1–10. апрѣль в истории

01.04.2014 23:24

586 p.,  08.04.1431 (?) родив ся Франсуа Війон (Villon),  французськый поет, житя проводив у корчмах и  куплераях, де достав богатый опыт; много раз быв  арештованый поліціёв, а року 1463 выказаный з  Паріжа и одтогды нич за нёго не знати.

464 p.,  09.04.1553 у Паріжу умер Франсуа Рабле (Francois  Rabelais; *1494), дохтор, сященик, французськый  ренесансный писатель, автор сатіричного романа  Ґарґантуа и Пантаґруел.

434 p.,  10.04.1583 родив ся Гуґо Ґроціус (Hugo de Groot;  †1645), голандськый філозоф, правник и державник,  латинськый драматик и поет.

391 p.,  09.04.1626 у Гайґейту при Лондону умер Сер Френсіс  Бейкон (*1561), анґлійськый філозоф, писатель и  штатник; был Лорд Канцеларь Брітанії (1918–1621),  айбо пропущеный за взятництво.

320 p.,  01.04.1697 родив ся абаш Прево, Антуан Франсуа  Прево (Prevost d'Exi­les; †1763 ), французськый  писатель, автор романа "Історія каваліра де Ґріє и  Манон Леско".

247 p.,  07.04.1770 у ґрофству Камберленд родив ся Вілліам  Вордсворт (William Wordsworth, †1850), анґлійськый  поет, зачинатель анґлійського романтізму.

239 p.,  10.04.1778 в Мейдстовну, ґрофство Кент, родив ся  Вілліам Гезлітт (†1830), анґлійськый есеіста и  літературный крітик.

233 p.,  04.04.1784 (?) у Керешу быв покрещеный Чома Шандор  Кереші (†1842),  мадярськый оріенталіста и світоходник; якый ишов  глядати коріня Ма­дярув межи Уйґурами; у пути на  десять рокув став у Калкутї, де у тібет­сь­кум  монастырю научив ся тібетськый язык, исклав  ґраматику и словник; коли року 1842 рушив ся дале  за цїлём, у Дарджілінґу похворів ся на маларію и  умер.

212 p.,  02.04.1805 родив ся данськый казкарь Ганс Крістіан  Андерсен (†1875); од року 1967 у сесь день держат  Межинародный день дїточой книгы.

208 p.,  01.04.1809 (20.03.1809 Юл.кал.) у Великых  Сорочинцях, Полтавщина, уродив ся Николай Ґоґоль  (†1852), руськый писатель Украины.

200 p.,  10.04.1817 (29.03 Юл.кал.) в Ново-Аксакову  Оренбурґськой ґубернії ро­див ся Константин  Серґеєвич Аксаков (†1860), руськый публиціста,  крітик, по­ет, вєдно из 6 роками моложым братом  Иваном великый пропаґатор и іде­о­лоґ  славянофілства; товмачив Ґете, Шіллера, Міцкевича.

199 p.,  04.04.1818 родив ся Томас Майн-Рід (†1883), автор  любеных аван­тур­ных романув; у 20 рокув одказав ся  од традіційной у родинї карьєры духовника и пушов  до Америкы; року 1847, в часї войны ЗША з  Мексиком, быв раненый и тогды написав первый роман  Вольні Стрілцї, котрый напечатали в Анґлії  (1850), наступні 20 рокув были вершинов ёго  творчости.

196 p.,  09.04.1821 родив ся Шарл Пєр Бодлер  (Baudelaire,†1867), фран­цуз­сь­кый поет, сімволіста,  якого не розуміли ёго сочасникы, што держали го  за амо­рал­ного богохулника, анархісту, наполы  шаленого; но дакотрі умілцї видїли у нюм поета,  што бунтує против общества; з цітатув: «Я култівую  свою гістерію из радостёв и ужасом, теперь я все  запамороченый и днесь, 23.01.1862, я мав не­бывалоє  предчуство подуву вітрика, што зыйшов на ня из  крыл збісноты».

194 p.,  07.04.1823 родив ся Ґеребен Ваш (правдиво: Йожеф  Родакович; †1868), писатель, новинарь; правник; у  рр. 1850–1860 быв єден из май читаных ав­то­рув,  майже каждый рук выходив ёго новый роман, писав  много повідань и фе­ль­єтонув, сценок из народного  живота и анекдотув; популарность ёго мож обяснити  тым, же писав о каждоденнум животї, но не рушав  "высокі матерії", старав ся читателёви принести  надїю и ілузію веселости у рокы, што слїдовали за   падом револуції; Ваш днесь несправедливо забытый,  натулько, же не мож обяс­нити ёго тогдышну  популарность; Ваша товмачили по русинськы и  пе­ча­та­ли наші літераторы, приміром, в Літературнуй  Недїли.

192 p.,  04.04.1825 у Новум Саду родив ся Джура Даничич  (†1882), сербськый філолоґ, лескікоґраф, соратник  Вука Караджича у реформации сербського языка.

182 p.,  05.04.1835 в селї Долінек у Одоленой Воды родив ся  Вітєслав Галек (†1874), чешськый писатель, автор  вершув, а также реалістичных проз из чеш­сь­кого  відика.

178 p.,  07.04.1839 (26.03 Юл.кал.) у Москві умер 36-рочный  Юрій Венелин (правд. Гуца; *1802), славіста,  історик и етноґраф, автор народописных робот о  Болґарах и Русинах.

178 p.,  07.04.1839 родив ся Володимир Шашкевич (†1885),  галичськый писа­тель, товмач, публиціста,  народовець, сын Маркіяна Шашкевича; учив ся у  Жов­к­ві (у домініканув), Львові, Відню; року 1869  достав діплому правника; пе­ча­тав свої творы у  львовськых часописах Слово, Вечорницї, Русалка,  Правда, но и у Відню и Петербурґу; в роках  1863–1864 у Львові выдав зборник поезій и  товмачень и драму; быв редактором двох читанок;  робив также у Тернополю, Коломыи и Тарнові; умер у  Львові.

177 p.,  02.04.1840 родив ся Еміл Зола (†1902),  французськый писатель.

170 p.,  10.04.1847 у Макові, Мадярщина, родив ся Йозеф  Пулітцер (†1911), америцькый новинарь и выдаватель  мадярського роду; по смерти лишив $2 млн. як  основный фонд школы новинарства при Колумбійськум  всеучилищу и каждорочной премії за новинарство.

168 p.,  03.04.1849 в Паріжу умер Юліуш Словацькый (*1809),  вызначный полськый поет и драматик.

158 p.,  09.04.1859 Самуел Ленґгорн Клеменс достав  высвідченя калавза річных шіф и зачав калавзити на  Місісіпі; року 1961 имив ся писати до новинок,  из пудписом Марк Твен, што на арґо річных калавзув  означає глубину, беспечну про плавбу.

156 p.,  01.04.1861 у Турї Быструй родив ся Іреней Леґеза  (псевда: Иван Лоцуга, Карпатскій; †1929),  популарный автор повідань, написаных народным  русинськым языком.

151 р., 07.04.1866 у Сараєву земунськый печатник Іґнян Сопрон отворив перву пе­чатню, в котруй зачав выходити Босански Вjесник, што быв печатаный ки­ри­ли­ков и подля правопису Вука Караджича.

149 p.,  01.04.1868 в Марсею родив ся Едмон Ростан (Edmond  Eugene Alexis Rostand; †1918), французськый  драматик.

142 p.,  01.04.1875 родив ся Едґар Воллес (Edgar Wallace;  †1932), брітанськый писатель, автор высше 170  детективок и публіцістикы о Первуй Світовуй войнї  (Война народув, 1914–1919).

141 p.,  07.04.1876 родив ся Іларіон Свенціцькый (†1956),  вызначный украин­сь­кый славіста и філолоґ, член  Шевченкового Научного Товаришства; заслужив ся  орґанізаціёв музеюв.

134 p.,  04.04.1883 у Сеґеду родив ся Дюла Югас (†1937),  вызначный ма­дяр­сь­кый поет.

128 p.,  02.04.1889 (21.03 Юл.кал.) в Яснищах, Галичина,  родив ся Василь Ро­ма­нович Ваврик (†1970),  новинарь, історик, галицько-руськый писатель,  про­паґатор русинськой и русской літературы; ятець  лаґрув Терезин и Талерґоф.

123 p.,  08.04.1894 в Калкаттї умер Банкім Чандра Чаттерджі  (†1894), бен­ґал­сь­кый романіста, зачинатель  літературы на бенґалі.

120 p.,  10.04.1897 родив ся Ерик Найт (Eric Knight;  †1943), анґло-америцькый мо­лодежный романіста;  роман о псицї колі Lassie Come Home (1940)  по­тов­ма­че­ный на 25 языкув и нафілмованый (1943);  за тым до року 1997 о Лессі на­філ­мо­вали щи 5  серіалув и булше як 20 окремых філмув; за  популарность псиця Лес­сі достала звізду на Алеї  Славы у Голлівуду, окрем неї маю звізду пес Рін  Тін Тін и мышак Міккі Маус.

115 p.,  03.04.1902 на своём послїдном засїданю розвязало  ся Общество Св. Ва­си­лія Великого и передало свої  активы новозакладеному АД Уніо, якое ство­ре­но «для  изданія и печатанія полезныхъ книгъ».

114 p.,  08.04.1903 у Покровськум Єкатеринославськой ґуб. у  фамілії учителя ро­див ся Борис Тенета (Борис  Йосипович Гурій), украинськый писатель, член  лі­тературной ґрупы Плуг; ёго повіданя выдані у  невеликум зборнику Листы з Кры­ма; выдав книгы проз  Десята секунда и В бою; у 1930-х роках, коли  зача­ли ся арешты писателюв, написав письма Сталину  и Горькому, просячи їх да­што робити; у зачатку  року 1935 быв арештованый и 06.02.1935 вчинив  само­губ­ство.

110 p.,  09.04.1907 у Великом Буковци Стропковського округа  родив ся Иван Шлепецькый (†1976), русинськый  културный активіста, есеіста, редактор;  составитель майповнїйшого зобраня творув  Александра Павловича, котрое выдав року 1955.

109 p.,  03.04.1908 (21.03 Юл.кал.) уродив ся Степан  Олїйник (†1982), укра­ин­сь­кый писатель-гуморіста.

109 р., 10.04.1908 в Дольнум Кубинї Жілінського края родив ся Тео Фло­рин (правд. Theo Herkel'; †1973), словацькый поет, новинарь и діпломат.

105 p.,  05.04.1912 у богатуй жидувськуй фамілії родив ся  Іштван Еркень, ма­дяр­ськый писатель; походив Анлію,  Францію и вернув ся дому року 1940; у вой­нї быв у  роботных єдинках и при Дону трафив у плїн;  вернувся року 1946; од року 1954 лектор красного  писемства у выдавательстві, в роках 1958–1963 бы­ло  му заказано публиковати ся як участнику ребелії  (1956), сесь час робив як інженер-хемик на  фармацевтичнуй фабрицї; Еркень вызначный  пред­ста­ви­тель мадярськой драмы абсурда; року 1967  выдав Минутові Повіданя, які пред­ста­вили новый  оріґіналный стіл: лапідарный, ґротескный,  філозофичный, іро­нич­ный; Еркеня потовмачили на  булше языкув, и достав світовый успіх; умер у  Буда­пешту 24.06.1979.

104 p.,  01.04.1913 в Бехерові Бардіёвського округа родив  ся Федор Лазорик (†1969), педаґоґ, русинськый  писатель, редактор и културный активіста.

103 p.,  01.04.1914 у Врутках умер Андрій Ріпай (*1830),  педаґоґ; од 1862. дїя­тель­ствує в Ужгородї;  редактор и выдаватель педаґоґічной новинкы  Учитель, пер­вого печатного періодика на  Пудкарпатю.

103 p.,  02.04.1914 умер Паул Йоганн Гейсе (Paul von Heyse;  *1830), писатель, по­ет и товмач, первый Нїмець,  што став ся Нобеловым лавреатом (1910).

100 p.,   07.04.1917 у Броду на Иршавщинї родив ся Юрій  (Михайлув) Сак (†1998), латиніста, котрый  проаналізовав авадь потовмачив латинські творы  русинськых класикув.

99 p.,   03.04.1918 на майорни Суха Полтавськой ґубернії  уродив ся Олесь Гон­чар (†1995), украинськый  писатель; дебютовав з великым успіхом романом  Пра­пороносцї (1946); лавреат Ленинськой премії (за  роман Тронка).

97 p.,   05.04.1920 родив ся Артур Гейлі (Arthur Hailey;  †2004), канадськый про­за­ик, автор многых  бестселлерув (Готел, Аеропорт, Колеса и др.), в  котрых дра­матичный сужет є допровоженый  реалистичныма подробностями з од­по­від­ной сферы,  котрі автор перед написанём твора зыскує глубокым  изученём во­проса.

96 p.,   01.04.1921 родив ся Андре Стіл (†2004),  французськый писатель, май­с­тер куртого повіданя.

96 p.,   04.04.1921 в Изах, Мараморош, родив ся Кирил  (Йосифув) Галас (псев­да: М.Дрозд, К.Вершан,  Красин, М.Д, Г.К.; †1995), русинськый поет,  педаґоґ, лі­тературознатель и лінґвіста проруського  стрему, а од року 1944 про­ук­ра­ин­сь­кого.

96 p.,   09.04.1921 в Товтмедєрї, дн. Палариково  Нїтрянського края, ся родив Ка­рол Стырмень  (†1994), словацькый поет, есеіста, товмач, педаґоґ  и літе­ра­тур­ный крітик.

96 p.,   09.04.1921 в Ялтї отворили дом-музей Антона  Чехова.

95 p.,   09.04.1922 в Межилаборцях родив ся Иван Мацинськый  (†1987), русин­ськый писатель, драматик, товмач и  културный активіста.

95 p.,   10.04.1922 у Руськум Керестурї родив ся Штефан  Чакан (†1987), ру­син­сь­кый писатель, майбулше  успішный яко байкарь.

88 p.,   01.04.1929 родив ся Мілан Кундера, чешськый и  французськый пи­са­тель и поет, якый играв важну  ролю у пражськуй яри 1968 (Незносна легкость бытя,  Фіґля); за роман Фіґля (1965) выказаный з партії;  року 1975 еміґровав до Фран­ції; за роман Осміяня  и забытя (1979) одняли му чехословацькоє  пуд­дан­ство, а року 1981 достав французськоє.

88 p.,   08.04.1929 у Калнику пуд Мукачовом родив ся Юрій  (Митрув) Ту­ря­ни­ця, літературознатель и  фолклоріста, котрый опубликовав зборник співанок,  на­збераных А. Годинком (1993).

85 p.,   07.04.1932 в Ленинграду родила ся Тамара Байцура  (в дїв. Горшкова), про­фесорка історії у Пряшові,  авторка всеобнимаючой книгі о русинськых  емі­ґрантах, котрі зробили успішну карьєру у Росії.

85 p.,   10.04.1932 у Петровцях, Горватія, родила ся Любка  Сеґеді-Фалц, учи­тель­ка, русинська поетка, културна  актівістка.

80 p.,   06.04.1937 у Сеґеду вчинив самогубство Дюла Югас  (*1883), ма­дяр­сь­кый поет; предметом ёго лірикы и  росчарованя было нероздїленоє замилованя до  артісткы Анны Шарварі з Великого Вараду; на  зачатку учив ся на попа у Ва­цу, но пак увидїв, же  то не про нёго и лишив ся; выходив  мадярсько-ла­тин­ську філолоґію у Будапештї, но не  достав там роботу и мусїв учителёвати у  Ма­рамороши; од року 1917 лишив учительство и  вернув ся до Сеґеду, де робив яко новинарь; за  радікалні статї по паду советськой републикы быв  гоненый и зба­веный учителськой пензії.

80 p.,   07.04.1937 в селї Белуша под варошом Ужице,  Сербія, родив ся Бра­ні­слав Петрович (†2002),  новинарь, єден з майбулшых сербськых поетув  ХХ. ст.

80 p.,   08.04.1937 у Сараєві родив ся Момчило (Момо) Капор  (†2010), серб­сь­кый писатель, есеіста и малярь.

79 p.,   08.04.1938 в Модруй Братіславського края ся родив  Иван Кадлечик, сло­ва­цькый писатель и есеіста.

78 p.,   01.04.1939 у Москві умер Антон Семенович Макаренко  (*1888), ру­сь­кый педаґоґ и писатель; заложив  трудову комуну, де выробляли фотоапарат ФЭД.

76 p.,   02.04.1941 в Теранох Бансько-Быстрицького края  родив ся Ладислав Бал­лек (†2014), діпломат, словацькый  прозаик и есеіста .

75 p.,   05.04.1942 у Львові умер Василь Миколаёвич  Пачовськый (*1878), укра­инськый націоналістичный  поет, автор поетичной історії Пудкарпатя, у кот­руй  твердо знає, же Русины тото Украинцї, но не знає,  што тото полонина (по­для него, то "галявина в  лїсї").

74 p.,   07.04.1943 в Гері, Індіана, ЗША, умер Йован Дучич  (*1871), сербськый по­ет, есеіста и автор  подорожных записок.

67 p.,   04.04.1950 придавеный упалым стромом траґічно умер  у совєтськум лаґ­ру Андрій Кутлан (*1907),  редактор новинок Недїля и Народна Школа  (1941–1944); до кунця термину обставало му 1/2 24  рокы.

65 p.,   02.04.1952 умер Ференц Молнар (правдиво Ференц  Нойман; *1878), ма­дяр­ськый писатель, драматик,  публиціста, автор любеного дїточого романа Хлоп­цї  з Павловой улицї (1907).

64 p.,   06.04.1953 у Пряшові родив ся Александер Зозуляк,  редактор, пуб­ли­ці­ста, малярь, активіста русинськой  оброды.

59 p.,   05.04.1958 у Беоґраду умерла у віку 81 рокув  Ісідора Секулич (*1877), серб­ська  писателька,товмачка, членка Академії Наук и  Умілств.

51 p.,   10.04.1966 у віку 62 рокув умер Івлин Во (Evelyn  Arthur St. John Waugh, *1903), брітанськый  писатель.

42 p.,   01.04.1975 у Братіславі умер Александер Матушка  (*1910), вызначный сло­вацькый літературный крітик,  есеіста, котрый клав высокі крітерії на  лі­те­ра­туру и говорив о чажкуй долї крітика на  Словакох.

39 p.,   05.04.1978 в Сарніа, Онтаріо, Канада умер  Александер Вашко (*1901), сло­вацькый прозаик,  автор молодежной пригодовой, детективной и  по­до­рож­ной літературы.

38 p.,   07.04.1979 у Росішцї Раховського округа умер  Микола (Андріюв) Гри­цак (*1908), гуцулськый  словникарь, чий неопубликованый словник на 250  ты­сяч гасел по смерти автора быв одкупленый од  вдовы и находит ся в АН Укра­ины, недоступный  хосновачам.

36 p.,   01.04.1981 у Москві умерла Аґнія Львовна Барто  (дїв. Волова; *1906), ру­ська дїточа поетка и  писателька; поезія: «Стихы дїтём» (1949), «За  цвітами до зимушного лїсу» (1970); прозові творы:  Найти чоловіка (1968), Запискы дї­то­чой поеткы  (1976); на єї честь названа єдна мала планета  (2279 Barto), межи Мар­сом и Юпітером.

31 р., 07.04.1986 в Піттсбурґу, ЗША, у віку 80 рокув умер Рудолф Ділонґ (*1905), францішкан, словацькый католицькый поет,  прозаик и драматик, од року 1945 на еміґрації.

26 p.,   03.04.1991 у віку 86 рокув умер Ґреем Ґрін  (Greene, Henry Graham; *1904), брітанськый  писатель (Міністерія страха; Наш чоловік у Гаванї,  Почестный конзул, Тихый Америчан).

25 p.,   06.04.1992 у Ню-Йорку умер Айзек Азімов (Isaac  Asimov, *1920), слав­ный америцькый писатель и  біохемик, автор понад 500 книг дїля молодежи, в  тум числї учебникув и научной фантастикы; ёго  имнём названа єдна мала блу­ка­ча планета.

21 p.,   03.04.1996 в Ужгородї умер Йосиф Иванув Архій  (*1920), русинськый по­ет и писатель (псевд. Иосиф  Иванов), абсолвент гуманітарного факултета у  Бу­дапешту (1943), автор зборникув С полётом дней  (1941), Чуття вогненне мо­ло­де (2005).

12 p.,   05.04.2005 умер Сол Беллоу (*1915), америцькый  писатель канадського ро­ду, Нобелув лавреат (1976;  Плоды твоих днув); з ёго думок: «Де Пруст  Па­пу­асув? Кедь Зулусы будут мати свого Толстоя, мы  будеме їх читати».

10 p.,    01.04.2007 у Пряшові умер Федор (Василюв) Иванчов  (*1916), ру­син­сь­кый писатель проруського стрема,  быв ятцём концлаґра Думен и совєтського ґу­лаґу; по  войнї ся поправив и перейшов на украинськый язык.

9 p.,    01.04.2008 пар місяцюв не доживши 99 рокув, умер  Александер (Иванув) Слив­ка (*1909; псевд.  А. Слимак), пудкарпатськый писатель, драматик,  теат­рал­ный режісер и актер.