1–10. октовбер в истории

30.09.2014 22:26

447 p.,  04.10.1570 у Великум Вараду родив ся Петер Пазмань  (†1637), прімас, ес­тер­ґомськый архієпископ,  писатель, закладатель Тернавського Всеучилища.

333 p.,  01.10.1684 умер Пєр Корней (Pierre Corneille;  *1606), драматик, творець французськой класичной  драмы (32 драмы), академик (1647); з ёго думок:  «Ро­би свою повинность, а иншоє спусти на Бога»,  «Булше важит способ дарованя од самого дарунка»,  «Брехач мусит мати добру память».

304 p.,  05.10.1713 у Ланґу родив ся Дені Дідро (Denis  Diderot, †1784), фран­цуз­ськый енціклопедіста,  філозоф и писатель; почестный член Петербурґськой  Ака­демії Наук.

270 p.,  07.10.1747 у Кієві умер Василь Григорович  Григорович-Барськый (*1701), якый 24 рокы  вандровав по Европі и Малуй Азії (Болґарія,  Мадяр­щи­на, Румынія, Молдавія, Австрія, Таліанщина,  Ґреція, Палестина, Сірія, Арабія, Еґі­пет) и лишив  путёві запискы (Запискы Плакы Альбова) з  рисунками, што бы­ли появены року 1778.

257 p.,  04.10.1760 в Сент-Кересту родив ся Александер  (Шандор) Руднай (†1831), прімас Мадярськой краины,  Словак по роду, чиёв заслугов выданый Бер­но­лакув  Словар и многы другы книгы в бернолаковщинї,  первум коді­фі­ко­ва­нум варіантї словацького языка.

256 p.,  02.10.1761 у віку 71 рокув умер Келемен Мікеш  (*1690), мадярськый пи­са­тель, якый од року 1707  служив при дворі Ференца Раковція ІІ. и лишив нам  мемуары, описуючі житя князя.

255 p.,  03.10.1762 в Сланїци на Ораві ся родив Антон  Бернолак (†1813), като­лиць­кый духовник, філолоґ,  первый кодіфікатор літературной словакчины на  основі западнословацькых гвар; быв автором  ґраматикы и словника  чешсько-латинсько-нїмецько-угорського.

226 p.,  01.10.1791 (20.09 Юл.кал.) в Уфі родив ся Серґей  Тимофеєвич Аксаков (†1859), руськый писатель,  літературный и театралный крітик; до днесь  по­пу­лар­на у читателя ёго книга «Записки об ужении  рыбы».

194 p.,  08.10.1823 (26.09 Юл.кал.) родив ся Иван Серґеєвич  Аксаков (†1886), русь­кый публиціста, поет,  активный славянофіл.

191 p.,  03.10.1826 умер Єнс Іммануел Баґґесен (*1764),  данськый писатель и по­ет добы романтізма; у  комичных и сатіричных повідках слїдовав Волтеру;  ёго главный твур – Лабірінт; имня Іммануел прибрав  на честь Канта.

173 p.,  05.10.1844 у Малуй Мартинцї родив ся Євґен  (Андріюв) Фенцик (†1903), сященик, новинарь и  белетріста руськой оріентації; выдавав Додаток ид  руськоязычнуй новинцї Листок (1885–1903), котрый  писав народным язы­ком; 16.05.1926 ёму отворили  помяник в Ужгородї.

170 p.,  04.10.1847 родив ся Луі Буссенар (Louis Henri  Boussenard; †1910), фран­цузськый прозаик, автор  пригодовой літературы.

168 p.,  07.10.1849 у Балтімору, Меріленд, у віку 40 рокув  умер америцькый по­ет, писатель и крітик Едґар  Аллан По (*1909): Ворон, Колодязь и кывало.

161 p., 01.10.1856 в Ромочевици на Пудкарпатю родив ся Ласлов Чопей (†1934), педаґоґ, лінґвіста и товмач,  автор учебникув и русинсько-мадярського слов­ника  (1883), у котрых сміло заводив до літературного  языка містны пудкарпат­ськы народны слова и  фонетику, за што достав остру крітику од  тогочасных ру­син­ськых переднякув.

160 p.,  09.10.1857 в Дубровнику родив ся Иво Войнович  (†1929), горватськый и сербськый писатель и  драматик.

158 p.,  01.10.1859 у Вербяжу, Береґ, у фамілії сященика  родив ся Євменій (Ива­нув) Сабов (псевдонім  Е. Иванов; †1934), автор учебникув, читанок,  Хрес­то­матіїї угро-руськых літературных памятникув.

158 p.,  04.10.1859 в Кобленцу, Нїмещина, у віку 59 рокув  умер Карел Бедекер (*1801), нїмецькый выдаватель,  вынаходник нового книжкового жанра: ту­ріс­тич­ного  проводника, бедекера.

153 p.,  05.10.1864 у Нижнуй Стрегові умер Імре Модач  (*1823), мадярськый дра­матик: Трагедія чоловіка.

151 p.,  01.10.1866 в Ужгородї одбыло ся закладаючоє  засїданя Літературного Об­щества св. Василія  Великого.

150 p., 02.10.1867 в Полїхну Бансько-Быстрицького края ся родила Божена Слан­чикова  (псевда: Тімрава, Тета з Полїхна; †1951),  словацька писателька.

146 p., 05.10.1871 (23.09 Юл.кал.) умер Александр Николаевич Афанасьєв (*1826), руськый історик  літературы, збератель народных казок; абсолвовав  образованя правника и робив у архіві міністерії  загранича; в роках 1855–1864 написав капіталну  роботу Руська народна казка; пуд тітулом Затаёвані  казкы року 1860 у Швайцу анонімно появив  сатіричні казкы, сміхуючі из руського немешства и  попув; у своюй главнуй роботї о літературї  Пониманя природы поезії у славян послужив ся  методом поруналной аналізы мітолоґії.

145 p.,  04.10.1872 (22.09 Юл.кал.) у Москві умер Владимир  Ив. Даль (*1801), ав­тор любеных повідань из народного быта (Козак Луганськый), автор слов­ни­ка народной русчины (1863–1866).

143 p.,  08.10.1874 у віку 39 рокув у Празї умер Вітєзслав  Галек (*1835), чеш­сь­кый писатель, автор вершув, а  также реалістичных проз из чешського відика,  пуб­лиціста и літературный крітик.

143 p.,  09.10.1874 у Санкт-Петербурґу родив ся Николай Константинович Ре­ріх (†1947), руськый малярь,  археолоґ, писатель, вандровник.

142 p.,  10.10.1875 (28.09 Юл.кал.) умер ґроф Алексей  Констатинович Толстой (*1817), руськый прозаик,  поет, драматик.

136 p.,  03.10.1881 у Вільках Мазовєцкых на Львовщинї родив ся Михайло Сте­па­нович Возняк (†1954), украинськый літературознатель, член АН УССР (1929).

136 p.,  06.10.1881 (24.09 Юл.кал.) у Носовцї Черниговськой  ґубернії родив ся Иван Антонович Кочерга (†1952),  украинськый драматик, Заслуженый Умі­лець УССР  (1950).

131 p.,  06.10.1886 у Львові родив ся Ґерґій Юліанович  Ґеровськый (†1959), пе­да­ґоґ и лінґвіста, автор  фаховых робот, у котрых доказовав самостойность  язы­ка Пудкарпатськых Русинув.

130 p.,  06.10.1887 у Чеперові, Галичина, родив ся Иван  Артемович Панькевич (†1958), галичськый еміґрант,  фолклоріста, лінґвіста, котрый сповняв на  Под­кар­патськуй Руси яко школный администратор,  наставеный од Прагы, улогу ук­ра­инизации  русинського школства.

128 p.,  10.10.1889 у Малых Каневцях Черкаськой ґуб. родив  ся Михайло Опа­на­сович Драй-Хмара (†1939), украинськый поет, літературознатель, товмач, што  знав 19 языкув; року 1933 арештованый яко  контрареволуціонер, но за не­достатком доказув вины  выпущеный; року 1935 зась арештованый и высланый  на Колыму; року 1939, коли в лаґру росстрілёвали  каждого пятого, став на мі­сто моложого хлопця, обы  спасти му живот.

125 p.,  06.10.1892 у віку 83 рокув умер Алфред Теннісон  (*1809), анґлійськый поет и писатель, характерный  представитель вікторіанськой добы.

125 p.,  09.10.1892 в Травнику, Боснія, родив ся Иво Андрич  (†1975), по роду Гор­ват, первый и єдинственый  сербськый писатель, одзначеный Нобеловов на­гра­дов  (1961).

122 p.,  03.10.1895 у Константиновцї Рязанськой ґуб. родив  ся Серґей Єсенин (†1925), руськый ліричный поет.

121 p.,  03.10.1896 умер Вільям Морріс (William Morris;  *1834), анґлійськый по­ет, вытворный умілець,  соціаліста, автор соціалістичного романа-утопії  "Віс­ти ниодкы" (1890), в якум рисуе державу, в  котруй ся хоче жити, де ра­дость труда е стімулом  про труд – як одповідь на утопию Америчана Едварда  Бел­ламі "Позираючи назад, або рук 2000" (1888),  по думцї котрого настане ґло­балізація, а до труда людей буде мусай принучовати.

121 p.,  10.10.1896 (28.09 Юл.кал) у Москві родив ся Роман  Осипович Якобсон (†1982), вызначный руськый и  америцькый лінґвіста и літературознатель, при­я­тель  В. Маяковського, споминаный у дакотрых творах  поета як Ромка Якоб­сон.

120 p.,  03.10.1897 в Паріжу родив ся Луі Араґон (Louis  Aragon; †1982), фран­цуз­ськый писатель.

117 p.,  03.10.1900 родив ся Томас Вулф (Thomas Clayton  Wolfe; †1938), значный америцькый прозаик и  драматик зачатку ХХ. віка.

116 p.,  03.10.1901 родив ся Франтїшек Галас (†1949),  чешськый поет и товмач; участник антіфашістськой  войны в Еспанії (1936); предсїдник чешського  спол­ку писателюв (1945); вун быв первый у Чехії  товмач Ендре Аді.

113 p.,  02.10.1904 у Беркгемстеду родив ся Ґреем Ґрін  (Greene, Henry Graham; †1991), брітанськый  писатель (Міністерія страха; Наш чоловік у Гаванї,  По­чест­ный конзул, Тихый Америчан).

113 p.,  09.10.1904 у Камянцю Подолськум у жидувськуй  фамілії родив ся Ми­ко­ла Платонович Бажан (†1983),  украинськый поет, академик АН УССР (1951), Ге­рой  Соц. Труда (1974), Народный Поет Узбекстана и  Заслуженый Умілець Ґру­зії.

112 p.,  01.10.1905 у Петербурґу умер Иван Якович Рудченко  (*1845), ук­ра­ин­сь­кый фолклоріста, етноґраф и  писатель, товмач, старшый брат и соавтор Па­на­са  Мирного (Чейже ревут волы, кедь яслї повні?).

108 p.,  02.10.1909 у Вышнум Кубинї Жілінського края ся родила Марґіта  Фіґулі (псевда: Море­на, Олґа Морена; †1995),  словацька писателька.

108 p.,  05.10.1909 у Новици, Польща, родив ся Богдан Іґорь  Антонич (†1937), ук­ра­инськый поет.

107 p., 08.10.1910 во Львові умерла Марія Конопницька (Maria Konopnicka; *1842), польска писателька,  авторка балад на темы націоналного фолклора, по­емы  Пан Балцер в Бразілії, новел и дїтськых творув.

104 p.,  10.10.1913 в Антананаріву, Мадаґаскар, родив ся  Клод Сімон (Claude Si­mon; †2005), французськый  писатель, лавреат Нобела (1985).

102 p.,   02.10.1915 в Гложанах, Войводина, умер Карол  Мілослав Легоцькый (Ка­rоl Міlоslаv Lеhоtsку;  *1846), педаґоґ, словацькый писатель и товмач.

102 p.,   07.10.1915 (24.09 Юл.кал.) в Одессї родила ся  Марґаріта Аліґер (правд. Зейліґер; †1992), руська  поетка.

99 p.,   01.10.1918 на універзітетї у Будапешту отворена  перва катедра ру­син­сь­ко­го языка и літературы.

98 p.,   05.10.1919 в Тренчинї ся родив Войтєх Замаровськый  (†2006), сло­ва­ць­кый писатель, автор популарных  книг о давных народах Межиземя, по­тов­ма­че­ных на 10  языкув, общым накладом 2 млн. кусув.

96 p.,   05.10.1921 в Лондону створеный межинародный PEN  Club (Poets, Es­say­ists, Novelists), первый  предсїдник быв Джон Ґолсворсі.

93 p.,   09.10.1924 в Москві у віку 50 рокув умер Валерій  Брюсов (*1873), русь­кый поет, прозаик, драматик,  товмач, крітик и літературознатель, зачинатель  сім­волізма; найбулшу заслугу має в розвою формы  руського стиха.

92 p.,   03.10.1925 у Вест-Пойнт, Ню-Йорк, ЗША, родив ся  Ґор Відал (Eugene Lu­ther Gore Vidal; †2012),  прозаик, драматик и есеіста, класик америцькой  лі­те­ратуры другой половкы ХХ. віка.

91 p.,   06.10.1926 у Львові умер Володимир Гнатюк (*1871),  збератель ру­син­сь­кого фолклора Угорськой Руси.

87 p.,   02.10.1930 у Ромочевици родив ся Михайло (Иванув)  Алмашій, руськый фі­лолоґ (УжДУ, 1949–1954),  русинськый активіста, член Світовой Рады Ру­си­нув,  автор читанкы и ґраматик, статий о педаґоґії  Духновича.

87 p., 03.10.1930 у Буковци Стропковського округа умер  Иван Поливка (*1866), педаґоґ, інспектор школ  Унґськой жупы, автор многых учебникув, збератель  спі­ванок, казок, леґенд.

87 p.,   04.10.1930 у Кієві умерла Олена Пчілка (Ольга  Петровна Косач; *1849), украинська писателька,  публицістка, поетка, редакторка часописа Родный  Край, етноґрафка, мати Лесї Украинкы и сестра  Михайла Драгоманова.

87 p.,   09.10.1930 у Петровцях, Войводина, родив ся Владо Костелник  (†2012), русинськый писатель, новинарь и  публиціста, автор романа Бісерны дражкы.

87 p.,   10.10.1930 у Лондону родив ся Гаролд Пінтер  (Harold Pinter; †2008), анґ­лій­ськый драматик,  поет, режісер, Нобелув лавреат (2005).

86 p.,   08.10.1931 родив ся Юліан Семенов (в реалности:  Ляндрес, †1993); со­вєт­ськый писатель; преподавав  афґанськый язык на Московськум всеучилищу; од  р. 1955 новинарём; од р. 1960 член Сполку  писателюв; пише репортажі з поларных стацій, БАМа,  Афґаністана, Еспанії, Чіле, Кубы, Параґвая,  Вєтнама, Лаоса; перву авантурну повість  Діпломатичный Аґент написав р. 1959 в Афґаністанї,  де робив як товмач; далші гірні  авантурно-політичні повістї: 49 го­дин, 25 минут;  Идут, обы не вернути ся; При повненю служебной  по­вин­но­с­ти; 17 моментув яри; повістї о міліції:  Петровка, 38; Огарёва, 6.

85 p.,   09.10.1932 у Руськум Керестурї родила ся Меланія  Павлович, поетка.

82 p.,   01.10.1935 у Москві умер, не доживши два місяцї до  вусямдесяткы, Вла­димир (Алексеєвич) Ґіляровськый  (*1855), руськый писатель, поет, публіціста; ёму  належит гірный стих

В России две напасти:
Внизу — власть тьмы,
А на­верху — тьма власти;  

Ґіляровськый позовав Илію Репину про образ  За­по­рож­ські козакы пишут пись­мо турецькому султану  (козак у білуй шапцї); року 1902 выдав опис  побыту на Ук­раинї "На родине Гоголя".

81 p.,   05.10.1936 родив ся Вацлав Гавел (†2011), драматик  и політик, презі­дент Чехословацькой републикы  (1989–1992) и Чешськой републикы (1993–2002).

81 p.,   09.10.1936 у Жілінї родив ся Любомир Фелдек,  словацькый писатель и тов­мач; добывшый собі  широкого розголосу в заграничных медіях по тому,  як про­играв суд за уражку Міністра културы в  Словакії, але за тым выиграв Евро­пей­ськый суд;  словацькы масмедіа о той каузї волїют мовчати.

79 p.,   08.10.1938 в СССР у віку 60 рокув росстріляли  Гната Мартиновича Хот­ке­вича (*1877), украинського  писателя (писав и пуд псевдонімом Гнат Га­лай­да),  умілствознателя, історика, фолклорісты, автора  повістий о при­кар­пат­сь­кых Гуцулах; писав и музику  (600 творув).

76 p.,   05.10.1941 на фронтї коло Ровенёк Луганськой  области у віку 34 рокув умер од ран Микола  Трублаїнї (*1907), єден из майлїпшых украинськых  пи­са­те­люв повістий и повідань про дїти и молодеж.

75 p.,   01.10.1942 у Рускум Керестурї родив ся Владимир  Кірда Болхорвес, ру­син­ськый прозаик, романіста,  пишучый булше по сербськы; по русинськы на­писав  романы За горами (1974, 2013), Немєцка, Немєцка  (1986), а также по­слїд­ный час выступив яко поет.

75 p.,   10.10.1942 в Банской Быстрици умерла Тереза  Вансова (*1857), сло­ва­ць­ка прозаичка, товмачка,  етноґрафка; основала женськый часопис; написала и  ку­харську книгу, котра є теперь найпопуларнїйша з  єй творбы на сайту Златый фонд СМЕ; в єй память  держат каждорочный конкурс рецитаторок «Вансовей  Лом­нічка».

72 p.,   08.10.1945 на еміґрації у Цюріху умер Фелікс  Салтен (Felix Salten; прав­диво Siegmund Salzmann;  *1869), австрійськый писатель и есеіста  жидувського по­воду, предсїдник австрійського  P.E.N. Клуба (1925–1934), автор популарных ро­манув  о звірятах, світовой славы добыв собі романом  Бамбі (1923), котрый на­філмовали в студію Волта  Діснея (1942), и котрый мав дакулько продовжень,  при­міром, Дїти Бамбі; року 1936 Гітлер заказав ёго  книгы, а року 1938 пи­са­тель еміґровав до Швайцу.

64 p.,   02.10.1953 у Будапешту умер Ернев Сийп (*1884),  писатель, поет, но­ви­нарь, родак з Пудкарпатя,  автор книжкы о королю Матяшови, написаной на­род­ным  языком давного часу.

60 p.,   05.10.1957 у Коцурї родив ся Михайло Фейса,  професор, русинськый лінґ­віста, словникарь, товмач  анґлійськой літературы по русинськы.

50 p.,   09.10.1967 у віку 82 рокув умер Андре Моруа  (правд: Еміл Саломон Віл­гелм Герцоґ; *1885),  французськый писатель, майбулше познатый  біо­ґра­фич­ныма романами о літераторах.

49 p.,   03.10.1968 в Хусту умер Дмитро (Миколаюв) Попович  (*1899), ся­ще­ник, русинськый писатель, што писав  повіданя, дїточу и дідактичну хри­сті­ан­ську  літературу, учебникы про семінарії.

47 p.,   08.10.1970 Нобелову награду за літературу  придїлили Александру Сол­же­нїцину.

43 p.,   02.10.1974 умер Василій Шукшин (*1929), писатель,  філмовый режісер и сценаріста.

41 p.,   09.10.1976 у Празї умер Иван Шлепецькый (*1907),  русинськый кул­тур­ный активіста, есеіста, редактор;  составитель майповнїйшого зобраня творув  Александра Павловича, котрое выдав року 1955.

40 p.,   03.10.1977 у Беоґраду умер Велибор Ґлиґорич  (*1899), сербськый лі­те­ра­турный и театралный  крітик.

36 p.,   02.10.1981 в Москві умер Павел Филипович Нилин  (*1908), совєтськый ру­ськый романіста; ёго первый  роман быв о банясах Донбаса.

34 p.,   03.10.1983 у Коцурї умер Янко Фейса (*1904),  учитель, русинськый по­ет, автор первой русинськой  дїточой книжкы (Пупче, юлій 1929, Н.Сад).

24 p.,   03.10.1993 у Братиславі умер Юліус Ноґе (псевдо:  Юрай Видовенець; *1931), літературный історик и  крітик.

22 p., 06.10.1995 в Дєвинськой Новой Веси умер Рудолф Слобода (*1938), сло­ва­цькый прозаик, поет и  драматик.

16 p.,   08.10.2001 у Мукачові умерла Ґеорґіна  Муранїй-Мейсарош (*1909), дїв­ка Ивана Муранїя и  внука Ивана Сілвая, авторка выданых мемуарув  (2002).

15 p.,   10.10.2002 Імре Кертейс достав Нобелову Награду за  літературу, за ро­ман Недоля (1975), котрый писав 13 рокув; писатель жиє в Берлинї, но пуд­дан­ст­во  сохранив мадярськоє.

6 p.,    10.10.2011 умер Ласлов Далош (*1924), писатель  публіціста, товмач, ав­тор співанковых текстув;  потовмачив булше томув К. Паустовського, свого  лю­беного писателя, ради того научивши ся руськый  язык.