1–10. май в истории

01.05.2014 17:17

368 p.,  10.05.1649 у Дейшу родив ся Ференц Паріз из Папы  (†1716), духовник и дохтор, автор первой  мадярськой медицинськой книгы (Клуж, 1690), што  ма­ла барокову назву: Pax Corporis, Циже Трактат о  Причинах и Гнїздах вдну­каш­ной Неволї в людськум  Тїлї, и способах Лїченя оных, котры то способы из  уст чоловых ученых Професорув, а тыж из писань  Давных ученых, як и з власт­ного Опыта коло многых  Хворых добытого, довєдна складеный Ґаздам и  Ґаздыням з Домашнов Челядёв, по Варошах и селах  бываючым, и многым за­слабнутым сеґіням на хосен,  накулько мож было зрозумливо, ясно и обширно по  Мадярськы напечатаный.

241 p.,  07.05.1776 в Едьгазашгетє, Ваш, родив ся Даніел  Берженї (†1836), ма­дяр­ськый класичный поет, автор  од и елеґій.

232 p.,  04.05.1785 у Будї умер Янош Шойнович (*1733),  єзуіт, котрый первый на основі мелодикы языка  стямив и дав знати научному світови, же ма­дяр­ськый  язык родинськый из фінськым; року 1769 быв у  Лапландії и року 1770 у Копенгазї по латинськы  выдав книгу на сю тему (Demonstratio idioma  Ungarorum et Lapponum idem esse), котру  потовмачили по данськы, фінськы и нїмецькы, но по  мадярськы была выдана лем року 1994, бо Шойнович  не быв професіоналный філолоґ.

212 p.,  09.05.1805 у Ваймару у віку 45 рокув на запал плюц  умер Фрідріх Шіл­лер (*1759), нїмецькый поет и  драматик, другый по Ґете вызначный пред­ста­витель  нїмецькой класичной літературы (Дон Карлос,  Вілґелм Тел, Вал­лен­штайн).

171 p.,  05.05.1846 у Воли Окшейськуй, Пудляша, родив ся  Генрик Сенкевич (†1916), полськый писатель,  Нобелув лавреат (1905),рыцарь ордена Почестной  Леґії (1904).

166 p.,  01.05.1851 у Шабацу, Сербія, родив ся Лаза  Лазаревич (†1891), серб­ськый писатель, єден з  лїпшых реалістув, з фаху псіхіатер.

165 p.,  02.05.1852 у Водици, округ Смедеревська Паланка,  родив ся Петар (Пера) Тодорович (†1907), сербськый  новинарь, писатель и політик.

160 p.,  02.05.1857 у Паріжу у віку 46 рокув умер Алфред де  Мюссе (Musset, *1810), французськый романтичный  поет.

158 p.,  02.05.1859 у Волсоллу, Стаффордшір, родив ся  Джером Клапка Джером (†1927), анлійськый писатель  (Троє в човну, не рахуючи пса, 1889); имня Клап­ка  прибрав у честь героя мадярськой револуції  ґенерала Дёрдя Клапкы, при­яте­ля утця, котрый жив у  них на еміґрації.

156 p.,  07.05.1861 родив ся Рабіндранат Таґор (†1941),  індійськый писатель, поет, композітор, малярь и  публичный активіста, первый в Азії Нобелув лав­реат  за літературу (1913), автор гімнув Індії и  Банґладеша.

150 p.,  07.05.1867 в Кобелах Велькых при Радомі родив ся  Владислав Реймонт (†1925), полськый реалістичный  писатель, Нобелув лавреат (1924) за че­ты­ри­томный  роман Хлопи (1904–1909); послїдный ёго роман Бунт  (1924) – але­ґо­ричноє зображеня октовбровой  револуції в Русії – быв заказаный в ко­му­ніс­тичнум  світї до р. 1989, а подобный ёму роман Звіринська  фарма появив Ор­велл року 1945.

139 p.,  08.05.1878 в Ясногородї, Житомирщина, родила ся  Надїя Кон­стан­тиновна Кибальчич (†1914), украинська  поетка, писателька, приятелька Лесї Украинкы;  писала дїточі творы и на темы соціалной  справедливости.

137 p.,  08.05.1880 умер Ґустав Флобер (Gustave Flaubert,  *1821), французськый писатель, отець реалістичного  романа (Мадам Боварі).

126 p.,  08.05.1891 (26.04 Юл.кал.) у Лондону умерла Гелена  Петровна Бла­ват­ська (до одданя Helena Petrovna  Hahn, *1831), окултна писателька, редакторка  часописа Lucifer the Lightbringer, потовмачила по  анґлійськы Достоєвського, за­клала Теософичноє  Общество у Ню-Йорку и Межинародноє Братство в  Ін­дії; высше 20 рокув вандровала світом, сїм рокув  жила межи монахами Ті­бе­та.

120 p.,  05.05.1897 появило ся первоє число русинськой  двотыжднёвой новин­кы Наука, в каждум числї  новинкы, окрем статий и новин, быв стих, повіданя,  фолклор, матеріалы історичны, ґаздувськы; якыйсь  час ходила под назвов Ру­сь­ка Краина, пак Свобода  (18 лїт), пак яко денник Свобода; по світовой  войнї стала ся чисто партійнов новинков  Христіанськой Народной Партії.

113 p.,  05.05.1904 у віку 79 рокув на запаленя плюц у  Будапешту умер Мовріц Йовкай (*1825), мадярськый  писатель, котрого товмачили и выдавали на  Пудкарпатю по русинськы; учив ся у Комарнї, Пожоню  и Папу; року 1848 уже яко успішный романіста  уженив ся на популарнуй артістцї Розі Лаборфалві,  а по єї смерти року 1899 (74-рочный) на  двадцятьрочнуй артістцї Белї Надь, за што многі од  нёго ся одвернули; на ёго 50-рочный писательскый  юбілей (1894) выдали стотомноє парадноє выданя ёго  творув.

110 p.,  05.05.1907 у Черновцях родила ся Ирина Вілде  (Дарина Димитровна Полотнюк; †1982), украинська  совєтська писателька, Шевченковска лавреатка  (1965) за роман Сестры Річинські.

108 p.,  03.05.1909 в Мартїну родила ся Зора Єсенска  (†1972), словацька тов­мачка, публицістка,  літературознателька и авторка репортажных книг;  най­булше заслужила ся товмаченями руськой и  совєтськой класикы.

108 p.,  04.05.1909 в Ґорондї родив ся Петро (Василюв)  Лінтур (†1969), вы­со­ко­школськый педаґоґ,  изглядователь пудкарпатськой русинськой  літературы, фолклоріста.

108 p.,  05.05.1909 у жидувськуй фамілії родив ся Міклош  Радновті (†1944), мадярськый поет; скоро стратив  матір, а у 18 рокув и утця; учив ся у Сеґед­сь­кум  всеучилищу французськый язык и літературну роботу  зачав яко товмач; по­гыб у лаґру у часї войны.

107 p.,  06.05.1910 в Оспедалетті, Таліанщина, умер Боріс  Дмитрович Грін­ченко (*1863), писатель (В.  Чайченко, П. Вартовый), публиціста, фолклоріста,  ет­ноґраф, языкознатель, автор четыритомного  украинського словника; по­гре­бе­ный у Кієві.

97 p.,   07.05.1920 в Ледницькум Ровнум родив ся Карол  Розенбаум (†2001), сло­вацькый літературознатель и  крітик.

94 p.,   00.05.1923 в монастырськой печатни в Сримськых  Карловцях вы­пе­ча­тана «Граматика бачваньско-рускей  бешеди» др. Ґабора Костелника.

94 p.,   01.05.1923 в Ню-Йорку родив ся Джозеф Геллер  (†1999), америцькый пи­сатель, автор світовой славы  сатиричного романа о войнї: Фінта 22 (Catch-22).

84 p.,   03.05.1933 в Рокытові Гуменського округа родив ся  Юрій Панько, лінґ­ві­ста, лексикоґраф, кодіфікатор  русинського языка.

84 p.,   10.05.1933 націсты у Берлинї прилюдно спалили 20  тысяч «не­арій­сь­кых» книг (Ґете, Ремарка, Гемінґвея  и др. авторув).

74 p.,   09.05.1943 у Репиннум родив ся Володимир  (Степанув) Фединишинець, пудкарпатськый русинськый  актівіста, поет и писатель.

68 p.,   06.05.1949 у Ніццї у віку 86 рокув умер Моріс  Метерлінк (Maurice Maeterlinck, *1862),  белґійськый писатель, поет, драматик, Нобелув  лавреат (1911); чиї творы за матеріалізм и  пантеізм папа дав на індекс заказаных; року 1932  достав од короля ґрофську тітулу.

68 p.,   07.05.1949 умер Василь (Юрув) Фенич (псевдо:  Ілничан, Бужорин; *1914), пудкарпатськый  русинськый писатель, фолклоріста, етноґраф.

66 p.,   05.05.1951 в Руськум Потоку Снинського округу  родила ся Марія Па­рас­ка (в одд. Мальцовська;  †2010), русинська повістярька, лавреатка Награды  Духновича (1999).

64 p.,   01.05.1953 в Мартинї умер Юліус Барч-Иван (*1909),  словацькый про­за­ик и драматик.

56 p.,   10.05.1960 в Москві умер Юрій Олеша (*1988),  руськый писатель, дра­ма­тик, сатірик.

51 p.,   07.05.1966 у Варшаві умер Станїслав Єжі Лєц  (*1909), вызначный польскый писатель, філозоф, што  добыв собі великой знатости афорізмами, які  роками печатали ся у варшавськых новинках, были  товмачені в заграничу и публиковані фантастичныма  накладами.

45 р., 10.05.1972 в Новых Замкох Нїтрянського края у віку 79 рокув умер Тідо Ґашпар (правд. Йозеф Ґашпар; *1893), моряк, діпломат и културный дїятель, плодный словацькый прозаик и публиціста.

41 p.,   08.05.1976 у Кошицях умер Еміліан (Йосифув) Бокшай  (*1889), ґрекока­толицькый священик, учитель  реліґії, редактор Благовістника и Недїлї,  ак­ти­віста русинофілського стрему, соавтор на тот  час майбулшого русинського слов­ника (1928), брат  умілця Йосифа Бокшая.

40 p.,   09.05.1977 в Ню-Йорку умер Джеймс Рамон Джонс  (*1921), америцькый писатель, три романы котрого  екранізованы, и по два раз.

33 p.,   08.05.1984 у Кієву умер Борис Антоненко-Давыдович  (правд. Давыдов, *1899), украинськый писатель и  товмач; репресованый року 1935, посмертный лавреат  Шевченковой премії (1992).

28 p.,   10.05.1989 в Братіславі умер Домінік Татарка  (*1913), словацькый дісідентськый писатель,  товмач, редактор; котрый писав о обществі, веденум  соціалістичнов ідеолоґіёв (Демон Крітикы).