатель, автор пєсы Горе из розуму; погребеный  зостав у Тбілісі.

186 p.,  16.02.1831 (04.02 Юл.кал.) в Горохові Орловськой  ґубернії родив ся Ни­колай Семенович Лєсков  (†1895), руськый писатель.

182 p.,  12.02.1835 у Чабинах родив ся Анатолій Кралицькый  (†1894), священик, русинськый писатель, етноґраф.

176 p.,  12.02.1841 (31.01 Юл.кал.) у Ковылю, Бачка, родив  ся Лаза Костич (†1910), сербськый поет, публиціста  и філозоф, силна и оріґінална творча особность,  котрый внюс до поезії новы формы и збогатив язык.

174 p.,  14.02.1843 у Пожоню (Братіславі) Людовіт Штур, Ян  Францісці, Ян Калинчак и їх сторонникы зобрали ся  и узаконили діалект Середной Словакії за  літературный словацькый язык; дотогды хосновала ся  біблійна чешчина и западнословацька кодіфікація  Бернолака; фебруаровоє рішеня потвердили на  стрітнутю Людовіта Штура, Йозефа Милослава  Гурбана, Міхала Мілослава Годжі з Яном Голлым  11–16.07.1843 на фарї на Добруй Водї.

165 p.,  11.02.1852 Николай Ґоґоль спалив рукопис другого  тома Мертвых Душ.

165 p.,  20.02.1852 (08.02 Юл.кал) в Санкт-Петербурґу родив  ся Николай Га­рин-Михайловськый (†1906), інженер,  руськый прозаик, автор реалістичных по­вістей,  повідань, и путёвых записок з Далекого Вос­тока.

161 p.,  17.02.1856 умер Гайнріх Гайне (*1797), нїмецькый  поет и писатель; межи нїмецькыма авторами вун  потовмаченый на майбулше языкув; в часї націзма  книгы Гайне спалили.

151 p.,  12.02.1866 у Березничцї Стропковського округа  родив ся Иван Поливка (†1930), педаґоґ, інспектор  школ Унґськой жупы, автор многых учебникув,  збератель співанок, казок, леґенд.

151 p.,  12.02.1866 в Долнум Кубинї родив ся Ладіслав Йеґе  (правд. Надаші; †1940), дохтор, словацькый  прозаик, што писав на історичны темы.

146 p.,  17.02.1871 в Требінях, дн. Република Сербська,  тогды Османська би­ро­вань, родив ся Йован Дучич  (†1943), сербськый поет, есеіста и автор  по­до­рож­ных записок.

144 p.,  16.02.1873 (4.02 Юл.кал.) в Овсищах Шумадійського округа, Сербія, родив ся Радоє До­манович (†1908), сербськый писатель-сатірик, чиї творі днесь сут повинным чи­танём у школах.

142 p.,  19.02.1875 у Новум Саду умер Коста Тріфкович  (*1843), сербськый пи­са­тель, успішный комедіоґраф  свого часу.

140 p.,  16.02.1877 у Мошорину, Войводина, родила ся  Ісідора Секулич (†1958), серб­ська писателька, товмачка, членка Академії Наук и Умілств.

132 p.,  18.02.1885 у ЗША первый раз опубликовані Пригоды  Геклберрі Фінна, роман котрый зробив Самуела  Клеменса світознатым писателём Марком Твеном.

132 p.,  19.02.1885 у Станіславові (дн. Ивано-Франковськ)  умер Євґен Єронимович Желеховськый (*1844),  украинськый лексикоґраф и фолклоріста, автор  двохтомного малорусько-нїмецького словника на 64  тысячі слов (1886).

130 p.,  12.02.1887 у Суботицї родив ся Ґейза Чат (Csáth,  правдиво: Йожеф Бреннер; †1919), вызначный мадярськый  писатель новеліста (5 томув повідань), музикалный  крітик (2 томы статей), дохтор (и автор научных  статей).

123 p.,  11.02.1894 у Мукачові умер Анатолій Кралицькый  (*1835), священик, русинськый писатель, етноґраф.

123 p.,  14.02.1894 у Вапеннум, Лемковина родив ся Сімеон  Пыж (†1957), ру­син­ськый новинарь, публи­ціста,  културный активіста, од року 1922 на емі­ґра­ції в  Америцї.

123 p.,  19.02.1894 в Хіноранах родив ся Валентин Беняк  (†1973), словацькый поет и товмач.

121 p.,  19.02.1896 в Теншебре, Франція, родив ся Андре  Бретон (†1966), фран­цуз­ськый прозаик и поет,  закладатель надреалізма.

120 p.,  14.02.1897 на хуторї Мотроновка Черниговськой  ґубернії умер Пантелеймон Кулїш (†1819),  украинськый писатель, етноґраф, товмач, крітик; на  одлику од Шевченка не любовав ся, ай ужасав ся  гайдамачинов, козачинов як деструктивнов силов,  носителями поступу держав монархув и шляхту.

114 p.,  13.02.1903 родив ся Жорж Сіменон (Simenon, Georges  Joseph Christian, †1989), славный  франко-белґійськый писатель, выгадавшый комісара  Меґре.

113 p.,  13.02.1904 в Новум Давыдкові умер Иван Сілвай  (псевдо: Уриіл Ме­те­ор; *1838), сященик, русин­ськый писатель, етноґраф и културный активіста.

111 p.,  15.02.1906 родив ся Муса Джаліл (†1944),  совєтськый татарськый поет, товмач; од року 1941  мобілізованый до войська; рук по тому чажко  раненый трафив до нїмецького заятя; у  концентраційнум лаґру писав свої патріотичні и  слободолюбні верші; орґанізовав ґрупу, обы втїкати  из лаґра, за тото быв фашістами стятый;  посмертно, року 1956 достав тітулу Героя  Совєтського Союза.

111 p.,  17.02.1906 у Москві родила ся Аґнія Львовна Барто  (у дїв. Волова; †1981), руська дїточа поетка и  писателька; поезія: «Стихы дїтём» (1949), «За  цвітами до зимушного лїсу» (1970); прозові творы:  Найти чоловіка (1968), Запискы дїточой поеткы  (1976); на єї честь названа єдна мала планета  (2279 Barto), межи Марсом и Юпітером.

111 p.,  19.02.1906 родив ся Авенір Коломыєць (†1946),  украинськый поет, драматик и новинарь, якый  творив у лаґру у Залцбурґу по 2. Світовуй войнї и  на еміґрації.

110 p.,  16.02.1907 у Гыбах Жілінського края родив ся Доброслав Хробак (†1951), словацькый прозаик, літературознатель и товмач руськой літературы.

109 p.,  11.02.1908 у Великых Комятах, Уґоча, родив ся  Михаил (Дмитрув) Попович (†1956), русинськый поет  проруського стрему.

109 p.,  16.02.1908 у Ліптовськум Мікулашу родив ся Мілан  Пішут (†1984), сло­вацькый крітик и історик  літературы.

109 p.,  20.02.1908 в Беоґраду умер Сімо Матавуль (*1852),  сербськый писатель реа­ліста, класик сербськой  літературы.

105 p.,  20.02.1912 родив ся Пєр Бул (Pierre Boulle),  французськый писатель; ёго майуспішнїйші романы,  Муст На Ріцї Квай и Планета Малф, были и  нафілмованы.

103 p.,  13.02.1914 во Вічапох-Опатовцях родила ся Катарина  Лазарова (†1995), сло­ва­цька писателька селського  живота.

103 p.,  20.02.1914 у Страбічові родив ся Иван-Юрій (Юрув)  Керча, (псевдонимы: Таня Верховинка, Ваня  Горемыка, Горькоуст, Ю.Попадюк, ГИК; †1951),  пудкарпатськый поет, новинарь и културный  актівіста проруського стрему.

103 p.,   15.02.1916 в Бачськум Петровци, Войводина, родив  ся Самуел Малях-Пет­ров­ськый (†1944), словацькый  дольноземськый поет.

99 p.,   13.02.1918 у Будапешту у віку 65 рокув умер Калман  Демко (*1852), пе­да­ґоґ, історик, член Мадярськой  Академії Наук, діректор ґімназії в Левчи, пер­вый  редактор русинськой новинкы Недїля, што была про  селян и писала ся на­род­ным языком.

98 p.,   14.02.1919 родив ся Мирослав Зікмунд, чешськый  новинарь, писатель и подорожник, котрый вєдно из  Їржі Ганзелком обыйшов цїлый світ на автах значкы  Татра, накрутивши множество філмув и написавши  книгы о своюй подорозї.

98 p.,   19.02.1919 в Бачськум Петровци родив ся Юрай Мучаї  (†1945), сло­ва­ць­кый поет Войводины; умер на тіфус пуд Харьковом яко гонвейд в лаґру про во­єн­ны  заятцї.

97 p.,   20.02.1920 у Радванцї родив ся Йосиф (Иванув)  Архій (†1996), русинськый поет и писатель (псевд.  Иосиф Иванов), абсолвент гуманітарного факултета у  Будапешту (1943), автор зборникув С полётом дней  (1941), Чуття вогненне молоде (2005).

96 p.,   17.02.1921 на югу Украины уродив ся  Дзендзелївськый Йосип Олексїёвич (†2008), по войнї  доучує ся в Одеськум універзітетї, приходит до  Ужгороду (1951), де на матеріалї русинськых  діалектув робит блискачу карьєру вызначного  украинського лінґвісты; автор словника  діалектизмув Закарпатя, котрі мусїли были быти  замінены «правилныма» украинськыма словами (1958);  автор тритомного лінґвістичного атласа русинськых  гвар Пудкарпатя (1958–1993); за довгый час тоты  атласы и тот словник, были єдні из немногых  леґално доступных книг, што помогали Русинам  сохраняти свуй язык.

95 p.,   12.02.1922 родив ся Василь Молнар, писатель,  філолоґ, соавтор ґраматикы Материньскый Язык;  публиковати зачав ищи в ґімназії в алманаху Живая  Струя; в повіданях Поклик Отчого Края дав поетичні  описы родных міст.

95 p.,   18.02.1922 в Білцаревой, Лемковина, родив ся Семан  Мадзелян (†2014), лемковськый писатель и поет, котрый  зажив нїмецькы примусовы роботы, забраня до  Червеной армії, утрату родины, переселеной тым  часом на Украину, выселеня пуд Вроцлав в акції  Вісла, а уже як пензіста еміґровав до ЗША, до  старшого брата; богаты животовы скушеності сут  основов ёго творчости.

94 p.,   20.02.1923 в Остружници родила ся Анна Галґашова  (†1996), русинська народна писателька, авторка  книжкы Стружницкыма Пішниками (1993), єї поетичні  творы суть в зборнику русиньской народной поезії  Тернёва ружа (2002) и в антолоґії русиньской  поезії Русински/руски Писнї (1997).

86 p.,   18.02.1931 в Лорен, Огайо, родила ся Тоні  Моррісон, америцька ро­ма­ніст­ка, редакторка,  профес­сорка; Нобелова лавреатка року 1993 за  літературу.

86 p.,   19.02.1931 у Руськум Керестурї родив ся Мирон  Будинськый, писатель, переважно дїточый.

85 p.,   13.02.1932 родив ся Ласлов Ґрейчі, мадярськый  языкознатель, автор радіоедіції Наш солодкый  материнськый язык.

81 p.,   20.02.1936 у Курові, округ Бардїёво, Восточна  Словакія, уродив ся Микола Мушинка, етно­ґраф,  новинарь и културник Пряшовщины, автор зборникув  русинського фолклора, закладаючый редактор  «Наукового Збірника Музея української культури у  Свиднику»; в своих роботах все одмітат русинську  націоналну окремішность, остро крітикує  русинськоє возроженя; роботы ёго оцїнены  докторатом од Кієвського державного універзітета  (1992) и членством в Академії Наук Украины (1997);  робит у  Пряшовськум всеучилищу.

79 p.,   12.02.1938 родила ся Джуді Блум (Blume, урож.  Sussman), широко читана америцька дїточо-молодежна  писателька, котра достала популарности тым, же в  романах и повістях отворено говорит о актуалных  проблемах днешности.

79 p.,   13.02.1938 у Беоґраду умер Момчило Настасиевич  (*1894), вызначный мо­дер­ный сербськый поет.

78 p.,   11.02.1939 в Мартіну умерла Елена Мароті-Шолтесова  (*1855), словацька прозаичка, редакторка,  публицістка.

78 p.,   17.02.1939 в Сіладицях, округ Глоговець, родив ся  Ян Шімонович (†1994), словацькый поет, товмач и  есеіста.

77 p.,   20.02.1940 в Габурї родив ся Василь Бенько  Петровай, русинькый писатель, новинарь, автор  романа "Русины".

76 p.,   11.02.1941 в Братіславі ся родив Владо Беднар  (†1984), словацькый дїто­чый писатель.

74 p.,   20.02.1943 в Ґорондї родив ся Іґорь Керча,  інженер, русинськый словникарь, писатель,  публиціста, выдаватель.

73 p.,   19.02.1944 в Празї умер Антонін Гартл (*1885),  чешськый лі­те­ра­ту­ро­зна­тель, новинарь и товмач,  автор ряда книг о літературї Подкарпатськой Руси,  пер­вой антолоґії русинськой літературы, статий о  языку и културї Русинув.

70 p.,   11.02.1947 у Коцурї родив ся Микола Каменицькый,  русинськый поет, фолклоріста.

69 p.,   13.02.1948 в Руськум Керестурї родила ся Гелена  Медєші, русинська лінґ­вістка, редакторка и  лек­сико­ґрафка Войводины.

68 p.,   17.02.1949 в Странянах, Пряшовщина, родила ся Анна  Кузмякова, політична активістка Русинськой  Оброды, пестователька фолклору, новинарька и  редакторка.

66 p.,   19.02.1951 у Паріжу умер Андре Жід (André Gide; *1869),  французськый романіста (Пісня пастыря) и крітик,  Нобелув лавреат (1947).

65 p.,   19.02.1952 умер Кнут Гамсун (правд. Кнуд Педерсен;  *1859), норвежськый писатель, Нобелув лавреат  (1920) за роман Благословенство Утцюзнины;  повіданя Гамсуна печатали ся зачатком 1940-х рокув  по русинськы у Літературнуй Недїли.

62 p.,   17.02.1955 у Пезінку Братіславського края умер  Штефан Крчмері (*1892), словацькый писатель,  крітик и орґанізатор літературного живота.

57 p.,   12.02.1960 в Ужгородї умер Федор (Михайлув)  Потушняк (*1910), русинськый поет, писатель,  філозоф, етноґраф, педаґоґ.

56 p.,   12.02.1961 в Заґребу умер Бранко Мількович  (*1934), познатый сербськый поет, есеіста и  товмач.

51 p.,   12.02.1966 у Вербасї, Войводина, умер Петро Різнич  Дядя (*1890), білоеміґрант из Украины (1919),  драматик и публиціста, режісер и актер,  закладатель театралного умілства межи бачванськыма  Русинами; в актерськых кругах мав прозывку Дядя;  в ёго память держат каждорочный театралный  фестівал Драматичный Меморіал Петра Різнича Дядї,  на ёго честь назвали Русинськый Народный Театер  «Дядя».

51 p.,   14.02.1966 у Руськум Керестурї родив ся Звонимир  Няраді (†1993), ру­син­ськый поет и літе­ра­турный  крітик Войводины.

49 p.,   19.02.1968 на 72 року живота у Ню-Йорку умер Євґен  Маланюк (*1897), украинськый поет Пражськой  школы.

47 p.,   17.02.1970 в Кієві умер Андрій Малышко (*1912),  украинськый поет, якый выдав майже 40 поетичных  книг; публицістичні и крітичні творы, товмаченя;  два раз достав Сталинську премію и двараз орден  Ленина.

43 p.,   12.02.1974 заарештовали Александра Солженїцына,  менше як два місяцї по тому, што в Паріжу  напечатали ёго Архіпелаґ ҐУЛАҐ; неодовго быв  вуказаный з краины, взято му пудданство; поселив  ся у ЗША и вернув ся дому вже Нобеловым лавреатом;  у часї володы Горбачова достав предложеня  привернути совєтськоє пудданство, єднак не прияв  тото.

40 p.,   16.02.1977 у Суботици умер Йовґен Планчак (*1914),  писатель.

35 p.,   11.02.1982 в Братіславі умер Рудолф Фабрі (*1915),  словацькый поет и повідкарь.

33 p.,   12.02.1984 у Паріжу умер Хуліо Кортасар (*1914),  арґентинськый про­за­ик и поет, якый выучив ся, жив  и писав переважно у Паріжу.

32 p.,   15.02.1985 у Пряшові умерла мати Олены Рудловчак,  Анна Микита (*1896) , бывша мукачовська учителька,  авторка популарной Книгы варенія для селськых  карпаторуськых женщин, што выйшла трёма выданями у  20-і рокы.

24 p.,   11.02.1993 у Беоґраду умерла Десанка Максимович  (*1898), вызначна серб­ська поетка.

19 p.,   17.02.1998 у Флорідї умер Алберт Ваш (*1908),  мадярськый писатель; од року 1944 жиє в Нїмещинї,  од 1952 – в ЗША; при комуністах в Румынії ёго  книгы были заказаны; в популарнум романї Сабля и  коса описує мадярську історію од року 1050 до  днесь.

14 p.,   16.02.2003 в Новум Саду, Войводина, умер Александр  Тишма (*1924), серб­ськый поет, прозаик, драматик  и товмач.

13 p.,   19.02.2004 умер Иван (Иванув) Губаль (*1931),  почестный обыватель Хуста, новинарь, писатель,  автор повістей о пудкарпатськых вызначных людях:  Стежкою до світла (1995, за Александра Маркуша),  Дві долі (1996, за Александра Сливку и Миколу  Рішка), З орлиної колиски (1998, за Дмитрія  Вакарова и Василя Вовчка), Слід на землі (2000, за  Василя Игната), Володар мудрості народної (2004,  за Ивана Хланту).