1–10. марець в истории

01.03.2014 18:06

542 p.,  06.03.1475 в Капрезе уродив ся Міхаел Анджело  Буонарроті (†1564), таліанськый ренесансный  малярь, скулптор, архітект и поет.

444 p.,  07.03.1573 Иван Федоров обновив печатаня книг у  Львові.

262 p.,  05.03.1755 в Предмеру родив ся Йозеф Іґнац Байза  (†1836), като­лиць­кый фарарь, писатель; пудпоровав  реформы Йозефа ІІ. и просвітенськый абсо­лутізм;  став ся автором первого словацького романа Réne  mládenca príhody a skusenosti, котрый быв первов  пробов выхоснованя літературного словацького  языка у краснум писемстві.

245 p.,  10.03.1772 в Ганноверу, Нижна Саксонія, родив ся  Фрідріх фон Шлеґел (†1829), нїмецькый писатель,  крітик, лінґвіста, теоретик нїмецького ро­ман­ті­з­ма.

234 p.,  00.03.1783 в Золотарёві Хустського округа родив ся  Василь Довгович (†1849), член Мадярськой Академії  Наук, русинськый поет, якый писав по ла­тин­ськы и  по русинськы.

232 p.,  07.03.1785 в Мілану родив ся Алессандро Манцоні  (Alessandro Fran­ces­co Tommaso Manzoni; †1873),  таліанськый писатель-романтик.

206 p.,  07.03.1811 в Омпіталу (дн. Доляны) Братіславського  края у віку 60 ро­кув умер Юрай Фандли (*1750),  словацькый просвітный писатель, священик, пчо­ларь.

203 p.,  09.03.1814 у Моринцях Кієвськой ґубернії родив ся  Тарас Шевченко (†1861), украинськый поет-будитель.

202 p.,  05.03.1815 (21.02 Юл.кал.) у Ставнум родив ся  Иоанн (Иванув) Раков­ськый (†1885), священник,  редактор, новинарь, автор учебникув, пропаґатор  великоруського языка як литературного про Русинув.

200 p.,  02.03.1817 родив ся Янош Арань (†1882), мадярськый  поет, приятель Шан­дора Петевфія; року 1846  написав поему Толді, котра принесла му зна­тости;  своима творами значно збогатив язык.

196 p.,  02.03.1821 у Балашшадярмату родив ся Кароль Берці  (†1867), писатель, публіціста, товмач, дописный  член МАН (1859), котрый заложив первый ловецькый  журнал у Мадярщинї, Листы из круга вадаскы и  ловецтва (1857); товмачив Дікенса и Пушкина.

193 p.,  04.03.1824 в Банськуй Быстрици родив ся Ґустав  Казімір Зехентер-Лас­ко­мерськый  (Zechenter-Laskomersky; †1908), словацькый прозаик  и пу­б­ли­ці­ста.

190 p.,  04.03.1827 (21.02 Юл.кал.) на Полтавщинї родив ся  Леонід Глїбов (†1893), украинськый байкарь; в  рр. 1861–1863 выдавав новинку Черниговский Листок.

185 p.,  04.03.1832 у Паріжу у віку 41 рокув умер Жан  Франсуа Шампольон (*1790), французськый  языкознатель и еґіптолоґ, котрый року 1822  вынайшов, як прочитати еґіпетські гіероґліфы; року  1798 жадный славы ґенерал Наполеон Бонапарте взяв  из собов до Еґіпту ґрупу зглядователюв и  писателюв, обы зачали сістематично штудіровати  еґіпетську културу; року 1799 у делтї Нілу найшли  камінь, на якум быв росказ Птолемея V., короля  еґіпетського, написаный окрем гіероґліфув щи у  двох языках, так отворила ся возможность научити  ся читати гіероґліфы.

180 p.,  04.03.1837 руськый поет Михайло Лермонтов трафив  до арешту за верш Смерть Поета, написаный на  смерть Александра Пушкина.

165 p.,  04.03.1852 (21.02.1852 Юл.кал.) у Москві умер  Николай Василієвич Ґоґоль (*1809), руськый  писатель.

161 p.,  10.03.1856 (26.02 Юл.кал.) у Вршци, Темеш, умер  Йован Стерія Попо­вич (*1806), сербськый писатель,  первый сербськый комедіоґраф.

158 p.,  02.03.1859 у Переяславу Полтавськой ґуб. родив ся  Шолом-Алейхем (Со­ломон Рабинович; †1916),  вызначный жидувськый писатель Украины; пи­сав  ідішом, гебрейчинов и по руськы; року 1905  еміґровав на Запад.

156 p.,  10.03.1861 у Санкт-Петербурґу умер Тарас Шевченко  (*1814), укра­ин­ськый будитель, и быв погребеный на  Смоленськум теметові, но неодовго перезахороненый  у Канєві.

149 p.,  10.03.1868 у Малуй Бережници, Земплин, родив ся  Михаил А.Поливка (†1944), педаґоґ, автор читанок и  букваря про школы войводянськых Русинув;  погребеный в Р.Керестурї, автор первого учебника  про югославськых Русинув (Читанка за ІІІ. класу  южно-руских основних школох, Сримски Карловци,  юлій 1920).

143 p.,  01.03.1874 в Бачськум Петровци умер Міхал Ґодра  (*1801), учитель, сло­вацькый поет, языкознатель,  публиціста.

142 p.,  07.03.1875 у Шелестові, Береґ, родив ся Гіадор  (Миколаюв) Стрип­ськый (†1946), русинськый  лінґвіста, етноґраф, бібліоґраф, товмач.

136 p.,  02.03.1881 у Любинцях, Галичина, уродив ся  Володимир Бирчак (†1952), галичськый писатель,  педаґоґ-украинизатор Пудкарпатськой Руси, ав­тор  моноґрафії «Літературні стремління Підкарпатської  Руси» (1921).

136 p.,  03.03.1881 у Мартинї Жілінського края у віку 55  рокув умер Мікулаш Ште­фан Феріенчик (*1825),  словацькый писатель, новинарь, редактор  Пешт­бу­динскых Відомостей, потовмачив Ґоґолевого  Ревизора.

136 p.,  09.03.1881 у Туряреметах уродив ся Иван Муранїй  (псевдо: Иван Бростяник; †1945), математик, дописный член МАН, русинськый  літератор, товмач Віліама Шекспіра, Чарлза  Дікенса, Едґара По.

134 p.,  01.03.1883 в Сеняві, Лемковина, родив ся Григорій  Гануляк (†1945), власт­ник выдавательства,  лемковськый писатель, новинарь и редактор.

129 p.,  10.03.1888 в Ліптовськом Микулашу родив ся Иван  Стодола (†1977), дох­тор, словацькый драматик и  автор мемоаровых книг.

126 p.,  07.03.1891 у Відню умер Франц Миклошич (Franz  Xaver Ritter von Mik­lo­sich; *1813), вызначный  австрійськый и словенськый славіста, лінґвіста,  педаґоґ.

124 р., 07.03.1893 у Ракові Жілінського края родив ся Тідо Ґашпар (правд. Йо­зеф Ґашпар; †1972), моряк, діпломат и културный дїятель, плодный словацькый про­заик и публиціста.

122 p.,  05.03.1895 (21.02 Юл.кал.) в Санкт-Петербурґу у  віку 64 рокув умер Ни­колай Семенович Лєсков  (*1831), руськый писатель.

121 p.,  08.03.1896 у Вербовом Тернавського края родив ся  Ело Шандор (†1952), фінансовый урядник, прозаик,  публиціста, автор тритомного гуморістичного романа  Сватко Раґан з Брезовой и многых повідань,  репортажи з СССР в роках 1936, 1937.

119 p.,  03.03.1898 у Беоґраду родив ся Растко Петрович  (†1949), сербськый діп­ло­мат, писатель, есеіста,  автор популарных подорожных записок.

116 p.,  01.03.1901 в Имстичові родив ся Петро Світлик  (†1973), русинськый педаґоґ, етноґраф, текстарь и  композітор-самоук, фолклоріста.

114 p.,  05.03.1903 у Санкт-Петербурґу родила ся Наталія  Забіла (†1985), укра­ин­ська дїточа поетка,  повістярька, драматичка, перекладчиця, авторка  булше як 200 книжок.

114 p.,  07.03.1903 в Бреддок, Пенсілванія, ЗША, родив ся  Томас Белл (правд. Adal­bert Thomas Belejcak;  †1961), америцькый романіста русинського рода, сын  Михала Белейчака з Нижного Тварожця, автор шістёх  романув, з котрых бест­селлером став ся роман «З  того пеца» (1941, 1976) о трёх ґенераціях  ру­син­ськых вывандрованикув.

114 p.,  09.03.1903 у Бартону, OH, USA , родив ся Франьо  Краль (†1955), сло­вацькый учитель, прозаик, поет и  драматик, писатель молодежной и дїточой  літературы.

114 р., 09.03.1903 в Ліптовськум Мікулашу родив ся Даніел Окалі (†1987), лївицёвый політик, поет и літературный крітик, основатель часописа DAV (1924–1937, вєдно з Андреём Сірацькым и Владом Клементісом).
112 p.,  06.03.1905 в Опаві, Моравія, родив ся Ярослав  Затлоукал (†1958), пе­да­ґоґ, чешськый поет,  літературознатель. публиціста, котрый много писав  о Пуд­кар­патськуй Руси и інспіровав ся нев у своюй  поезії.

112 р., 07.03.1905 в Мартіну Жілінського края у віку 82 рокув умер Ян Францісці-Рімавськый (*1822), словацькый прозаик,  поет, публиціста и товмач.

111 p.,  01.03.1906 у Санкт-Петербурґу умер Мігай Зічі  (Zichy; *1827), малярь и ґрафик, піонер  мадярського рисунка, котрый быв придворным малярём  у Санкт-Петербурґу, майзначнїйші роботы лишив у  ґрафицї, особено ілустраціях (Лермонтов, Ґоґоль,  Пушкин, Арань, Петевфі, Модач).

108 p.,  06.03.1909 в Лемберґу (дн. Львов) родив ся  Станїслав Єжі Лєц (†1966), вы­значный польскый  писатель, філозоф, што добыв собі великой знатости  афо­різмами, які роками печатали ся у варшавськых  новинках, были товмачені в за­граничу и публиковані  фантастичныма накладами.

106 p.,  06.03.1911 у Врутках Жілінського края родив ся Ян  Боденек (†1985), сло­вацькый писатель, автор книг  про дїти и молодеж.

105 p.,  03.03.1912 у Сірмі, Уґоча, родив ся Юрій (Юрув)  Костюк (правд. Кос­тьо, †1998), фолклоріста,  компоніста, музикознатель.

102 p.,  04.03.1915 в Скалици родив ся Павел Бунчак  (†2000), словацькый поет, лі­тературознатель,  публиціста и товмач.

100 p.,   01.03.1917 Мігай Бабич поставеный перед суд за  антівоєнный верш For­tis­simo, и конфісковали число  журнала Nyugat из тым вершом.

93 p.,   07.03.1924 родив ся Кобо Абе (правдиво Абе  Кіміфуса; †1993), вызнач­ный японськый писатель,  драматик и сценаріста (Піскова жона, 1962); учив  ся уд Кафкы, Рілке и Чапека.

92 p.,   06.03.1925 у Дубровцї родив ся Юрій (Юрув) Качій  (пседонімы: Г.Дуб­ров­ськый, Г.Дикый, Ю.К.; †1966),  русинськый поет и товмач, етноґраф, фолк­лоріста,  музейник; писав по руськы, а пак по украинськы.

91 p.,   02.03.1926 у Буштинї родив ся Василь Комендар (†2015),  ученик Миколы Гри­цака, академик, защитник флоры  Карпат, літератор, лексикоґраф русинськых назв  ростин.

90 p.,   06.03.1927 в Аракатацї, Колумбія, уродив ся  колумбійськый писатель Ґа­б­ріел Ґарсія Маркез  (Garcia Marquez, Gabriel; †2014), приятель Фідела  Каст­ра, Нобелув лавреат (1982) за творы, де  переплетена фантастика и реалность; ро­ман Сто  рокув самотности выданый многоміліонныма накладами  на 30 язы­ках.

89 p.,   06.03.1928 в Аракатацї, Колумбія, уродив ся  колумбійськый писатель Ґаб­ріел Ґарсія Маркез  (Garcia Marquez, Gabriel), приятель Фідела Кастра,  Нобелув лавреат (1982) за творы, де переплетена  фантастика и реалность; роман Сто рокув самотности  выданый многоміліонныма накладами на 30 языках.

87 p.,   02.03.1930 у віку 44 рокув умер на гертику Девид  Герберт Лоренс (Da­vid Herbert Lawrence; *1885),  анґлійськый писатель, представитель духовной  опо­зіції сопротив сухопарности вікторіанськой  епохы, чиї творы бывали часто за­казаны яко  неморалны.

86 p.,   03.03.1931 америцькый Конґрес прияв поезію  Френсіса Скотта Кі (F. S. Key, 1779–1843)  Звіздато-партичкастый Прапор (1814) за текст  гімна.

85 р., 03.03.1932 в Білянцї на Лемковинї родив ся Павел Стефановськый, русинськый писатель, новинарь, етноґраф и културный дїятель.
81 p.,   01.03.1936 в Дебелячи, Югославія, родила ся Анна  Дудашова, сербська и словацька писателька и  товмачка.

78 p.,   06.03.1939 у Кієві отворили помяник Тарасови  Шевченку.

77 p.,   10.03.1940 у Москві умер Михаил Афанасьєвич  Булґаков (*1891), русь­кый писатель и драматик  (Майстер и Марґаріта); достав медицинськоє  обра­зованя и робив дохтором в рр. 1916–1919, тогды  лишив ся и оддав ся літера­турї; року 1921  переселив ся до Москвы, де жив до смерти; главні  ёго творы через недовіріє режіма не могли быти  появены при живум авторї: Песёє сердце (1925)  появено року 1987, Майстер и Марґаріта (1940)  появеный року 1966–1967.

72 p.,   07.03.1945 в концлаґру Нацвайлер у Шімберґу,  Нїмещина, умер Дмит­рій Вакаров (*1920), русинськый  поет, антіфашіста.

71 p.,   09.03.1946 у Будапешту умер Гіадор Стрипськый  (*1875), русинськый лінґвіста, етноґраф,  бібліоґраф, товмач, родом из Шелестова.

70 p.,   06.03.1947 у Львові умер Філарет Михайлович  Колесса (*1871), збе­ра­тель музикалного фолклора  Пудкарпатя.

68 p.,   04.03.1949 родив ся Володимир Ивасюк (†1979),  украинськый поет и композітор; автор 107 співанок,  53 інструменталных творув; співанкы Ивасюка  звучат и днесь.

66 p.,   02.03.1951 в в Новум Містї над Вагом умерла  Людмила Подъяворинська (правд. Різнерова; *1872),  словацька писателька, закладателька модерной  дї­то­чой літературы.

62 p.,   05.03.1955 у Руськум Керестурї родив ся Янко Хома,  русинськый нови­нарь, фолклоріста.

61 р.,   02.03.1956 родила ся Марія Якым, русинська дольноземська поетка.

59 p.,   03.03.1958 у Братіславі умер Иван Краско (правд.  Ян Ботто; *1876), сло­ва­цькый прозаик и поет  модерны.

57 p.,   01.03.1960 в Мартинї умер Франтїшек Гечко (*1905),  словацькый соцреалістичный писатель поезій и проз  о селянстві: Деревляна весь, Черленой вино.

51 p.,   05.03.1966 у Домодєдову умерла Анна Андр. Ахматова  (правд. Гуренко; *1889), славна руська поетка;  погребена в Ленинґрадї.

50 p.,   04.03.1967 в Заґребу умер Владан Десница (*1905),  сербськый и гор­ват­сь­кый писатель, вызначный  стіліста и псіхолоґ.

45 p.,   07.03.1972 в Ракові Жілінського края родив ся Тідо  Ґашпар (†1972), сло­ва­цькый прозаик, есеіста и  літературознатель.

44 p.,   06.03.1973 у Денбі, Вермонт, умерла Перл Бак (рож.  Сайденстрікер, Pe­arl Sydenstricker Buck; *1892),  америцька романістка, авторка майже 20 ро­ма­нув,  інспірованых дожитями з дїтства и молодости,  стравеных у Хінї, де єй отець служив місіонером;  Нобелова лавреатка (1938).

42 p.,   03.03.1975 у Будапешту умер Ласлов Неймет (*1901),  спозначный представитель мадярськой прозы ХХ. ст.

42 p.,   07.03.1975 у Міддлтавн, Ню-Йорк, умерла Кейт  Середі (Kate Seredy; *1899), писателька,  ілустраторка, яка достала Медаль Нюбері як ліпша  дїточа пи­сателька (1938); у своих книгах пропаґує  про Америчанув історію Мадяр­щины.

41 p.,   07.03.1976 у Братиславі у віку 72 рокув умер Йожеф  Нижнанськый (Jožo Nižnánský, *1903), словацькый  писатель, публиціста и товмач, автор аван­турных и  историчных романув (Пригоды Морица Бенёвского).

37 p.,   06.03.1980 у Кієві вчинив самогубство Григір  (Михайлович) Тютюнник (*1931), вызначный  украинськый писатель.

35 р., 10.03.1982 в Братіславі у віку 77 рокув умер Міло Урбан (*1904), словацькый прозаик, найбулше познатый саоим романом «Живый бич» (1927) о первой світовой войнї и повойновум вывою.

32 p.,   07.03.1985 в Пущикові Великополського воєводства  умер 90-рочный Ар­кадий Фідлер (*1894), полськый  писатель, автор книг о довгых подорогах, кот­ры  подъяв в роках 1927–1982.

29 p.,   03.03.1988 (19.02 Юл.кал.) в Єлісаветґраду (дн.  Кіровоґрад) родив ся Юрій Олеша (†1960), руськый  писатель, драматик,сатірик.

19 p.,   06.03.1998 умерла Жужа Раб (*1926), мадярська  писателька и поетка, мадярсько-руська філолоґічка,  прекрасна товмачка Анны Ахматовой, Михаила  Булґакова и Чінґіза Айтматова.

16 p.,   05.03.2001 в Братіславі умер Карол Розенбаум  (*1920), словацькый літе­ра­турознатель и крітик.

14 p.,   02.03.2003 в Сримськуй Каменици, Войводина, у віку  71 рокув умер Ми­рослав Кривак (*1931), новинарь ,  редактор, словацькый прозаик и товмач.

7 p.,    03.03.2010 у Беоґраду умер Момчило (Момо) Капор  (*1937), сербськый пи­сатель, есеіста и малярь.