11–20. август в истории

10.08.2014 19:35

483 p.,  15.08.1534 у Паріжу еспанськый духовник с. Игнат  Лойола заложив чин отцюв єзуітув, Общество Исуса  (Societas Jesu); чин збудовав катедралный со­бор в  Унґварї, печатню в Тернаві, де печатали ся  русинські книгы; первый ру­син­ськый букварь  Елемента, выданый в Коложвару тоже у печатни  от­цюв єзуітув (1746).

390 p.,  20.08.1627 у Кієво-печерськуй печатни выйшов  Лексиконъ славе­но­росскій и именъ тълкованіе Памвы  Беринды, якый держат за первый словник  украинського языка.

264 p.,  17.08.1753 в Балашшадярмату родив ся Йозеф  Добровськый (†1829), вызначный славіста, автор  чешськой ґраматикы и ґраматикы старо­сла­вян­ського  языка, чешськый народный будитель.

246 p.,  15.08.1771 в Едінбурґу, Шкоція, родив ся Валтер  Скотт (Walter Scott, †1832), популарный шкотськый  романіста.

244 p.,  15.08.1773 в Горном Калнику, Словакія, родив ся  Юрай Рогонь (†1831), первый словацькый поет Бачкы,  збиратель народных співанок, фолклору, народный  будитель.

237 p.,  19.08.1780 родив ся Пєр Жан де Беранже (Pierre  Jean de Bеranger , †1857), французськый поет,  утопичный соціаліста, якый за свої політичні  куп­леты на Наполеоновськый режім два раз сидїв у  темници.

186 p.,  12.08.1831 в Єкатеринославі (Днїпропетровськ)  родила ся Гелена Петровна Блаватська (до удданя  Helena Petrovna Hahn, †1891), окултна писателька,  яка потовмачила по анґлійськы Достоєвського,  закладателька Теософичного Общества в Ню-Йорку и  Межинародного Братства в Індії; высше 20 рокув  вандровала світом, сїм рокув жила межи монахами  Тібета.

174 p.,  20.08.1843 (08.08 Юл.кал.) в Харькові умер  Григорій Квітка (*1778), украинськый писатель  (Сватаня на Гончарівцї, Шельменко ордінанц).

170 p.,  20.08.1847 у Грубешові коло Люблина родив ся  Болеслав Прус (правд. Александер Ґловацкі, †1912),  польскый писатель («Форпост», «Кукла», «Фара­он»).

167 p.,  18.08.1850 у Паріжу умер Оноре де Балзак (*1799),  французськый романіста, єден из вызначнїйшых  писателюв світа.

150 p.,  14.08.1867 в Лондону родив ся Джон Ґолсворсі  (Galsworthy, †1933), анґлійськый писатель, лавреат  Нобела (1932, Forsythe Saga).

141 p.,  13.08.1876 (01.08 Юл.кал.) у Беоґраду родив ся  Александар Белич (†1960), сербськый лінґвіста,  діалектолог, лексикоґраф.

140 p.,  20.08.1877 у Беоґраду родив ся Йован Скерлич  (†1914), сербськый літературознатель и літературный  крітик.

128 p.,  11.08.1889 у Яворові, Галичина, умер отець Йосип  Лозинськый (*1807), народописник, языкознатель,  писатель, фолклоріста, публиціста, автор ґраматикы  руського языка и зберькы украинськых свальбовых  співув «Ruskoje Wesile» (латинков); закладатель  народных школ.

117 p.,  13.08.1900 в селї Узькоє (нынї Москва) умер  Владимир Серґеєвич Соловьев (*1853), руськый  реліґійный філозоф, поет-сімволіста и публиціста.

116 p.,  20.08.1901 у Модицї на Сіцілії родив ся Салваторе  Квазімодо (Salvatore Quasimodo, †1968),  таліанськый поет, товмач, крітик; антіфашіста;  Нобелув лавреат (1959).

115 p.,  19.08.1902 у Рай, Ню-Йорк, ЗША родив ся Оґден Неш  (Ogden Nash; †1971), америцькый поет, сатірик,  віртуоз поетичной формы.

115 p.,  19.08.1902 у Великых Сорочинцях Полт. ґуб. родив  ся Олесь Донченко (Александр Василёвич Донченко,  †1954), украинськый писатель, автор рома­нув о  роботниках и дїточой літературы.

114 p.,  17.08.1903 Джозеф Пулітцер, америцькый выдаватель  и новинарь мадярського роду, даровав єден міліон  доларув Колумбійському всеучилищу на школу  новинарьства и премію, яку од року 1917 каждорочно  дают за лїпшый новинарськый и музикалный творы.

113 p.,  12.08.1904 у Коцурї родив ся Янко Фейса (†1983),  учитель, русинськый поет, автор первой русинськой  дїточой книжкы (Пупче, юлій 1929, Н.Сад).

109 р., 17.08.1908  (4.08. Юл.кал.) в Беоґраду умер 35-рочный Радоє Доманович (*1873), сербськый писатель-сатірик, чиї творі днесь сут повинным читанём у школах.

109 p.,  20.08.1908 в Кремници умер Ґустав Казімір  Зехентер-Ласкомерськый (Zechenter-Laskomersky;  *1824), словацькый прозаик и публиціста.

103 p.,  12.08.1914 у Руськум Керестурї родив ся Йовґен  Планчак (†1977), писатель.

101 p.,   17.08.1916 у Турчанськум Сятум Мартину умер  Светозар Гурбан Ваян­скі (*1847), вызначный  словацькый писатель и поет, културный и по­лі­тич­ный  дїятель.

98 p.,   14.08.1919 у Крупинї Банскобыстрицького края родив  ся Юрай Шпіцер (Juraj Spitzer; †1995), словацькый  писатель, публиціста и літературный крітик; в  часї войны быв интернованый в нїмецьком  концентраку, пак командантом жидувськой  партізанськой єдноткы; по войнї шефредактором  Културного живота, секретарём чехословацького  сполку писателюв; в року 1951 выдав книжку, де  оправдовав сталинські репресії; по року 1969, при   «нормалізації» вылученый зо сполку писателюв,  пропущеный з роботы и мав заказ публикації.

96 p.,   20.08.1921 в Оріховци Кієвськой обл. родив ся  Микола Якович Зарудный (†1991), украинськый  писатель и драматик, лавреат Шевченковой премії  (1978).

92 р., 13.08.1925 в Брнї умер 65-рочный Вацлав Вондрак (*1859), вызначный чешськый славіста, професор Віденського и Брненського всеучилищ.

92 p.,   18.08.1925 в Ґлазґо родив ся Браян Олдісс (Brian  Wilson Aldiss), анґлійськый писатель, успішный у  жанру фантастикы.

91 p.,   20.08.1926 у Велятинї родив ся Стефан (Антонув)  Попович (†2001), кодіфікатор русинського языка на  Пудкарпатю, автор ґраматикы, словника и многых  статий у вопросах русинського языка и културы.

85 p.,   11.08.1932 у Коктебелю, Крым, умер Максіміліан  Волошин (*1877), руськый поет и малярь.

85 p.,   15.08.1932 в Турїх Реметах умер Сіон Сілвай  (*1876), сященик, драматик, композітор и  хормайстер, сын писателя Ивана Сілвая.

85 p.,   17.08.1932 в Чаґуанас, Трінідад, родив ся  Відіадгар Сураджпрасад Найпол, трінідадськый  анґлоязычный прозаик, Нобелув лавреат (2001).

85 p.,   20.08.1932 в Казани, Татарстан, родив ся Василій  Аксёнов (†2009), руськый писатель и сценаріста.

81 p.,   19.08.1936 в арештї у фашістув забитый Федеріко Ґарсія Лорка (Federico  Garcia Lorca, *1898), еспанськый поет, писатель,  драматик, майбулшый представитель Еспанії у  світовуй літературї од ХХ. віка доднесь.

71 p.,   13.08.1946 у Лондону умер Герберт Джордж Веллс  (Wells;*1866), світовой славы анґлійськый писатель  фантастикы.

70 p.,   14.08.1947 в Ню-Йорку, ЗША, родила ся Даніела Стіл  (Danielle Fernande Dominique Muriel Emily  Schuelein-Steel), америцька прозаичка, авторка  множества любовных романув, основаных на властном  опытї: родителї Даніелы розвели ся, коли юй было  сїм рокув, ай она сама до днесь оддавала ся и  розводила ся 5 раз.

68 p.,   15.08.1949 у Вошінґтону умер Растко Петрович  (*1898), сербськый діпломат, писатель, есеіста,  автор популарных подорожных записок.

68 p.,   16.08.1949 в Атлантї, Джорджія, умерла Марґарет  Мітчелл (*1900), америцька популарна романістка,  котрой єдинственый роман Уднесены вітром (1936)  належит межи лїпші творы америцькой літературы.

66 p.,   16.08.1951 у Руськум Керестурї родив ся Михал  Рамач, поет, публициста, товмач.

61 p.,   13.08.1956 в Мінську у віку 73 рокув умер Якуб  Колас (правд. Кон­стан­тин Міцкевич; *1882),  білоруськый поет, прозаик, драматик, класик  біло­русь­кой літературы.

61 p.,   14.08.1956 в Берлину умер Бертолт Брехт (Brecht,  Eugene Bertolt Friedrich, *1898), нїмецькый  драматик (Трикопійкова опера, Матка Куражі и єї  дїти).

55 p.,   13.08.1962 в Джесоло, Таліанщина родив ся Лука  Калві, славіста, якый занимат ся Пудкарпатськыма  Русинами на всеучилищах у Венеции и Терстї  (Фіуме), потовмачив до талианщины ряд творув  русинського фолклора и літературы, в т.ч.  Духновичов стих "я Русин был" (Rusyno ero, sono e  saro).

46 p.,   18.08.1971 в Москві умер Петр Григорьевич  Богатырёв (*1893), руськый славіста, фолклоріста и  етноґраф, автор моноґрафии “Actes magiques, rites  et croyances en Russie Subcarpatique” (Paris, 1929)», другое выданя «Магические действия, обряды  и верования Закарпатья» (в зберьцї «Вопросы  теории народного искусства», Москва, 1971).

40 p.,   18.08.1977 у Будапешту умер Тібор Дері (*1894),  мадярськый писатель, новинарь и товмач.

33 p.,   14.08.1984 умер Джон Бойнтон Прістлі (*1894),  популарный анґлійськый драматик и романіста.

33 p.,   16.08.1984 у Беоґраду умер Душко Радович (*1922),  вызначный серб­сь­кый дїточый писатель.

26 p.,   13.08.1991 у Берегові умер о. Стефан (Михайлув)  Бендас (*1903), влїтї 1949 за «неправилну» віру  дустав 25 рокув лаґрув и 5 рокув высланя, у  Караґандї быв душпастырём засланых Нїмцюв и  Русинув; автор книг Хроника села Велика Копаня,  Хроника села Новоселиця Тячовського округа, Пять  рокув за колячым друтом.

23 p.,   14.08.1994 в Цюріху, Швайц, у віку 89 рокув умер  Еліас Канетті (*1905), нїмецькоязычный жидувськый  писатель, котрый в своих творах аналізовав  псіхолоґію масы, маніпулацію масами; Нобелув  лавреат (1981) «за літературу, высвітившу значеня  людськой совісти».

14 p.,   18.08.2003 в Братіславі умерла Марія Янчова  (*1908), словацька писателька літературы про дїтий  и молодеж.

13 p.,   14.08.2004 у Кракові у віку 93 рокув умер Чеслав  Мілош (*1911), полськый есеіста, поет, товмач;  року 1951 еміґровав из Польщі на Запад, а року  1993 вернув ся, Нобелув лавреат (1980).

9 p.,    15.08.2008 умер Дзендзелївськый Йосип Олексїёвич  (*1921), што яко 30-рочный приходит до Ужгороду  (1951), де на матеріалї русинськых діалектув робит  блискачу карьєру вызначного украинського  лінґвісты; автор словника діалектизмув Закарпатя,  котрі мусїли были быти замінены «правилныма»  украинськыма словами (1958); автор тритомного  лінґвістичного атласа русинськых гвар Пудкарпатя  (1958–1993); за довгый час тоты атласы и тот  словник, были єдні из немногых леґално доступных  книг, што помогали Русинам сохраняти свуй язык.

9 p.,    15.08.2008 в Банськуй Быстрици умер Павол Груз  (*1941), словацькый прозаик, есеиста, редактор.

7 p.,    18.08.2010 на Чехах умер Василь (Андріюв)  Сочка-Боржавин (*1922), русинськый актівіста,  руськоязычный писатель.

4 p.,    15.08.2013 умер Славомир Мрожек (*1930), польскый  писатель и драматик.