1–10. юлий в истории

30.06.2014 09:30

396 p.,  08.07.1621 у Шато-Тьєрі родив ся Жан де Ла Фонтен  (Jean de La Fon­ta­ine, †1695), французськый  байкарь, академик.

239 р., 02.07.1778 умер Жан-Жак Руссо (Jean-Jacques Rousseau; *1712), французськый писатель и філозоф.

213 p.,  01.07.1804 родила ся Жорж Санд (правд. Amandine  Aurore Lucile Dupin, †1876), плодовита французська  писателька, феміністка и емансіпантка, котра не  лем прибрала хлопськый псевдоним, але и в єден час  носила и мужськоє шатя и курила.

183 p.,  09.07.1834 в Празї родив ся Ян Неруда (†1981),  чешськый поет и прозаик крітичного реалізма.

162 p.,  04.07.1855 Волт Вітмен (Walt Whitman, 1819–1892)  властным коштом накладом 1000 кусув выдав свою  зберьку поезій Листя травы, што зробила револуцію  у поезії білого верша; пузднїйше поет писав, же  ани єдна книжка не продала ся.

158 p.,  06.07.1859 родив ся Карл Ґустав Вернер фон  Гайденштам (Carl Gustaf Verner von Heidenstam;  †1940), вызначный шведськый писатель, Нобелув  лав­ре­ат 1916 рока.

155 p.,  04.07.1862 у часї пікника Чарлз Доджсон зачав  преказовати Алісї Лін­делл всякі пригоды, тоты  повіданя пак продовжовали ся и з них родила ся  книж­ка Луіса Керола (Lewis Carroll; правдиво:  Charles Lutwidge Dodgson) Аліса в краинї див.

146 p.,  02.07.1871 в Ужгородї выйшло первоє число  сатіричного часописа Со­ва, выдаваного русофілами;  довєдна выйшло 5 чисел.

146 p.,  10.07.1871 родив ся Марсел Пруст (Proust, †1922),  французськый писа­тель (Глядаючи страченый час,  1913–1927); творитель нового стрему у літе­ра­турї.

138 p.,  02.07.1879 у Тісачечу родив ся Жіґмонд Моріц  (†1932), мадярськый пи­сатель, новинарь, редактор;  вызначный представитель реалістичной прозы ХХ.  столїтія.

135 p.,  07.07.1882 у Вязынцї Мінськой ґуб. родив ся Янка  Купала (правд. Иван Доміникович Луцевич, †1942),  білоруськый поет и драматик, академик Біло­ру­сії и  Украины.

134 p.,  03.07.1883 у Празї родив ся Франц Кафка (Franz  Kafka,†1924), праж­сь­кый нїмецькый писатель (Суд,  1925; Каштель, 1926).

133 p.,  07.07.1884 у Монахіуму у родинї жидувського  фабриканта родив ся Лі­он Фойхтванґер (†1958),  нїмецькый драматик и романіста, якый быв майстром  історичного романа (Гамішный Нерон, Ґоя).

128 p.,  05.07.1889 родив ся Жан Кокто (Jean Maurice Eugene  Clement Cocteau; †1963), французськый писатель,  малярь и філмовый режисер.

128 p.,  10.07.1889 (28.06 Юл.кал.) у Льгову Курськой  ґубернії родив ся Нико­лай Асеєв (правд. Шталбаум; †1963), руськый поет, сценаріста, приятель  В. Ма­я­ковського и Б. Пастернака.

127 p.,  10.07.1890 (28.06 Юл.кал.) в Одесї родила ся Вера Інбер (в дїв. Шпен­цер; †1972), руська писателька и  товмачка.

126 p.,  04.07.1891 у Валках Харьковськой ґубернії родив ся  Петро Панч (Пан­чен­ко; †1978), украинськый  писатель, повідкарь, казкарь, романіста; ёго роман  Гомонїла Украина (1954) – єден из лїпшых в  украинськуй літературї; за авто­біоґрафичну  повість На калиновум мостї (1965) достав  Шевченкову премію.

124 p.,  06.07.1893 у Паріжу умер Анрі Рене Албер Гі де  Мопассан (Guy de Mau­passant; *1850), вызначный  французськый повідкарь и романіста; в реа­ліс­тичных  повіданях рисує обычайных людий в необычайных  сітуаціях.

124 p.,  07.07.1893 в Заґребу родив ся Мирослав Крлежа  (†1981), вызначный гор­ватськый писатель, драматик,  есеіста.

122 p.,  02.07.1895 в Ківяжду родив ся Андрій Бровдій  (†1946), русинськый по­літик-автономіста,  писатель, новинарь; міністер-предсїдник первой  влады ав­то­номной Пудкарпатськой Руси; за своє  дїятельство при Чехах быв у тем­ници, а по приходу  Совєтув быв забитый беспеков.

122 p.,  02.07.1895 в Софії умер Михайло Петрович  Драгоманов (*1841), укра­ин­ськый етноґраф,  фолклоріста, літературознатель и публичный  актівіста, од­крывшый перед украинськов  общественостёв Угорську Русь.

121 p.,  01.07.1896 умерла америцька писателька Герріет  Бічер Стов (Harriet Bee­cher Stowe, *1811), авторка  романа «Хыжка уйка Тома».

118 p.,  08.07.1899 родив ся Петро Міговк (†1967), учитель,  писатель, русин­ськый културный актівіста.

117 p.,  08.07.1900 (25.06 Юл.кал.) в Умани родив ся Юрій  Корнеліёвич Смолич (†1976), украинськый писатель,  зачинатель украинськой фантастикы; зачав пи­сати у  1920-х роках в духу експеріментув: Край вароша за  пяцом (1924), Недї­лї и понедїлькы, Пувдруга  чоловіка; в автобіоґрафічнуй трілоґії Наші тай­ны –  Дїтство – Вусямнадцятьрочні описав молодость  свого поколїня; до май­лїп­шых творув приходит  мемуарна трілоґія Повіданя о непокою – Повіданя о  не­покою тримле – Повіданя о непокою не має кунця.

110 p.,  07.07.1907 родив ся Роберт Гайнлайн (Robert  Heinlein; †1988), аме­риць­кый писатель, автор  софістичной научной фантастикы.

110 p.,  08.07.1907 у Житоміру у фамілії ветеринара  Олександра Кандыбы (по­е­тичный псевдоним Олександр  Олесь) родив ся сын Олег, будучый укра­ин­ськый поет  и публиціста Олег Ольжич (Олег Олександрович  Кандыба, †1944); по паду УНР фамілія лишила  Украину; року 1939 быв у Карпатськуй Украинї.

106 p.,  07.07.1911 умер Лесь Гринюк (*1883), покутськый  писатель, новинарь и товмач, печатав ся пуд  псевдонімом Вулшанськый, Олекса Якымович и  кріп­то­німом ЛГ; за ёго живота выйшов лем єден  зборник новел и начеркув – Вес­няні вечеры.

102 p.,   10.07.1915 (27.06 Юл.кал.) в Тіфлісу умер Важа  Пшавела (правд. Лука Пав­лович Разікашвілї; *1861),  класик ґрузинськой літературы.

99 p.,   10.07.1918 в Суон-Гілл, Вікторія, Австралія, родив  ся Джеймс Олдрідж, ан­ґ­лійськый писатель.

91 p.,   03.07.1926 у Папі родила ся Жужа Раб (†1998),  мадярська писателька и поетка, мадярсько-руська  філолоґічка, котра потовмачила майже 200 томув  руськой и совєтськой літературы.

87 p.,   02.07.1930 в Извору Свалявського округу родив ся  Петро (Миколаюв) Лизанець, языкознатель и  лексикоґраф Пудкарпатя.

87 p.,   07.07.1930 у віку 71 рокув умер Сер Артур Конан  Дойл (Arthur Conan Doyle, *1859), анґлійськый  писатель, што достав знатости детективками о  Шерлокови Холмсу, научнов фантастиков о  професорови Челенджерови и іс­то­ричными романами;  подля фаху быв дохтор, но од року 1891 лишив  прак­ти­ку и віновав ся вылучно писаню.

85 p.,   02.07.1932 у Коцурї родив ся Микола Скубан  (†1993), новинарь, русин­сь­кый писатель и товмач.

84 p.,   07.07.1933 у Харькові застрілив ся Микола Скрипник  (*1872), пуд­пред­сїд­ник РНК УССР, по ёго смерти  скасовали и введеный ним правопис и ввели такый,  што приближовав украинськый язык до руського.

82 p.,   08.07.1935 в Мартинї умер Само Цамбел (Cambel;  *1883), словацькый пи­сатель и товмач, стрыйчаник  языкознателя Само Цамбела (Czambel); по­гре­бе­ный  зостав в роднуй Словенськуй Люпчи.

80 p.,   06.07.1937 у Львову на 28. року живота умер Богдан  Іґорь Антонич (*1909), украинськый поет  лемковського роду.

78 p.,   07.07.1939 на Пудкарпатю цівілна адміністрація  перебрала власть од воєнной, котра установила ся  была 18.03.1939; офіціалны языкы были тогды  мадярськый и русинськый (традицийной ортоґрафии),  офіціалный орґан – двоязычный Kárpátaljai Közlöny  – Подкарпатскый Вѣстник; первый намістный  комісарь быв 73-рочный барон Жіґмонд Перенї, но  скоро подав демісію (09.1940), и на ёго місто став  Міклош Козма (12.09.1940–07.12.1941); по ёго  смер­ти третїй быв Вілгелм Павел Томчанї (од 10.01.1942–29.02.1944); чет­вер­тый быв пудполковник  Андраш Вінце (05.04.1944–20.10.1944).

77 p.,   02.07.1940 в Долнум Кубинї умер Ладіслав Йеґе  (правд. Надаші; *1866), дох­тор, словацькый  прозаик, што писав на історичні темы.

73 p.,   04.07.1944 в Ліптовськум Микулашу родив ся Иван  Лавчик (†2004), сло­вацькый поет и есеіста.

72 p.,   02.07.1945 выгнали з квартиры фамілію Ґеорґіны  Муранїй-Мейсарош, ав­торкы мемоарув о своих роках  под репресиями, дївкы Ивана Муранїя и вну­кы Ивана  Сілвая; квартиру заняв єден из ослободителюв,  совєтськый чинов­ник.

58 p.,   02.07.1959 в Осієку, Горватія родив ся Владимир  Ґарянскі (†1996), бач­ван­ськый русинськый поет и  педаґоґ; умер у Пряшові.

56 p.,   02.07.1961 в Кетчум, Айдаго, умер Ернест Гемінґвей  (Ernest Miller He­min­gway, *1899), америцькый  писатель, Нобелув лавреат (1954).

55 p.,   06.07.1962 умер Віліам Фолкнер (William  Faulkner,*1897), вызначный америцькый писатель;  Нобелув лавреат (1949)

53 p.,   04.07.1964 у Москві умер Самуил Яковлевич Маршак  (*1887), руськый по­ет, драматик, товмач и  літературный крітик.

48 p.,   04.07.1969 У Пряшові умер Федор Лазорик (*1913),  педаґоґ, русинськый пи­сатель, редактор и културный  активіста.

47 p.,   09.07.1970 у Феодосії отворили музей Александра  Ґріна.

41 p.,   03.07.1976 умер Семен Панько (*1920), русинськый  писатель.

40 p.,   02.07.1977 умер Владимир Владимирович Набоков  (*1899), руського ро­ду америцькый писатель,  есеїста и крітик.

35 p.,   03.07.1982 в Братіславі умер Ян Чаяк мл. (*1897),  словацькый писатель Вой­водины, сын Яна Чаяка ст.

30 p.,   09.07.1987 у Ленинґраду у віку 78 рокув умер  Леонид Пантелеєв (правд. Алексей Иванович Єремеєв;  *1908), руськый дїточый писатель.

26 p.,   01.07.1991 умер Алексей Фаринич (*1911),  русинськый писатель.

25 p.,   02.07.1992 у Лондону умер Борислав Пекіч (*1930),  вызначный серб­сь­кый романіста, драматик и  сценаріста.

22 p.,   04.07.1995 у Кієві умер Євґен Гуцало (*1937),  украинськый писатель, по­ет и публіціста  (посмертно: Ментальність орди, 1996).

21 p.,   03.07.1996 у Пряшові умер Владимир Ґарянскі  (*1959), бачванськый ру­син­ськый поет и педаґоґ;  туй у Шафариковум всеучилищу преподавав язык и  літературу Русинув Бачкы.

19 p.,   02.07.1998 в Новум Саду умер Якым Олеяр (*1914),  дїточый писатель, учитель, автор учебникув,  културный активіста.

16 p.,   04.07.2001 у Мукачові умер Стефан (Антонув)  Попович (*1926), коді­фі­ка­тор русинського языка на  Пудкарпатю, автор ґраматикы, словника и многых  статий у вопросах русинського языка и културы.

8 p.,    06.07.2009 в Москві у віку 76 рокув умер Василій  Аксёнов (*1932), ру­сь­кый писатель и сценаріста.

7 p.,    06.07.2010 у Братиславі умерла Елеонора Ґашпарова  (*1925) , словацька дїточо-молодежна писателька.

5 p.,    03.07.2012 Верховна Рада Украины прияла закон  5029-VI о меншиновых языках, у котрум межи 18  меншиновыма языками нотує и русинськый; закон продержав ся лем до фашістичного путча, 22.02.2014.